Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

яка ж я затуркана! аж через два дні зрозуміла до чого тут млинець :D

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сьогодні одна врочистість, їздили з чоловіком купляти мені керамічну сковорідку, були в гостях у тітки, яка нас загодовувала, від тітки зразу поїхала на форумівку, де мала можливість познайомився в живу з форумчанками. А ще моя тітка подзвонила сьогодні, що у неї врожай картоплі і що забезпечить нас на всю зиму.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

П"ю лікерчик, з золотом)). Точно, там якась єрунда золота плаває.
П"ю і думаю, а чого то він мені так подобається? А тому що він як пєртусінчік.
Смак дитинства
Передали в подарунок пляшчину. У нього ще й назва- Данціг, асоціюється з данцінг. Треба бути обережною, ще не вистачало в танець пітиАсса))
Ну, ви поняли мій настрій)))
Сьогодні : душа просила свята і я пішла по магазинам. В основному взуттєвим.
Це було ще до лікьору.
Тому, напевно, ввечері я і дістала спиртний напій, бггг.
Свято таки відбулося- в одному з магазинів я взяла в руку чобіт, а другий за ним впав, і по принципу доміно, впали ще кілька десятків чобіт. Чесно- мені було незручно. А ще й цінники догори задерлися..3800...2950...4200... А за ними розізлощена мордочка продавчині. Оце празнік, думаю)))
такі турботи наробила на рівному місці бідній, зпрацьованій, обслуговуючій чергу з покупців, дівчинці -продавцю О файний смайлик, бо поки я не вдрулила оті всі валєнки, то вона саме тим і займалася- манікурилася))
Ех, день пройшов, сказала цьоця Наталя Тарасівна, допиваю я свою рюмку лікеру і , без данцінгу, шурую спати...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

І я б якогось лікеру випила...А не дають. Вже третій день/ніч сонно-засопляний. Пів-ночі меншого бавлю я, решту - чоловік. Бо, біднятко, через закладений носик раз за разом прокидається й плаче...Зазвичай дітки кличуть крізь сон маму, а мій так сумно :"Тааато!! Тааато!". Муж радий-раденький, бо менший - його копія й так, а тут ще й тата по ночах кличе...Тому без всяких питань сумлінно носить його в слінгу, приколисує..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

О! А ми святкуємо другий день день народження синочка!
Все було класно, якби не ті п'яні пики мамочок і таточок за сусіднім столом, в яких 15 голодних дітей від 2 років без догляду ганяли на вулиці до 23 год. А до дороги 1,5 м! (Ми вже йшли додому просто, а вони залишилися ганяти, а їхні батьки заливатися). За дітлахами вони не дивилися зовсім! Спершу діти бігали по вулиці, потім прийшла дівчинка малювала їм аква-грим, потім прийшов аніматор, але через 2 години і аніматор і художниця пішли додому. Дітлахи тягали все з нашого столу, від картоплі фрі до цукерок. Тому що батькам їх просто нічим було нагодувати, та не було місця де посадити.
Не думайте я не скнара, але в нас теж були діти, яким було замовлено морозиво та куплено фрукти, але вони не тягали з їхнього столу. Знов ж ті сиділи з боку і ржали. Мов: Ми лохи.... А їхні діти ситі і довольні. Добре що ми мали всього про запас і додали. :eek:
Ну не можу я такого терпіти.
Торт ми не могли виставити, бо кожен ходив би і тицяв пальцем, хоча так і було коли ми його винесли:"Я хочу помацяти його, бо Іванкові мама купила торт в "Сільпо"!". Кінець кінцем я не витримала і підійшла до "господині" сусіднього столу і зробила зауваження, щоб вони дивились засвоїми дітлахами. На що та сказала мені:"угу!"... Мене це так висадило....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

І мені вчора щось тааак захотілося вишневого лікеру ( не пила його років 5-7..), але мабудь нЄ судьба зайшла в два невеликих магазини по дорозі додому і ніде моєї захцянки не було)))))
зате був мегасмачний шашличок о 22год .. просто пізно з прогулянки повернулися, ну але ж в малюка пам"ять ідеальна, що мав бути вогник і шашлик, тому татусеві викрутитися не вдалося навіть вночі))
сьогодні буде продовження

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сьогодні після церкви купили у Вацику торт "Чорний принц" бо свекруха йшла до нас на каву,

доречі як на магазинний досить нічого такий торт- смачний

потім поїхали у "Ашан" трохи прикупились, бо завтра буду мати трошки гостей, взяла 1,5 літрову плящинку Сангрії, щось захотілось, роки 2 вже її не пила, думаю завтра оприходуємо. Зараз муж готує свинину в пиві, а я піду печериці чистити. Затра у мене вихідний, і це не може не тішити, буду приймати гостей

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Проза - це здоров'я. Знати б причину цього всього. Ех...а лікарів я панічно боюсь з дитинства. І то не просто боюсь, пересилила - пішла та й по всьому, доросла вже дівчинка. А так, що мене трусить несамовито, руки холонуть, потом обливаюсь...бррр... і то від одного запаху медичних установ. Та, я така боягузка Але до окуліста таки треба, бо вже не бачу номерів маршруток То я вже рік собі кажу - "треба".
Врочистість - вже можу повертати голову. З цієї радості, сніданок готувала сама. обід готувала сама, вечерю готуватиму теж сама.

Зазвичай, в неділю все чоловік готує/розігріває - це наша така сімейна традиція

Навіть трішки попрацювали і написала список справ на тиждень.
Щось мене мучить, не знаю, що саме...якась тривога. Розумію, що є причини, але ж я завжди тримаюсь молодцем, а тут...певно, мій імідж залізної леді трішки похитнувся Добре було б відпочити, та не на часі. Хочу просто спокою, миру і затишку. І всім того бажаю!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Щодня суцільна проза. Хата, робота, але повеселив мене сьогодні мій братик (Юрік в майці) https://www.facebook.com/video.php?v=910037702357213&set=vb.100000529767703&type=2&theater.

якщо модератори зможуть виділити тільки відео буду дуже вдячна. Ну не знаю, як то зробити

І це чудо через 4-5 днів має стати татом. Як же ж я за рік за ними скучила!! Так мені "коти по серці шкребуть" через ту поїздку. Вагаюся дуже, так хочу, але здоровий глузд в середині стримує мене.
Теща таки зробила і всі живі https://www.facebook.com/video.php?v=753312181395685&set=vb.100001507300341&type=2&theater

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ранкова кава була у новому горнятку,

чоловік знайшов такий набір, як я давно хотіла, десь у Києві, через інтернет магазин замовив.

Настрій хороший на весь день!
В планах сьогодні ще піцу спекти, салати зробити, картопельку зварити, грибна підливка, м'ясо в пиві і сирний десерт вже готові, ще потрібно трошки порядки зробити і чекати гостей.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

то не жилетка. Вабще нє. Бо постфактум якось воно майже смішно вийшло.
Отже, не було в нас води цілий день. І, повернувшись після тренування з айкідо у царство бардаку, я вирішила, що потрібно воду добути і прибирання виконати. Добути воду можна з бойлера. Ну, все просто. Тисковий бойлер, вхід води, вихід води. Краник. Від'єднуємо шланги на вхід і вихід води, получається вхід повітря і краник. Відкриваємо вхід повітря і краник - і...
стоп, може, хтось забув, що цьоця Юльця - блондинка. Як думаєте, в чому воно проявилось? Хе. Відкрити-то вдалося, а от закрити! Йопсіль, там же туйова хуча водиці, 80л + той додатковий об'єм, як його... І коли та вода.. хм.. лиється

шуярить

, то закрити і без того тугий кран не виявляється можливим.
Загалом, спочатку я налила літрів 30 води у доступні під рукою ємності, а потім плакала і зливала бойлер в тазік, тазік - в туалет, і аж потім зганяла на балкон за пасатіжами і хрясь! - ні, не те що ви подумали закрила а та маленька пластмаска, яка відвалилась - я її знати не знаю і чхати на неї хтіла.
Що характерно - коли вода з підлоги була зібрана, діти заспокоєні і налиті ємності розставлені по стратегічно важливих місцях - відновилась подача водогінної води. Тож я прибрала в кухні, помила підлогу... валюсь з ніг, на сьогодні - досить...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

прошу уточнення: то ви чоботами кидались в магазині таки ДО лікьору чи вже ПІСЛЯ?

слухайте! про дітей без догляду - вчора малисмо в центрі чистий цирк! Отже, по порядку.
Гуляємо з дітьми і коліжанкою біля ратуші (в нас 4 дітей на двох, ми своїх пильнуєм, все ок, не хвилюйтесь). Затримались біля хлопця-фокусника на хвилин 20. Бачу: хлопчик трьох років тільки тим і займається, що розкидує камінчики з декоративної клумби. Ну, вже кругом всі люди між собою один одного питають чия то дитина і що батьки не роблять за такі нечемності зауважень. Але батьки не знайшлися.

Ми собі далі плавно перейшли неподалік дивитись вуличний брейк-данс, через 15 хвилин знову біля нас той хлопчик нічийний знайшовся. Почав бігати по лавці, біля якої ми стояли, а потім розхитувати її щосили. Тоді підійшов до дівчат з сусідньої лавочки, і я не втримавшись кажу до них: ваш хлопчик вже клумбу розгромив, тепер лавочку хоче поламати, можете зробити якесь зауваження дитині?
Дівчина на мене зробила такі великі очі: та я думала, що то ваш хлопчик!

І тут ми захвилювались всі разом. Питаєм малого, де його батьки? Він так собі безтурботно показує на столики за 50 метрів від нас. Я кажу: ти маму зараз бачиш там? А він відповідає, що мами нема. Уявляєте?

Коліжанка до мене вже не на жарт стурбовано - мол, іди з ним до тих столиків і переконайся, що мама його там!
Я малого за руку і потусувала. Підходимо до столиків, а він до жіночки, яка продає морозиво, з такою радістю підбігає, вона до нього посміхається, а я видихаю, розуміючи, що то його мама працює тут, ага, тепер ясно.
Я до продавчині з посмішкою: то ваш збиточник маленький (а ми вже вияснили, що то Макс і йому 3 роки)? А вона мені: та де! то він вже сьогодні просто вдень був загубився, його всі шукали...
Я в шоці. Ну, але малий веде мене всередину якогось суші-бару. Я обережно за ним проходжу і бачу, що дитина таки підійшла до якихось двох дівчат, що їдять суші. Покрутився там щось трохи коло них. А я то не наважилась підходити. Подивилась хвильку на малого (дівчат я тільки зі спини побачила і вони на Макса ніби не дуже реагували).

Я повернулась до коліжанки з нашими дітьми і далі стоїмо напроти Ратуші, чекаємо другого виступу вуличних танцюристів. Не минуло й 2 хвилин, як наш Макс знову був коло нас. Почали ми його випитувати, чи то точно сиділа в барі його мама. Він сказав, що точно мама з Христиною. І так він далі там крутився і дивився вуличних танцюристів.
Люди кругом теж були м"яко кажучи в шоці, як і ми. Грубо кажучи, дитина десь до години часу була в самому центрі міста з нами в гущі людей (а вчора була маса народу!) без абсолютного нагляду батьків! Там навіть сидячи в 10 метрах за столиком на вулиці не можна було б бачити дитину, бо багато людей дивились виступи фокусника і танцюристів, обступивши їх тісно, а дитина крутилась завжди там десь по центру. А така безпечна мама виявляється сиділа взагалі всередині в барі...

А малий такий прикольний, до речі! я вже його хотіла собі забрати - був би в Саші готовий 3-річний братик.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Останні дні посеред постійної прози минулих тижнів видалися ну дуже позитивними. Навіть вдалося відволіктися від проблем і трошки насолоджуватися життям, ні про що не думаючи. Субота і неділя в колі друзів, сьогодні разом із батьками святкування в тісному родинному колі.
Моє маленьке сонечко, те, що менше, тішить мене своєю усмішкою та витівками вже цілий рік . То і є моя основна і найбільша врочистість -
пригадався минулий рік, усі пригоди пов'язані з його народженням і так тепло стало на душі. Пригадався він мені таким малим і милим клубочком, котрий тулився до мене і уважно вивчав моє обличчя. Звісно, що труднощі забулися, і загалом було з ним легко, проте рік зі синочком, і вже з двома дітьми, був якийсь такий короткий, мабуть це через війну, і мені дуже гірко, що зараз такий час, коли інакше не виходить, і крім дітей, і позитиву, котрий вони несуть у світ, доводиться помічати щось інше, а не радіти на всі 100 % такими приємними щоденними досягненнями дитини. та попри все це я справді насолоджуюся материнством. Якби мені хтось колись, років 5 тому, відкрив майбутнє і я би побачила себе у ньому такою, як є зараз - можливо би й не повірила, що це я. Наскільки людині притаманно змінюватися хай Бог береже наших діток і дарує їм мирне і щасливе життя.
Пекла сьогодні тортик - разом з іменинником, поки старша сестричка була на занятті. Ми так захопилися, що мало не забули її звідти забрати )))
Прийшла додому і я вкладала синочка спати. Насторожила мене тиша з кухні і звуки дитячого зосередженого сопіння. Картина, яку я побачила, коли прийшла на кухню: борошно, скрізь, донечка похапцем розповіла, що хотіла ще один тортик спекти. зате як сумлінно вона прибирала, примовляючи: "а бачиш, яка я помічниця" - і хіба будеш після цього сваритися
далі були бабусі й дідусі, подарунки для малечі, задування свічечки ))) здавалося, що цей рік триватиме дуже довго, а він промайнув непомітно.
Ще трошки святкуємо вчотирьох, спекла ще один тортик, передбачаю, що далеко не останній цього тижня, бо гості будуть в нас кожного дня, і навіть на наступну суботу мають бути хресні. Так що трошки врочистості на наступні дні гарантовано.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

проза.
втстати пів 7, погодувати своїх, погиркатись з інтайм, погиркатись з приватом, вкласти малого, погиркатись з приватом, гуляти, погиркатись з приватом, спати, погиркатись з приватом, наварити сочевиці з соусом-на-ходу-придуманим.
а ще вимити купу пісюшок (і чого той краник так самовільно відкривається??) і позбирати рис по крупиночці, попелюшка, чесне слово

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Від самого ранку знала, що день сьогодні не мій. Як відчувала. Так і є.
Мала сьогодні серйозну розмову з братом. Вирішила попередити про можливі неприємності маму. Мама подзвонила малому, щоб все вияснити, а він сказав, що просто поприколювався з мене. І мама повірила йому, а не мені. Ахаха... як смішно, чесне слово! Гарний прикол, вдався так, що мною зі злості аж теліпає.
І я розумію, що він абсолютно не поприколювався, що мав чіткий намір зробити те, що він мені сказав. Але тепер, коли я все викрила - звісно ж робити не буде. Вийшла я лохом, а братик просто посміявся з мене.
Зарікалась не спілкуватись з своєю мамою і братами. І хто мене просив дзвонити?
Шкода було маму, шкода було, щоб вона потім не думала де квартиру продати, щоб з боргами розрахуватись. І що? Те шкода мені вилізло боком. Ще й дуру з мене зробили.
Отак. І весь день складався з цього пазлу. Тому, офіційно заявляю, що мій День Ангела переноситься цього року на четвер. Цього року маю на це повне право. Завтра ще відходитиму від нервів, а в четвер можна і душу відвести за святковою вечерею з чоловіком і діточками.
Наразі ліплю з тих нервів вареники, бо вчора тільки снідали ними, на обід не ліпила.
Чекаю чоловіка з роботи. Дітки вже сплять. Завтра будемо мати в гостях ще двоє діток. Артемків однокласник і його сестричка. Вона така гарнеенька Така дііівчинка
Спечу їм кексів сирних і зроблю малиновий соус. Будемо міні-пікнічок робити
Аа, а я ще маю врочистість!
Завдяки нашій Марусі Івановій, я тепер на кухні можу фільми дивитись, а на вулиці можу малишні мультфільми включати. Нє-нє, Маруся не робить за мене всю хатню роботу, просто я тепер маю вай-фай
Кльово мені, пра?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Обливний понеділок на Наталії- це класно))
А чому обливний- бо мене підписали в Ice Bucket Challenge . А чому понеділок і Наталії то ви вже здогадайтеся))
Весь день пройшов в плануванні веселого вечора. Режисура обливання, маринування крилець , діти в передчутті найкращого дня в їхньому житті))) так чекали того обливання, може би то частіше робити їм такий театр?? ))
про обливання :
по-перше. мене попередили і запиталися, чи я готова до такого важливого кроку . Вік, все таки, мало лі, серце стане, або що)).
Мені дуже це сподобалося, і я також чемно запиталася, чи можуть люди , котрих я запрошую, прийняти участь в естафеті.
не в силу віку, то жарти, але : дехто оказався вагітною , а дехто вже обливаний по три рази, а дехто ну ніяк в силу роботи. Вобщєм, я так собі подумала ( хося муж говорить, що нема чого попереджати), що то дуже файно- питатися перед тим , як кинути виклик.
Головне, щоб естафета не перервалася і гроші відсилалися, і люди обливалися
До речі, сьогодні на вулиці бачила три ( три) обливань))). Один хлопець і дві дівчинки)).
і всі без льоду, до речі, халявщики!
А потім запеклися крильця з картоплею, салатка і морозиво, і кррасота.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я сьогодні вперше і востаннє ходила на мамську зустріч. Слухати півтори години про запори, прикорм і гв чужих дітей, то явно не для мене. Чи то мені так з компанією не пощастило?...Коротше, "тоска зелена". Зате вдома встигла зробити багато корисного: розібрала декілька коробок речей, прибрала в кухні, зварила борщ. Прозовий день видався.

 

Два тижні суцільної врочистості: сонце, море, нічогонероблення)))
Сьогодні летимо додому. І хочу, бо скучила за коханим і песьом, і не хочу, бо знаю, яка буденність мене очікує вдома(
Але я безмежно щаслива, що діти відпочили: накупались в морі, засмагли і зараз весело спостерігають у вікно кораблика, як ми пропливаєм мимо островів: Прочіда, Капрі, решти не знаю)))
Трохи переживаю за дорогу, бо прилітаєм в Катовіце, а потім ше додому майже 500 км. машиною. Але нас зустрічає татко з кумом, то, надіюсь, що все буде добре.
Всім гарного дня і до зустрічі вдома

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

день типової блондинки почався дуже рано,бо вночі згадала,що нині газу не буде,а я планувала галету малим спекти...спекла,але от тільки зранку чоловік уточнив,що у нас електродуховка
відпровадила хлопців школа-садок-робота(муж залишив нас саменьких на місяць,але хоч субота-неділя обіцявся приїжджати)...
поїхала в перукарню на тонування,на 16.00 записана на манікюр,потім малих забрати,а до того часу маю почистити відро маслюків..купила собі роботу..