Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

Файно мати хоббі.
А хоббі, яке приносить користь людям і вони ще й дякую кажуть за нього- це мегачудово.
Отак годинку порелаксувала- і жити хочеться...
Так що вечір у мене сьогодні хороооооший))).

 

В мене проза і врочистість водночас. Сьогодні отримали звістку, яку чекали півтора місяці. І завтра, якщо все буде добре, вирішиться питання з чоловіковою роботою. Бо весь цей час ми в якомусь підвішаному стані, ніби ще працює, але ніби вже ні. Одним словом багато писати, тяжко зрозуміти. А завтра вирішиться чи він залишається на роботі, чи прийдеться шукати нову

а я цього жах як боюся, бо самі знаєте як зараз важко знайти пристойну роботу

. Як хочеться нарешті стабільності і вдома і в країні, хочеться бути впевненим в завтрішньому дні. От йдеш ти до своєї мети, все налагоджується, а тут наштовхуєшся на підводне каміння і знову все спочатку. Але як писала вище одна форумлянка, що не можуть бути лише білі смуги, чорні смуги дозволяють відчути, коли насправді життя змінюється на краще.

 

Добре мати доброго чоловіка Посуд помиє (бо я тільки-но манікюр зробила), сам поприбирає (бо я пізніше додому приходжу), ще й всі апельсини мені віддає
Але не це головне. Хай би завжди поруч був, живий-здоровий...
Думки про можливу мобілізацію руйнують реальність.

Ще трохи поскаржусь на погоду Ну така, така бяка надворі, бр... Ніби і зима, ніби і не дуже.
А все решта тьфу-тьфу, добре. Свята відсвяткували, коляд наколядували, в батьків погостювали.
Тішусь, що скоро вихідні, відісплюсь тоді і візьмусь до "Чарівного саду" (так мене захопила та розмальовка, ух!).
Peace!

 

В мене смуга фіулєтова.
Свята пройшли, пора сідати на дієту. Знову починати вправи з Джиліан. Ех, лінтяйка я, лінтяйка.
Але нічого я знаю коли і з чого почну. От так. Сама собі запланувала, тихенько себе готую до того. Нікому не кажу, і ви не кажіть
Хлопці мої полягали спати, а я, як завжди, до першої ночі ще буду щось читати
Через кілька днів школа. Місяць канікул проминув так, ніби і не було того місяця.
Знову уроки, знову домашка...
А я так не хооочуу. Хочу далі канікул. І взагалі, я хочу літа

 

Я б на Вашому місці вже давно шукала щось інше, бо отаке просто сидіння не додасть ні досвіду, ні знань, ні нових навиків, і як закономірність - вищої з/п теж не буде. Шукайте й паралельно підучіться ще чомусь (не знаю Вашої сфери), бо хороші пропозиції просто за гарну зовнішність не трапляються....То так, роздуми .
Сьогодні проза - робила порядки в шафах й "недрогнувшею" рукою таки повикидала купу лахів, по принципу, рік не ношу, т ой вже не носитиму. Те саме з дитячим одягом - що не піде Марку після Саші - геть.

 

Полюбити машину в срочному порядку!
А то вона теж відчуває ваші емоції і підтверджує їх.

--- дописи об"єднано, 21 Січень 2015 ---

Та чого? Чудеса ж бувають).

 

та бувають

 

І не кажи
Вранці допоміг мені прибрати, тому я сьогодні майже весь день халявила.
А взагалі, якщо чоловіка вчасно годувати і класти в тумбочку час від часу чисті шкарпетки, то він за мене стільки роботи може робити

 

Нарешті.... Поговорили! Виговорилася... Вроді все зрозумів і підтримав, але на скільки вистарчить? Але це вже таке. Ранок почався з того, що ІДСи (ІДС Аква Сервіс)привезли мені воду в 9.00, а мали після 12.00. Я бігаючи по хаті в піжамі, шукаю їхні бутлі, гроші і ключі, зламала дитині возика... то жах! Але зразу ж пообіцяла, що виправлюсь... тому сьогодні в планах, не запланована поїздка в Рукавичку по нового возика
Ех діти, діти...

 

ох ті шкарпетки..сьогодні зранку довелося вишукувати для двох чоловіків нові шкарпетки. Бо один раптом саме зранку виявив дзюрку на шкарпеті (ввечері її ще не було), а другий не зміг знайти шкарпет, які ніби-то звечора поклав біля ліжка. Ух, хтіла їх відправити в тому, що є! Кожного разу після прання розкладаю їм по полицях шкарпети, а ті зникають... Знаю, що треба купити 10 пар однакових, але щось із зимовими так не вийшло.))
Добре, що хоча б доця прокинулась без плачу, значить (хочеться вірити), що вже йде на поправку. Прохворіли ми всі зимові свята. Отак як за годину до Нового року чоловік прибіг просити таблетку, бо шось його розбирало, так і пішло по наростаючій на всі свята. (( Надіюсь, вже всі своє відхворіли. Тепер треба буде зустріти китайський новий рік здоровими і в хорошому настрої, і рік буде хорошим. Ну а шо?

 

Капець якийсь, а не день... стільки всього заплановано, а я до цих пір не пойму як то все організувати.
Святик в садочку, Андрійчик перевертає хату і то його фантазія в тому плані реально вже переходить всі межі, я куняю за компом і їдним воком слідкую за своїм дитятком.
Спати хочу, аж не можу, знову не виспалась через малюків, бо сплять мені на голові в буквальному сенсі цього слова.
Ранок почався з кави і з того, що Андрій порозсипав макарони і порозливав полуницю, яку я за ніч розморожувала. І то все поки мама розлупила добре очі.

Врочистіть... ну шо там, як нема з чого сі тішити, я малюю нігті в якийсь яскравий, життєрадісний колір. Нині класично червоний. Во!)

Всім гарного дня, незважаючи на погоду і на все що відбувається навкруги. і в сотий раз- все має бути добре, бо мусить, бо інакше бути не може! Ага...

 

я ненавиджу це слово з недавніх пір))
Проза - погода, настрій і хворий члєн сім"ї події. треба тримати голову тверезою і не давати люті і ненависті панувати на нами
Врочистість - я була в перукаря, я отримала несподіваний гонорарчик, і оскільки він несподіваний, то половина пішла на дєло, а половина в лишилась в магазині "банзай"
отаке, дівчатка.

 

Ой, стільки всього хотіла написати, стирала-переробляла-дописувала..оптимiзм здувся.. Наразі навіюю собі, що я сильна i самодостатня, на випадок чого. А зрештою, якось буде. Хату нам покропили - врочистiсть!

 

Свята закінчились, треба тепер сідати на дієту, подумала я, і напекла на вечерю булочок з гарбузовим варенням І що б ви на це сказали? Муж дОвоЛьний, каже ледве дихає, так наївся і що булочки смачні. Сьогодні трохи прибирала, прасувала, готувала, одним словом, бавилась в господиньку. Завтра цілий день на роботі. Чекаю чергу на ванну, бо муж миються, бриються, перуться,а тоді я вже помиюсь і в ліжечко.

 

я таки мушу прозвітуватися хоч нині за вчорашнє.

"Словом, раз не вдався день науковий , - вирішила я, - то треба хоч якось шось накуховарити, бо завтра чоловіка вдома не буде і буде вже час на ті студії."
Так і зробила - зварила рисову кашку молочну, бо молочне приїхало у вівторок зі села. Насмажила налисників, накрутила зі сиром. Зварила на кашу свою маску для волосся

ага стояло воно в холодильнику (жовток +рицинова олія) ну і я вирішила що то треба підіріти, бо зимне ж. Ну і поставила в миску з киплячою водою на пару хв. Як потім виявилося жовточок файно підварився

Але то ніц - заколотила свіжу і смажила налисники з кульочком на голові

Так шо день не пропав. А висновок який? Правильно!! Понити на ДП часом дуже навіть корисно для народного господарства

 

з врочистості - була на тренуванні і пофарбувалась. все решта - робота і інша прозова проза. щось навіть розказувати не дуже є що.
Хвилинка реклами: вияснила нині, що мої вранцішні тренування планують відновити. але в тестовому режимі, поки на 2 тижні лише. якщо ж запишуться ще хоч 3 дівчат - група буде діяти. може хтось цікавиться ранішньою зумбою на науковій?
а ще раптово нині календар відкрила і зрозуміла, що ще тиждень вільного польоту маю, бо думалось мені, що лютий вже з цього понеділка
хочу торта, літа і спокою

 

Ну а в мене сьогодні врочистість - УЗД, бачили манюня. Сашка вже імена вибирає...Він сказав, що зразу знав, що то буде братик. Проза й "забила м би" - муж не бере трубку й невідомо де. Приб"ю, як прийде.

 

Думала що сьогодні побіжу в вихвалялки хвалитись...не тут то було, хотіла трішки обновити кімнату, зібрала грошиків і побігла по диван. Де я то думала що ціни зросли аж так! Очі на лоб, і я швиденько побігла додому, щоб не псувати собі настрій

знижка на диван 4000 була дуже приваблива, але для бідного студента вона не дуже підходить

.
Сиджу в обнімочку з обігрівачем і пробою строчити твори на тему, сама не знаю що, але треба писати. Мозок закипає, всім щось треба, від щось порахувати до просто потриндєть.
Заздрю людям, які можуть спокійно щось планувати, вибиратись кудись на цілий вечір...а ти мусиш сидіти за компутер і строчити, строчити і щераз строчити.
Друзі з Луганська успішно перебрались, малеча ще правда не освоїлась на новому місці, але то таке, все відразу не буває. Одне тішить що забрали дитятко з війни.
Новини...ех, краще я б того не читала...
Хочу страшенно на море, водички, сонечка і відпочинку

 

Дівчатка, не можу не поділитись своєю врочистістю!
Я спала! Вночі! Ура!!!!
Моя маленька дівчинка цієї ночі не кричала, не плакала, не корчилась від спазмів у животику і ми виспались!!!!
Яке ж це щастя! До порівняння: минулої ночі я спала 40 хвилин, позаминулої - 2 години.
Хоч би вже та дитина вичухалась, бо нема сили дивитись, як вона мучиться. Оченятка такі сумні-сумні, ходить-заточується.
Маю сьогодні бігти в управління праці і в банк щодо дитячих, це години 2 мене не буде, з Анею буде свекрі. Хоч би все було добре.
А ще, я вирвала у спальні карниз зі шматком стіни (розвішувала Аніне прання на батарею, бо місця не вистачало катастрофічно, ну і...). То ще у вівторок сталось. Чоловік приходить з роботи о 21, тому поки ми спимо без штор, без тюлі і без шматка стіни
Всім гарної п*ятниці! І міцного здоров*я вашим діткам!

 

Ранкова кава, вже вистигла
Останні дні не можу прокинутись зранку( діти встають раніше, старший з молодшим вмивається, чистить зуби і ставить чайник на вогонь. Отак, а мамаша дрихне в той час.
треба зібрати себе до купи і доробити недороблене, зварити поїсти і нарешті зайнятись чимось для себе, наприклад поспати) короче звинувачую у всіх моїх сонних настроях погоду, авітаміноз і постсвяткову депресію
Врочистість - Мамулька моя йде на поправку, вже обговорюємо хто до кого приїде в гості перший
Я одна хочу щоб вже весна була?
Всім гарного дня і хороших новин