Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

На мене сьогодні найшла прибиральна муза. Тож в нас вже чистота та порядок, ванну видраїла до блиску, перу вже 4 раз, постіль поміняла, з донечкою вже погуляли, наробили багато-багато фотографій. Тепер сиджу і кайфую, яка ж я трудівниця

ну хто ще мене похвалить?

. Доня спить вже годину, а я думаю чого б то ще поїсти такого доброгоА може і нічого не їсти, бо коли доня прокинеться будемо збиратися до мами, запросили нас на курочку.
Зранку прокинулася від того, що страшенно болить голова, поміряла тиск і тут все стало ясно, тиск низький, ніяка кава не допомогла, прийшлося каплі капати. І трохи мене попустило. На вечір заплановані косметичні процедури і гарний фільм з цукерками.
Всім сонячних вихідних!

 

Здайте назву, бо я сьогодні на все забила. Голова баняк, в малятка зубна епопея. Все як завжди.

 

Настрій суперовий!
Спала доти, доки спалось, а спалось так солодко і так довго Коханий розбудив, коли намагався непомітно зайти до хати. Такий молодець, поїхав з самого ранку за подарунками і за одно привіз улюблені роли. Одним словом, був у нас романтичний сніданок
А далі я поприбирала, помила, попрала, наварила-напекла і ще й урок провела І це ще навіть не вечір!
Зараз візьмусь до розмальовки, а потім піду готувати романтичну вечерю зі свічками, апельсинами для мене і запеченим м`ясом по-французьки для чоловіка.
А завтра... завтра надіюсь почути зранку хороші новини, тільки й всього

 

Зла як пес на ту свою хворобу. Ледве зварила їсти, не кажу вже про те, що здалось би в магазин сходити і сміття винести. Зрання т-ри не було, по обіді почала підніматись. З того всього нулячий настрій... І здається мені, що до понеділка я зовсім не виздоровію... Шось не райдужна перспектива намальовується.

 

що прокинулась я за годину до того, як мала прийти дитина на заняття. А я ж могла спати ще довше
Швидко прибрала, поснідала, зробила собі каву і тут постукали в двері. Не встигла випити, тому весь день я отака
Після заняття швидко зібралась на маршрутку, між тим всім встигла двісті разів задовбати сестру
По Львову ходила закумарена, щось ніяк не могла знайти те, за чим приїхала. Але в останні пів години роздуплилась і все порішала. Але загалом моя авантюра сьогоднішня мені вдалась, хоча була на межі зриву вранці через мої бзіки.

А вчоора! Я отримала подаруночок від чоловіка. Хотіла хлібопічку (і губозакаточну машинку), а отримала вагу. І дуже рада, що чоловічок мій коханий все ж дослухався до моїх побажань і подарував мені її. Коли я зважилась, то твердо зрозуміла, що хлібопічку мені нафіг ненада і взагалі, до ваги мав би йти бонусом моток дратви. Короче я жирна

хро-хро

. При тому, що вже місяць знаходжусь на системі і потрохи худну. Спочатку був стимул, щоб влізти в сині штани. Влажу. Тепер треба так, щоб штани висіли. А потім, щоб влізти в рожеве плаття. А потім, щоб плаття висіло. А потім ще є чорне платтячко. І якщо я вже влізу в те чорне плаття, то я вже з нього не вилізу! Мушу сама собі довести що я сильна і все зможу. Чоловік доводить мені то щодня, але я йому пригрозила, і в нього нема виходу. Буде мене просити з*їсти за компанію курочку в 9 вечора - то буде вечеряти кефіром разом зі мною, в 7 годині. Тому він не ризикує мені перечити

 

Написала Вам у карму, але відпишуся ще тут, можливо комусь знадобиться.
Спочатку випила каву з коньяком

коньяку трішечки

, нічого не помогло.
Потім згадала, що колись давно вже ходила до лікаря з постійною слабкістю і він виписав мені настойку кореня женшеня, тоді прочитала, що при ГВ не рекомендують і забула про то, але сьогодні я трохи собі накапала, воно жах яке бридотне, але допомогло.

 

Якесь таке свято прозове. Поки що, сподіваюся, що ще поміняється. Після новинТак-так, я їх не збираюся пропустити.
Возили своє чудо до лікаря. Поводив він себе сьогодне прееепаснудноОт такого ще не було ніколи, дістав і від мене і від чоловіка, ми теж встигли 2 рази погризтися, поки чекали на лікаря. Трохи він нас сьогодні підманув і довелося годину гуляти, трохи подерти намордульник, чуть не з"їсти той тер"єра, поржати з величезного дядька з ше більшим Мерсом і малесеньким французиком, дістати по голові і по дупі, з третього разу впустити лікаря до власного кабінету. Коротше, вилазка на годину реально затягнулася на 4 години. Ще чоловікова сестра відгребла, бо вирішила біля Данила сісти в нашу машину, поки ми стояли в пробці. Ооооййй, зря вонаНе чекала прикола на задньому сидінні. Короч, повеселилися. Зараз чудо дрихне по-серед коридору і не збирається йти гуляти і їсти.
Я зготувала борщ, спекла кавалок індика і коржі на торт.
Зараз буду рятувати свято: скручу суші і збацаю десерт з полуничками. Маю грандіозні плани на вечір.

 

Такою безсилою я себе не відчувала ще ніколи. Жахлива тривога та страх що певне легше вмерти.Я не знаю на що надіятись,що думати і що планувати. Моє мі-мі повертається додому, просила його не їхати, просила залишатись ще на 2 тижні....В мене таке відчуття що мій мозок зараз вибухнена і знову почнеться дика істерика. Якось я зовсім розклеїлась. Але в жилєтку не піду, надіюся на Бога і зовсім не хочу воєнного стану,ХОЧУ МИРУ! Вити хочеться

 

ніколи не любила день Валентина
крім того, що це татів день народження, нічого хорошого про це "свято" сказати не можу
капці, дитина вирішила ростити чергового зуба і знову вся соплива (аж 2 дні, як минули попередні соплі), та коли ж уже це кінчиться?!
виходить, навряд сьогодні побачимось із братиком, який аж двічі на рік гостює в Рівному
невиспана, голова болить, а треба до мартена... бо миша одиноко висить в холодильнику
миру нам всім! і здоров*я!

 

Моя малявка, така маленька моя доцька, ходила вчора на перше побачення)
Час біжить невпинно)Ще себе відчуваєш максимум на двадцять, ше ніби сама вчора бігла на побачення,ше до сьогодні підходиш до малої,починаєш тіскати її,по звичці обнюхувати і вдихати той запах, а він для тебе таки ше дитячий і молочний, і на тобі - 15 років і перше побачення)
Тішусь ше з того,що хлопець мені дуже подобається, просто дуже)))
Дзвоню на вайбер до чоловіка і кажу:"Ну шо, прогавив ти момент,грозився же,шо будеш в кущах сидіти з рушницею, всіх потенційних "зятів" відганяти".)Кароч, в самий відповідальний момент виявився далеко,за межами України, а я самісінька міряла своїми кроками хату з одного кутка в інший (хвилювалась)))
Але ця подія мене до сьомої вечора хоча б відволікла трохи від подій вчорашніх в Україні(((Проза ше та...Плюс уявила,шо як кордони закриють, чоловік не зможе повернутись,наліпила в своїй уяві такі жахіття,до другої ранку не лягала спати,хоча,зазвичай, в 22 вже вирубуюсь.
Сьогодні теж трохи відволічусь, донька зранку біжить в церкву з цим хлопчиком, потім буде вітати його з Днем народження, купила йому книгу, (він збирає колекцію, ше один плюсик для себе відмітила)) і до ночі вчора робила йому листівку з квілінгу)))А я піду на здибанку з хорошою дівчинкою, суцільним позитивчиком,шо додасть мені додаткового настрою)Подихаємо повітрям,поп"ємо какао з печенюхами і трохи потеревенимо.А завтра маю ше вихідний (добровільно-примусовий),хоч безоплатний, але дасть мені можливість побути до вечора в суцільній тиші, сам-на-сам,такого теж моя душа бажає.
Всім миру і любові!

 

Якось сьогодні невиспана. Мацьопик плакав вночі ((( маємо кіліки ((( трохи носила, трохи спали. Чоловік забрав ковдру і подушку пішов спати у кухню на диван. Якась така сумна погода за вікном, а я вже на сонечко настроілася. Треба йти гуляти, а так не хочу. Чекаю може трохи тепліше на вулиці стане.

 

І хочу шось добре написати... і не знаю шо.
Кручу новини від 6-ї ранку, а там все лиш вчорашнє показують, новини на 24-му в 9-ій якісь такі і ніц доброго, і не критично... Не знаю чого чекати далі. Певно дочекаюсь поки дітки встануть і підемо до церкви. Може трохи попустить і Бог дасть сили, бо кудась вони від мене останнім часом підло повіткали.

Вчорашній день мав бути врчистим, а... вийшло як завжди. Їздили в гості, дуже не повезло з транспортом, а мене такі трафунки завжди вибивають з колії і вже ся ніц не хоче.

Ну, як то 1, 20 год чекати на маршрутку, яка так і не приїхала, а потім тупцювати пішки добрий кавлок до іншої і в набитій битком тягнутись всіма корками Львова. А назад було ше ліпше, тоже прочекали більше години. Потім добирались тролейбусом-трамваєм і то тролейбус не заїхав на кінцеву, бо біля церки св. Юра дорога перекрита і ми ше добрий кусень ішли до трамваю, яий тоже приїхав холєра знати коли...

А в вечері в мене було якихось три серцевих напади. Капут-капут, давно такого зі мною не було. Чи то перед відовідальною ніччю так, чи що. До нині трохи відійшла, але руки періодично чогось трясуться і пдтошнює. Тре певно трохи за себе взятися, а то весна, нерви, виснаження- всьо на купу. А вклєкнути мені категорично не можна... ну, бо не можна.
Всім гарної неділі і тільки позитивних новин.)

 

Мені мій синочок зробив у четвер величезний сюрприз. В той день у мене був день народження, а на роботі всі забули про це (не ображась, бо, очевидно, з тими нашими теперішніми клопотами дійсно можна про все забути!). Але все рівно настрій був трохи не альо. Приходжу додому, а там....!!!! Мій син зустрів мене з тортом, який сам спік протягом дня, а рецепт знайшов у мене в закладках "Посиденьок"!!!!!!! Перший раз щось пік. Він може посмажити яйце, картоплю, зварити макарони, але щоб пекти?!!!!! Я до сих пір перебуваю в єйфорії, навіть всі негаразди відійшли на другий план. Дівчата, бажаю всім-всім таких сюрпризів від наших рідних діточок і чоловіків!!!!!

 

@MilkiWey, Ви забули додати,що саме цей торт був найсмачнішим з усіх, які Ви їли)Це правда.

 

Тяжка нічка закінчилась. Ну такі вже сни снились, що пів години після сну я не могла зрозуміти чи то дійсно були сни, чи все насправді. Ранок, як виявилось, важкий теж. Ніяк не можу роздуплитись. Багато думок, які грузять і які не мають вирішення. Хотіла піти до церкви, за здоров*ячко дати, але

варешка

, забула на котру годину служба, на 10 чи на 11. Наш отець поїхав за кордон і зараз службу править інший, а в нього є ще одна парафія, от він нам і ставить години кожного тижня різні. Дзвонила до сусідки, а вона не відповідає, і шо дєлать? Ой, якось так важко на душі, ще й захворіла. Ніс закладений, голова болить. Вчора, мабуть, простудилась, бо вийшла з маршрутки вся мокра, от вітерець і подув, не дуже вдало.
Йду порозмальовую Чарівний сад, може хоч трошки в голові думки зміняться.

 

Від тих всіх новин та переживать ніц не хочеться, навіть вчорашній сонячний день не підняв настрою, кожну мить думаеш і просиш Бога, щоб все нарешті закінчилося. Малий з чоловіком пішли до церкви, я з тою порізаною ногою сиджу дома. Коротше одна проза, ніякої врочості. Всім гарного дня, побільше орптимізму і тільки добрих і позитивних новин.

 

Кава.
При святі проза - дитячий лазарет.
Всю ніч на ручки-на ножки-поколисати-пожаліти.
Парелельно новини. все як завжди.
Роботу чомусь ніхто не відмінив.
З надією на краще.

 

Кашляти сидячи набагато легше, аніж лежачи. То добру годину погавкавши в ліжку, я вирішила встати і пересісти в крісло, щоб хоча б нормально допити каву. Кава... То єдина врочистість на фоні новин і хороби. Ще й новини якісь такі дивні - ні туди, і ні сюди. Але то вже в іншу тему.
Завтра тре на роботу, а мені якраз бракує одного дня, щоб добити ту болячку. Хіба схожу на годину, і назад додому.

 

Та він дійсно був найсмачнішим, факт!!!!

 

Ніч була важка. У вечері так перенервувалася з тими новинами, що вкінці з чоловіком посварилася( тоже через новини). Цілу ніч погано спала і часто просиналася. Якісь дивні і незрозумілі сни снилися. Ще й погода зіпсувалася... Ну чому коли я на роботі, то сонечко світить, а як тільки вихідна - мороз, туман, сніг, дощ. Але я все одно піду на прогулянку, бо від сидіння в дома вже голова болить. І врочистість єЧоловік пече піцу...ммм...( надіюся встигне до 12), а я з посиденьками кавку посьорбую