1. Донечка просить братика подивитися буклет з конструктора Лего -Це дуже хлопчаче, тому я дивлюся сам ... 2. - Сніг-сніг-сніг - мамо- сніг - кричать і ганяють від радості з самого ранку мої діти. Це неймовірне відчуття радості, як проміння сонечка передається татові і мамі і всі ЩАСЛИВІ !!! 3. Донечка роздумує - А коні, коли помирають, то йдуть на небо ? і сама відповідає - Напевно ні, бо на небі нема трави і сіна, коні не можуть перетворитися на ангелів.... 4. - А давай бавитися- каже синочок до донечки - Я буду солдат, ти солдатиха, а це маленькі солдатики - наші дітки .... 5. - Мамо, а коли я їм, то Ісусик також їсть в серці ? - питає донечка і сама продовжує : - В нього є така трубочка в серці і коли я їм салат, то Ісус п"є салатний сочок, а коли полуницю, то полуничний ? 6. - Як ваші рибки в садочку ? - питаю донечку - Добре, вони вже навчилися розмовляти , я підійщла і почула, що вони голодні і треба дати їм їсти . Рибки їли таблетки з ложки і казали ням-ням 7. - Мамо, дивися ментовоз - показує синочок малюнок складеного пазлу - ЦЕМЕНТОВОЗ, синочку , ця машина ЦЕМЕНТОВОЗ -Нє, мамо, ментовоз, так тато мені сказав Мені так тяжко було складати пазли, але я справився, бо я розумний !!! 8. Донечка до синочка : -Діти будуть спати, то треба їсти зварити, посуду помити і підлогу помити і це все ти будеш робити зі мною !!! ТАК -ТАК - Але я не хочу мити посуду - відповідає синочок 9. Коханий змучений за день , я хвора, діти залізли на голову і коханий не витримав починає кричати . А донечка у відповідь : - Тату , тобі треба до лікаря. Щоб вона поставила тобі таку паличку в горло і ти відразу перестанеш кричати і станеш добрим 10. Бавляться . Донечка синочкові : - Це тобі капуста, нам на славу, а тобі на спасіння Синочок відповідає : - Я вже з"їв капусту на славу
Богові легше (Ксенислава Крапка)… Богові легше – бо люди Йому не болять, Час Йому вічний, і простір Йому не завада, Він не залежить від слів, обіцянок, проклять, Він не чекає на схвалення, чи на пораду… В Бога надійні кросівки – дарма що одні, Чашка Його не спустіє від доброго чаю, Бог собі пише вірші і диктує мені – Я ж собі думаю, наче я щось означаю… Бог вечорами досліджує свій інтерфейс – Ставить на комусь хрести, многокрапки і коми, Богові легше – бо Він розуміє людей, І не вважає себе непотрібним нікому… Богові просто, для Нього тумани тривог - Наче завіса, що перекриває дорогу… «Дівчинко мила, - зітхає на небі мій Бог, Мало ж ти знаєш про Бога, практично нічого…»
Lipska Nataliya Сьогодні мені знову потрібне диво, дуже-дуже потрібно. В одному відділенні однієї львівської лікарні закінчуються ліки. Коли нема чим лікувати пацієнтів це завжди катастрофа, але тут особливо, бо в цьому відділенні лікуються і готуються до надскладних операцій з резекцій і пересадок печінки діти з усієї країни. Відділення не має статусу спеціалізованого дитячого центру, але помотавшись по різним лікарням і випробувавши на собі всі "прєлєсті української медицини" мами привозять дітей саме до нас, бо знають, що тут у них є шанс вижити. Але є проблема - фінансування для дітей з інших областей просто немає, це звичайне відділення звичайної міської лікарні і якщо вже зовсім чесно, то цих дітей би взагалі не мали би лікувати тут. Але є доктор, котра рятує і є діти, які час від часу з'являються у нас на порозі, і ми не можемо їх вигнати. І коли чергова мама сидить на дивані в кабінеті доктора, то доктор звонить мені і каже "в нас нова печінка, дитині 2/5/8 місяців, там все погано, але шанси є, поможете ?". І я теж не можу відмовити, бо це буде смертний вирок, і я, і доктор, і мама це знаємо, тож особливого вибору в принципі в нас нема. Але кожне таке рішення це локальний армагедон, бо одразу з'являється довжелезний список потреб на кожну таку дитину і всі ті потреби вартують чимало. Зараз в відділенні три маленькі "печінки" чекають вирішення своєї долі , а в мене перед очами рахунків і списків ліків майже на 100 тис. грн. і свіжа заявка на обладнання, яку я ще не прокалькулювала... Ресурси фонду на нулі, ми вишкребли все шо могли, але цього недостатньо. Дуже потрібно ДИВО! Першочергово потрібно оплатити: Рахунок 1 - медикаменти і антибіотики 30761,48 грн. Терміново! Рахунок 2 - канюлі 26G 8562,68 грн. Рахунок 3 - Біовен Моно 1947,23 грн. Рахунок 4 - шприци 3541,70 грн. Рахунок 5 - розчини , наразі рахуємо, але вже страшно ( Реквізити БФ "Крила надії" http://krylanadiyi.org.ua/info/rekvizyty/ Карта ПриватБанку 4731 2171 0995 3453 Призначення платежу "добровільна пожертва 2-га хірургія" Також ми завжди раді допомозі в натуральній формі Смайлик «smile» Шприци 2/5/10/20/50/60 Рукавиці стерильні нестерильні S,M Дитяче харчування Хумана 2/3 Памперси, пеленки Прошу максимальний перепост
Мала нині солодкий сон , такий теплий і лагідний. Снилася господиня квартири, на якій я жила, коли вчилася в університеті -с.Йосафата. На той час їй було більше ніж 65 років. с.Йосафата була монахинею, працювала на фірті в церкві св.Онуфрія і мала велике добре серце повне любові до Бога, життя і до людей. Мала приватну квартиру, бо в монастир пішла в час підпілля. Бог так покерував, що вона погодилася, щоб я жила там на час навчання. Це були прекрасні роки- вул. Братів Рогатинців і затишне помешкання зі старовинними меблями, бамбетлем, периною, п"єцами. Кожен дім має свою атмосферу, в її хаті панувала атмосфера спокою і Божої присутності . с.Йосафата довіряла мені і дуже мене полюбила. А вона стала для мене другою бабцею. Мене завжди вражала її делікатність щодо мого життя . Щоразу дзвонила, що прийде в обід, чи зранку по Службі Божій, чи попереджала, що переночує, хоч це був її дім.... Вона померла від раку кілька років тому. Пригадалося, як багато людей приходили відвідати її в час хвороби і ділилися з нею своїми проблемами та відходили заспокоєні. Я принесла їй букет айстр, бо знала , що вона їх любить, ми багато говорили, жартували , що вона конче має приїхати і побачити нашу вівчарку Мухтаря . А під кінець нашої розмови вона так ніби між іншим запитала, чи мене повідомляти, коли вона помре .... Пам"ятаю похорон, багато монахинь, монахів, священників і я реву як корова , сльози текли і текли.... На проповіді отець говорив про те, що вона була святою ще за свого життя, бо вміла любити серцем, що часто приходила до нього і питалася, чому ті всі люди кажуть, що вона добра , коли такою не є...Насправді вона була неймовірно доброю ... Не пам"ятаю, щоб вона мені снилася, це вперше.... Сниться мені, що я в її квартирі з чоловіком і дітьми, а вона приходить усміхнена в плащику і я показую їй дітей, знайомлю з чоловіком , а вона лагідно промовляє до мене : " Ще трошки діти тобі підростуть і можеш думати про третю дитинку ...." Отакий сон . Зранку довго думала чому сьогодні і згадала, що 9 жовтня вона померла.... Знаю, що вона в небі і знаю що всі ці роки молиться за нас... Дякую Богові за такий чудовий сон Всім файного дня
Пишу, що допомогло : 1. Сік чорної редьки з медом - давала 2-3 рази до обіду 2. Пектолван фіто - по 10 крапель після їжі 3 рази на день 3. Молоко з маслом какао в обід і на ніч 4. Розтирала груди і спину дитячим кремом, в який капала композицію антибронхіт. Щодо молока, то я знаю, що не рекомендують, але в мене синочок без молока не засне.... В нашому випадку з маслом какао допомогло !!! Дівчатка, знайшла таку інфу Хто щось може вже пробував, то напишіть, що вартує робити з того Сильний кашель вночі у дитини - що робити? Щиро дякую
1. Будьте уважні до того, що ви говорите своїм дітям. Дорослі недостатньо контролюють свої висловлювання, коли розмовляють із дітьми. Деякі батьки звертаючись до дитини, називаючи її поганими словами: ледарем, дурнем, нездарою. Цим батьки і вихователі гублять дітей… Діти, піддаючись навіюванню, через деякий час дійсно стають недопитливими, ледачими і нездатними. 2. Не треба лякати дітей чудовиськами, вовками, поліцією. Це не зробить їх ні розумнішими, ні добрішими. 3. Виховуйте дітей, подаючи їм бездоганний приклад. Діти не люблять повчань і нотацій, вони хочуть бачити ваші вчинки, а не слухати ваших слів. 4. При будь-яких обставин намагайтеся бути на висоті в очах своїх дітей. Не варто виставляти на показ свої слабкості і недоліки. Коли батьки дозволяють дітям бачити їх слабкості, діти хвилюються, втрачають орієнтацію, оскільки їм, як правило, нема більше на кого покластися. 5. Знаходьте можливість як підтримати свою дитину, а не «опустити». Дитина відчуває себе маленькою та слабкою і хоче мати над собою непорушний авторитет, що її захищає. Дитина завжди шукає у батьків фізичної та психологічної підтримки. 6. Краще ніколи не бити дитину. Хоча, в крайньому випадку, якщо вона цього справді заслуговує, покарання їй нe зашкодить, але будьте обережні! Ніколи не карайте дитину, якщо ви злі. Тому що так залишите в її пам’яті враження ненависті, злоби, а не справедливості. А для справжнього виховання дитина повинна відчувати, що ви справедливі і тому маєте рацію, караючи її. 7. Якщо вам і доводиться покарати дитину, не виражайте ні злоби, ні ворожості. Дитина швидко забуде ляпаса, проте ніколи не забуде ваш погляд, повний ненависті і злоби. Ваші покарання повинні бути продиктовані не тим, що у вас «увірвався терпець», а бажанням дати зрозуміти дитині, що для її ж блага існують правила, яких потрібно дотримуватись. 8. Робіть все для того, щоб діти не втратили до вас довіри. Діти повинні безмежно довіряти своїм батькам і підкорятися їм. Це одне з основних правил виховання дітей у дружній і люблячій сім’ї. Так поводився Ісус в Назареті, тридцять років підкоряючись своїм батькам.
http://filmlwow.eu/ua/pro-filmy/usi ХОЧУ.....
“З трьох речей: маленькі діти, чиста квартира і здорова мама – одночасно можливі лише дві…” Жіноча сила відрізняється від чоловічої. На перший погляд здається, що простіше нічого не робити, “лише посміхатися”. Але це так лише на перший погляд… Чи часто ви зустрічаєте щасливу жінку, яка посміхається і з якою легко і приємно спілкуватися? На це питання нехай дадуть відповідь самі жінки, а також їх чоловіки, особливо стосовно спілкування в сім’ї ввечері в будні дні… Недавно знайшла дуже цікавий тест на психологічне здоров’я жінки: “Чи зможете ви, прийшовши досить втомленою додому з прогулянки, просто лягти на диван і відпочити 20-30 хв перш ніж йти на кухню і готувати вечерю? Чи можете ви лежати спокійно на дивані в будній день (якщо ви втомлена і потребуєте відпочинку), але навколо безпорядок і не готовий обід/сніданок/вечеря? Чесно кажучи, я такого собі не дозволяла років до 35-ти… Я точно знала, що спочатку потрібно зробити всі справи, і лише потім відпочивати. Єдина проблема в тому, що вдома з дітьми неможливо “все виконати”. Тому я прибирала, потім варила їсти, потім гуляла з дітьми… а потім приходила і знову прибирала. А ще поміж то – працювала і вчилася. Лише потім я почула ще один геніальний вислів: “З трьох речей: маленькі діти, чиста квартира і здорова мама – одночасно можливі лише дві…”. Це я вже перевірила на власному досвіді . Коли я розповіла про тест “спокійного лежання на дивані” своєму чоловіку, він був дуже здивований і ніяк не міг зрозуміти, чому мені це не вдається… Я вже писала, що чоловіки загалом простіші. Тому для чоловіка є абсолютно логічним відпочити, коли він змучений і лише потім робити наступну справу. Чи ви бачили, щоб змучений чи хворий чоловік займався справами? Тільки якщо це життєво необхідно зробити ВЖЕ. Якщо ж справа може почекати, то чоловік спочатку відновить сили і лише потім візьметься за неї з новим натхненням. Тому чоловікові є важко зрозуміти жінку, яка з останніх сил щось робить для нього, дітей чи хати, а потім жаліється і очікує розуміння чи похвали за геройський вчинок. І в таких випадках жінка, зазвичай, чує у відповідь “А я тебе не просив…”. Бо чоловіку чуються претензії, що він не зміг врятувати свою дружину від цього “геройства”… Чоловік не розуміє, чому жінка змушує себе щось робити тоді, коли вона є змученою чи хворою. Він такого, зазвичай, не практикує. В нього все простіше: “я змучений/хворий, тож мені потрібно відпочити. І крапка.” Такої ж логічної поведінки чоловік очікує від жінки. І зовсім не хоче, щоб вона все робила сама. Бо тоді він стає непотрібен. А для чоловіка немає гіршого, ніж відчувати себе непотрібним у своїй сім’ї, це для нього повільна смерть як для мужчини. Тому я часто наголошую, що проблеми в подружжі з’являються тоді, коли дружина в якийсь момент вирішує “я сама”, що “я і сама все можу, не хочу і не буду його просити…”. Це перший вирішальний крок до розвалу сім’ї. Жінці важливо дбати про себе. В першу чергу про себе. Це як в літаку, у випадку небезпеки мама спочатку вдягає кисневу маску собі, а лише потім дитині, тоді виживуть обоє. Бо коли жінка віддає всі сили іншим (чоловіку, дітям, хаті, роботі), потім ніхто не може “врятувати” саму жінку, хоч вона цього дуже хоче і дуже чекає… Жінкам потрібно зрозуміти, що їх щастя залежить лише від них. Чоловік і діти (так як і друзі чи цікава робота) можуть лише підсилити це щастя, зробити його глибшим і різноманітнішим. Для того, щоб бути щасливою, щоб тішитись життю чи просто мати хороший настрій, жінці потрібно мати сили… Про свої сили жінка дбає сама. Коли вона щось робить, спочатку робить це із задоволенням. Це, так звана, зелена зона – зона натхнення, радості та приємного настрою. Проте, фізично жінка не є сильною, тому з часом починає відчувати втому. Тут починається жовта зона – зона попередження, що сили закінчуються. Але жінка прагне досконалості, вона, зазвичай хоче доробити все, що запланувала. І, зазвичай, так і робить. І в якийсь момент відчуває – все, сили закінчились. Проте, більшість жінок продовжують “доробляти” те, що запланували, хоч і без жодної радості, тримаючись з останніх сил… Звичайно, про хороший настрій жінки уже не йдеться. Швидше, жінка є вкрай змучена і знервована. Вона старалася і віддала всі свої сили (на прибирання дому, чи на готування їжі, чи на іншу роботу, яку вона вважала, що має виконати). Спочатку вона робила це з любові до інших. Але потім… Вона доробляла це з почуття обов’язку, ставлячи потреби інших вище за свої (за свою потребу у відпочинку). Далі вона потребує розуміння та похвали за свій геройський вчинок. Навіть, якщо вона їх почує (що є вкрай малоймовірно, бо про звичайну реакцію інших я вже писала вище), легше від того жінці не стане. Це не відновить її сили… А коли в неї немає сил і поганий настрій, то про щасливі стосунки в сім’ї можна забути до того часу, поки жінка не відновить сили. І стосунки (якщо вона образилась, що ніхто не цінить її працю)… Кращим виходом буде для жінки – зрозуміти свої потреби і постаратися їх задовільнити ще у “жовтій зоні”, не доводячи себе до втрати сил і настрою у “червоній”. Я знаю, наскільки є складно для жінки зупинитися, щоб просто відпочити, чи відмінити якісь плани, бо почуваюся не дуже добре… Особливо це складно перфекціоністам (а серед жінок їх дуже багато – тих, які надзвичайно прагнуть досконалості і хочуть зробити все ідеально). Проте, цей складний, на перший погляд, вихід має набагато кращі наслідки як для жінки так і для оточуючих. Бо і чоловік і діти можуть допомогти, щоб мама трошки відпочила, але при тому у всіх був хороший настрій. І навіть, коли ніхто не поспішає допомогти – все ж варто відкласти “доробку” своїх справ на пізніше, спочатку відновити свої сили і настрій, а уже потім з новим натхненням доробляти заплановане. Ще раз нагадую – для жінки є дуже важливо час від часу зупинятися, для того щоб відчути свій стан, свої емоції і зрозуміти свої потреби. Лише так жінка може дбати про себе. Адже справжні потреби жінки “тут і тепер” найчастіше стосуються дрібних речей, які дають сили жінці, приносять їй радість і спокій. Зазвичай, це трошки посидіти чи полежати, може навіть задрімати, а також це горнятко чаю чи какао (а не кави, щоб швидше сили відновити , щось солоденьке чи смачненьке. Потреби у відпочинку та відновленні сил також добре задовільняють теплий душ чи ванна з аромомаслами, турбота про своє тіло (у вигляді масажу з кремом чи маски). Приємними для жінки також є спілкування, читання цікавих книжок чи перегляд фільмів. Подбати про себе у такий спосіб можуть більшість жінок. Про речі, які дають жінці сили буду писати детальніше тут. А коли жінка навчиться задовільняти свої потреби (чи просити допомоги в їх задоволенні – про це наступна стаття), то таким чином вона дбає і про інших, про чоловіка, дітей чи оточуючих бо має сили, має добрий настрій (чи недобрий, але усвідомлює це і розуміє, що потребує підтримки). З такою жінкою легко спілкуватися і хочеться бути разом, хочеться здійснювати для неї подвиги (це зі слів чоловіків). Джерело: Блог Лідії Кондратик
- Кохана, знаєш, як виглядає дракон ? - Ну приблизно знаю ( а в душі посміхаюся, що я часто є ДРАКОНОМ в час, коли маю ПМС ....) - А якщо точно, то це коли я і діти одночасно щось тебе питаємо і коло тебе одна велика голова і дві маленькі і всім треба мами вже і зараз - Фухх - полегшено зітхаю, значить якщо навіть в дні ПМС я не є драконом, то все ОК Всім солоденьких снів і фаних цьомчиків на ніч від малечі і не тільки
- Мамо, але я хочу сьогодні поїхати на Антарктиду - каже мій маленький синочок - А мене візьмеш ? - Ну там можна тільки великим - задумливо промовляє мале чудо - А ти вже велика, мамо ??? - Так, я вже дуже велика синочку - Ну то ДОБРЕ, ми поїдемо туди разом , але там все літає , літаки, парашути ... Діти дуже люблять дивитися Сателіт з Клара Студіо і там є сюжет про Антарктиду Дитяче телебачення Clarastudio.tv - серіал Сателіт
- Ти така класна, мамо - промовив мій малий синочок, побачивши мене вдягнену в коридорі . А я ледве зліпила себе докупи, щоб піти на закупи, бо мала насичений тиждень.... - Дякую синочку, ти такий уважний хлопчик !!! Саме цих трьох слів бракувало мені сьогодні, щоб мій настрій з осінньо-депресивного в одну мить перетворився на позитивно-сонячний - Тату, а ти хочеш подивитися на класну маму ?- продовжував синочок - Звичайно хочу . Я побачив , що мама класна, як тільки ми познайомилися - з любов"ю в голосі промовляє мій коханий чоловік і попри втому приходить в коридор І в мами з"являються крила і мама летить на базар на закупи. І є натхнення фантазувати, що готувати на завтра. А завтра строгий піст і їжа має бути пісна , то в нас буде маринована скумбрія і фасолька шпарагівка. А для мене килька і картопля в мундирах - смакотааа , яка пригадує дитинство !!! Любі дівчатка, бажаю всім затишного вечора і сімейної благословенної Богом неділі !!! Пам"ятайте, що кожен з нас є КЛАСНИЙ, бо створений Богом з великою любов"ю !!! Все, втікаю вкладати малечу спати, бо перестану бути класною мамою
Синочок вдягає червону футболку з білими смужками і гордо промовляє - Подивися мамо, це тато мені намалював рейки від трамваю 2. - Калюжечко , калабанька - лагідно промовляє синочок до калюжі, а мама в серці " рідненька ти моя 3. Донечка розповідає : -Колись я була маленька і жила на небі. Коли настав час народження, я залізла в зернятко і закрилася. А синочок доповнює : - Ісусик підкрутив мотора, хмарка опустилася і Ісусик поклав зернятко мамі в животик !!! Всім файнющого дня !!! Далі Буде !!!!
Ще трошки гумору . Зберігаю для історії. 1. Йдемо на прогулянку в парк культури. Домовляємося вдома, що можуть вибрати батут або каруселі, але щось ОДНЕ Донечка до синочка : - Ми йдемо в парк на каруселі . ТИ НЕ БУДЕШ ВИМОГАТОРОМ ? - Не буду - Обіцяєш ? -Обіцяю - Не забудеш ? - Не забуду - Ну то добре 2. Коли розповідаю дітям історію їхнього народження, то там є слова, що поклав Ісусик мамі зернятко в животик і виросла маленька дівчинка. Щоб дівчинці не було сумно, то Ісус поклав ще одне зернятко і виріс маленький хлопчик. Донечка в роздумах зранку : - Мамо, а Ісусик мене тримав на небі ? - Коли ти ще не народилася і жила на небі ? - Так, тримав - Щоб я не випала на землю без зернятка ??? - Так, щоб ти не випала на землю без зернятка
