Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

Навіть не знаю чи пасує тут писати)))
Я на морі!! Тим все сказано))) вже 4 дні відпочинку, ми щасливі! Зараз ідемо на дальній пляж смажити шашлик. А може ще буде нічне купання.
Від радості мене аж розпирає, чого і вам бажаю!

 

О, то в мене те саме. Вже десь тиждень так. І ото читаю вас, а писати ніц не хочеться, бо всі дописи в мене получились би, як @nibysh під "детальніше" сховала.
Нє, я краще буду читати, як ви на морях відпочиваєте. І про вино, коньяк і ще там шо... Бо наш відпочинок муж накрив "мідним тазом". І навіть писати не буду чому. Але як не вивезе нас протягом літа хоч на якесь болото

"безпечне", якщо таке взагалі є

, то будете мене читати в " забилам би".
Я таки потребую зміни обстановки. Ну хоч трошки...

 

Ну все , заява написана я офіційна декретчеця -бездельніца
Можна збиратись по списках, присвятити себе коляскам, пеленкам , бодікам, і всяким ,що там ще треба!
Сьогодні посмакувала варениками з вишень, і то ще одна врочистість!
Погода така ,що я теж ледве одягнулася , бо живіт не давав, а виглядати як рагуль не хотілось... але що зробиш.. прийшлось одягнути балетки які гризуть, зате все плясало , а так то спортивний костюм виручає і кросівки.
Люблю коли дощ за вікном і мені ніде не треба йти... затишно так,ах, йду кави зварю і в дитячі теми чкурну читати... бо я ніц про то не знаю.

писати ,писати, нам ж цікаво Гарно відпочити вам!

 

+1.
При чім дуже і дуже. В світлі останніх подій. То я про свій сімейний стан.

Знову +1.
Замість Карпат - цегла, арматура, цемент і теде...
Про море навіть не мрію.

Муж їде додому, тож я зараз швиденько зроблю вечерю і сідаю в вітальні за вишивку, щоб потім зайвий раз не маячити на кухні і не дратуватись, бо миритись так ніхто і не збирається. Єдине тішить, що свекруха сказала, що я молодець, тож муж хай собі думає що і як він зробив не так. А взагалі, такий дурнуватий період непорозумінь в нас, що просто капець. Ніяк на нормальні розмови не перейдемо, постійно якісь претензії. Ех, але не буду ваші відпустки затьмарювати своїми проблемами. Йду на кухню, може полегшає...

 

Ото читаю, і думаю...а ваш чоловік часом з моїм не знайомі. Бо написано один в один про мене, тільки замість Карпат мав бути Шацьк.

 

Послухайте!))) Не виходить їхати на море, то не виходить, приїжджайте в Тернопіль, гляньте, який я захід сонця на нашому озері "спіймала" в неділю!
А погода "нельотна" - це все дрібниці, бо :"...главнєй всєго погода в доме"))
Я вон сьогодні запаслась свіжовикаченим липовим медом, порахувала щойно, що від 28.05 (коли мені в руки попала перша викачка квіткового меду) влила в себе 3 л.! меду!Липовий стартанув четвертим))Ой,шоб не злиплося,шоб не злиплося))
Ну та бо парне молоко+мед =найліпше,шо може бути)
Ну так, ше пару слів за недільні хрестини. Говорила я з молодою мамою, така молодчинка, в першій дня почались схватки, точніше, як вона розказувала,що ніби почало щось нити в спині, спокійно дочекалась чоловіка в 16 год., потім вони таки вирішили, що мабуть будуть народжувати, викликали таксі в 18 год, поки оформились, поки лікар, що мав приймати роди, приїхала з сауни), то в 22 з чимось хлопчик!!! народився)Казала,що боляче було тільки тоді, коли йод пустили в діло.Дуже рада за неї, так як дитинка перша, хоча вона не хвилювалась)Так що всім вагітним,хто тут пішов в декрет чи збирається - легких пологів!
Ну і озеро, тернопільське озеро, бо я шось відхилилась від теми)
Я на повне зображення, можна?Ну шоб тішило око) Цей острів в нас називається "Острів закоханих".Ледь видно силуети, але їх там таааак багато))

 

а я ще тут! поремонтували машинку нині і завтра вона нас повезе у Карпааатиии, правда Львівські, у Сколе,

а хотілося б полонин, гірських краєвидів і всілякої такої романтики,

але і на тому спасибі. ми вже місяць збираємося їхати і як не хвороби, то роботИ. то я вже на все згодна. м*яско на шашличок куплене, валіза вже посеред хати. словом готуюся
правда завтра там прогнозують грозу, але в мене є план-буду лежати\спати\вишивати. а К нехай з татком спілкується, поки він буде в її повному розпорядженні
всі про море, про море, а я там була ще як у медовий місяць, ех... спогади...

 

що будуєте?
Жозефіна знала....
Завтра піду або у вихвалялки, або в жилєтку
Футбол всі ся дивлят?

 

Доречі дааааааааааа- круте у вас озеро мм.

 

Вгадайте, що я роблю? Правильно- помахали па-па гостям і буду мити посуд! То вже якась традиція . Трояндочка, ау! підтягуйся!
Солодких снів вам і таки класно пахнуть ті нічні матіоли!

 

на романтичний настрій налаштовує
Пралька відремонтована. Я під час операції виконувала роль медсестри - "скальпель, зажим, пінцет, тампон" .
Вже навіть раз попрала.
Долму сьогодні продинамила, але все ще ходить за мною. Навіть кавалок барана в морозилці є. Завтра буде
І ще завтра буде ідеальний порядок в хаті, бо прийде фея-чарівниця
Був сьогодні чоловік в Епіцентрі і я його попросила піти глянути на квіти -шопачьом. Приїхав з круглими очима. Казав, що навіть уявити не міг, що то все зело стільки може коштувати. Так собі прикинув, що як мене не буде і він швиденько попродасть мої горшки, то зможе оплатити річний абонемент на свій с\з. Був жостко попереджений, як раптом хоч один мій вазоночок опустить хоч один листочок "сікір башка" йому буде. І я не жартую.
Авральним темпом вишиваю. Тому всім солодких снів, а я

 

"Какоє добренькоє утро..."
Нічка була якась тривожна,прокидалась,засинала,кашляла,якісь екстремальні сни снились.Провалювалась в сон,як в яму,спала незручно,спина болить.
А розбудив мене дощ,ще годину тому."На подоконнике сидел серый дождик в мокром плаще,болтал ногами в резиновых ботах.От его болтания по подоконнику с гулким стуком рассыпались капли."(Т.Устинова).

 

Дівахи, та то просто Венеція якась в місті)) я собі мугикала "Що ж тобі сниться крейслер Аврора?" поки пливла зранку)) ноги аж хлюпали ще і перевзуття не взяла) то набила салфетками балетки мо висохнуть хоть трохи?))) надіюся день буде спокійний і розслаблений)) а поки попиваю чайочок теплий і надіюся не захворіти)) всім гарного дня, цьомки-бомки

 

Пивоооо, воно мені до цих пір пахне морем, а на морі то був напій набер ван, особливо вже по вечірній прохолоді і під шум прибою, сів собі на пляжі, ноги в водичку вмочив, відкрив холодненьке і піняще та й попиваючи дивишся на захід сонця... ммм. Хоча то було ще 6 років тому і в мене тоді не було моїх солодких гавриків, мо зара вже не той дриг би був та й з ними я би точно так не релакснула))) і взагалі коли то я на море зібралась? Гггг, явно не скоро.
Правда нам дзвонили з соціальних служб і навіть пропонували поїздку

чоловіку як учаснику АТО

, хоча якби таки підірвались їхати, не факт шоби дали, бо пропонували багато, в тому числі гуртки для малого, а на ділі вияснилось шо нема місця, але... але навіть якщо так, навіть якщо оте омріяне море, то всерівно в чоловіка з відпусткою не виходить, плюс медогляди дітям тра пройти до серпня і в мене купа своїх планів, тому я на разі можу хіба засинати і прокидатись під шум доща і таляпающих попід вікнами по калюжах машин, а не морських хвиль, катерів і пароплавів.

Ну, а шо, живемо сьогоднішним днем. а надалі коби не гірше.

А, і зрештою чьо я сюда прийшла, про свої будні писати не охота, ну, бо не охота...
Комент кинула та й втіІчу.

І стандартно всім гарного дня і кльової погоди, нарешті.))))

 

Та так сильно, що мусіла м встати і прихилити ті балконні двері, бо вже снилось, що струмком дощова вода заповнює мою спальню.
Ми нині соньки- чоловік розбудив мене десь по восьмій, шмигнувши до мене під ковдру. Коліжанка в половині дев*ятої, з бажанням щось ми повісти. Малюк взагалі побив всі мислимі і немислимі рекорди- встав в 10 год. тому ми наполовину поснідані і наполовину вимиті, але їстоньки я вже зварганила, ще й на завтра ідею маю. Так, я великий генератор ідей.
В планах нині піти і заплатити комунальні, хоч квитанції за газ ще нема. Переміряти всі калюжі і напалити котел на вечір, бо мусить десь то все висохнути, що ми понамачуємо, гулявши. Я вже мовчу про гору прання, яке чекає погоди. Добре, що з тої комірчини ще не зробили шафу(і не планується найближчим часом), то можна там стільки прання наскладати- вагон і малєнькую тєлєжку.
Дня вам нині багатого на ідеї і джинсів затрасканих по саму дупцю, як в дитинстві .

 

Ех, зайду у соціальні мережі - і лібше б не заходила....... Ми на морі, ми в Карпатах, ми в Шацьку, ми і Італії, ми в Греції - хваляться наперебій друзі-знайомі.......ну, а ми з чоловіком у Львові, надовго і, кажись, безперспективно.

Злісно-слізний настрій безпідставно продовжується, однотонність буднів ніяк не проходить

ну по-правді, я дуже люблю свою роботу, але почті 400 днів все без змін: прокидання - дорога на роботу - робота - обід - робота - дорога до центру - підробіток (або басейн) - приповзла об 22:00 мертва додому - ну що не кажіть, казка, а не життя

Хоча роботи багато, а тому киснути не зовсім є коли.

А поза тим ніхто не забороняв мріяти про море, Європу, затишні кафе, прогулянки на заході сонця, хороший алкоголь, нічні вечірки

хочеться костями протрясти троха

, свіжі булочки на сніданок, поїзди-електрички-автобуси, рюкзак на спині, кебаб в придорожньому кафе, шопінг за копійки, іноземна мова..... оцього мені не вистачає

 

Жанн, треба було спробувати. Вийшло то би вийшло, ні то ні. Моя знайома ( не зі Львова) зараз своїх троє отак на море повезла -реально отримали путівки. Хай це "радянський варіант" відпочинку ( бо умови в пропонованих санаторіях ще совдепівські) ,але її малі задоволені ( мають море, сонце, нових друзів.Що ще дітиськам треба для щастя?). Та і вона просто хоч обстановку змінила.

--- дописи об"єднано, 15 Липень 2015 ---

у мене сестричка вчора синочка народила за 40 хвилин . Це при тому, що вагітнсть мала вона дуже непросту. А майже 4 кг козака народила швидесенько. Добре, що хоч встигли на таксі до пологового

 

Ну здрствуй, злива! Давно тебе не було!

Не дійшли, зустріли класнючих своїх друзів- вони до нас їхали (мали 30-40хв. бо були нині у Львові), і повернулись. Малюк навихвалявся, а я полялякала, послухала їхні плани про фасад, кухню, двері і + ремонт у квартирі... От то ентузіазм!
Потім провели їх, повернулись до хати, малого погодувала і спатки відіслала. Сама на ДП засіла і так мислю,що для покращення свого настрою тре зробити щось корисне, але таке чого робити не хочеться. Ото ж вибираю...
І прийшла мені ідея- поревіти! Бачила вчора десь тут тему про дитячі спогади.Йду пошукаю її. Бо я переконана, що плакати корисно, але дааавненько щось мені то не вдавалося зробити, певно руки не доходили. Чи то правильніше буде- очі.
Прийду потім ще, похлипаю .

 

ой, дякую за таке красиве фото, таку ностальгію у мене викликало, повернуло мене на 15 років назад... мамадарагая 15 РОКІВ! а ніби вчора... ото час летить, як машини на автобані. Але вже дуже скоро побачу тернопільський став, ще залишилось 10 днів і їдемо на весілля, юху!!! цього року, як і два минулих роки, про відпочинок на море чи у гори залишаться тільки мріяти, ну нічо помрію, мрії ж збуваються, а? а наразі поки маська спить - сяду повишиваю, на вечір чекаю дорогих гостей - сестричку яку не бачила 10 років, вже дочекатись не можу!
Всім нам побільше радісних і приємних моментів!

 

А в нас сьогодні злива цілий день з перемінним успіхом)Сьогодні возила звіт в центр зайнятості,попередила шефа,шо їду "безвозвратно")Мала бути гостя у мене,але погода її налякала,ну шо зробиш,як писав Боб Ділан,що "Деякі люди насолоджуються дощем,інші мокнуть"(с),тому вечеря вже запікається раніше,чим зазвичай,я закуталась і балдію, донька щось плете руками,пояснює,що знайшла в неті якийсь новий вид мистецтва))Ох ці квілінги,фєнічки,макрамешки)).Ех,тицяла я різні кнопочки,щоб відповісти "на карму"(правильно сказала?)),нічого в мене не вийшло((Тішусь,що ви бували в Тернополі,тішусь,що збираєтесь)В інстаграмі мене нема,але вже отримала інструкцію в малої,як там зареєструватись)Взалі фото для мене,як запахи-миттєво переносять мене в той період,де я фіксувала даний момент,з ким була,що відчувала...Все,пішла я гріти душу і тіло після зливи, заодно гляну до бульбочки,що печеться з всякими травками-муравками,бо вже пахне)Ше маю цілу вчорашню історію,жахливо і взагалі,думаю,що треба звернутись в редакцію,тому що протизаконня в одній із інстанцій мене просто вразило...Можливо ви чули чи бачили по телевізорі сюжет,як випивші лікарі приїхали на виклик?То мій працівник був...Вся ця трагедія закінчилась свідоцтвом про смерть з помилкою в прізвищі...Крім суду вже нічим не зарадиш,а родичі поки не об'явились.Таке-то.
Блін,спочатку хотіла про зливу і мій балдьож,закінчила на сумній ноті,але фото не забрала,точніше,думала,що забрала,планшет підвів,зараз не знаю,як це зробити.