Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

Омайгад. Я би того не пережила! Вже б на розвод подавала, або вже давно, ще в обід, при повному марафеті (і дитина -- не проблема) була б в нього на роботі і з ним би святкувала

 

Нє, я сьогодні "не боєць" - півночі в поїзді, потім півночі повзаючого по мені Влада і "бобік здох". Та і ревнувати там немає до кого - одні мужики з ніг до голови в вапні, штукатурці і ще якихось "бяках"

 

та я і не ревную. тут питання не в ревноті, а в тому, що він там п"є гуляє, а я тут дома з дитиною... А мені то хочеться і в люди, і до чоловіка!

 

оо і в мене те саме)) зе більше розвезло) але я, як порядна кубіта, хворіти одна не можу, тому таки приперлася до ЛЬвова з мамою і пішли до сестри - і то моя врочистість))) ех, точно додрукую підрозділ дослідження - на тренування з східних танців завтра точно не піду

робити тряски з соплями якось не альо

ото ж сидітиму дома, хоча нєєє, зранку їдемо по справах, а потім вже вдома))) проза моя стабільна, періодично гружуся своїми переносами-відносами і т.д., - еть мінус, але вже не ревлю - а ето плюс нічьо, прорвемся))) і не таке переживали))))) всіх гарного вечора, цьомок-бомок

і не тільки

цьом-цьом, біжу пити фармацитрон і лікуватися)))))

 

Майже 4 місяці не їла хліба, а сьогодні пакую весь день) З маслом і сіллю. Напевно, ця страва нерви якось лікує

 

Прокинулась- а на дворі такиий туман...Вийшла, походила- прикольно. Ще б погугукала, якби знала, що сусіди не чують.
Мої хлопи влаштували вчора посиденьки до першої ночі- малий з чоловіком малював, а я мала "замовляти" малюнок і потім дуже з того тішитись. Може ви думаєте, що я невиспана? А ніфіга, бо я знову спала окремо- і розбудив мене тіко будильник. Хочу в тиші зібратися з думками. Йду чай свій вип*ю на терасі- посиджу в тумані, подумаю...
Нетуманного вам дня(бо ранковий туман означає теплий, сонячний день), і мирно посапуючих їжаків!

 

Всім привітик. Цілий тиждень мене тут не було. Ні, тобто була, вас читала, але нічого не писала. Не хотілось мені писати, бо тиждень був якийсь буденно сірий, і настрій відповідний. Лише в кінці тижня поперла мені врочистість: перше - синочок перестав соплявити; друге - ми нарешті віддали всі свої борги;

з цим можливо навіть треба було йти у "вихвалянки", бо я страшно не люблю мати хоч найменший борг, а то були просто космічні для нас гроші.

ну і третя така буденна врочистість - нарешті чоловік попереносив з під хати дошки в інший кінець подвір'я.

Цілий рік довбала його, бо враження було, що живемо біля якогось звалища. А тепер так гарно, приємно глянути.

Зараз якийсь такий підозрілий напір води в нас, що може її не стати. І навіть незнаю, чи занести її до прози, чи до врочистості. Бо з одного боку не ризикну готувати їсти, і матиму час для себе , а з іншого боку, то ж від мене ніде не діниться . Йду застелю ліжка, а там побачу...

Оптимістичного всі дня.

 

Прооооза з якою конче би пасувало в "жилєтку", але я туди стараюсь майже не ходити, шоб самій собі не нагнітати ситуацію, а тут таки дописи якісь веселіші виходять.
Діти мені похворіли, сидмо дома саменькі, чекаємо лікарку. Дітлахи від раня хату вже парканайцять разів перевернули і звернули.))) Я з 6.00 драю "апартаменти." Чого так драю, бо мушу десь нерви лишити та й в роботі думи свої темні ганяти легше, а як почну зганати на дітях то буде зовсім не добре, тому я спрямувалась в правильному напрямку, випуцувала всі закутки, зладувала купу сміття, в якому як непотріб, так і потріб (тепер думаю хто ж то мені має його винести))))і поки малі прокинулися я вже була така як треба- спрацьована і дуже добра, ну правда не виспана, але то не звикати.
Тепер думаю головне шоб в Святика не було ніц серйозного, бо навіть в аптеку нема кому вибігти, поки перебиваємся тими ліками, котрі є в хаті... і на базар, в магазин нема і скоро не буде, принаймі не сьогодні, не завтра і не цього тижня...аааа, а так треба, бо навіть хліба нема, хоча я тепер його не їм, а діти не дуже то й його люблять і все ж на картопляному меню ми довго не протягнем, принаймі до завершення запасів тої картоплі залишилось не так вже й багато... Але я надіюсь шо то вже не довго. Нині другий день Святик температурить, завтра, чи там після завтра може вже спаде та температура, то ми хоч в магазин покотимось.

Ну, і токо, тільки спланувала відновити колишню комерційну тему, як бац- і таке. От скільки вже планую її відновляти, так увесь час щось стається, якийсь форс-мажор, мажор))) і тому подібний. Тому роблю висновки шото якісь потаємні сигнали свише)) і так має бути, тільки ще б десь чарівний ящичок з грошима знайти то взагалі можна було б здерти ноги і не напрягатися.

Всім гарного дня і не хворійте, бо в таку погоду то зовсім не серйозно, а ми постараємся виправитися чим пошвидше, вийти в люди і не хандрити.
Весна на двооооорі!

 

Весна-весна. Ніщо так не підіймає настрій, як жовті і білі кульбабки. Це наші з Павлом улюблені квіти (генетично передається, чи що?), а для мене то взагалі - щось дуже і дуже особливе, про це можна писати довго-довго, та сьогодні - без значних ліричних відступів. Але добре, що вони є
3 дні вихідних. В суботу традиційно була "вся робота, навчання і шопінг", а в неділю ми вибралися на піцу. "Как долго я тебя ждала" Вже й чай холодний допила, і дитьо знудилося, і плед не надто зігрівав.. АЛЕ направду, ще ніколи паляниця з салямі мені ТАК не смакувала, апетит "насиділи" дикий.
І ні, щоб вчорашній день гарненько пробайдикувати - мама взялися розморожувати холодильник. Чесно кажучи, страшно того не люблю, бо наш суперагрегат не має піддону для води і можливості підставити щось суттєве для її збору, і все, що розморожується, треба постійно вибирати безпосередньо з камери губкою-серветкою. Чи варто казати, що я вгробила пару годин на це жахливе заняття, остаточно замахалась і намочила єдині теплі шкарпетки? Навіть кава не радувала, блін. Тому взяла четверту частину "Енн" і пішла з малим гуляти. Він собі дурів з друзями, а я сиділа саменька на лавочці з книжечкою. Інтіліктуалка Але ніби полегшало. Нєєє, наступний раз буде не скоро. І головне, не встигли ми "підчистити" морозилку, як поступили нові запаси від свекрухи ))
Дитьонок завчився наніц - не пам"ятає ні пори року англійською, ні, тим більше, місяці.. Хоч би вже той травень закінчився, чи що..

 

Ну що вам сказати? День прозовий, роботи трохи є, а ліні ще більше. Ну і тимчасово прийшлось міняти офіс, в нашому маємо нашестя комах...

Щоб ви знали, що часом в посилках з Індії бувають сюрпризи... а посилок зі зразками ми отримуємо щодня багацько. То я зараз така спокійна як удав, ще 15 хвилин тому мала пробіжку по офісу з криком - Рятуууууйте!

Йду вип’ю ще одну каву і далі до роботи, скоро відпустка, треба все закінчити
Всім гарного дня!

 

Далі. Антибіотики не допомогли. Треба міняти на дуже сильні і болячі уколи. Незвична в мене ангіна, одним словом. Ввечері має прийти лікарка і подивитися на мене. А я красавІца непІсаннаЯ - з червоними очиськами, постійним головним болем, жирним волоссям, ледь розмовляю. Всі вихідні свекруха забирала малого до себе, готувала нам їсти, вишукувала мені нові методи полоскання, дзвонила до ще одного лікаря... Лю її дуже. Дитина хоче до мене - обнімашкатись - а зась, не можна. Одним словом, як в Україні - чекала пАкращення, а стало гірше як було. Нічо, зараз вдамось до радикальних методів і надіюсь, таки, пАкращення не за горами!
З врочистості - купили малому шкіряні кросівочки за Мегакруту ціну!

 

А я вчора трохи втікла від своїх, відпочила,зняла усі буденні стреси.
Сьогодні зробила чи то кораловий чи то морквяний гель-лак з чарівним метеликом і подумала най весь світ зачекає.
Не хочу думати про погане, не хочу думати про майбутнє, просто хочу щоб все було добре, а все буде добре як закінчиться війна
Миру нам

 

Нарешті я "в мережі" День почався не дуже - зранку не було у нас світла, пострибали ми з Владом і візочком пішки з 8 поверху надвір гуляти, доїхали до банкомату, а там грошей немає - Ощадбанк ще, напевно, продовжує святкувати і готівку не спішить завантажувати. Потопали в ремонт взуття, там майстри дуууже стогнали, але таки погодилися взяти в ремонт мої босоніжки без передоплати. Ось тут вже почалася врочистість - не все так погано, сонечко світить, дитя вигуляне спить (наганявся на вулиці, а потім ще й півдороги (4 поверхи) пішки сам пройшов по сходах назад додому).
Ой, згадала - муж вчора повернувся о 21, майже тверезий та ще й з "цвітуйочками"- наламав десь бузку . Не сильно засмутився що ми без нього його "торт" почали гризти - сказав що йому і так підходить, головне що смачний.
А потім в нас до 24 був "концерт по заявкам" - мої хлопці грали кожен на своїй гітарі

ага, у Влада вже є свій особистий інструмент - укулеле

, дитьо час від часу ще й танцювало і командувало "мама певай (співай), тато гай (грай)" Отакою сімейною врочистістю завершився наш вчорашній вечір.
А зараз я трохи соплива п"ю чай з ромашки і нарешті читаю ДП. Потім ще трошки медитації і можна повертатися до , бо ввечері ще підемо на вулицю соплі на сонечку вигрівати

 

А в нас вупше веселуха, приходила лікарка, заборонила нам до п"ятниці на вулицю іти, чоловік передзвонив з в/ч і сказав не конче добру новину (якраз те, чого я найбільше боялась). Тепер не знаю чого очікувати далі і взагалі тре брати себе в руки, бо у мене чогось початок весняно-літнього періоду вже другий рік поспіль починається як суцільний коооошмаааар.
Потім я в нервах хотіла почистити зуби і певно я надто сильно в пориві емоцій терла, шо зірвала повністю пломбу і на місці зуба залишився один осколок.

Я же кажу що мені в такому стані добре підлоги терти, плитку пуцувати, але братися до зубів то було зажосто))).

Отоко, пів дня тільки пройшло, а в мене вже стільки подій і то я нині ше з хати не виходила.))

Одним словом сказала-написала, пар спустила, намотала соплі на кулак і пішла в кухню шось робити. Плакати і вити не буду! Прорвемся, не здамося , або я собі сказала, або кіко можна, або шо то таке має бути! Во...

Ну, і з того всього єдине що мені зараз подобається- то мій бойовий настрій, от маю чуйку що все вирішиться благопулучно, хоч на разі ще не уявляю як і зорі та факти мені твердять протилежне. Але моя інтуїція- то страшенна магія, вона інколи такого начаклує, що потім сама в шоці.
Добре шо є посиденьки, бо зара би то всьо писала на листочку і палила. Гиг, нє, ну я серйозно.

Хотіла шось мудре на закінчення написати і не придумала шо, ну і то означає... означає шо певно я таки сюда нині ше прийду. Ага.)

 

+1. "самий бальной в мирє Карлсон" - день 3Їжак в горлі, правда, вже якийсь менший, а от ніс закладений наметво. Через брак кисню дико болить голова. В такому на-пів-живому стані якось цілий день працюю. Ще й паралельно готую їсти - в холодильнику за 3 дні миш повісилася. Ще маю купу документів на англ. мови на завтра на ранок зробити.

нагадалося мені, як ми з кумою і похресницею малою

Нікусі десь було 1.8

їздили в Шацьк і вона нас домордовувала постійно "мама паяй", "Оля, паяй" (співай) і з нас всі навколо лаха дерли : паяйте, дівки, щоб аж димілося
Чоловік зранку обробив собак, мені нічого не сказав, а я вся заторможена не побачила, що в Цезара вся спина жирна в тій обробці. Тепер ще треба міняти постіль Він гарненько собі весь день виспався в перинах
Хочу бути здорова.

Пи.си. Прислала мені зранку коліжанка посилання на купон -70% на продукцію Котех. Ми з бух. надрукували, вона щойно купила в Ватсонсі пачку прокладок за 10 грн. Кому треба, кидайте електронку у відгук

ПП переповнене, не маю часу почистити

, вишлю той купон

 

А у нас сьогодні сонний день... І зранку спала, і по обіді спала, і зараз би знову поспала... Така погода була до обіду, сонечко гарненьке, а я його проспала а зараз вже захмарилося і навіть не хочу йти на вулицю...
В палаті моїй всі лежачі, з капельницями і "утками"

вилетіло з голови, як українською буде; певно таки не качка

. Ми ще залишаємось в лікарні на невизначений термін

тут вже винна моя лінь у вивченні німецької; чекаю англомовного лікаря,щоб нормально поговорити

а так би хотілось швидше додому...
Щось починаю розклеюватися, треба брати себе в руки! І змусити себе відкрити книжку з німецькою, тре гаяти час корисно! От, буду вчитись!!!
P.S. Сказало я і далі буду нічого не робити і хандрити...
Дівки, киньте куском сили волі, бо в мене такої опції не передбачено природою

 

Дякую, дівчата, за підказки СуднОТе, що треба

 

Красуні, всім привіт))
Поїхала мамуся моя вже додому - залагодили всі справи) Встигла ще в епіцентр: прикупила собі дві гарні сині чашечки

всьо тре мати парно - то може сприятиме женячці) по ходу в мене якась манька почалася, чуюся старою девою - в 24 роки))

, грунт і горщик - нарешті пересадила два свої нещасні вазонки - стоять красуються на підвіконні. потім по случаю розкисла знову, але вже зібралася, поробила трохи своєї роботи в ГО. тепер хочу запарити квусі з олоком - одна радість лишилася))) і почитаю трохи книжечку - а вечірокм сяду за дослідження - тре друкувати, сроки піджимають)))) нині чуюся вже ліпше, насмарк відходить і завтра вже буду в повному строю))
всім цьом-цьом. може ще до вечора появлюся тут, як щось свилює мою раніму душу)

 

втомилась шальоно просто. ну але мушу похвалитись. моя мрія мусить здійснитись! просто мусить. квитки купила, готель забронювала, маршрут продумала, починаю писати список речей.
проте спина болить, ходжу на масажі (дякую велетенське добрим душам, котрі подарували мені сертифікат на то діло), маю надію до кінця тижня все стане добре і я зможу повернутись на тренування, вже нині йде 7 день, як я не тренуюсь, мої м'язи мене ненавидять.
завтра дві пари на роботі виставляють за одруження на вихідних, зробила їм в подарунок по сімейці мотанок. маю надію їм сподобається.
всім мирного неба і гарячої нічки!

 

А день виявився з сюрпризом Вгадайте звідки я нещодавно повернулася А від стоматолога. Передзвонив мені в 19 і сказав, якщо я до нього не прийду сьогодні до 22 або завтра до 12, то в найближчі 2 тижні можу забути про нього Тому, незважаючи на своє "састаяніє нестаянія" я бігом зібралася і погнала. Заспівав він мені "девочка Оля, немного боли, немного боли... не ест и не пьет в этот вечер" і приліпив коронку на місцеХоч якась врочистість видалася