Дівчатка, така гарна погода, що хочеться жити надворі Всім файних прогулянок
Виявляється- ключів не треба, просто відкрити двері
Мама однієї дитини наївна і не досвідчена, як новобранець в армії. Мама двох дітей спокійна і впевнена, як дембель. Мама трьох дітей - це СПЕЦНАЗ. Я реготала , чого і Вам бажаю.
У часі Великого Посту Домініканський собор запрошує львів’ян у мандрівку найпотаємнішими закутками душі. Завтра, 15 квітня, у Домініканському соборі (пл. Музейна, 1) відбудеться концерт «Страсті Христові». Початок концерту о 19:30. Вхід вільний, інформує прес-служба Львівської міської ради. Автором проекту і диригентом є Анастасія Арбузова. Серед виконавців – камерний хор «Soli Deo» Храму Пресвятої Євхаристії, струнна група молодіжного академічного симфонічного оркестру «INSO-Львів». Концертмейстер – Євгеній Крук, партію флейти виконає Іван Липецький. Автор текстів – о. Павло Дроздяк. «Ми всі перебуваємо у часі Великого Посту, свідомо чи несвідомо шукаємо можливості змінити своє життя. Чекаємо на Воскресіння, хто з любовним трепетом, хто з потребою змін, але для всіх нас Воскресіння – це пункт, із якого можна почати відлік нового життя. У праці над проектом прагнемо поєднати давню східну традицію скорботи, слово блаженного Івана Павла ІІ і музику, яку створив голлівудський композитор Джон Дебні, прошивши нею кінокартину Мела Гібсона «Страсті Христові». Сподіваємося, що кожен з вас зможе віднайти для себе перлину мудрості-любові, яку ми плекали і заховали для вас», - запрошує на дійство отець Павло Дроздяк, капелан Львівської міської ради.
Вам можна йти помічником до Майкла Щура, направду дуже вдало і з гумором написано
Ісус- Ти кожен подих мій !!!
Маю ялиночку, я не дам нікому - всю Літургію повторював мій синочок, розмахуючи гілочками верби... Маємо дуже файну книжку " Нечемнюхи ", то там є віршик про Юрчика і такі рядки- я не дам нікому. То тепер улюблена фраза мого сина. Наука поділитися нам йде туго, на разі на етапі ПОМІНЯТИСЯ Мій коханий купив таку гарну вербу, пухнасту - пухнасту і зелену - зелену, то малий вирішив собі шо то ялиночка і шо ти поясниш йому в 2,5 роки, що верба то цілком інше дерево ніж ялиночка. Одним словом міська дитина Сьогодні на Літургії було багато мам з 2-3 місячними мацьопами. Як то мило, мені аж сльози на очі. Пригадалося, що ніби зовсім недавно я була з таким малим клубочком, а нині донечка тягне мене за руку і каже : " мамо, ходи подивишся, там дитинка, яка не ходить пішки, така кликлива (криклива , букву Р ми ще не говоримо ) Дякую Богові за те, що наші діти ростуть в церкві, в його домі і чуються там дуже добре. З того часу, як народилися діти недільна Літургія є для нас точкою опори, можливістю віддати Богові всі тривоги, поділитися радістю і вийти скріпленими, щоб мати відвагу протриматися ще тиждень. Отак тиждень за тижнем ростуть наші діти . Попри всі труднощі ми є дуже щасливою родиною, бо мама і тато знайшли один одного в тому світі, а Добрий Бог дарував їм двох діток донечку і синочка. Деколи ледве долізаю до ліжка з єдиною думкою : "Господи , даруй моїм дітям здоровий і спокійний сон" А коли після годинного переміщення малого по ліжку чую : " Самоката ( то малий розмовляє з самокатом, припаркованим поряд з нашим ліжком ), ти спиш ? СПИ, СПИ, БУТЬ ЧЕМНИЙ " , то сміюся так, як мала дитина і попри катастрофічну потребу сну чуюся дуже щасливою Дівчатка , всіх вас цьомаю і бажаю файної-файної неділі
Народити дитинку - це означає погодитися, що відтепер і назавжди твоє серце буде бігати окремо від тебе Дівчатка, а Ви погоджуєтеся ?
Сьогодні померла моя двоюрідна сестра Наталія... Довго думала, чи писати ці рядки, але відчуваю потребу виписатися.... Наталія була узалежнена від алкоголю....Померла без сповіді...За два дні до смерті її сина викликали повісткою до армії, на збори дали лише 3 години, мама лежала п"яна, то навіть не попрощалися... Дівчата це настільки страшно.......... Моя мама проплакала весь день, бо то її племінниця, дочка єдиного брата. А сьогодні її не стало , мама не могла достукатися до хати, то Тато зривав двері, викликав міліцію і швидку... Наталія мала добре серце, щиру посмішку, рух в руках. Я пам"ятатиму її в своєму серці доброю господинею, бо в періоди коли не вживала алкоголю, то робота горіла в руках, вміла все зробити, любила ходити в ліс за грибами і завжди приносила повні пакети. Відколи я переїхала до Львова, то рідко бачилися. Але все, як приїжджала до мами, то перекидалися кількома словами через паркан. Мені було приємно чути, як вона співчувала, як то я даю собі раду з двома маленькими дітьми без маминої помочі в чужому місті, куди ходимо гуляти, як роблю закупи. І так ставало легко на серці від її слів, віяло таким щирим теплом. Ніколи не говорила з нею про її проблему, а тепер шкодую, можливо вона погодилася б на лікування. Я не мала відваги, бо такі люди є дуже зраненими і потребують, щоб до них ставилися з любов"ю. Окремо хочу написати кілька рядків про людей, які спричинилися до її упадку- це односельчани, які в обмін на мариновані гриби чи іншу консервацію та речі давали пляшку домашньої самогонки чи пару гривень на чвертку. Чи задумуються ці люди, що штовхають людину в прірву ? Певно ні... Чи думають про те, що їхні діти чи онуки можуть стати узалежненими від алкоголю і тоді бийся головою об стіну і ніц не поможе. Чи задумуються власники сільських магазинчиків, де всі один одного знають, що чвертка горілки записана на "список " чи продана за гроші алкоголікові руйнує не лише його, але є трагедією всієї сім"ї... Чи гроші зароблені на сльозах можуть дарувати щастя ? До одруження мені запропонували роботу в алкогольній компанії . Я пропрацювала там рівно 9 місяців і маючи дуже хорошу на той час заробітну плату звільнилася, не маючи альтернативи. Коли пояснювала, що причиною мого звільнення було те, що я не можу продавати алкоголь, бо як бачу на вулиці п"яного усвідомлюю, що я десь теж до цього причетна, то всі дивилися на мене, як на ненормальну, бо компанія займалася гуртовими продажами. Також казали що після мого звільнення алкоголь не буде продаватися менше і ще багато всяких речей. Але мені було байдуже. Компанія продавала якісні вина, коньяки, добру горілку, але найбільший обсяг продажів складала найдешевша горілка, яку міг купити кожний узалежнений. Хоч після звільнення я рік часу не могла знайти роботи, але то був час випробування моєї довіри до Бога і я жодного разу не шкодувала про своє рішення. Вірю, що добрий Бог простить Наталі всі гріхи і там в небі вона буде дуже щаслива. Вічная пам"ять............
Перед тим, як кричати на дитину, згадай себе в її віці , посміхнися і випий валер"янку Дівчатка, бажаю всім файних прогулянок і солодких вихідних !!!
Дякую Господи, Ти дуже нас любиш
Завтра неділя
Кожен з нас може допомогти потрошки, по крупинці, як помагали Майданові
Зберігаю, щоб не загубилося
