Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

жизнь патіряла смисл((((

--- дописи об"єднано, 26 Вересень 2015 ---

я ту дилему вирішила просто: мінімальне прибирання щоб не шпортатись по дорозі з кухні до дивану))

отже, збір з друзяками оголошено. 30 хвилинна готовність, а я зовсім без марафету))

 

Йой, та кіко там з Топольної до Підзамче..

Пріятно все таки, куртка на ваті

Поїду до сусідки колишньої, абізатєльно маякну і заберу який кухоль води. На памнєть!
По дєлу

ну то ж субота і я пишу до х...., багато я пишу

: повечеряли ми злосні

вода... вона така жідкость

. Рудий поволікся гуляти з псом, а я гарненько побудувала в мийці еверест з тарілок і всього такого кухонного причандалля, випила, закурила, розслабилась... І задзюркотіла вода. Тиска не альо, канєха. Але я перемила посуд, котрий перед тим траскався в мисці, видраїла підлоги, унітази і себе. Потішила Рудого, зловила мушку в склянці з Тріно

Файна штука, я вам скажу.

@flame вітання і низький уклін

. З лимоном смакує як мартіні, а коштує вполовину дешевше

, вклонилась тій склянці. Бо якби не те Тріно, то був нині скандал, а ПМС сидів би на голові і махав біли стягом, кровожерно посміхаючись.
І всьо. Прийшла врочистіть. Субота, в хаті тепло, наварено, прибрано. Я - велика зелена пахуча гусениця

халат в мене такий - махровий, салатовий і теплий

, за вікном дощ, фільм на флешці.
Тримайтесь купки і всьо буде гуд. То я вам кажу.
Ваша ДВ

 

Я хворий здохлий Бобік. Зранку був ринок з продуктами, а опісля і аж до тепер хата з прибиранням. Їсти не варила, сьогодні розгрузочний день. Настрою нема вовсє, ну нє є, але трошка... Я хвора, хочу шашлик, чебурек, бургер, піцу, моркву по корейськи з грибами і капучінки, ви не подумайте що я обжора. (Просто пмс рулить, плюс нежить і відсутність потрібних ліків беруть своє. )І я б то все з'їла, але по чуть-чуть

 

Пост про "нудьгу", навіяли...
Останнім часом не розумію поняття " нудно", тобто скучно
це як?
ото коли нема чим мізк зайняти?
як воно відбувається, оте нудно?
скільки на світі чудових речей, про які, навіть лежачи, можна подумати і , навіть лежачи, не скучно. А якщо встати з ліжка, то взагалі, на тебе насипається/ навалюється маса інформацій, пропозицій, можливостей, ідей, загалом всякого, що краде нудьгу.
Ну то таке, пофілосовствувала, і юж.
Для підняття настрою :

були ми сьогодні на Форумі, чи у Форумі. Мені все дууже сподобалося! з огляду на те , що всі ( чи не всі, але більшість) мої сусіди чекали відкриття цього мега магазину з часу його фундаменту, і нарешті він овпен, то нарід щасливий . І , навіть, більше ніж щасливий.
Хоча я вангувала, що в перший день йти не варто, мало лі, якась стіна обвалиться. І таки обвалилася. Ну тільки одна, і маленький кавалок. Довангувалася))

Загалом супер класний Форум, в центрі міста його бракувало тотально.

Наступного разу , коли піду гарненько роздивлятися, то не візьму з собою дитину і чоловіка. Або так : закуплюся чупа чупсами, щоб вони багато не говорили, візьму візок в Сільпо поміцніше, щоб Мар посадити і везти її туди куди я хочу, а не туди де їй нра, а мужу навушники і якийсь навігатор, разом з відео реєстратором. А ще задумалася про наварити карамельки з валеріаною, для узбагоєння.
Коротше кажучи не дали мені потусуватися і поприцінюватися по шопах,не дали.
Піду си з"їм валеріану, без карамелі))

 

Та то якесь глобальне ДП ПМС насунолось на нас . Мене вже від нього три дні ковбасить! Все нервує, живіт болить, нудить ще до того всього. Робота набридла, але не треба мені радити шукати іншу, бо я взагалі не знаю, що хочу робити. Знаю що хочу планшет Яблуко і на ручки! Але ну ніяк не виходить нашкребти на нього і найближчим часом не вийде! Та я взагалі можу і без нього прекрасно жити, але щось мене заклинило на самій можливості придбати його. Я хочу і всьо! Рррр і що то робити? Добре, що на ручки є кому вилізти...

 

+1. Нагонилася, як хорт і змокла і змучилася.

і я, і я. Тільки капучінки не хо, бо то не моє. Хотіла чи то Вінігрету чи Олів"є. Наварила, напекла овочів, фасольки і поки бігала-метушилася по хаті, напробувалася всього по-трохи і стало мені лінь робити той салат. Тим більше, що так і не визначилася, "чьо ж ти хош" Спакувалося все в холодильник, завтра буде новий день і нові харчові забаганки.

ага і в КК дуже поменшало народу. Перша хвиля була, коли відкрили Ашан на В.Великого, і сьогодні був "контрольний вистрєл". А ще мені сьогодні розказали, що на місці Практікера будуть магазинчики з одягом, а не один великий магазин,бо оренда така "сказочна", що ніхто не хоче брати таку площу і вони розбивають на маленькі.
В хаті ідеальна чистота. п. Галя настрашилася, що тут буде щось страшне за стільки часу і прийшла з дочкою. Сплавилися до 5 години, а не до 9 - як завжди.
На цвинтарі була. І добре, що не полінувалася і не побоялася дощу, бо там все страшенно позаростало.
Ще трошки по-посиденькаю і піду баюшки-баю. Завтра маю запрошення на концерт дитячий. Висплюся добряче і поїду, бо діток розчаровувати не можна. Особливо тих, які так важко тренуються і хочуть, щоб їх старання були оцінені. Треба придумати якийсь маленький подаруночок-винагороду.
Всім солодки снів

 

Є така давня жіноча прикмета: якщо правильно влізти на ручки і достатньо ніжно прошепотіти "хочу планшет", то інколи проблема "нашкребти" сама відпадає

Спочатку врочистість: наш вірусяшка виявився слабачком. Три дні нас поковбасило, а нині вже всім краще! Юхууу!

Проза: чує моє серце, що якщо погода буде, як і вчора, накриється наша традиційна родинна прогулянка мідним тазом...

 

Початок дня просто чудовий - французький (кава з молоком і круасан). Мммм... нямка. Сама собі заздрю . І взагалі день має бути чудовим, бо маємо сьогодні ДН в чарівної маленької дівчинки. Так шо ще трошки посижу і тре наводити марафет .
Всім гарного недільного дня!

 

Польша тт дан. Можна ставати в чергу на наступну візу.
Накупилася як завжди далеко не по списку(кожного разу радію цьому як дитина). Цікаво на скільки нам вистарчить того всього.
Вчора була така змучена, така змучена, а нині вже пакуюсь друзями у чани. Люблю я цю свою особливість двіжувать.
Мої мене лишили вдома трохи посидіти в тишині(бо в чани на обід)- сижу чесно виконую обіцянку. Тихо тихо, тільки клаву чути.
Всім теплої родинної неділі і сонця у душі.

 

Хм, ну і де всі пропали?

власне сьогодні так і вийшло. Спочатку ми до обіду вилежувалися, як тюлені Потім я навела марафет і ми поїхали дивитися виступ доні моєї Ю. Дуже класно малі танцювалиПопили кави, потріщали

типу не бачимося по 2 рази на тиждень

.

переміг вінігрет.
Ех, як шкода, що завтра вже знову понеділок. Ну чого не неділя Трохи бракує мені відпочинку. Тому заганяю певно себе до спання. Всім і солодких снів

 

A я з врочистістю. Ми сьогодні всією сім"єю їздили в гості до однієї чудової форумлянки.

То трапляється дуже рідко, бо мало у нас поки що у Львові є друзів і хороших знайомих

Ми тааак файно посиділи, потринділи про все підряд (Влад+Влад правда не дуже вміють поки гратися разом без мами, але загалом і їм теж було, наче, непогано)
А взагалі останні 2 дні я в черговий раз переконуюся що світ він таки добрий і прекрасний і Боженька мене таки любить, хоч я в нього і не найчемніше дитя
Якось так виходить, що коли сумно-самотньо і депресивно, поруч завжди з"являються хороші і позитивні люди які добрим словом, вчинком чи навіть якоюсь дрібницею знову нагадують що все геть не так погано І знову хочеться жити, творити

і витворяти

, хочеться теж зробити щось добре кому-небудь "просто так" .

Жанно, Галю, Іро вам окремий

 

Добрий ранок! А він добрий . Я сьогодні не полінувалася і зробила зарядку . Припхалася на роботу і то є проза. Але зелений чай з лимоном і медом задобрили трохи понеділковий ранок. Трохи мене вже нервує оте добирання. Та на жаль мрії про машину зараз ніяк не на черзі ... І то знову проза. Щось прози багато. Треба шукати врочистість, хоча би в маленьких дрібницях. Тож нехай зарядка і чай з лимоном і медом будуть моїми врочистостями станом на тепер. А так як день гарний і сонячний, то може ще трохи назбирається врочистостей .

 

А знаєте що? Ми в суботу викопали картопельку. Збирали всі, як в тому віршику "Вся мурахова сім'я". Щойно зібрали і привезли мішки - пустився дощ, який падав, поки ми обідали і знову припинився, коли ми пішли збирати яблука, груші і персики. Ось таке мінімальне диво особисто для нас від Нього.
Неділя була родинна і святкова.
Ще я вчора потрапила в АшанСіті і дивом лишилась жива в очманілій черзі до ваги для кондитерської продукції. Зваживши нарешті своє і навіть не забувши, який код для котрого кульочка, я відклала "спокійний огляд супермаркета" до ліпших часів і чкурнула на касу. Прихопивши з собою ще Роберта - того, котрий Домс
А потім настав понеділок, і то якесь таке передчуття чогось надзвичайного, прямо не можу передати. Свято, яке завжди зі мною, - не інакше
отже, доброго не_дуже_вже і ранку! Я п'ю нарешті каву, споглядаючи скоадені на балконі величезні червоні яблука. Духовка гріє теплом і запахом.

Мурах не пустив маму на ранкову пробіжку. отак обняв всіма лапками, попросив "цям!" і грів мене м'якесеньким тільцем цілих 40 хвилин. Хлопці ледве зібрали себе докупи після активних вихідних. Дми вдягнув піджак, пшикнувся парфумами hot wheels - і такий став пихатий, що нема ради Ех, хлопці... Вони-то себе зібрали, а все решта по хаті збирати маю я. А ще маю спекти решту шоколадно-горіхових коржів до торта, купити повітряних кульок і пакетиків для цукерок, забрати хлопців з місць їхнього дообіднього перебування... і не зупинятись ні на хвилину, такий вже у мене сьогодні день. Частково - мрію про 21.00, коли нарешті потраплю додому і скажу: всьо, привал. А частково - так люблю своє життя, що насолоджуюсь кожною з тих справ.
приємних всім планів у перший день тижня.

 

А мій ранок почався на Площі Ринок
Правду кажуть, що це і є серце Львова...
Як там затишно і ароматно вранці

трохи пахне кава, трохи бомжі

, двірники метуть жовте листячко, туристи з розгубленим виразом обличчя волочать свої чемодани львівською бруківкою... Я навіть зі свого шаленого графіку вділила 5хвилин, щоб просто посидіти на лавочці,підзарядити акумулятори тою енергетикою...
Сиділа, дихала,заряджала, і тихо наспівувала собі гімн сьогоднішнього дня:"олені, Олені,небриті і неголені..."То ніби про мене, а ніби й ні... Бо те коріння має мати місце, звідки рости. А в мене, як виявилося, і тих залишків місця не надто багато Я така вумна, така сиромудра, що читала графік роботи потрібної мені установи по діагоналі. Результат наліцо- вони нині працюють після обіду. Вже й не знаю, пхатися мені туди по обіді,чи повірити вранішньому

одним воком баченому

гороскопу, що ліпше на сьогодні всі поїздки відкласти...
І ще й

ранкова кава так просилася назовні

ледве до роботи доїхала, вже аж баньки мені вилазили

ну бо то розум треба мати - півлітра рідини вальнути перед важливим рандеву...

 

А я читаю Вас і кручу педалі на велотренажері в спортзалі і це врочистість, бо всі здорові, порозбігались по школах, садках, а я змогла вирватися з дому, щоби позайматися.
Але маю одну проблемку, пропала з хати куртка Павликова Я вже все вдвічі за цей тиждень перерила, нема... Пішов сьогодні в школу в грубому светрі, спробую сьогодні ще поритись, але вже не уявляю де. Певно десь забув, ще восени і я не зауважила. Була нова класна куртка, так шкода...

 

Голова, як макітра, то нині про мене - прозову -понеділкову з алергією на мінімальну вологість в хаті .... Донечка мала соплі на вихідних, нині ще покашлює і садочок відповідно відміняється для обидвох, синочок чемно обіцяв пильнувати сестричку і не битися . Наразі чемно бавляться протягом 3 годин В якому стані наша хатка до цього часу краще не писати, то не для слабких нервів

А мені треба зібратися докупи, відкрутити макітру, прикрутити голову і включитися в активну роботу, щоб потім знов не працювати до опівночі.... Хто знає, як то зробити , пишіть

Всім файного понеділка, лапайте сонечко, гуляйте і радійте життю, бо життя прекрасне в кожній хвилі

навіть в ті моменти, коли голова перетворюється на макітру

 

Всім привіт. Я вклала свою сопливу лялю, зробила чоловікові величеезну послугу,

з якої хочу отримати бонуси для себе

, варю бульйон і читаю вас, попиваючи шкідливий для фігури бульбашково-солодкий напій мого дитинства

("Байкал", якщо що)

У планах ще педикюр і "каклєти", якщо встигну.
цьом

 

Понеділок поки-шо якийсь дивний, аж страшно. Хтіла-м вчора вихідного і видно дуже був мій енергетичний посил переконливим, що зараз маю якийсь гібрид між спокійним робочим днем і спа-вихідним Машини спокійно вантажаться-вивантажуються, ніхто не псіхує, не кричить. Я вже встигла зробити масочку на обличчя

бабайку знаєте? Поки мужа не було, би ся не втрашив і вночі не "кидався"

Личко тепер гладеньке і шовковисте. Вчора на-скору руку помила голову, то сьогодні теж вже встигла збацати відновлюючу маску. Ще би встигнути епілятором проїхатися і буде все супер.
+ ще одна радість - до мартена не збираюся вставати до четверга точно. Є повно всього на сьогодні і завтра має прибути мені повно готованого смачніссімо - @jalla , знову відкрила тему, то я бігом нахапала смаколиків, бо мене та кухня дістає конкретно. Але на мрію про ресторан то не впливає. А як колись та мрія здійсниться

@Sera , я її активно щодня і щогодини закликаю і притягую

, то буде там Жанна шеф-поваром

вона ше про то не знає

.
Зараз пороблю трохи документів і піду на вулицю гуляти з псюриськами і збирати горіхи.
Всім кльового понеділка.

 

А ранок починався так врочисто... Вихідна, пішла на масаж, зустрілась з подругою в центрі, потриндякали під кавку і тут... Дзвінок з роботи, форс мажор, виходь на роботу. Як мені вже ті форс мажори набридли! Кожен день щось міняється... Скільки моїх нервів має бути з'їджено, поки я покладу заяву на стіл керівника!? Ще й вислухала довгу тираду який я поганий працівник і тільки зі мною є проблеми! Ну коли вже в нас буде хоч якась повага до працівника і його особистого життя. Та ж в нас теж є якісь права, не тільки обов'язки. Але все забули, це не варте моїх нервів! Іду збирались на роботу і шукати урочистість у дрібницях, а вона в мене сьогодні обов'язково буде, я вірю !