Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

Ранковий чай випитий, погода не цукерка ,ще й до всього сьогодні останій вихідний день. Халява закінчена ,завтра на роботу! Як маю встати зранку поняття не маю ,бо привикла лягати в 1 ночі і вставати в 10.00. Насьогодні планів нема , голову помила, манікюр ще попереду, доречі добре так на роботу не ходити нігтики відросли , такі великі.
Зараз прийде коханий і будемо обідати із свяченою водичкою! Всім гарного дня кому робочого, кому вихідного!

 

Сьогодні в мене був не ранковий чай, а сік Такий смачний! Не виспалася....Нічого не хочу робити, лінива я стала Завтра хочу встати на облік оскільки роботи не маю...Ой забула:
Всіх вітаю зі святом! Христос Хрестився!

P.S. так класно , наші смайлики повернулися)

 

Христос Хрестився)
Дощик сьогодні покропив знатно) будемо вважати це гарним знаком.

Отримали несподівано в подарунок жменьку будматеріалів

з барського плеча

вже думаєм куда їх використати
Свекруха в гостях це в окрему тему, і через пару днів, коли мене попустить
Рамадан закінчився, треба поновлювати звичний ритм життя.
Гарно всім досвяткувати
Нехай запанує мир, як його бракую(

 

а в нас сніг! Лапатий-лапатий, сипле, як з мішка

+1
Ніяк не можу позбиратися докупи. Не можу звиктути, що хтось ще товчеться по хаті, відволікає. Робота теж не йде, постійно мене сіпають. Ще й не виспалася зовсім, Цезар цілу ніч товкся по хаті, не міг визначитися де ж то йому спати, лазив з низу на верх, як слонь тупав.
Треба йти і робити якийсь святковий обід

 

Зранку встала з пчихами та нежиттю, пішла на роботу
Директор у мене ЗОЛОТИЙ! З обіду відпустив підлікуватись
Вдома так добре
Сьогодні розбила випадково вазу. Це був останній крихкий подарунок колишнього хлопця. Дивно так. Побила одна за одною подаровані 2 тарілки, заварник і 2 чашки, а тепер ваза
Крім того більше нічого не розбивала

 

Хто сильна кубіта? Я! Я сильна кубіта! Сьогодні о 5.30 ранку я вже занурювалася в джерельну воду. Хоч і не з головою, але, як на мене, то і так круто. Особливо, зважаючи на те, що це я вперше купалась в Йорданській воді за своїх вісімнадцять років і багато-багато місяців. Так що, наразі, така у мене врочистість.
Проза - робота, робота, робота.... Я так за не скучала, а сьогодні вийшла і вже зовсім не скучаю.

 

Аня сьогодні розважає бабусю з дідусем, а я розклалася з паперами, папками, калькулятором, ноутом і компом на два столи ну і в темпі намагаюся зробити свою роботу за прохалявлений минулий тиждень. Добре так працюється, навіть аж якась ностальгія за роботою і офісним місцем. Оскільки половину січня я нагло пробайдикувала, то свій ранок почала з вивчення бухгалтерських змін з початку року. Виявилося, нічого аж геть нового з того проголошеного "покращення" я застосувати на своїй фірмі не можу. Звітності по військовому зборі, який вже другий квартал, як платимо, виявляється досі ще не придумали. Шляки беруть, значить комусь там нагорі вигідно, щоб ці гроші не обліковувалися і не рахувалися. І нема слів...
Аванс виплачений, чотири звіти вже дороблені, залишилося зовсім трохи. Далі в планах піти позайматися пілатесом, або йогою з СД дисків, ще не визначилася, думаю. А потім піду знищувати залишки пампухів і куті Ну бо втрачені калорії мус відновити Всім гарного дня!

 

В мене сьогодні врочистість - Д.Н в чоловіка і витікаюча проза - з самого ранку наряд по кухні, одних гостей вже відпровадила, посуд перемила, малявку вклала спати, приготувалася до прийому наступної партії і вже ніц не хочу..... а нє, хочу спати, але то найближчих годин 7 мені не світить, ще один сеанс миття посуду попереду. І так кожен Йордан - всі порядні парафіяни до церкви, а я на кухню, ех...
Все, йду малювати помадою усмішку і ізображати радість, бо гості на порозі

 

маю близьку подругу і вона вже 4 місяці сидить без роботи. Звільнились з попередньої бо її там експлуатували і платили мало, ще й з великими затримками
Зараз у неї депресія на фоні того, що нема роботи
Говорю з нею, пропоную підробіток, переконую, що це їй потрібно. А вона каже: зараз нічого не хочу, зосереджую сили на пошук основного місця роботи, а коли знайду, то і за підробіток візьмусь
У мене нема слів! І дівка ж розумна, доросла...

 

Нам інколи важко зрозуміти чому так, чи по-іншому поступає хтось... і ми ніби то зі сторони хочемо як краще, але, на мою скромну думку, я може б поступила і так само. Якщо у людини немає гострої потреби в грошах вже і зараз, то краще дійсно потратити сили на пошук основної роботи, аніж загнузнути в тимчасових підробітках... Воно і надійніше на майбутнє ... імхо.

І по темі, снилося мені нині що я вирішила виходити на роботу, декретну відпустку первала, а потім допетрала, що Андрійчик ще дуже маленький і мені нікуди його діти... Щось ті думки про роботу мене не покидають, самій страшно як воно буде і чи знайду я те, чого хочу, чи знову загнузну в свому болоті.

А нині у нас такий гнилий домашній день, шо нууу.. Наїлася всякої бяки, діти перевертають хату, а я тихесенько собі за компом п"ю велике горнє зеленого чайочку і чекаю літа. То так як багато хто чекає зимових свят чуть не з середини осені, так я вже в очікуванні весняно-літнього періоду...))))

Прозище дня- Андрік потрощив мої улюблені румяна в кульках. Ах... і як тепер я без них, а ще б служили і служили...

Завтра важкий день, навіть не знаю як я то всьо маю по мудрому організувати... Зато чекає врочистий вечір. І то такий навіть дуууууже врочистий... Житіє.

 

От вже й завершились різдвяні свята, і радісно, і сумно якось від того. радісно, бо щось вже втомилась від тих готувань, об'їдань, святкуваньвсе-таки місяць свят це трохи забагато, а сумно бо знов починається буденність, а вона на фоні подій в країні якась не надто весела. але треба знаходити і якийсь позитивКласні смайлики і стільки нових

 

допис зі сторінки нашого героя.....
А знаєте, війна колись закінчиться
І з часом відбудуються міста,
Але ніколи більше не повернуться
Всі ті, кого забрали небеса...
Подивилась новини,полазила нетом і все..пропав мій позитив.ПРОЗА.(

 

Новини невтішні...
Батарею мого кума сьогодні вночі розбомбили.... 4 двохсотих.... Він сам живий
Помітила, що коли їх бомблять Максим не спить....

 

День якийсь такий.. нікудишній. Ні робота не робиться, ні думки мудрі не думаються...

 

Врочистість здала екзамен на 5
Проза,а може навіть і жилетка: заразом сходила до терапевта, діагностували гострий бронхіт

 

Проза - з роботи відпустили, лежу дома, скрутилась калачиком - різкі болі в низу живота. Записалась на ранок до лікаря на огляд.

 

Проза сьогодні підкралась дуууже рєзко і зі спини у вигляді 4х годинного відключення світла
Тепер прийдеться робити роботу вночі(
Врочистість - ще декілька днів можна не готувати їсти, а доїдати недоїджене)))

А в країні потихеньку починається п-сєць. Дзвонила дівчинка-колега, біля них залізницю взірвали в Запорізькій області

 

Перший робочий день минув , зимно , теліпало мною цілий день, добре хоч чай спасав. З ранку ледве зповзла з ліжка, бо сонна не розуміла що то так верещить мій будильник і де він є , і чого дзвонить.
Зранку на трамвайчику близько 7.00 вже ходив контроль квитків, пасуться після свят , і до свят теж ходили ...зате цілий рік їх не видно сплять ще в такій годині. Добре що квиток купую завжди , тому проблем не було. Але мала думку не платити , а їхати зайцем, бо ледве нашкребла тих 2 грн ,але копійками. Зранку здачу з 100 грн , точно б не дали...а ще й настрій зіпсували.
Закуталась у коцик , і гріюсь ! Затишного вечора всім!

 

на роботі завал, все терміново і терміново. половина працівників хворі. і я шось чую, що й мені в горлі починає дерти, і холодно((

 

Свята закінчились, ялинка винесена, в хаті чисто! Приймаємо курс на весну! Чекаю, поки донечка прокинеться і підемо гуляти. Надворі неймовірно сонячно, хоч вранці був густий-прегустий туман. На подвір'ї пустують підвіски для квітів, думаю, чим їх заповнити. Нарциси вже повипускали довгі стебла, гіацинти проклюнулись крізь грунт, не дочекаюсь, коли це все зацвіте. Мрію про гарненький столик і лавочку, і як попиватиму каву вранці у нашому міні-садочку.