Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

Хто там оптимізму має ще на когось?
Дайте мені трохи, а то мого на мою енну кількість справ на нині(і на завтра, і ще поки мну не надоїсть) щось бачу не дуже.
Нє, ну треба було мені влізти в творчий проект. Ніби я і так не на всю голову творча. Головне що їжу замовила(дякую @amaretto й свекрусі). А то в такі дні якби не малий- то я себе б знаходила на одних печеньках.

Любителі чанів підкажіть-но мені- чани ВСІ на вулиці? Нє, чани я зацінила. Та в теплу пору року.

Це якщо її любити.

Згадую себе після пологів. Слово дієта в мене викликало такий сміх, що я добре давала жару лікарям своєю їжею.

Нині що- уже четвер??
Пішла я далі жити.
Всім гарної п'ятниці.

 

Кльовий сонячний день , наповнений позитивом. Мама зарядила батарейки, малеча поганяла і добре спала в обідню пору . В мене прокинулася кулінарна муза і я зварганила капусняк і плов , а тепер працюююю .... Всім солоденьких снів !!! Цьомкаю

 

Щось так всі раненько полягали спатоньки... заздрю по доброму )))
В мене програма мінімум виконана(майже)
Зробити щось! з трьома почищеними гарбузами )))
Баняк зупи пюре. Кекс гарбузовий з "зюмом" і горішками. В кекса запах і присмак маловатості був - то спекла ще одну порцію, але вже подвійну. От сиджу і думаю: доробити ще овочево-мясне рагу (з гарбузом, конєшно) чи на завтра лишити?
На завтра обіцяють шкло до машини. А ще якогось дзядла в райвідділ тре.
Подивимось.
А життя прекрасне і сонячне (як той гарбуз)
Поки писала - муж прийшов з стоянки... приніс мені "антистрес"...
і... 3 кабачки тепер думаю що з ними робити!

Будуть деруни певно....

Реабілітувався... приніс десерт. Як я його

 

І я маю кабачків до біди і трошки...
Вчора мали файних гостей, точніше гостю.
Потім зшила дві новорічні іграшки, трохи відпочила.
Ранок почався з двох заходів. О 8-ій встала щоб випрасувати чоловіку одяг на роботу, а вже о 10 годині ми з малюком пішли на кухню, їсти макарошки.
Зараз п'ю каву, горячу каву і дві цукерки "Ромашка". Все ж мати в ничці цукерки-це тєма!
Всім гарного ...
Щиро ваша...

 

Зшийте мені одну Бо в садку замовили від кожного по власноруч виготовленій іграшці, а я ну ніяк не до того(((

Я вже вся у завтрашньому футболі. Чоловік каже, що буде Порошенко. То треба якось прілічно намалюватись. Бо побаче пан Президент мене ненамальовану. Некрасіво! Може то ше в перукарню сходити? А може то з"їздити? -- да, я вже вчора їхала!!! Поки через 100 метрів їзди майже у бордюр не в"їхала. Ну насправді у цей момент той бордюр мене мало цікавив -- я дивилась щоб зпереду ні на кого не наїхати і вчасно на тормоз натиснути, а бордюри і руль (а ще коробку передач) нехай "перешкода зправа"

чоловік

контролює.

 

Без питань! Яку? Новорічну чи якусь іншу?
А по темі... День так собі, родичі не перестають дивувати....

 

Маленьку ялинкову прикрасу

Я збираюсь ще у спортлайф і туди потрібно довідку. Щоб ту довідку мені дали у поліклініці лікарка сказала потрібно огляд гінеколога і флюрографію. Ну в мене то без проблем -- флюрографію, оскільки ще ГВ, не роблю, а в гінеколога якраз обстежилась недавно. Але у мене питання: таку довідку можна у самому спортлайфі купити за 120 гривень. То що там є гінеколог і рентген, який робить флюрографію? Чи за 120 гривень твоя гінекологія і легені автоматично стають здоровими?

 

Врочистісь - я другий день роблю зарядку

сьогодні Влад вирішив мені помагати і активно плутався під ногами - тепер лишилося навчити його "соблюдати дистанцію" і якось пояснити що можна стрибати разом зі мною але в іншому кінці кімнати (бо зарядка у мене така трохи стрибуча і ногами махуча )

і ми нарешті трохи погасимо наш борг хазяїну квартири що не може не тішити. Не так щоб гора (бо боргів різного калібру і різної терміновості ще багацько залишилося), але камінчик з плечей таки впав
Вчора мене трохи шокував і озадачив муж, ні з того ні з сього заявивши що хоче дівчинку і то ближчим часом. Я сказала що з нашим щастям будуть хіба хлопці-двійнята ще в 2 рази шустріші за вже наявне шило, і тоді в скорому часі доведеться йому виховувати їх всіх самому а мені обіди носити десь на Кульпарківську. Вобшем, наче домовилися почекати ще рік-другий

І взагалі я так думаю що я "пацаняча" мама - куди мені дівчинку? Що я з нею буду робити? Але мрії чоловікові не стала руйнувати

А, знайшла ще врочистісь - за садок цього місяця треба заплатити всього 60 з копійками грн - ну мають же бути якісь позитивні сторони у тих безкінечних Владових соплів

 

Хто - молодець? Хто - красуня? Хто - господинька? звісно, багато хто іще, але нині я - все це
пирогів з сиром наліпила
дітей вигуляла
професійне не прохалявила і особисте не занедбала
вихіднііі!! душа співає. Цього року я по-особливому відчуваю вихідні.
а хто купив кілька капсул для прання на пробу і начисто забув, котрі для білого, а котрі - для кольорового? теж я тепер думаю, як їй використати з мінімальною шкодою для речей
І хто найщасливіша в світі дружина - теж я.
І хто сидить з половинкою бокала пива з малиновим сиропом і ліниво спостерігає, як в дітей закінчуються сили перевертати кімнату стелею донизу - теж я. Хай скачуть, я дозволяю їм абсолютно все, коли вони дружно бавляться разом.
І хто бажає вам гарних вихідних з купою приємних вражень і сповненням всіх мрій та планів - теж я.
Цьомцьом

 

Тиждень знову пролетів шаленим темпом. Я себе відчуваю, якимось витисненим лимоном. Навіть нє, швидше поморщеною родзинкою. Витиснула з себе максимум і як би мене вже не тиснули, я би вже ні краплі роботоздатності не видала. Фсьо. Бобік здох. Старію, мабуть.
Ще й нагонилася - Фігаро тут, Фігаро там, Фігаро всюди.
Знову хочу коцик, крісло-качалку, глінтвейн і ліс навколо. Чомусь не хочеться мені моря, сонця, піску.
Завтра обов"язково треба відіспатися, бо сьогодні ввечері вже приводила себе до тями контрастним душем.
Завтра обов"язково треба зайнятися квітами. Підлити, почистити, відполірувати. Позбирати залишки горіхів і тонну листя надворі.
Кіно по-ходу накриваєься мідним тазом через той футбол і зайнятість всіх навколо. Переноситься швидше за все на неділю. Але завтра буде новий день і можливо всі плани переіначаться.
Зараз ще трошки повишиваю і йду в обійми до Морфея.
Всім чудових і сонячних вихідних.

--- дописи об"єднано, 14 Листопад 2015 ---

Поки я вам тут писала Гектор мені приніс подарунок. Так драпав двері і пищав, що я мусіла піти і глянути що ж там за проблема. Відкриваю двері, а там - картина маслом - стоїть Гєк, очі сяють, хвостом махає, пищить від задоволення, а в зубах ЩУР . Я чуть інфаркт не отримала. Ото дбайливий Подарунок мусіла "прийняти" , собаку похвалити.
Кота нам точно не треба. Котопьйос добре справується.

 

Ранок почався ще в 6:45. Моє чудо ще спить, треба будити))(ну нехоче доця вже три дня спати вдень-мушу сьоні будити). Чекає мене кухня і три дня гостей...хух..бракує сил щоб пережити...непосида доця-чоловік на роботі. Ну нічого, мама справиться...куда дінеться)). Всім хорошого дня і позитивних емоцій.

 

Ага, ага, сказала Галя і згадала що теж має ничку.

Мені хочеться і того і того.
Крісло-качалку, плед і чай- щоб нарешті сісти і дописати все, що хочу.
А море, сонце, і пісок(головне подалі від цивілізації)- щоб відновити сили після життя у сучасному Львові.
Мімімі, пішла думати що буду втілювати першим ділом.

Хто вчора ввечері був на Південному? Перший раз в житті попала на знижки в честь п'ятниці 13-го.
Я тіко одну файну форумлянку там сі стріла й троха потринділа.
А, згадала- ще ж пана Писарчука я виділа(нє- його я геть не виділа, мені приглянувсь хіба охоронець його справа).
Та таки ідею мушу похвалити- дитина забезпечена подарунками до Миколая майже від усіх родичів.
І то нічо, що мене явно ніхто за те все не похвалить. Всі якось так звикли, що я в нас двигатель прогреса і т.д. Головне, що Тео буде радий, а нам із мужем залишилося купити тіко одне Лего. І усе- до Миколая ми готові. А то цього року це щось тяжко й нам..

По темі врочності- нині файний день- муж поміг прибрати все, що я просила. Ще кілька кульків на виніс(до НР бачу хата стане ІДЕАЛЬНА). Ага, ага- моє ІДЕАЛЬНА- це як у готелі. Ням-ням.
Ще чекаю файних штук і подарунків від гарних людей, що ще більш оптимізму додає мм.
Усім такої ж оптимістичної днини і всього всього.
А я пішла зустрічати гостей.

 

Я була . Повірити в те щастя не могла. І навіть собі балетки купила - нарешті, бо шукала їх добрий місяць часу. А тут ще й знижки підвернулися. Тішуся . І то є моя врочистість.
Один вихідний вже профукала. Залишається ще неділя. Тож буду планувати якісь вилазки з хати. Бо щось осінь-осінню, а треба трохи розбавити буденну схему "дім-робота-дім" ще і якимись подіями. Мабуть чекає мене поїздка в село. Празник, пляцки і таке подібне. Але головне - це звісно спілкування з дорогою родиною

(без сарказму... поки).

 

Всі вже сплять, а в мене субота ще триває. 4 прання ось-ось закінчиться і я теж зможу піти і положитися
Обов"язкові пункти зроблені, правда з поліровкою вазонків я таки схалявила, але швабра відремонтована, тому, була поліровка коридору і кухні.
День цікавий : встигла погризтися з чоловіком "просто так", сама не зрозуміла шо то було - спочатку по-бурчав, потім по-псіхував, образився, кудись чухнув, вернувся, об"явив голодовку, поремонтував швабру, порізав дрова, почав підлизуватися, попросив їсти. Певно в нього таки криза 40-річних. Цікаво, чи наступним етапом буде - біс в ребро
Короч, дурдом "Веселка".
Була в моїх краях нині одна кльова форумлянка І спрезентувала мені чукулядку і супер домашнє винце. Шоколадку пожертвувала я на запокоєння і задобрення злого бабая в хаті, а винце то по-трошки потягую.

з горла, бо типу дегустую - намагаюся розпробувати. Чує моя душа, що так буду пробувати поки не скінчиться

Ще трошки повишиваю і спатки. Бо є шанси, що засну завтра в кіно. Ну а шо? Останній ряд, крісло розкладається, а як кіно вивиться нудним, то головне не хропіти на цілий зал.
Всім чудової неділі

 

Бронхіт і 54 грн за садок.
Ліки, зараза, такі дорогі, що краще б я за садок 138 заплатила, чи скільки там зараз.
Врочистість: непогано минула субота, сходили з малявкою в розважалку (гірки/батути/лазилки).

Влітку одна "добра душа" поставила нам біля майданчика батути, а 1.10 їх забрали і відтоді в мене що не день, то "Мама, хочу на батут. Як нема? Дай побачу! Йдем на вулицю, на батут!"

Проза: багато її. Якийсь 2015 для мене невдалий... чекаю вже 2016.
Ще однієї світлої людини не стало на цьому тижні.

 

Вчора відбули день гостей, сьогодні дубль два)) але я так наїласьтортиків-що неможу дійти до кухні)). А з врочистостей-рівно два роки тому на світ зявилась наша 2кг дюймовочка....а тепер 12,5 кг непосидючості)) Біжу на кухню-багато роботи) Всім мегапозитивного дня!!!)

 

Врочистість: насолоджуюся останньою годиною тишини перед приїздом "табуна" студентів, оскільки із їхньою появою починається

Проза: хворіючий малюк, відсутність фінансів, купа інетроботи, "нельотна" погода для гуляння із прихворівшою дитиною..

 

В хаті затишшя: мама в селі (в них там дівочі посиденьки з кумою), муж на шопінгу (Торпедо, радіобазар і ще якісь там чоловічі "прєлєсті")

разок пішла з ним разом, то тепер я не дуже настоюю щоб він зі мною по магазинах ходив. відчула себе в його шкурі, ггг

, дитина на дивані мультики пильнує. А я? А я туточки. Нема чого вчепитись. Є ідея поїхати в один магазин пошукати щось з лахів на ДН, попробую вмовити мужа щоб підвіз. А ще хочу погуляти в лісі. Але скоріше за все мої плани закінчаться на дивані з вином, яке вже давно мене спокушає і я майже чую як воно мене кличе з тумбочки "спробуй! тобі сподобається!" То так починається залежність?
Вчора мали зустріч з друзями і я не втомлююсь тішитись що вони в нас є. Заряд позитиву на тиждень отримано!

 

не знаю, чи в мене на дивані, але вино теж ввечері буде

я в свого недавно побачила сиве волосся, то він мені потім тиждень співав

*Сорок років для мужчини – ще не спокій,
В нестаріючому серці жар пашить.*
це щось таке триста років тому співав чи то Теодор Кукурудза, чи якийсь інший геній, гггг

Шо хлопи, шо діти -однаково))
Проза - я ніби захворіваю. В планах зовсім інше, тому ввечері буде інтенсивне лікування глінтвейном, лимонами, натираннями і т.д.

 

А я нині перевиконую плани на всіх фротах:
-з малим в ліжку видурювались до 9гд(він прокинувся близько 7);
-ніц нині не варила-смажила-різала(бум робити чистоту і стерильність в холодильнику);
-танці у виконанні малюка подивились;

-файнезно вигулялись;
-і таки, певно, довела аксіому чоловіку, що я не водій! (ні, без мат. збитків), я штурман. Після мого шостого разу безуспішного намагання зрушити авто з місця- він думав, що я знущаюсь! після ще 2 перепитав, що не так зі мною, після наступних 3-ох дивився на мене з острахом! Ну бо я нас привезла і мені нас і вивозити з того лісу. А я що? Я впала "намороз".
Так і приїхали: я морозилась, він "нєдоумєвал".
Ходить(ну якщо пересування на костилях можна назвати ходінням) і уважно розгядає мене, певно відшукує риси даунізму.
А як я зо 20 літ талдичу, що я не можу, та впринципі, і не хочу їздити? Що це "нємаё"!!!
Бум бачили які висновки він зробить. Мо дасть мені пожиттєве звільнення від водіння авто?
Плани на другу поливу дня нинішнього ще не визначені....