Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

За вікном дощ лиє, я на роботі, спати хочу гину, не звикла в 7 ранку вставати, тішить що з понеділка ще 2 тижні відпустки, піду зараз третю кавусю пити

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Кд. І цим все сказано. Кожного разу все сильніше болить, мусила таблетки випити(( Півдня пролежала в ліжку, тепер виповзла на кухню, зробила кавку, збираюсь до купи. Коханий погнав на роботку, а я сижу і думаю, що то зготувати на вечерю, таке щось смачне, ненапряжне і недороге. От пишу, такі буденні речі, а в голові зовсім інакше, пишу про свій біль, а думаю про наших хлопчиків у госпіталях, як вони терплять...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Будні, трудові будні, роботи повно... Глупість зробила, що не взяла відпустки, бачу, що таки важко, але вже так мусить бути. Ще й голова сохне з навчанням. Малий йде в 9ий клас, і щодня розмови-балачки-роздуми на тему "продовженя навчання в школі чи поступати після 9го". Теми підходячої не знайшла, таки на посиденьках левова частка форумчанок весільні-вагітні-садочкові-молодша школа. Розумію, що треба спрямувати ті розмови в якесь правильне русло і працювати на результат, щось +- вимальовується, але до чіткого визначення ще не дійшло. Зрештою маємо ще цілий навчальний рік. Отаке.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ой дівки... Проза.. Лежу слаба в ліжку, болить шлунок, п..ос місцями, тошнота... От малий вичухався з інфекціі, а мене накрило зробила тест на вагітність, показав позитивний результат. Пошлю чоловіка за ще одним, бо не вірю... Чоловік шокований, зранку мене морозився. В обід ледве з нього вижала відповідь на питання, що він про то думає.. Сказав що печально... І я от ніби тішилася, і ніби підсвідомо хотіла, а тепер надіюсь що тест хибно позитивний, бо мабуть таки не готова і не уявляю свого особливого сина і ще лялю маленьку, і свекра з мужом в себе на шиі... Сиджу ревлю як корова! Шкода мені себе, бо хоч так не можна казати, але життя моє присвячено сину, так сталося що то моя радість і згуба.. З вересня хочу оформляти малому інвалідність.. Не уявляю я собі того всього. Може на то все Божа воля і так мало статися, але так страшно мені давно вже не було..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

ну що ви... Перший шок пройде. Тим більше, що ще нещодавно ви писали, що така "ймовірність" таки існує. Значить десь там підсвідомо це допускалося. І дитинка якраз може дуже розрадити ваш стан затяжної депресії. Не буває випадковостей. Значить це мало бути саме зараз

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

я звільнилась з роботи і почуваю себе прекрасно), тобто не гірше, ніж в декретній відпустці .
насправді, морально попрощалась з місцем праці ще 3 роки тому, коли пішла в декрет. якось дуже логічно було, що етап прожитий і на тому місці я себе вичерпала. в спогади собі залишаю лише приємні враження першого місця праці, чудесний молодий колектив, неоціненний досвід і науку старших вчителів, море корисних знайомств і незабутню атмосферу нашого проектного відділу.
а що робити далі - подумаю про це завтра , чи чоловік подумає

---------- Додано в 17:43 ---------- Попередній допис був написаний в 17:32 ----------

а ще , раз в мене нині такий велелюбно-писальний настрій, напишу нині не популярну річ - я люблю ДП , так ,зараз ніби вже й не модно в цьому признаватись, бо переважна більшість активних посиденьок інстаграмлять і фейсбучать, сюди навіть не заглядаючи, я все ж залишаюсь консервативною форумлянкою). і попри те, що форум по своїх певних причинах трішки змінив формат і спрямування, я його люблю, бо знайшла тут чудових друзів, однодумців, з якими ми вже гарно дружимо в реальному житті, черпаю звідси цінну інформацію, якої більше ніде не знайти, натхнення і навіть де-які життєві орієнтири .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вийшла на роботу, уже два дні роблю на роботі перестановку (тягаю меблі, викидаю хлам). Ну мушу я облаштувати якось робоче місце і створити комфортну обстановку. Вчора на мене скептично дивились, а нині вже допомагали і трохи в мене настрій піднявся. Роботи ну дуже багато, і чи зможу я і чи справлюсь зі всім...ех..де б мені трохи впевненості взяти?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

от скажіть, чому дівчата-жіночки перед тренуваннями люблять такі дивні теми обговорювати? нещодавно слухала про те, як добре, що в мене був кесарів, всім знайомим тепер раджу. а нині - ой, мала я геморой... одне ліпше другого, от чесно. і навушників, як на зло, не мала.
а загалом - була на тренуванні - нині ще раз пробувала джампінг, не пішло мені (складається враження, що той батут намагався мене з себе скинути, грр, в мене і так координація не ах, а тут шей підступна гумка), потім відправила маму з сестрою на гриби в сусідню область на кілька днів. і все, що встигла, в принципі.
а ще шукаю дозу креативу - треба мені гарне слово, яке асоціюється з їжею знайти. і лого нашкрябати. але я щось загнулась на тварючках і супергероях. ех.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Проза Прозівна:
Бухгалтер, яка працює в чоловіка на роботі пішли у відпустку. А я роблю зараз її роботу. Після того, як я пішла в декрет, мене добряче там облили брудом... а зараз я бачу купу суттєвих помилок в її роботі, які я можу виправити, але не хочу.... Шкода чоловіка.... але він мене тоді вагітну не шкодував, і її жаліти я не хочу! Нехай вигрібає, за те що "професійно" робить.
Так, я жорстока..... і Бяка-бука! Кажіть, що хочете.
Я після того, як вийшла в декрет, прийшла через місяць речі деякі забрати, а там в горнятах кава запліснявіла, пилу немєрєнно, підлогу не протирав ніхто, ще як я останній раз помила, так і було....і зараз те саме. Уявіть, що там робиться. Мені встидно за те що там бардак такий, але він не цінував того, коли то робила я. А зараз там ніхто нічого не робить. Коли я говорила, що того що робила я, робити ніхто не буде, то він казав :"ти за то не переймайся!". Але шляки трафляють....
В загальному день був такий нічого, крім вище написаного...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

ще можна про дитячі какі))))або фімоз у хлопчаків
Ранкова кава.
так само маю гнітючі думки, але в мене вони стосуються окончатєльного закриття підприємницької діяльності, хоча то не був надприбуток, а радше спілкування з людьми, поїздки, виїзди в села. Ну таке, зараз просто не маю часу
Вчора поки Молодший був в садку, ми зі Старшим їздили йому по ровер (купили бу) паралельно купили піджак до школи.

А потім мама дорвалась до дитячого магазину, і так накупила жменьку конструкторів, і вся родина вчора ввечері складала роботів, а дітей до ночі не було чути))) один з роботів був виданий Молодшому, то така кумедія, повністю копіює брата в діях.

І я познайомилась з верхнім шуваром))) бо ніколи там не була, вупше останнім часом рідко добираюсь до міста, хіба погуляти з чоловіком на вихідні, або свята.
Врочистість - до мене їде мама, з 1 вересня моя мамулька буде пити зі мною ранковий чай!
пс. це тільки я першим ділом полізла дивитись де та колона москальська?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

таде, я так само, тільки компутер завантажився, зразу в новини.

а в мене врочистість, так з самого ранку - я виспалась. чомусь останні 5 ночей не спала взагалі, або засинала під ранок, а нині проспала міцно всі 8 годин. і от думаю, єдина відмінність, що я вчора на ніч наїлась м'яса, може то мій організм погано спить на голодний шлунок?
а так - у всіх ранкова кава, а в мене ранковий кавун догризаю половинку, вигуляю собаку і займаюсь муками творчості. а ввечері буду няньчити похресничка - отакі-от плани. хіба щось ще вклиниться.
всім гарного дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В планах проза: поприбирати в хаті, розмалювати корівку, випрасувати хоч трохи речей, зварити ням-нямку і піти гуляти, купити крейду і піти на качелі. З врочистості : Ввечері, якщо буде кому побути з синусиком, можливо поїду по орхідейку до нашої форумчанки . Повезу їй смаколики))
З мужом знову на ножах (через вчорашнє).
Не витримала, сказала, що я про то все думаю.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Віу-віу-віу-віу ))))
Як сирена, правда? Ото в мене такий настрій
Подзвонив коханий, сказав гарну новину. А потім написала пп одна хороша людина.

Якщо завтра все гарно складеться, то їдемо до Львова з свекрухою і малюками. А потім з коханим на перегляд фільму в Парку Культури. То все разом - врочистість!
Проза - то кд, то непомитий посуд, то розпухше коліно чоловіка, то стосунки з мамою.


п.с. про новини не пишу. але новини я читаю, дивлюсь, слухаю. але писати про них не можу.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Врочистіть: мала зранку справи в центрі і так гарно погуляла, посиділа в кафе, і попила кави сама з собою. Я вже і забула, як то бути самій, сходити самій в кіно, погуляти і випити кави. Я раніше дуже любила проводити час сама з собою, а тепер постійно з "хвостиком".

Проза: до дорозі додому зайшла в магазинчик купити відро, поки я розглядала відра повз мене опираючись на патик (не палицю, а саме патик) пройшла бабуся старенька, дуже бідно одягнена, згорблена і підійшла до продавщиці. Я не чула, що вона казала продавщиці, але та її прогнала. Тоді бабуся підходить до мене і каже "дайте мені будь-ласка гривню на хліб, я дуже хочу хліба", я машинально руку в кишею, витягла 10 грн і даю їй. Вона подякувала і пішла, коли я розраховувалась за свої покупки до мене дійшло, що їй і до хліба щось було б добре купити. Виходжу з магазину, бачу вона не далеко відійшла, наздоганяю її і даю 200 грн. Вона почала плакати і дякувати, хотіла цілувати мені руки...я сама чуть не заплакала. Я перекинулась з нею ще кількома словами і побажала здоров'я, а вона мені. Тепер думаю, може варто було їй продуктів купити на на ті гроші... Але вже як є, так є. Веду я до того, що в такі моменти я ненавиджу нашу владу і нашу державу. Для мене то за граню добра і зла, щоб людина все життя важко працювавши на старості років отримувала копійчану пенсію і мусила побиратись. Чому так? Чому закордоном пенсіонери їздять в круїзи і живуть в своє задоволення, а у нас людина повинна після виходу на пенсію мусить одразу вмирати, бо жити на копійки нереально?! Ех... я розумію, в країні війна і не до таких бабусь зараз всім, але до них нашій державі ніколи не було діла((

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

День різноманітний.
Якось не планувала на сьогодні нічого особливого, а вийшло дуже насичено подіями, різноманітними подіями. Дзвінки, зустрічі, покупки, дзвінки, наради, документи, зустрічі, привітання...і т.д. Додому з роботи йшла пішки...файно Так гарно прогулялась. посміхаючись перехожим
Зараз засіла за роботу, знову за роботу Відпустки цього року не було (ай, напишу краще - ще не було, а раптом...), тому я якось налаштувалась на трудові будні і працюю, працюю, працюю...Але то не є зле
Хоч і важко відволіктись від новин - в такий час живемо. Сьогодні зловила себе на думці, що вітаючи друзів/знайомих, бажаю мирного неба... Хто б міг подумати, що це стане таким актуальним побажанням для нас всіх.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А я колись дуже не любила наодинці бувати, а тепер, хоч ще маленьких хвостиків не маю, прям балдю від того часу, який можу собі любимій присвятити в такі моменти дійсно наче сили і якась гармонія відновлюються)))))))))
До прози - я сьогодні така ну прям господарочка: на закупи сходила, їсти наварила і чудову книжечку прочитала, яка дуже гарно надихає. проковтнула її за три дні

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Врочистість? Ау-у-у! Ти де?!
Тут навіть прозою не назвеш... Спочатку написала тут про свої плани на сьогодні, а потім ранок почався із таких слів, які я почула від свого чоловіка : "Ну що ти завжди :"Мама! Мама!"? Ну що тобі та мама може дати, чого вона тебе навчить?". Це було звернення до нашого сина.
Як в душу плюнув........
Невже я така?..... Невже я настільки погана?...
Відправила чоловіка на роботу, спілкуватись нізким не хотіла, що і робила цілий день. Побавилась трохи з дитиною, зварила їсти, випрасувала всі речі, поприбирала бардак в хаті, за квіткою не поїхала, я не в дусі, та й погода під настрій. Ввечері прийшов чоловік і приніс мені знову роботу своєї -Пані Бухгалтера. Все зробила і вирішила трохи виговоритись тут.
Всім миру! Солодких снів і голих поросят!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Та не беріть собі того до голови. Він мав наувазі, що чоловічих навиків має вчити тато, ну бо мама просто того не вміє, не знає. Ну не знаю чи добре то пояснила, якось так. Впевнена, що нічого поганого він наувазі не мав, просто ляпнув не подумавши що вас то зачепить, та й повсьому. Ну може хотів трохи дитячоі уваги.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

день почався вдало (вимила посуд, зробила їсти), але, холєра , мусила мені зламатись електром"ясорубка. тепер тре йти до баби і брати звичайну

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

У мене проза і врочистість одночасно - нарешті виявилось, чому у дитини ніс два дні не дихає нормально, витягнув нині зранку лор звідти ягоду чорниці. Моя експериментаторка після процедури у гарному гуморі, бавиться чемно, а я зітхнула з полегшенням, що з нею уже все добре. Нема гіршого для мами, як хворіє дитина. Здоров'я всім! І миру!