Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

Третій день свят. Третій день обжеровиська.
Але в нову піжамку я наразі поміщаюсь. Так що ще завтра можна доїдати залишки олів*є, а з м*ясного і овочів робити піцу, чи що там вийде.

Всі вже сплять, пора і мені йти, мою змучену голівоньку притуляти до подушки.

Ще би трохи якогось двіжу, якогось музону, дискотеки, кАктейлю.....
В теорії. А на практиці - Вар*яти, щоб посміятись, кіно щоб розслабитись і вилазка в центр, щоб перевітритись.
А з понеділка вже робота... Я так відвикла! Але вже мої студенти дзвонять, що скучили за мною, тому з понеділка, з новим натхненням, з новим настроєм і настрОєм буду прийматись до праці.
Наразі надобраніч і солодких вам снів

 

Дівчата, нині вперше була на концерті бандуристів - це величезна врочистість !!! Солоденьких вам снів , бо ще моя малеча навіть не думає лягати, а завтра можемо проспати всьо на світі

 

Ех, мені то не дуже допоможе. Я і так дуже контролюю своє меню. Мною тре гонити, як конякою

і то в буквальному смислі, бо я таки коняка (за р.н.)

Дієта для мене, як мертвому - припарка.

я навіть боюся думати, що ж то буде - до годинки 12 всі будуть "розкачуватися", пити каву, ділитися новинами і т.д., аааа потім, як рване - всім треба буде вже і відразу. Наразі намагаюся про це не думати.
Сьогодні був ліниво-домашній день. Спали, ну як спали - вилежувалися-катулялися до обіду. Всі нормальні люди отримують каву в ліжко, а я гречані голубці зі сметаною
Потім влаштувала собі домашній спа-салон: купалася, маски робила, жужалкою пройшлася - тому я зараз вся красива і доглянута.
З хати навіть не висовувала носа, собак чоловік годував.
А зараз причесана і намальована чекаю Скайп-сеансу В Юркової Оксанки

ми її 9 січня всі називаємо Стефкою

сьогодні ДН, буде трохи гостей і я в планшеті Вже бавила Христинку он-лайн і то так, що трохисьмо побили бомбок з ялинки Але то було не навмисно, так ся стало - вона хотіла мені показати, що гарного має і намагалася принести. Я голосно кричала, щоб подивилися, що дитина робить, вони там столи накривали і не чули, почули тільки тоді, коли почали бомбки падати і дзвінко об підлогу розбиватися.
Добре, що завтра ще вихідний і можна буде спати стільки, скільки захочеться.
Тому вам всім і солоденьких снів, а мені холодного шампана і веселої забави

 

Наконец то праздники подходят к концу! Столько есть нереально)) смотреть не могу уже на все эти салаты/ холодцы!
А так- прекрасно провели выходные, и гуляли и на лыжи ездили!
Идет мой год, меняется опять жизнь: направление в работе( что очень хорошо), надеюсь что в условиях проживания, в отношениях. Недавно поймала себя на мысли, что хорошо мне и моей семье тут, а это самое главное.
И плохого- у малышки температура второй день(( но и это все пройдет!

 

От і все. Закінчилися (ну майже закінчилися) свята. І знову робота... Але вчора було противно. Сьогодні ледве доїхала на роботу. А точніше ледь допхалася до маршрутки, так слизько. За свята навідали дорогу родину, свою і чоловіка. Так шо буду мати тепер чистий спокій пару місяців. Треба починати якісь нові проекти.

 

а я на вагу стала

після всього, що було у ці 2 тижні + ПМС

і побачила сувору правду жизні.
але в мене ситуація така непроста: я б не проти трохи себе підрихтувати після пампухово-завиванцевої епідемії, а МужчинаМоєїМрії навпаки каже, що не завадило би поправитись. "Тобі вже не 17, щоб ходити у підліткових ліфчиках і гриміти кістками". Сиджу в роздумах. Хоча, про що думати? Пампухів-то вже нема
Перший робочий день, вперше треба зварити щось на обід і вперше треба готуватись до занять з англійської. А ще бажано запилососити ще з піввагона ялинових гілочок. І хоч би разок вивести своїх дрібних на якусь прогулянку.
А надворі є сніг, і ще як мінімум два великі свята попереду.
Тож всім тривалого святкового настрою!

 

Всі хто ще не гуляв мацьоп- бігом вистрибуйте з квартир!!!! Там сууупер! Сніг є, він ліпиться, він все ще білилий (правило 3причин виконане)....
Наш сніговик вже худне і без дієти -60, а найгірше, що йому постійно падає ніс - і це чомусь так мене смішить, що ледь стримуюсь, бо малюку не дуже смішно, а шаную його почуття "состраданія".
Погодка- супер, пралька- тримайся, я йду до тебе в черговий раз!
Робочо-сміхотливого дня вам і .

 

О, ні-ні! Не піддавайтесь на провокацію! Вони всі такі, особливо під ковдрою))) Люблять, щоб ти була мягенька, товстенька, не намальована (бо ж помада така не смачна), бажано так добре із непогололеними ногами (бо поголені вже навіть на другий день коляться), ну і щоб волосся без укладки і в хвостик зав"язане -- бо ж розпущене і вкладене лоскоче і лаком смердить..... Комфорту вони, бачте, хочуть. Вночі. Коли темно. На дотик. Під ковдрою. А очі їхні вдень хочуть зовсім іншого... Геть протилежного!

 

Я теж встала... І нашо? То катастрофа!!! Нині розгрузочний день, іду по кефір і мінералку, аж сама собі противна.
Ранок почався з робочих новин. Мій графік повеотається в досвятковий ритм. Трохи я розлінилась, але мотивую себе ЗП в кінці місяця.
Ніяких нових проектів починати не хочу і наразі не буду, бо не маю бажання тим паритись. Чомусь мені саме такий розмірений графік найбільше підходить для душевного спокою, то вже, певно, пенсія)))
Чи все таки скласти мінімальний план до наступного року? Воно хоч працює?

Надіслано від мого Lenovo S90-A, використовуючи Tapatalk

 

ну, до товстенької мені далеко

З епіляцією все гаразд, блиски для губ обираю за критерієм смачності, а от засобами для укладки волосся не користуюсь.

насправді, погано і виснажено я виглядаю не тоді, коли важу менше від 55, а тоді коли не сплю через переживання. Тоді обличчя таке якесь реально захуде. А в кінці 2015 року мене якраз привалило трохи всяким непростим... от і змарніла, хоч і не схудла. І всі, хто мене бачив на свята, задовбували, що треба їсти. Я їх не дуже слухала, але випічка з маком! Точніше, її кількості...

не зна, не знаю. я щойно звідти, і сніг справді тішить, але слизько так, що кожен з 2х кроків межує з падінням. але нічо, така прогулянка ще більше втомлює, налаштовує на обідній сон тощо...

 

ооо. І я про те ж!

ну от заздрю по доброму... в мене вся вилазка - це з кумою в Ашан. І то з дітьми найменшими...

Хм... то певно про мене... от так я хотіла скоренько після пологів схуднути а тут ті злосні пампухи-кутя-пляцки аааааа

Почну з малого - обмежитись в хлібі з маслом і посолити.... ех, моя любов, прощай

Я тут трошки "нєдоумєваю" як то 3є (я муж і мала) можуть з'їсти 2/3 ШЕСТИлітрового баняка борщу?! За півтора дні???
При чому на сніданок і вечерю даю інші страви (кашу, голубці, вареники і тд)
Умєрєть нє встать (і то на кухні). А нє, щоб в Паріже!

 

Не знаю що там на вулиці суперового, мені - бєка.

Під ногами мокро, вітер дує, а сніг сірий, а подекуди жовтий і коричневий. Приїхала з роботи, і урааа, нарешті працює каналізація. Всі свята я мила посуд в мисці, а купалась в сусідки. Це ще той атракціон, я вам скажу, особливо коли в хаті повно гостей і треба мити дві гори посуду.
Треба йти пити кавусю і прийматись до видраювання кухні.

 

Скажіть-но мені, що то було в нас на свята?.. Тільки стали до молитви перед Вечерею - обірвалися ні з того, ні з сього цілком справні до того дверцята в барі і так бахнули по підлозі, що ми аж заніміли. Ну, але був гарний привід подивитися на старі фото, які там зберігалися, згадати всіх, кого з нами вже немає.. Далі.. Як завжди, повечеряли, поговорили про те, про се, що вже немає з нами баби нашої.. Почали колядувати. Бабах - дверцята антресолі (нічим не заваленої) самі відчиняються, і звідти випадає папка, яка там лежала вже десятки років преспокійно, а на ній згори - недавно покладений друкований образ Матері Божої Містичної Троянди, який забрали з бабиної хати. Отак, як лежав, так на тій папці і впав. Питання - чого баба хочуть? Щоб ми стінку викинули? Чи щоб образ назад вернули? Чесслово, інші покійники нас ніколи не турбували. А тепер - то світло саме запалюється, то такий звук, ніби по хаті хтось ходить.. ОМГ.. З того всього на Степана (баба - Стефанія)пішла до церкви, дала на григоріанку.
А так все добре, тільки забагато вже тих вихідних. Так багато, що аж замало - неможливо себе зібрати докупи і почати працювати. Ще б тиждень вдома.
Да, и у меня теперь домашняя кличка "Сарочка". Це я сама так себе обізвала, намагаючись вкласти дивного відтінку дивно підстрижене волосся. Ще й виразний профіль мій тепер особливо до тої шевелюри пасує. Пазл склався . Ну але я раз сказала, посміялась і забула. А воно прилипло. Так що "роза і тюльпан" - то про нас з мужем.

 

не тре так довго спати . Ми до 10ранку, поки ще був морозець мін., вигулялись. Ну і не тре забувати, що в нас "екологічно чистий р-н" , тому снігу чистого, білого було повнезно. Тепер там хляпа. Але ми взуваєм гумаки і йдемо траскатись!

 

Я в 9 ранку була як штик на роботі, так що не треба ля-ля

 

@Nitriotka, але ж ти гнала, а не гуляла і з снігу пасочки робила!

Вибрьохались ми по самі вуха! Думала, що буде спати. Ага, гоне по хаті і видає звуки індєйців корінних на полюванні ....

 

Підписуюся під кожним словом тілько трохи в єнчому ракурсі
В мене ваги нема, але сувору правду жизні мені показали мої джинси. Для того, щоб зашпелитися мені треба дуже-дуже втягнути живіт і вчора під час Літургії я навіть переживала, щоб під час присідання коло малечі , той гудзик не розшпелився , бо спадут сподні з мами посеред церкви А мій коханий чоловік також тим не переймається, каже, що більше боявся, " як кістки стирчали " . Але так як в мене ще лиш маленький шматочок різдвяного пляцка і порожній холодильник + мінімум фінансів , то сподіваюся, що до наступної неділі я в джинси влізуся без вправи на втягування живота

меню прогнозується геркулес ,манна кашка, рисова кашка, картопля в мундирах !!!

Я велика оптимістка, враховуючи , що вчора настав час ПМС , але як чоловікові я така ся подобаю, то до себе потроху ся призвичаю !!!

 

Дівчата, вам ще і так добре, хоч на ваги треба встати, щоб підтвердити/ спростувати, що поправились. А мені от не треба вставати навіть на вагу. Не озброєним оком видно, що поправилась. Навіть чоловік вчора мені сказав, що я поправилась. Я так і не зрозуміла, шо то було, комплімент чи критика. Та й нехай. Я вже буду братись сідати на дієту (правда, дієта це голосно сказано, бо ніколи на ній сидіти не могла) після 25 січня. Раніше нема смислу.
Єдина проза, джинси так порядно "скриплять", як вдіваю. Але на нові нема грошей. Дитячі, заколядовані, гроші совість не дозволяє потратити на себе. А щоб не передумала (бо моя совість сьогодні зі мною, а завтра може і піти від мене), швиденько замовила дітям снігокат. Залишається лише одне, худати, поки джинси ще цілі.

 

От неправда. Я навіть коли запізнююсь, то не жену, а просто пришвидшено йду. Не пасує такій феї як я гнати

Мої дітлахи виганяють мене з-за компа. Я вже їм і цукерки даю, і мультики дозволяю, не ведуться. Якийсь там турнір по майнкрафту має бути, то чекають поки мамця підніме свою паню і піде нарешті мити кухню.
Певне треба йти, бо так і до ніченьки темної з вами просиджу. І так он, ліміт перевищила, три дописи за один день. Тижнева норма виконана