Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

Настроение- гнездо глухаря! Залезть в одеяло- плед, включить сериал, пить чай и ни о чем не думать!
Но кто даст!!поиграть, покормить, убрать, спать уложить!
Поэтому я жду завтрашнего утра, потому что я! Сама! Поеду в Жешув))) и целый день я посвящу тому, что буду покупать/ гулять!))
А еще радость, друзья, которые тоже переехали с Крыма, выиграли грант и смогли открыть свое дело- глажка вещей! Вот хочу им все постельное дать( ненавижу его гладить)!

 

підтримую) щось того року мені забагато всього))
робочі будні добре, переживаю, але працюю) і як то не впадати в паніку і трястися щоб не помилитися?) залишки з держустанов)))))
долучилася до марафону 14днівбезсолодкого)) з моїм наїдженим кг - то якраз те що треба) але то я все веду війну з тими кг - десь виграю, десь програю)) добре що не +5, бо плакала-м би то точно))
вдарилася трохи в декупаж - потім в темці покажу своє творіння)) жалт нема фото до - так би воно було просто глобально)))
всім цьом, пішла я вчитися))

 

І я не люблю. Але я багато чого не люблю, в .т.ч. й готувати їсти. От не моє то... Але Богу там видніше, й маю трьох вічно голодних хлопак, які зранку кажуть не "доброго ранку", а "що є їсти?".
Й мушу я плентатись на кухню й готувати ЩОСЬ .
Сьогонді в "Леопарку" попали на додаткову атракцію - виступ Левка-дурка. Чесно - я сама там скакала як мала дитина, з Анею на руках, так мені щось весело було, та й пісеньки такі милі були!...
Марчик-іменинник, правда, спочатку щось боявся того всього дійства.

 

якщо тебе то втішить, я щодня готую на 8 чоловік гггг і і прасувати я люблю
І по темі - цілий день з малим провели у Львові. Забіла до куми на каву, потім у Веселці відривались, після була піца. Дівки їхати не хотіли, вони цілий час ганяли по подвір"ю і будували льодяні замки. Потім лишила малого свекрусі і побігла за тканинами. Усі грошики тю-тю. Чоловіку того ліпше не знати Додому ми малого привезли вже сплячого. Так не люблю цього. Він тоді цілу ніч плаче. А зараз я вишиваю, відкрила сьогодні новий набір. Спати не хочу зовсім

 

Доброго ранку!
От в кого вчора було свято - то в моєї Ганусі!!!
Весь день по парках розваг. 2 дитячі свята. А мені з моїм "клубочком щастя" 4 години на руках - важкенько . На друге свято взагалі: забрали дитину з хати в 6й і в 10й привезли.
Тфтфтф, вчора моя дівчина відзначилась чемністтю і вихованістю. Навіть на 2х святах мами похвалили . Не дурно я виховувала її.
все минуло дуже гарно. Я щаслива і діти задоволені

 

доброго ранку!
в мене якісь флешбеки 2015.

Згадую цей рік і на його прикладі пояснюю собі, що і з усім, що мене чекає в 2016, я впораюсь.
Рік був якийсь поділений на три частини: від січня до травня - самовдосконалювальний, від травня до серпня (а може і до самого кінця року з забігом в наступний ) - фруктово-романтичний, від серпня до кінця року - діяльно-здійснювальний. Тобто як: вирішила - зробила, хотіла - маю. Дивне таке відчуття, наче прямо бачиш, як простір закручується навколо і роздивляєшся малюнок на його тканині у захопленому завтику.
І от зараз знову - все навколо рухається, і треба в той поїзд сідати. Страшнувато від того прискорення, але головне - зробити перший крок.

проза - відклеїлась підошва в черевика.
врочистості: 1) в мене нині робочий день закінчиться всього о 17, тож буду хорошою мамою і дружиною 2) профіль на ДП показує не рік народження, а вік!

Це так мені врочисто! Бо якби хтось бачив рік, то одразу думав би, що мені вже 29, а мені ще тільки недавно 28 виповнилось. Так, мені зараз на тій цифрі залежить, я ще тільки звикаю до неї. в мене чомусь "парні" роки дуже якісь відповідальні. Так що за наступні 10 місяців я маю багато чого зробити, щоб увійти в непарне число лінтюшкою

не те щоб я знову споювала "звичний день", але я хочу шампанського. Не смійтесь, я знаю, що всякі там Нові Роки були в достатній кількості. Але знаєте що? Коли доходило до діла - "та хто там то шампанське п'є", "та для одного бокалу відкривати - а що потім з тою пляшкою робити", - і в результаті мені мало! Хочу ще

 

мій татусько все в таких випадках говорив - головне впхатися в трамвай, а далі вже якось поїдеш)) не бійтеся, часом треба раз ризикнути щоб потім мати успіх чи щастя чи те і те)

моя врочистість - моя хвороба відступає і хтось нині буде тренуватися)) а не врочистість - то холод і носіння дров для каміну і котла..і бігання до газового лічильника раз по раз) як дістало те "о не дуже зимно може би то котел газовий зменшити хоч на пару градусів", але нічого, прорвемося, бо що ми тільки не переживали))

запланувала собі масу всього: і робота, і по дому, і в ГО і навчання і тренування, ух діяльна я нині дівчина, надіюся все встигнути. кава вже випита - і робота вертиться)) всьо біжу-біжу-біжу)
всім цьомки-бомки)

 

Щось так швидко час летить.
У мене вже новий список того діла.

О, точно.
От що я забула зробить на вихідні.

Серіалів.
Навіть Тео, і той троха дивився.
Нє- ПМС- то страшна сила.
Особливо як заходиш в кухню, а вона вся в гранаті.
То я так дозволила Тео самому фрукти взяти.

Ми, жінки, цікаві створіння.

Єврейська -то про бігос? Чи про дали з собою?

Добра ти.
І я добра.
То і є моя врочність- щось за дуже добра я як на ПМС.
Косметику вчора оплатила, замовила, тре піти глянути чи вислали уже.
Подруга подарунок вислала. Сижу жду коли доїде.
В суботу йдемо в гості. То нічо що подарунку ще нема(тут мав бути злючий смайлик, бо я ж його замовила), та я нині добра.

Усім бажаю позитивного вечора і солодких снів.
Мрію прокинутися у краї без кризи і війни.
Попереду ще маю коуч-сесію і вечір нічогонеробіння.
Усім читаючим.

 

Про дали з собою. Останнім часом ми все з гостей щось додому несемо..Й то багато. Але мій покійний тато все казав :"Дають - бери". От я й не відмовляюся. п.с. Все вважала бігос польською стравою.
Й до теми ялинок - ми вчора свою розібрали, бо Марк все норовив з неї якісь кульки зняти.

 

До речі та- нам теж всі свята щось та дають.
І теж багато. Навіть друзі.
Я вже мамі жартувала, що ми з місяць нічого їстівного не купляємо.

Знала б я що це таке.

 

а мені так шкодаааа Вона ще навіть не осипається. Хай мені ще кілька днів постоїть. Місце - є, нікому не заважає. Але треба буде до чоловікового ДН точно забрати, бо то вже буде по Стрітенню і буде заважати гостям ходити до стола.
Проза, суцільна проза - робота. Я люблю коли багато роботи і все гарненько клеїться докупи, а не коли її, як кіт наплакав, та ще й все постійно розвалюється. От тільки собі зліпиш все докупи і ніби не мало би бути якихось проблем, а тут гоп - хтось вс.....ався і все, план рухнув, а ти починаєш істерично затикати дірки, хоч чим небуть. Ну ніякого задоволення, одні нерви. Ще й з оплатами через ті свята катастрофа повна, вже стільки затяжних неоплат повилазило, що мені аж не хочеться працювати з тими людьми знову. Ех, ну але якось прорвемся, мусить все устаканитися - кожного року така халепа.
Врочистість планується на неділю. Вже не можу дочекатися.
Ще годинку повишиваю і спатки. Всім і надобраніч.

 

І я не хочу ялинку розбирати. Не хочу і не буду. Теж гарно стоїть, то чому би ще пару днів не продовжити собі свято.
От написала свято і задумалася... Писала в відповідній темі... Свята насправді вже нема, бо не стало нашого діда... Щось написала, задумалася... Вже і не хочеться згадувати якісь побутові, буденні клопоти.
Бережімося і бережіть своїх близьких )
Гарних вихідних!

 

Сижу злая, разбитая, уставшая(( ну хоть съездила и теперь точно знаю, что ездить таким вот макаром не надо, вернее не для меня. Ничего практически не купила, скидки есть, выбор есть, но так себе.все это я могла приобрести тут, не вставая в 3 утра, не бегая по 5 часов помагазин, не психуя. Вообщем купила немножечко ума, как говорится)) легла в час ночи, малышка решила прийти в 3 и поскакать по мне до 5. Мечтаю выспаться))
Из хорошего- завтра иду к одному мастеру, посмотрим что выйдет на этот раз!

 

б*ють-тікай!)))
Нині п*ятниця? Майже мій улюблений день. Нічого не буду писати про плани, бо є шанс що завалюся в ковдру і ніц не зроблю)))
Тут дівчата писали про ПМС, а я так тішилась що цього разу мене то оминуло, але отак обернулась назад і таки нє! Обжорство і нерви, мої вірну супутники. А ще скажіть мені, в хлопів ПМС буває? Бо в мого, кажись, регулярно. Ну не кожен місяць, а десь раз на квартал. Того разу затягнулось то діло вже ніпрілічно довго. І що робити? Шокова терапія вже не діє. Включати опцію "мур-мур, я твоя киця"? От холєра, хто би так за мене переживав і мій цикл пильнував))
Череда гостин продовжується, бо в неділю чекаємо кумів! Меню вже готове, завтра мають бути закупи.
От поки писала тут, дзвонить мій учень, виявляється я поплутала години))) От тютя! Але нічо, ми вже відівчились.
Зараз іду до школи, візьму ДЗ для свого мучня і спитаю що там з карантином чути. Хоч би оголосили!!!
Ви бачили? там сніг літає!

 

Моя 2х місячна трагіко-комедія з телефоном вчора закінчилась. Я псіханула і замовила собі через інтернет новий телефон. Чекаю, на наступний тиждень мають привезти, надіюсь без промахів, як приїде все як має бути то я буду мегащаслива, бо новий телефон ще більший від старого. Чоловік тихенько подивився на мене з під лоба, певне теж би не відмовився від такого.Але я чемно пообіцяла що якщо мені не сподобається то віддам йому, наївний.

Мороз, моя вишенька зранку не завелась. Дякую Богові що маю навколо стільки хороших мужиків яких можна попросити допомоги.....один приніс дроти, інший "прикурив" і я поїхала. Так як я чемна дівчинка, то розраховуватись з ними буде чоловік, за те що вони мене рятують в часи його відсутності. Правду кажуть не май 100 грошей, а май 100 друзів-золоті слова
Закупилась-працюю-діти мене мучать, зараз знову на заняття. На своє заняття зовсім не хочу йти і тихенько сиджу і думаю яку б то собі від себе придумати відмазку, погана, погана дівчинка,треба йти бо скоро в двері буду проходити боком
В понеділок йду на зовсім неприємну, але потрібну процедуру(
А загалом хочу весни!!! Зима надоїла, точніше надоїло мерзнути та чистити машину

 

А за мною посада "дворніка" аж плаче! Я люблю чистити сніг. Це якось важко описати, але мене це дійство зачаровує...
Ось він є- мах- і вже нема! Як маленьке чудо, як казка.
Отак взяв і насипав собі купинку, а тут залишив круглик, а там стежку звивисту проклав, а тут... та багато всякого тут ...
От чекаю - синочок прокинеться і підемо ми з лопатами чарувати! А потім -гіркаааа!!!

дякую людині, котра снігокати придумала

Шматочок казки вам на нині, бо життя- то є казкова річ..

 

Я звітуюсь і сподіваюсь що мене похвалять)) уроки дитячі майже написані, закупи майже завершені, моя робота майже зроблена, вечеря майже зварена))) а зараз найприємніше: найближчі 2 години майже перетвориться на повністю і я маладєц!!!
Найважливіше то моя робота, але двоє з п'яти гавриків написали що нині прогулюють, тому урок буде швиденьким і ефективним (так-так, я не дуже люблю тлумків вчити, але вибирати не приходиться).

Надіслано від мого Lenovo S90-A, використовуючи Tapatalk

 

І я люблю. Колись тато на мене сварився і забороняв , бо йому встидно, шо в хаті купа хлопів, а донька сніг прочищєє.... Але я умудрялася всеодно троха з лопатою поганяти . Поки тато на роботі був, то я мала повну свободу дій і ані мур-мур, що то я стежки прокідала.
Сніги колись не такі, як теперка падали, ех Деколи за день по півметра, то така краса була. А шматі прокідати, коли класти треба було драбину на велику кучугуру снігу

це був мій винахід і я була в захваті, коли падало купу снігу

. Ще дуже любила запах чистого одягу занесеного до хати з морозу , у Львові мені так не пахне Хочу колись свій будинок з подвір"ям і квітником, з гамаком у саду і файними сусідами Отакі врочисті в мене спогади і врочисті мрії !!! А проза, то ПМС " замордовує " , вчора

" нажерлася " крабових палочок - я такого не їла вже років 6 точно, а як подивилася на ціну , а прочитала склад , а потім ввечері пила панкреатин....

Якби мені колись хтось сказав, що таке можливе, то не повірила би.... Але ше троха і прийдуть КД

 

Як я вже змучилась від того грипу...Спочатку племінниця,і в них підчепив іх малий.Тиждень вже на лікарняному я.Спочатку хапнуло мене , потім меньшу малу. В малої 5 день температура, виписали антибіотик, який вона не змогла випити(капсула) .Карантин продовжили ще на тиждень.Щось цей грип такий паршивий і затяжний ...навіть нічого толкового писати не можу, так всплакнула тут трошки....

 

Хто п"є нині в тиші вже 2-ге горня чаю?
Правильно- я!
В хаті тиша і благодать, бо "хлопи" в підвалі, і я лиш чую "гуп-гуп", то або дрова рубають(ага, особливо той менший хлоп), або щось ремонтують. В голові тааак добре. Ще чуть і берусь за прибирання. Ні-ні, ялинку розбирати не буду, то ще не її час, їй ще мінімум місяць жити в хаті.
Маємо з синочком тепер квест: я збираю троха його машинок в пакет і виношу на другий поверх, в шафу. А він, по троху , зносить їх назад! Кожного разу переконуючи мене, що "то моя улюблена!"
Тому, поки його нема, йду проріджу ту мегапарковку.
Дня вам з сонечком в серці і морязяними блискітками в очах.