Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

В мене нині важкий день , але в жилєтку не хочу .... Вчора поки готувала малим одяг , в який вдягатися на Службу Божу , то малий десь відкопав вушну палочку без вати

може вата й була, але він її старанно віддер

і вирішив сам почистити собі вушко Крик був несамовитий , я відразу покапала " ОТІПАКСОМ " , біль пройшов , але мене цілий день " хробачок гриз ", чи все добре з вухом ... Нині були в лора - малий серйозно пошкодив барабанну перетинку.... Наразі призначили капати краплі і покладаю надію на Бога, що слух не пошкодиться. А ще чекаючи на прийом до лора бачила тата з сліпим хлопчиком на руках і роздумувала , як їм непросто .... Поки я пишу ці рядки синочок бавиться дорогою і машинками на підлозі і наспівує " Господи, зціли мене, зціли мене, зціли мене !!! - ця пісенька і буде моєю врочистістю !!!

 

Ох...і давненько мене не було...А все чому? А все тому, що була я за океаном) ага-ага. Таки визначилась я зі своєю професійною діяльністю.
Тому всім добре, а мужу особливо. Бо я ж його піднапрягала, чим то займатись Скучила за всім і всіма. Маю ще тиждень відпустки і берусь до роботи, активної роботи. Буду мати більше часу - напишу
Зараз йду наводити красу - манікюри/педікюри, стрижки, масажі, масочки тощо

 

Тільки пів дня минуло, а в мене вже прозово-врочистий день відбувся...
От, скажіть мені будь-ласка, чи обов'язково заміжній дівчині завжди носити обручку? Пішла, я з дітьми на базар прикупити продуктів. І вчепився до мене мужик (годиться мені в тата), з питанням де наш тато, чого це я сама так "мучусь", бо це ж важко мені хлопців самій возити. Я чемно відповіла, що тато на роботі, гроші заробляє, і не може тато нас пильнувати завжди. Так він всеодно причипився до дітей, де ж то їхній тато... Триндець повний. Яка я була зла, капець.
Зато вже недалеко від дому, біля нас є " дім молитви", так там на подвір'ї грали собі хлопці. І от,один хлопчина, так чемно запитав, чи не потрібно мені допомогти.

Бо вуличка в нас мало того, що під наклоном, так ще й не асфальтована, а засипана щебінем. То для мене везти дітей в калясці ще та атракція.

. Я звичайно, подякувала і відмовилась. Але так приємно, коли ти зустрічаєш таку виховану молодь...
Йду зроблю собі кавуську, і буду варити їсти.
Врочистості вам мої дорогі.

 

я його вигуляю один раз))) на села)))
а інакше нє відать мені бульбочки з кропчиком в бабусіному лістрані...

 

як то кажуть: "Як тільки жінка вирішує нарешті відпочити, діти роблять її бабусею"

 

ну, не знаю, я колись казала, що після садочка відразу піду на пенсіюТо я так дивилася на татову маму: спала скільки хотіла, все готове під ніс ставили, зі мною бавилася. Чим не благадать? А якщо ще врахувати гени, а я точна її копія 1:1, то на пенсії в мене буде рай Тіко ше дожити треба

А в скільки років там зараз йдуть на пенсію? По віку чи по вислузі? Я вже навислужувалася на 22 роки, то вже пора, нє?

класний кудлань, але є одне але - гуляти треба постійно, як з хаскі. Бажано ще й на ровері і чесати постійно. А в нас то зараз найбільша проблема: Гектор виє, падає в обмороки, а вичесати мусово. Тому такий трюк вдається тільки тоді коли він їсть, тоді навіть хвіст вичесати можна

там такий хвіст, я так на нього поглядаю і уявляю собі комір

. І ще муж в суботу його трохи підстриг. Як зловив, так і підстриг, я відмовилася в екзекуції приймати участь.

Ну, пальнув би тебе песик лапкою рапатою по носі і сон би перейшов.

садо-мазо рулить Мені той понеділок вже так допік, що встигла на чоловіка нагаркати, собак наказати і на капусту насварити.
Так все класно починалося, я швиденько завантаження позбирала і в 10 ранку вже пританцьовувала, що я "я свабодєєєєєн". І як завжди, почала шукати собі пригоди на одне ваоме місце. Нє, щоб сісти і вишивати. Вирішила я голубці зварганити, паштет печінковий і рибну зупку. Розкалатала я то все на пів кухні і тууууут понеслось - завантаження зриваються, всі псіхують. Мужа вирішив, якраз на піку істерики" запитати чим же ж то я з 10 до 13 займалася. Відгріб, образився, до вечора точно не появиться. Гектор скакав по парканах, пішов сидіти закритим в літній кухні, Цезар вертівся під ногами, коли я в кип"ятку знімала листя капусти - дістав прискорення і не чути його вже 2 години. А капуста винувата, бо дуже покручена і не знімається листя.
Фсьо, трохи пар випустила. Беруся далі до роботи.
І не дай Боже цілий тиждень такий буде. Точно до пенсії не дотягну, в дурку загримлю

 

Ото скажіть мені, що робить мама двох дітей, які встають не пойми когда - можуть в 8, а можуть в 5. Прально, лягає рано спати. А не згадує після 12, що треба помити голову, а потім до другої ще нігті вимальовує.
Зато мій яскраво-синій лак піднімає мені настрій)
Загубила десь ключ від каляски, мусила гуляти з дітьми пішки. А то капєц - трохи йдуть як порядні, за ручки, а потім як таракашки в різні сторони... А потім одного тре взяти на ручки, іншого за руку і т.д.
На минулому тижні несподівано виявилось, що мушу виходити на роботу, мо з мужа зп не витягнемо(( а я так хтіла на роботу, а зараз поняла, що не готова - ні дітей лишити, ні до праці братись. Але мус. Тому сидю, чекаю шефа, будемо говорити як то всьо організувати. Побажайте мені успіху...

Отправлено с моего IQ4503 Quad через Tapatalk

 

в мене врочистість. сьогодні сиджу на лавочці, почитую книжечку, і 1 оком поглядаю за дитиною. думаю, є люди, які мене чудово зрозуміють. таки да, 2,3р - то вже вік порядний, можна нарешті собі в"язи не скручувати і в озеро не скакати.

 

Ми в приватному секторі живем.Не так виразилась : то тяглова тварюка і її треба добре вИганяти кілька разів на день,щоб вона чемно сиділа в вольєрі,а інакше вона показує чудеса акробатики і вилізає шукати пригод.

 

У нас не аляскінський,чесати поки що не треба.Зате у мене хатня песя є злюща і кудлата,чесатися і стригтися не дає.А ще вона старая дєвушка з тяжким характером,малу маламутиху(більшу від неї в 3 рази) постійно ганяє.Одне добре,що дєвушка змінила трохи характер,навіть на руки до всіх іде,що значить здорова конкуренція.Виплела я своїм внучкам кімнатні тапочки,вишивку зробила,найменша внуця бавилася ними,вийшла надвір,маламутка скоренько у неї тапок спіонерила.Мала в плачі,Лінда навтьоки.Злодійку виловили,а пащеку син( 36 р.)їй не міг відкрити,билася за своє до останньго.4місяці собаці.

 

Жду, не дождуся того щастя. Бо поки що скачемо, скручуємо і в буквальному сенсі на голові на вулиці стоїмо

то така нова развлєкуха у Влада - стати раком, головою на асфальт і дивитися між ноги на всіх догори дригом, при тому кривляючи рожі

У нас вчора був ліниво-розслаблений день. Не робила нічооого, навіть до кухні тільки пізно ввечері доповзла. В обід у нас взагалі було "лєжбище тюленів" - дрихли всі разом 3 години на дивані , а ввечері трошки прогулялися біля дому. З того витікає проза - сьогодні треба варити, розбирати завали і взагалі якось привести "господарку" до ладу. А я не можу себе підняти - маю якісь проблеми чи то з серцем, чи то з тиском - другий день мені страшенно крутиться в голові, серце калатає і в очах темніє Сиджу і думаю де б знайти чарівну пілюлю щоб випити і все ОК (навіть каву вранці пила, хоч не люблю її, але щось не дуже мені помогло)

 

Нє, ну ти точно садо-мазо. Я так можу гуляти, лише при наявності мужа. В іншому випадку, я б не ризикнула. Мої хлопці, коли вириваються на волю, то стають взагалі "нєвменяємі". Вони і в хаті умодряються, мене до сказу довести. А на вулиці, без коляски, я б їх неполапала.

Ага-ага, щассс. Сідаю, і перечитую посиденьки за цілий день. І не треба тицяти, що я крейзі. Сама знаю

 

Як про мене написано , все те саме. а колись мене мама все лякала - от вийдеш заміж й полюбиш то все...Ага, ніфіга. Як не любила, так й не люблю й не роблю.

І я! І я . Песика вигулюватиму, досвід є великий.

Дома прозище - хочу фруктів, овочів й морозива, а муж буде аж ввечері ..А в мене й далі ті самі 3 грн ,про які я писала в суботу .

 

Одна

, тобто коханий мамин зайчик, виганяниний і вигуляний, варениками сомостійно наїджений і спати відісланий. І

, а майже 3, то і все не заспокоється! Я думала: ну чому? А все просто- він маламут!

.
Прийшла з гуляння- а тут- "ржунємагу".
Пообідаю старшого хлопа і ще до вас прийду. Нині всі такі активні- що то значить поповнення в сім*ї!@Валентина Соболь, це я про вас і ДПшну сім*ю(єслішо).

 

Побували вчора на концерті пам'яті Скрябіна, хоч так рука і тягнеться написати просто на концерті Скрябіна.... важко, сумно. ...
Наплакалася, наридалася, наскакалася і накричалася-співалася так що ледь жива сьогодні. Багатьох звйозд не було... бо бач не Київ туткай, тут Львів, дєтка! Що образило трохи тих присутніх НАЙКРАЩИХ ЛЮДЕЙ НА ЗЕМЛІ!, як казав Кузьма.
Дитина чемна була вдома з бабусями-дідусями, чи то вони з дитиною... факт того що всі відпочивші сьогодні ледь ходять на ногах. Зараз примарафечу хатину та й гайтоньки, поки погодка...

 

Я думала.Що буду нині релаксувати.Їсти є що для дітей,дорослих і собак.Не так сталося ,як гадалося.Мала банда захотіла рулетів з лавашу.Я впиралася як могла.Малі хитруни купили бабу на повторно розказаний вірш ,який вони підготували до бабілєю.Прийшлося робити .

 

Робочий понеділок пройшов, отже тиждень має пройти по накатаній

аби не по "наклонной"

. Шеф поїхав у відрядження, а ми з його дозволу підзалили оченята. Співробітниця приїхала з відпочинку і привезла ракію. То ми з обіда і засіли над тою ракією.
З роботи здриснула швидше

я ж далеко мешкаю

, пройшлася у фуршет і назад, бо остатньо маршрут скоротився, а мені тре було розімяти ноги і спину, а також провітрити голову.
Прийняла душ і витянула ноги на ліжку.
Ваша ДВ

 

цьомки дівчаточка) я трохи замоталася)))
деньб був нічого задіяна в проекті, а зранку пробіглася, ще дрімнула після того)) купила собі спідничку біленьку молодіжну (досить дешеву, кому тре здам точку) і ліф для спорту

а то цицьки так стрибают що нема спасу))

але зіпсувала собі настрій новинами про наше мудре військове командування (хто не хоче псувати настрій не вікривайте офф там погані словаааа)

дал****би одне слово..не можу вспокоїтися від того, як такими ідіотами можна бути. паскуди.

так що день такий двоякий.

Всім цьомки-бомки, завтра маю трохи спокійніший день)) йду ще пойожуся трохи)

 

В мене сьогодні день дуже гарний і врочистийМоємо з чоловіком невеличкий ювілей, тож день провели як колись, на побаченнях... гуляли по місту, сходили у ресторан, говорили просто про погоду, травичку і трамваї

а не про домашні клопоти і буденні справи

багато згадували і просто насолоджувались один однимЛюблю такі дні, коли відриваєшся від буденності

 

Моя професійна діяльність мені теж спокою не дає. Хоч за океан не кличе. Наразі.
Все щось придумую- втілюю. Втілюю- придумую.
Пішла в офф- так і там думи лізуть.
А маламути файні такі, та.
Як доживу до вигульника собак і до особнячка- мо якраз, якраз.

А проза така- що перший місяць йде до кінця, а літа у Львові ше так і не було.
Ох..