Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

Колись одна коліжанка, яка в свій час теж добряче застудилась і кашляла, знайшла в цьому плюс) Казала,що амплітуда коливань при кашлі була настільки великою, шо вона собі накашляла нічогісінький прес)Так що можна лежати-сидіти і при цьому накашлювати плаский живіт.Не дай Бог,звичайно, це я так,для підняття настрою, скоріше одужуйте!

 

Я вчора ввечері пекла піцу. Але шматочок собі на ранок залишила.

А я додзвонилась до сусідки. Служба на 12 годину і буде наш отець. Тому я біжу збиратись, Данусик носить по хаті свічку, щоб "звикнути її тримати в церкві" )) Вигадничок мамин маленький

 

врочистість - вперше за 3.5 міс випила каву ( причина- вчорашня напруга була запорукою безсонної ночі і навіть валер'янка не допомогла). наш татко вигуляв старшу доню, тепер моя черга вигулювати молодшу. свічечки посвячені, мама постаралася. прийшла з церкви вся заплакана, бо так гарно і душевно співали " Боже великий", що всі плакали.
вірю і знаю, що спільна молитва творить дива. всім миру і гарного дня!

 

і я зранку так літала зі свічкою по хаті і доспішилася до того, що забула її вдомаТо все чоловік винуватий

ну не я же

, він вставати не хотів і я його підганяла. В церкві зустрілася з мамою, поїхали на цвинтар, поставили свічки татові і дідові з бабою, в них 70 років тому на Стрітення було весілля. Потім приїхали до нас на обід. Потріщали в Скайпі з Юрком і потішилися малою. Зараз чоловік повіз маму додому, а я швиденько поскладаю посуд в пм і з ноутом надиван. На вечерю ще є сушики, я вчора "псіханула" і забагато накрутилаРука розпухла і пече, тому нічого робити не збираюся. Вишивати не можу. Буду валятися і бити байдики.

 

Сьогодні був одни з таких днів, які я дуже люблю. Родинно-релаксаційний Що може бути краще родинних посиденьок? Відчуваю себе якоюсь дуже домашньою, і про які гульки чи час для себе може йти мова? Діти, сім’я, батьки - найцінніше, що ми маємо.
Були сьогодні в гостях у троюрідної сестри, так класно посиділи. Доня бавилася, перший раз була з ще меншою дитиною, бо завжди виходило, що вона найменша. Не сподівалася я, що вона буде себе так поводити, так бережно ставилася до тої лялі, навіть цьомала, мімімі. Тепер сміливо можна задуматися про ще одну дитину, бо ж росте мамі підмога. Але то вже в далекому майбутньому.
Всім миру!

 

Ой, який в мене вчора був день Валентина. Ну прям такий, такий...романтичний... Думала, що сконаю((. Так мене сильно болів якийсь зуб, що ні одне знеболююче не допомагало, а випила я його вчора дуже багато (стільки навіть не можна). А ще на зло, мій лікар був далеко за межами Львова.
Добре, що хоч це свято не дуже люблю, то було не так обідно.
Але чоловік все таки мені зробив малесеньку вечерю. І це була моя врочистість)).

А я вам казала, що можете мені нагадати про тортики, які я їла декілька днів підряд... Так, так, вже можете. Сьогодні я встала на вагу, а вона зрадливо показала на 3 кг більше...

 

таки є вона, врочистість!
так, на жаль, дитя сопливе і трохи хворе, але дало батькам погульбенити з братом і його жінкою!
дуже класно провели час, а потім я ще й славно виспалась!!!
вдалий початок тижня, як не крути

 

ранкова кава, алярмовий підйом.
Давно мене не піднімали з ліжка співробітники, і замість доброго ранку - фсьо прапала!
МАю надію, що цей тиждень буде кращім ніж попередній, тобто лазарет плавно стане знову спортзалом. Нехай бігають-товчуться-ламають щось тільки не хворіють.
Зима ніяк не хоче йти, це проза
Врочистість - 3л тіста на млинці)) і кавалок шинки, який розморожується, щоб бути зхруманим на цьому тижні
всім гарних новин

 

Я хвораю, не так, щоб дуже, але вухо-горло-ніс створюють дискомфорт. З цього приводу нічого не можу їсти - все мені не те
Але щось приготувати треба, щось би таке легеньке і не дороге ( в світлі останніх подій/новин/настрою, то тема №2, тема №1 - МИР). З тими цінами якась паніка навколо, а я не люблю паніки...я люблю, коли все спокійно і сплановано. Навіть маю підозру, що я тому і захворіла...Та-та...я тепер фанат психосоматики (Так дешевше лікуватись.
Вже б пошвидше весна - замовлю собі нові парфуми (дякуючи посиденькам), зроблю шугарінг (дякуючи посиденькам), взую нові черевички (дякуючи посиденькам) і буде врочистість А зараз врочистість в тому, що я це все собі уявляю
Всім любові! Багато і завжди!

 

Ооо, мені в ту ніч теж таке наснилося, така купа-купезна смердючих какуль, чує серце, що від грошей не відіб"юся.
А якого мала"м Валянціна, дівчата!! Небагатослівного, але милого, пристрасного і щедрого Тепер маю на весну дуже файні черевички, які не маю поняття з чим краще носити, але то таке, піду у відповідну гілку і ви мені нарадите, правда?
На Стрітення довелося в ургентному порядку видумувати декори для єдиної цілої свічки в хаті (ну бо я традиційно дуже рідко згадую за свічку хоча б напередодні). Цього року був такий червоно-жовто-зелений плетений шнурочок, зав"язаний нестандартним бантиком, малий казав, що в нього карпатська свічка ))
І ще. Я герой. Мене жодна процедура не злякає. Переживши за своє життя пологи, зашивання зламаного носа і ендоскопію, думаю, я маю право так сказати. )) Так-так, я все ж наважилася то ликнути. Результат з одного боку порадував, з іншого - здивував. В цілому виглядає на те, що я тупо неврастенічна іпохондричка з проявами анорексії. А так - мною орати можна.

А я собі вже такого науявляла, поки дочитала до зубів Короче, тепер моя черга йти за тортом- пора активно наїдати 3 кг шарму і перетворюватися в жінку.

 

Перечитала вчорашній допис і виправила 6 помилокдякую, що не закидали тапками.

мабуть, ми ходимо до одного дохтора

добре Вам, снииилося щось. А я, півгодини в ліжку, потім 10 хв надворі і мию псіну. І так 5 разів А хто винуватий, ану вгадайте. Прааально, та, що тихенько підгодовувала того наглого попрошайника, поки я не бачила, бо дуууже жалібно він дивився. А я, дурепа, тішилася, що все таке смачне було В 6 ранку, я впала з копит і передала естафету чоловікові.
Ранок приніс ще один нєжданчик: 2 водіям принесли повістки. Як я тепер без них? З роботою і так "торба", а тут ще мають бути нові водії.
Знову заїдаю стрес. Розморозила диню і напихаюся.

 

А хто хто грипозний на роботі? Яаааа. Мусіла перти, бо була термінова робота, надіялася потрапити до лікаря ввечері, так немає він часу, записалася на завтра, таки лишуся завтра вдома, якщо сьогодні не склею ласти.
Настільки обезсилена, що навіть не маю сили злитися. Копніть мене, бо сама себе такого здохляка не люблю... Боюся навіть уявити реакцію шефової на мою лікарняну відпустку. Але ж незамінних людей не буває, ну правда ж?
Oто все в мене проза, а де врочистість?

 

@flame, ну, потішили- перечитайте сьогоднішній

(вчорашнього я не читала)

 

Сидіть вдома, нікуди не йдіть. В мене мама так хвора ходила на роботу, то доходилась до того, що сьогодні знепритомніла і її швидка на Топольну забрала. Зробили обстеження, понавиписували купу всього і відправили на ліжковий режим додому мінімум на 4 дні, а далі як піде. Тож бережіться, зараз дуже вредний грип ходить.

 

а я шо казала? Стрес, нерви. Пішла по диньку

 

та власне, що вчора була трохи слабість, але ОК, а сьогодні просто падаю з ніг. Вже якось долізу додому сьогодні, а завтра до лікаря зранку. Я таааак не хочу антибіотиків, а говорять, що такий прикрий грип і в нас ходить.

 

Проза і водночас врочистість мого нинішнього дня- це Андрійко. Ну, такі вже чуда витворяє, такі збитки, шо мама не горюй))) і водночас такий кльовезний мАлий, таке сонечко, така таткова копія. Люблю-люблю-люблю...
Святослав- мамин кароокий парубок, той шо постарше)), пішов нині в садочок. Ух і прохворіли ми, потім ше тиждень прогуляли, але нині він вже сам попросився, то завела.

Я йому подарувала на день валентина ручку з сердечком і альбомчик (не питайте чого я дітям роблю на це свято подарнуки, бо... бо я безмежно закохана в своїх синочків і крапочка), так от він так з тою ручкою спить і нині пішов в садок, сказавши, що найкраща дівчина в його житті- то мама.

Ну, і стандартно відразу прийшовши в садок з порогу мене зустріли тим, що маю заборгованість здати в фонд і в батьківський комітет на 8-е березня вихователям. І того виходить така собі кругленька сума, яку мені ше тре десь взяти... То проза, чи то навіть жилєткова проза, якщо така є.))

І ще трошки не конче доброго для мене. Ех, була я нині в свого окуліста, аж по інтернету здибала, бо просіяла його номер телефону. Зробив він мені вдруге ті всі процедури, але... "потішив", що якщо і надалі не буде ніяких зрушень, то потрібне буде хірургічне втручання, тобто операція, стаціонар і напевно здраствуйте темні окуляри на мінімум 2-3 місяці. Сказати що я в шоці- це нічого не сказати. Хоча, млін, я якось перевчувала, що цим все і закінчится. Шось надто довго лікують мене без толку.

Ну, і на кінець настрочу, що... какашки мені не сняться (хоча в житті в мене їх пооовно), воші тоже, знач голяк ближчим часом мені гарантований. Трошки підпрацьовую наскільки то можливо і... і вірю в краще майбутнє. Нині поки пішкарусом зайшла в лікарню і назад, передумала про все на світі і вирішила собі, що коли мені буде 37 в мене буде красива чорна тачка. Я собі колись так двох синочків начаклувала, тепер машину... То мусить бути правда, але треба ще якось років 5 пішки походити і транспортом поштовхатися.
Всім приємного вечора і вдалого початку тижня.І стандартно миру...миру...миру...

 

Лежу ледь притомна. До обіду ще була як огірочок, поснідала, прибрала, заняття провела. І все. Злягла. Кості болять, голова розколюється... Добре, що чоловік дома. За дітьми дивиться, обід зробив. Хлопці зараз поїхали до стоматолога, а я хочу пити і не можу піднятись. Як то зле бути хворою.....

 

Я ще валяюсь в ліжку, дитина спить, чоловік НАРЕШТІ збирається на роботу (3 місяці безроботи був, збирав всі документи, нервував мене дома))і накінець) буде військовим в Старичах, тепер чекає багато перемін-треба перебиратись поближче до роботи(...настрій в мене як вчора 0(, багато роботи-як то все встигнути сьогодні(

 

День почався з того, що я повівшись на сонечко за вікном вибігла вести малого в садок в легкій олімпійці і веcняній курточці, штані спортивні без колгот, шапки не взяла, то ж відчула де мої нирки, вуха і т.п.
Потім бігла в садочок ще раз, бо забула Святику дати вишиванку, а на нині треба було. Швиденько ту сорочку шукала в шафі, нашвидкуруч прасувала, наробила плям, навіть не знаю від чого... Ох, вина моя що забула і не наготувала в вечері.

Дубак на вулиці ще той, так що майте на увазі і не повторюйте моєї помилки, бо до цих пір зігрітися не можу. Прийшла додому, зробила велике горнятко какао, включила новини і... і так того какао і не випила, бо все мені поперек горла стало.

Очі позакисали після вчораній процедур, мушу що пару хв чистити ватяною паличкою, а болять як... таке враження, що мене той лікар не полікував, а скопав по тих моїх очних яблуках, що вони мене так мучать, закисають і вигляд такий... точно як після бойні.. Навіть на двір нині не покажусь, хіба тихенько, шоб ніхто мене не бачив вечерком забрати малого і всьо. Нині вирішила, що вистарчить з мене тої мурдації, мабуть все собі організую і піду черезх 2 тижні здаватися і лягати під скальпель. Тільки як фінансове питання вирішити стосовно того всього я поки не придумала і дітей де діти, і що з ГВ робити...

Одним словом не феншуйний нині деньок і на майбутнє нічого доброго мабуть не очікується, нууу, крім весни..
І новини, ті шо політичні, аууу, ну, скажіть хоч щось добре, я ж так вірю-вірю, а та віра вже якось потихеньку обламується...

Всім гарного дня і... якось воно буде!)