Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

в мене ще "кінь не валявся" в хаті, ну тобто повний безлад. але нас з К то мало турбує, бо ж сонечко і ми всі надворі. так класно вигулялися, набавилися на майданчику. а як я професійно ліплю паски з піску
з їжі в хаті тільки борщ. як то допостити до неділі? в мене криза жанру як то дотягнути до вихідних, що придумати? хелп!
чоловік хвалився, що йому в офісі "спеціальна людина" все прибере-помиє. і мені тре таку людину, а ліпше дві але нє, то все "впаде" на мої тендітні плечі гггя звісно не такий герой, щоб

і

але щось та й зроблю. чесно-чесно, обіцяю

--- дописи об"єднано, 9 Квітень 2015 ---

яка я вдячна мужу, що відмовив мені в тому "задоволенні".

як робили меблі, то хотілося мені конче таку шафку для посуду, зі скляними поверхнями і т.д. як чудово, що муж не дав добро на то діло, бо зараз мала б ще один клопіт

. зготую йому щось смачненьке на вечерю за то

 

валявся, дуже навіть валявся. По цілій кухні і ванній. Божечко, яка я змучена. М"яско коптиться, а я страшенно хвилююся, щоб воно було добре, не пересолене, не пересушене і не сире. Як встала о 8, так тільки посадила свою дупцю на лавочку. Ще навіть нічого не їла, тільки встигла вдудлити літру води. Треба щось гризнути. І братися за миття того всього начиння, що було задіяно в тій ковбасно-шинковій пацьканині. Ще зелений борщ треба зварити. А я хочу положитися і закинути повище ножки. Ех, до роботи "Грицю", до роботи.
Потім відзвітую, що вийшло.

 

Я не збиралась бути героєм чесно-чесно. Просто вирішила тумбочку на кухні розібрати, вона мені вже давнл око муляла. А потім шафку розібрала і понеслось...
І вікна мусила мити - фіранки попрала і всі віконні недолікт в око кинулись, ех...


Отправлено с моего IQ4503 Quad через Tapatalk

 

а правда то не можна мити на кухні шафки коли паска росте?)) ну правда?? ну мені треба відмазку))
піду ще прання закину і кума наберу потім, нехай за пасочками дітям заїде))

 

та не можна, десь стукнете - а паска не любить шуму, вітру наробите - ще не виросте

 

Якшошо, то я можу приїхати і пробу зняти ))

В мене кінь валяється всюди. По всіх кімнатах, в кухні і в коридорах.
Сьогодні тричі проходила повз вітальню і нервувалась що хтось вікно навстіж відкрив. Приходжу щоб закрити, а воно закрите, просто так блЯстить
Що я сьогодні весь день роблю.
Мию вікна, перу всі покривала, постіль, килимки, чищу килим в спальні, може ще почищу в вітальні, але там ж кінь, то певне не почищу. Між тим всім читаю ДП, лялякаю по телефону, перевзуваю Данилка, бо йому одні кросовки тиснуть, інші до штанів не підходять, ще інші взагалі не кросовки, тому мама не давай мені їх, ще п*ю кавусю, переписуюсь з однією форумляночкою, періодично забираю кота з коня тюлі, яка лежить на підлозі, третя в черзі на прання. І тішусь, що завтра мій коханий чоловічок має вихідний, а отже можна поїхати до Львова і купити малишні взуття.

 

Я печуа ,пахне як ....
Нині була неприємна ситуація, міліція і швидка забирали ту жінку з торбами, ну ви мабуть знаєте,зараз вона на Кн. Ольги раніше була на Петрушевича. Хтось знає,що з нею трапилось???В неї немає житла, бо вона ніби адекватна людина, вічлива, але спосіб її життя вражає, з собаками з тлумками в повній антисанітаріїї...Я щось ніколи не задумувалась, що могло до такого призвести, а сьогодні вона дуже кричала, що вона нічого поганого не робить, але її таки забрали....Хто знає щось про неї????

 

До Великодня ще 3 дні, це цілком реально скинути ще 1 кг було би бажанняЯ теж хочу, але 2 кгМушу скинути, бо маю багато святкувань. Цікаво чи вдасться?Буду завтра постити - поєднаю духовне з кориснимА сьогодні я теж велика господиня, вже стільки зробиламеблі, двері аж блистять

 

Виходила на базар, то якраз бачила там купу люду і її клунки, теж подумала, що то її забирають. А куди? Хочеться думати, що принаймні під дах і туди, де є хоч мінімальна опіка. Страшно подумати, що хтось не має жодної близької людини і змушений отак жити...

 

Ой, а форумляночки щойно мені одягли посмішку на личко і радість в душі. Глянула на свої зелені циферки в кутику, а їх 20,000. Таке файне кругленьке число. Чисто як я - файна і кругленька!

 

Ковбаска вийшла гуд. Може трошки сухувата, бо індичо-теляча, але вона коли вистигає стає інакша. Шинки і бедра індичі мариновані так само, то вже точно знаю, що пересолені не будуть. Але зо 2 годинки ще будуть коптитися.
Далі товчуся, як Марко по пеклі.

 

Так, трудовий сьогодні видався день... полуниця пересаджена, газонна травичка посіяна, паска спеченаНайбільше напевно цьому посприяла гарна погода і сонечко, бо інакше була б тільки паска спечена (так що візуалізація діє, продовжуємо у тому ж дусі і на Великдень гарна погода гарантована).
Завтра треба буде зібратися, заїхати на закупи і їхати до мами, а вже там будемо святити пасочку і крашанки. А оскільки це трохи далеко від цивілізації і з інтернетом там туго, то наперед хочу привітати дорогих форумлянок з Великоднем. Бажаю всім миру і злагоди, здоров"я у сім"ї, щоб всі ваші смаколики (які ви так старанно готуєте) повдавалися, гарного вам настрою і сонечка на небі і в душі

 

І мені її дуже шкода, раніше часто бачила на Петрушевича її, вона дійсно виглядає досить адекватною, щось не розумію, може б якісь соціальні служби, чи та ж Оселя дали їй де пожити. Чи то я наївно собі думаю. Не знаю.

Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk

 

@poetka в тої жінки специфічний розлад психіки, що супроводжуэться прагненням до бродячого срособу життя, в неї э родина і житло десь під Львовом, крім того їй неоднорахово надавався притулок. Тяжко повірити, але вона щаслива саме в такий дивний спосіб.

 

Ну, все. Я справилася і ніби так нічого вийшло. Сама на запах і вигляд як та шинка, поки діставали то все з бочки - добряче підкоптилася, можна мене посипати цибулькою і їсти.Змучена, як віл, ноги гудуть. Відстояли мої ножки сьогодні від 8 ранку і до тепер. Трохи підіпсула манікюр Зробила собі щойно скляночку мандариночкового соку, треба мені чогось енергопоповнюючого. Потусуюся тут з вами 10-15 хв, вип"ю свій сочок і поповзу наверх. Душик, намаститися чимось пахучим і дриииихнути.
Завтра буде мегаважкий день. Останній робочий день перед цілим тижнем вихідних. З багаторічного досвіду можу точно сказати, що буде армагєдєц повний. Багато хто буде намагатися "вскочити в останній вагон".
Всім солодких снів.

 

Ну чому як тільки вилізеш куди-небудь ненамарафечена, то одразу наскочиш на якогось знайомого?
Йду я така вся в середу з роботи, в руках торби, вітер патла розвіває, очі від вітру сльозяться, туш вже давно зі сльозами стекла, ніс від холоду червоний, а тут бац - одногрупник, якого 17 років не бачила, суне. Каже, якби не очі, то би не впізнав (нє, я розумію, там старість не радість, і я давно не та, що була двадцять кіля тому, але міг би і змовчати, хоча нема чого дивуватися, тактовність ніколи не була його сильною рисою ). Наслухалася від нього про нашого одногрупника, і якось на душі зовсім паршиво стало: забрали його в АТО, причому якщо на воєнці в інституті наші хлопці притворялися, що вчаться на зв"язківців, тут його призначили сапером (ще одного - артилеристом, на щастя, в останній момент залишили у військовій частині, теж мені, воїнів знайшли!).
Вже після того, як відправили на схід, виявилося, що на нього на роботі була броня. Знаєте, що найгірше - каже він, що нікому наші там не потрібні, місцеві їх ненавидять.
А ще сьогодні в моєму районі то тут, то там їздить військовий позашляховик. Якось відразу не звернула уваги, потім придивилася - а у нього замість задніх вікон металеві листи з маленькими амбразурами і дверцята всі у дірах від куль. Бідні наші хлопці, коли то вже закінчиться? Все згадую, як же було у нас класно ще яких-небудь три роки тому! Євро 2012, фестивалі, свята, веселі люди, треба ж було, щоб ми тому недомірку поперек горла стали?

 

Нє, дівки, що ви робите, то капець....
Вчора зранку, я так встала і собі подумала, що б то таке зробити, щоб нічого не робити. А тут, така погодка класнюча. От, я собі надумала, що мені конче потрібно весь день гуляти з дітьми, бо їм потрібно сонечка і свіжого повітря. Бо через ту погоду ми сиділи майже весь час вдома. Нє, ну відмазку придумала собі "жилєзну"перед чоловіком.
Одним словом, я цілий день халявила... І тут настає вечір, я згадала, що ще до Вас в гості не заходила. Дітей покупала, . Зайшла, до Вас, називається: а тут одні Герої, бджілки-трудівниці, і т.д. Коротше, стало мені встидно, совість мене замучила

значить, ще десь там капочка є...

, і понеслось . Зате в глибокій ніченці, хата випицувана. .
Ото, вмієте до тями приводити. Люблю я Вас.
А зараз, я і буду казати вам до скорої зустрічі, бо їдемо сьогодні до моєї бабці в село на свята

за одно й до куми, вже нас чекає

, а з інтернетом там тяжко.
Тож, дорогенькі мої Веселих всім Вам свят. Смачної паски, свяченого яєчка. І нехай на всіх нас зійде Божа благодать.
Всіх цьомаю.

 

Ранкова кава)
Вітер помінявся і мері попінс вже вдома) стан квартири мені підказує, що всі коні, які були вчора в вас вночі прискакали до мене, і повалялись всюда.
Коли я буду мити вікна, прибирати, пекти паски я не знаю) я знаю, що в мене в холодильнику є вже готова шинка, шпондер і ковбаса)
о, ще тре крашенки зробити.
вупщем, всім гарного дня, гарного швєта))
І смачної пасочки)

 

Шальонні дні, ну простао шальнно-пришальонні.
Але я так кайфую від того ритму. Ненавиджу сидіти і дууумати, а коли я увесь час чимось зайнта, я думаю про те, чим зайнята, тому на всяку бяку в голові вже місця не вистарчає і від того мені є мега круто.
намолола-намолола....)) Кава вже випита, манікюрчик висушений. Не питайте нашо я тим займаюсь в таку рань , а бо просто мушу себе хоч трохи розважати, щоб легше жилося.
В планах погуляти з дітками, сходити з Святиком в поліклініку, взяти довідку до садочку, а то ми шаримось вже 2 тижні))), роботу з миття вікон зіпхала на чоловіка, мені ще в вечері пляцки, пекти і вупше роботи ше є купа.
Діти мені ці дні вовсю помагають. ну, то стандарт. Вчора думаю чого там Андрійко так тихенько на кухні сидить, я глядь, а він з пасок ізюм виколупує.))) І вагалі він тепер такий цікавий стає. Увесь час шось говорить. А я , якщо можна так сказати, з острахом чекала того часу (то жартома))), бо Святославові ротик не закривається взагалі, а тепер ще й Андрійко приєднався. Він тарабанить увесь час, розмовляє мовою інопланетянів і дуже емоційно це все жестикулює. Картина безподобна. Обожнюю своїх горобчиків.

Всім працьовитої п"ятниці. Я пішла закидувати пральку.

писи: в мене мушка так і лазить по моніторі. Досить шо той монітор потрісканий в павутинку", так ше й муха гостює. Розумію що це мега природньо, але зір мій пішов гуляти. Читала як її забрати і ніц не поняла. ідеально було б якби вона зникла сама, а не паритись ше тим, щоб її вижити з компа, але не судьба... Як хтось в двох словах мені підкаже як втруїти форумну муху, буду вельми вдячна...

 

Не хотілось нині мені ніц писати, не було настрою. Після раненького пробудження і відправляння чоловіка на роботу, напали на мене спогади. Не дуже радісні, якраз пасують до дня нинішнього. Просто лежала біля малого і думи думала. Тому з відповідним настроєм і встала..
Але поки я, вже навіть не пам*ятаю що робила по хаті, то моє дитя умудрилося розмалювати собі голову оранжевою і фіолетовою гуашью(а коси в нього файнезні)! І так- дитина вимита вся, нагодована і напоєна, настрій піднятий і щойно виявила на вчорашньо-свіжовимитому дзеркалі 3 цьомчика. Чи то він так собою кольоровим любувався, чи мені їх залишив? Не витирала, хай будуть. Так приємно дивитись на відбитки маленьких губок. Настрій пішов догури, це. Як добре нам жінкам- маленька приємність, і все, ми вже .
Настрою вам всім!

І сильно не товчіться, поки плащівницю не винесли.