Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

Дурний день.
Страшенно не люблю отаких днів- коли тупо сидиш і ні нічого робити не можеш, і відпочинок теж не йде.
А то все та війна грр.
Ввечері мала одну роботу- то хоч трохи відійшла. Опосля ледве підбила своїх піти прогулятися та під час зборів взяла і вирішила залишитися вдома і прийняти ванну в тишині.
Ото мама, нє))?
Так що мої десь сі гуляють по району(в ВАМ певне за цукерками мені потопали, бо я сі дуже просила), а я в ванну і за улюблений серіал.

 

в мене теж ця зараза чіпається
ех.... в мене в житті як завжди нічого не міняється.. дім - робота - дім. На роботі людей немає, так що я цілими днями сачкую, читаю книжки. З врочистості - прийшли гроші на карточку правда після відвідування магазину зрозуміла, що мені тих грошей не вистачить, щоб щось купити. Маю ще дуже велику радість за сьогодні: подзвонила моя подруга з коледжу. Вона вже як рік в США. Рік не чулися і не списувалися. Як я скучила за нею. Розказала, що в нас тут твориться, як нам зараз тут живеться, виявляється, що і вона там гарує до втрати пульсу. Каже, що дуже скучила за Україною. Ну нічого, скоро побачимося з нею. Ура)))

 

Нарешті приїхали наші з чоловіком подаруночки - скельники (взуття для скелелазіння). Дівчата, скажу вам, що туфлі на найвищі шпильці це не найбільше зло у світі

Ось так виглядає нога у скельниках

Уявіть, що ви взули туфлі на 2-3 розміра менші
Отож, радість була недовгою))

 

А в мене сьогодні мега-врочистість - в мого маленького солодкого й ніжного Марчика аж 2 роки!! Ранок почався шалено - бо їздили ще на гуртівню за вишиванками, зате тепер вся родина при обновках . Дуже раджу -"Леосувенір" на Зеленій, вибір надзвичайно великий, є вишиванки як ручної роботи, так й машинна вишивка. Дякую своїй дорогій кумі за "наводку", а то живу близько, а навіть й не чула за неї...
День-вечір пройшов гамірно й весело, @Corena спекла дуже-дуже смачний тортик. Дитина задоволена, море подарунків, насилу вклався спати.
Ложка дьогтю - Нова пошта вперше серйозно так підвела - видали не нашу посилку, а нашу - комусь інакшому...Й що тепер робити?..Я вже вся знервувалася, бо так чекала тої посилки, а тепер невідомо що і як. Я ж натомість отримала набір одноразових форм для кексів й палички для для цукерок ((((...І як то вони так видали?..Бо ця посилка - отримувач жінка, а моя була на чоловіче ім"я, бо отримував муж. Хтось з таким стикався?..Чи мені просто повернуть гроші?..

 

Зате яке щастя як роззуэшся....

 

Маючи 2Х Іванів приймали гостей, телефон виключився, а оскільки в тата не мала зарядки то щойно включала. Багато пропущених і головне напис від Андрія;вибачте,пишу мовою оригіналу "нам сьогодні пі...ц нас бомблять.Боже сохрани". Проза.Мозок відключається від того всього
ХОЧУ МИРУ.якби хто назвав ціну я би скинулась

 

Дуже насичений день. Зранку здавала аналіз на глюкозу, планувала час в проміжку використати на закупи, але всім строго - пристрого заборонили кудись ходити і порадили відпочивати та мало рухатись Добре, що захопила з собою книжку. Потім їздили

Зависли там надовго, поки все переміряли по декілька разів, очі розбігаються, стільки красивих вишиванок. Зато тепер вся сім"я укомплектована, дехто й по 2 екземпляри має
Потім д.н. племінничка, гучне свято з багатьма малятами, аж голова гудить, але було весело Прогулялись з чоловіковою мамою пішки додому і от щойно знайшовся час на ДП. Ще в планах почитати і відіспатись, а завтра чекає новий день.

 

Приїхали ми від мами..

Сьогодні татові мало би бути 60.
Але, стоп, без всяких сліз, без надриву, намагалися відсвяткувати так , ніби він з нами.
А це мало бути багато смачної їжі, стіл мав би ломитись, алкоголь мав би литися рікою, його улюблений Швепс і Кока кола ( ну любив він таке), торт обов"язково, багато морозива, тато сипав би жартами і розумностями, пісні точно були б, сміх , танці, купа гостей..
деякі з цих пунктів ми успішно виконали
Але не то..не то.....
поплакати, чи шо?ніні, спокійно..

за час "швєт", з усією до них любов"ю і повагою, було введено оральним шляхом у мій організм кілька кг кілокалорій)), над чим потрібно порацювати найближчими днями. тут уже не до схуднення, головне щоб втримати залишки того, що колись іменувалося фігурою
Хоча маю в плані поїсти кілька "недоїджених за свята страв. Є такі страви, які можу їсти нон стопом і будь-яких кількостях.
По перше це голубці, по -друге це голубці, по третє це деруни.
оспідя, невже я тільки про їжу мрію?
ніні, я ще мрію про поїздку в Карпати , і про купку речей, для котрих деколи мало місця в голові.
А ми ще на концерт ходили, було гарно
Наталочко, дякую!

 

Доброго всім ранку!
Нарешті маю трохи часу/можливості щось написати.
Із другої половини дня в неділю проза-жилєтка.... В Ані ротавірусна інфекція. Пралька крутила по кілька разів на день. Оце ніби під ранок впала темпа, то якось мені трохи спокійніше стало.
Згадався період кольок....
Врочистість.... не знаю, ще треба подумати.
Як стане дитині легше - то буде врочистість.

 

Зранку встала, зайшла в нет, є онлайн, живий, ура!...

 

Патті все ходить-ходить в стару "прозу", і думає собі: шото ніхто не відмічається, дивно.. Ок, відмічуся - погодка мерзенна, настрій суперовий, ще б менше смикали на роботі, було б фантастІк. І маю гарне передчуття, але про це поки не будемо.
Проза - ноу мані. Могли б вже давно бути і успішно витрачатися, але мій мУжик сам себе перемудрив, ну то що поробиш - тепер вже добре навчений. Тягнемо з коляди малого. Хочу.. зеленого чаю з жасмином. І великий кавалок торта.

 

і в мене прозонька, погода нікудишня, виходити хати не хочеться.
а ще я лінивець, дикий, вчора обіцяла тренерці нині на тренування прийти, але чоловік пішов до батьків, погода погана, то я і "не встигаю" (але гантелі таки тут мене чекають, вдома трошки позаймаюсь, мабуть). насправді останнім часом я дуже рідко буваю сама, чоловік в хаті постійно, тому от насолоджуюсь нічогонеробленням і тишею.
планую нині трошки відмити хату, прибрати сніжинки, закінчити роботу і зготувати щось їстівне, а ще оновити плейлист - не можу знайти, що б таке хотілось слухати.
о, кусень врочистості - купила собі вчора красивенну білизну і м'якеньку піжамку. тішусь

 

Почну з врочистості - всі гості виїхали і я "тащуся" від пустоти і тишини в хаті. Тепер знову тільки я тут двіжуху влаштовую

Кому кілька днів, а кому кілька місяців. Треба прибрати 10 кг. То, звичайно, не за свята набралося і до них було забагато. До дедлайна по сорочці треба додати план по схудненню. Все до Паски
Настрій нікудишній, депресія якась придавила. Конкретно придавила. Робота не клеїться, точніше її нема. Новшества в паперовій роботі добивають. Настрій навколо - оптимізму не додає.
Треба братися за ялинку або за готування.
І, реально, потребую хорошого копнячка, щоб лягти на підлогу і починати качати прес. От що мені заважає, раз в 3 години зробити 50 разів? То ж 5 хвилин займе, максимум! Лінь моя, де б тебе відправити?

--- дописи об"єднано, 21 Січень 2015, дата оригіналу: 21 Січень 2015 ---

Зібралася з силами, назвала себе поганими словами і пробігла 2 км і зробила 50 разів прес і ноги "догури" Зайняло то аж 25 хв. Ще ввечері раз так. Головне не придумати якусь відмовку
Придумала: треба собі включати "зважені і щасливі" частіше. Так, щоб бачити, що зі мною буде, як моя лінь візьме верх.

 

ех... напишу я тут шось, може розвантажить трохи голову і дасть зробити шось нарешті.
Така нині суцільна проза...
Чоловік сидить вдома, хворіє типу. А я шось так не можу ніц робити, коли ото він мені "над головою". Певно пора піднімати тему про мистецтво бути дружиною , а то шось напряжно мені непланово знаходитися весь день вдома з чоловіком. Вигнав мене з-за нормального столу з компом, типу шось там мав зробити, а далі сидить і шпіляє свої забавки бо як він хворий, то нічим його більше грузити не можна (хоч і коли не хворий то також).
Сидю з ноутом на кухні, як завжди. Написала якесь там есе по дом. читанню з інгліш хоч і планувала нині більше повчитися, щоб пошвидше спекатися тої сесії, але обстановка ентузіазму не те що не додає, а навпаки... Думала, що буду нині готувати, але не хочеться. Отак по колу - дп, olx з возиками дитячими, ФБ.
Думала втекти від того всього хоч трошки на вулицю, але нє, не піду, там погода нині не для мене
і маску думала на волосся зробити нині, а то жовток з рициновою олією вже певно тиждень стоїть в холодильнику. І на личко би масочку, і трохи нігті попиляти
Шось ніц не хочеться .... хандра?

 

Свекруха отримала карту поляка - вона на 1/2 полька по мамі, тепер пинаю чоловіка щоб терміново робив собі - він на 1/4 поляк, заодно автоматом карту поляка матиме деть. А він лінується, бо треба троха на курси польської походити, бо знання на рівні "Проше пана, дзінькую"
Тривожно мені, всередиі все скручено в джут і таке враження, що вишу над прірвою, новини читати боюсь, плачу з самого ранку, з рук все валиться...

 

Трохи врочистості. 44-ту о.а.м.б. хвала Богу сьогодні ніхто не обстрілює, возять зараз снаряди.
Вчора зробила собі приємне. Хотіла щось змінити в житті... змінила тему на телефоні - не допомогло, заставку - не допомогло, пішла підстриглась - трохи попустило.
Нерви, нє к чьорту! Мужа, сам сєбє на умє! Говорити не говоримо - перегаркуємось... мене вже починає то прілічно підоувати.... Синочок трохи чує обмеженості в своїх діях, і "приходить" до звичної, нормальної поведінки. Що не може не тішити. Повертаюся в своє русло... П'ю менше валер'янки і на 5- 10 хвилин більше відпочиваю....

 

День якийсь ні туди-ні сюди.. Машина поламалася, що там не то за нині так і не вияснили. А я від початку її не взлюбила, надто багато з нею проблем було, і я як відчувала що то ще не кінец. Чоловік поїхав із співробітниками в Кумпель. Навіть незнаю в якому стані і коли чекати.. а я от сиджу і нуджуся.хотіла щось викинути зі стариш шмоток, перебрала дещо, так рука і не піднялася. Одну постіль тримаю в пологовий, бо вона така що вже проситься до смітника, але подумала що в пологовий буде саме те. Косметику перебрала, і все мені треба.. Свої кофти-светерики теж ніби треба... а шафи такі що ледь закриваються. І тримати нема де і викинути нема що. Вечір якийсь печальненький..

 

просиділа на роботі з хворим горлом. добре, хоч авралу не було, як вчора. ледве доперла додому в маршрутці.
почала підніматись температура.
хочу чіткості : або температура вище 37,3 і я беру лікарняний. або цілком здорова і йду на роботу

 

вчора писала що на роботі нічого робити, бо ніхто не оплачує, тож я сачкувала. От і досачкувалася. Подзвонили і обрадували мене і ще одну працівницю що мій термінал (штукенція по оплаті послуг) закривають через те, що немає проплат. Ледве за оренду і зарплату нашкрябали нам. Іншій працівниці сказали щоб вона забиралася з роботи, бо викличуть міліцію. Дурдом з веселими картинками. Навіть не знаю, що в мене в середині зараз твориться. І сьогодні снився дивний сон мені і моїй мамі, що був пов'язаний з роботою. Чуйка якась. На роботі трошки пролила сльози і потихеньку беру себе в руки. Не треба падати духом головне. Знову треба шукати ту роботу. Так того не люблю Не знаю як я дам собі ради, і фінанси зараз не радують око... ех

 

В нас теж на роботі "цікава" ситуація. В лютому місяці (на цілий місяць) у неоплачувану відпустку відправляють 80% пенсіонерів.До 30 числа мають бути готові списки на перших 20 відсотків скорочених працівників, в квітні - друга хвиля.Але саме гірше те,що в цій паніці настільки стає ясним "ху із ху" і як кожен готовий перегризти глотку тому, з ким до вчора ше попивав ранкову каву і розповідав чергову серію якогось довбаного серіалу.Ось що страшно і гнітить.Нічого людей не міняє...
З трьох кадровиків, одне з місць якого займаю я, одну відправляють у відпустку цю, а потім розривають з нею договір (її місячні завдання розприділяють між нами, звісно, без додаткової оплати), а з другою працювати дуже важко, просто неможливо,людина-упир,що сьогодні зайвий раз і було доказано.Отож і подумую про заяву на звільнення,здоров"я важливіше, давно мене так нервово не трусило, як сьогодні...
Врочистість?)))Тиск до нуля не впав)),хоча була підозра,бо аж заносило, пів банки полуничного варення "на грудь" і нехай весь світ зачекає)А завтра знову старт...