Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

то я тобі йду до пари
Сьогодні в черговий раз переконалася, що через мій дурний характер, люди легко можуть зробити з мене навіть не лоха, а лошару. Дуже паскудне відчуття, усвідомлення того, що тебе використовують. Привозив нам один чоловік корм для собак до дому по ціні їх фірми+доставка безкоштовна. Коли почали з ним працювати, кілька разів перевірили ціну, все було добре. Так пройшло 6 років. Сьогодні взнали, що при ціні на мішок корму 328 грн він брав з нас 460. Я була в шоці.:cesored::cesored: На рівному місці на місяць 390 грн. Буде йому неприємний сюрприз, як повернеться з відпустки. При чому сам нас відправив на фірму , бо в наш район ніхто не привезе, я ще перепитала в нього ціну, щоб сказати чоловікові. Можете уявити мої очі:eek: коли побачила чек про оплату. Передзвонила до них і перепитала відколи то така знижка, ціна така вже десь пів року, раніше було дешевше.
Ось така проза: "Довіряй але перевіряй"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

вже давно ранок, хоч вчорашній день закінчився аж о 02:00
нарешті моя втома трохи перебила переживання. Назагал трохи легше і навіть більше конструктиву.

двірничка підмітає
Сергійко п'є какао
Борщ вариться
кава пахне
хліб стигне
Дмитрик спить
вдома с*ач, коли тільки встиг зробитись?
має бути спекотно, але з вікна такий тіньочок видно
старенький дід бігає по Кульпарківській щоранку, в будь-яку погоду. Захоплююсь ним і часто мимоволі прошу: "дай нам, Боже, дожити до його років; будемо тішитись щодня і обіцяємось бігати 5 км по Кульпару в дощ і сніг щоранку..."
Треба Дмитровою формою і взуттям до школи зайнятись.
А ще треба написати листа у майбутнє. Ні я не здуріла. І не вірю в магію, але дуже вірю у налаштування. колись давно я написала собі листа - собі 26-річній - і в листі детально описала життя, яким я мріяла жити. 26-річна я цієї осені читала і просто прозрівала від того, як все збулось до деталей.
Трохи жилєткового - протягом цього літа неодноразово складається враження, що я псую усе, до чого доторкаюсь. Тупо нічого не виходить.

Загалом, тримаймось, допомагаймо один одному.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Будильник нас хотів сьогодні розбудити в 6 годині. Але ми не піддались на провокацію. Ми подумали, що це нас хотів розбудити будильник сеператиста, а не наш, бо наш будильник мав би здогадатись, що ми ще не виспались. І відключили його.
І вже в 8:30 ми зрозуміли, що то таки був наш будильник, а ми проспали. Трохи кіпішу в хаті, і зараз я сиджу на ДП, їм пюре з сосискою і слухаю музику. Коханий погнав на проект, голодний. Але так швидко зібрався. За 10 хвилин вже був готовий. Може то і не потрібно було прокидатись в 6 годині? Бачу, що він і так непогано справився
Йду варити каву і шукати хоч якесь маленьке печиво, або цукерочку.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Кава... тиша... комп... мрія...)))
Люблю коли вдається ,,втікти,, від малої і помедитувати.
П"ю каву, вже провела раннішній марафет, попрасувала трошка. Зараз буду будити Казявочку і підем гуляти. А вгадайте з ким?
Всім гарного дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В мене практично кожен ранок розпочинається дуже гарно (незважаючи на те, що прокидаюсь я дуже рано і мені вже починає це набридати) - коли проїжджаю в маршрутці повз невеличку долину, милуюсь неймовірним краєвидом, туманець, гра сонячного проміння, аж не віриться, що в цей час десь в іншому кутку нашої країни йде війна.
Коли заходжу в метро, то лунає дуже гарна музика. Думала, що то десь запис вмикають, а це дідусь на акордеоні грає. Сказати, що музика зачаровує - нічого не сказати.
А потім розпочинаються будні - читання книжки в метро, боротьба зі сном, робота, дорога додому. Читання новин на протязі дня і якась така втома від всього.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вчорашня проза змінилась на сьогоднішню врочистість-мені запропонували роботу Чому пишу ще тут, а не у вихвалянках?Може тому, що мені самій ще не віриться, що це нарешті сталось і я боюсь передчасно радіти)))До дати виходу ще 2 тижні, багато всього треба доробити за той час і завтра пишу заяву на звільнення!!!Я це люблю :dance2:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ох і непрості в нас з ним стосунки... Але то все я винна: після подорожей (не таких вже і численних, якщо чесно) закрадається чомусь крамольна думка - а не такий вже він і крутий, так собі, посередній, ну, точно не рівня іншим.
Але зустрічаємось знову, Львів вкотре, як то кажуть, "робить" мене - він такий пречудовий!

Я не могла зрозуміти вчора, чому так багато людей на площі Ринок, свято якесь чи що? Але ні, звичайний вечір у надзвичайному місті - багато туристів, виступи вуличних музикантів, фокусників і вогняні шоу, кафешки, як завжди, заповнені, атмосфера просто чудова!
Як добре прогулятись і відволіктись від всього, тут майже нічого не нагадує про війну (хіба що новини по телевізору в кафе, волонтери біля короля Данила (з сусідньої темки), молодь в камуфляжних костюмах і футболки в сувенірних лавках з відомим зрозумілим набором букв без голосних), тут безпечно і спокійно, святково якось так.

Після таких вечорів знов і знов розумію Львів - то є справжня любов. А все решта - просто захоплюючі інтриги на стороні (а шо дєлать, такі ми жінки...). І тихенько так - дуже палко мрію про Париж, так він мене манить...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Врочистість - зранку, дорогою на роботу, бачила білочку та зграю куріпок. Такі файні!!! Білочка так швиденько бігла, що здавалось, що от-от полетить .
На цьому врочистість нинішнього дня завершена.
Далі проза-прозище. Спека. Тут більше просто нема слів. Чоловік - тут слів аж забагато, але всі нецензурні . Не можу зрозуміти в кого ПМС - в мене чи в нього?! На кожному слові пристібується, незадоволений просто всім на світі. А потім, звичайно, ще й мене в усьому звинувачує. Ай, якось буде. Як кажуть, перемелеться - буде борошно .
Новини не хочу читати. Просто вже не витримую Для мене особисто цей рік такий важкий - рік втрат. Нерви здають, ночами не сплю. От думаю, до якого лікаря йти, бо чим далі - тим гірше. Але мушу триматись. Мушу.
Миру всім! І любові!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

в нас з Вами один чоловік на двох?))

ще вчора планувала на озеро вибратись з дитиною, зранку нині хмари і дитина пішла в садок, а мама сіла за роботу. Зробила щось? Може 1/10 частину... Ненавиджу себе за це... Розтягую роботу на тиждень, а все доробляю в останній момент ночами.
Врочистості нема... Скоро має прийти муж, а я втікаю з хати, бо навіть не хочу з ним говорити.
Хочу на безлюдний острів

---------- Додано в 18:19 ---------- Попередній допис був написаний в 18:18 ----------

а нє, є врочистіть: через спеку кусок в горло не лізе, тому я худну)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я ще не відійшла від відпустки, напевно. Весь день в тумані. Вранці прокинулась без апетиту і настрою. Відкрила холодильник, 5 хв дрімала і думала чого я хочу . Надкусила помідорку, з’їла булочку з кремом, потім поїла овочевого салату, згризла качан кукурудзи, потім була ложка абрикосового варення і в результаті запила то всьо діло компотом. Після такої «феєрії смаку» почало підтошнювати :8:. Лягла на 5 хв, знов подрімала. А тоді... накотилась хвиля енергії! Отакий спосіб добре собою "трусонути". Шлунок в шоці, організм прокинувся. Все просто і не треба кави. Рецептом можете користуватись, мені не шкода, але за результат, чур, не відповідаю .
Потім я одягнула нову майку і пошурувала в магазин. Забула чого прийшла, купила собі велике морозиво. Прийшла додому, зняла майку. Бляха, от дурне, забула відрізати лейбу. Йшла, як ідіот, з тим червоним таблом на спині :khomyak:. Хе-хе, але зато всі знали, що в мене нова майка :xaxa:.
Згадала чого ходила в магазин, по хліб! Неа, знов я туди не піду (ближчих 3 дні точно, треба, щоб вони забули про мою лейбу). Тю, та шо я безрука? Хіба сама собі хліба не спечу?! Запросто :agree:! Розчинила, замісила, милувалась, як воно гарно росло… і БАМ… пропало світло! Електрична духовка без нього робити не хоче.
Вийшла на балкон, позаглядати, що роблять сусіди. Мушу вияснити чи то тільки в мене світло пропало. Бо якшо шо - я ж можу і поремонтувати. Не, не тільки в мене. Приїхала велика машина хлопаків і вони шось длубаються в трансформаторі. Кричу їм: «То на довго? Бо в мене хліб чекає!» «Шооооо?» «Ви там на дооовго?» Відповідь: «Всьо нормальноооо!!!» Ясно. Виходу нема, натягнула нову майку і погнала виясняти, що там у них нормально, а шо не дуже. Один дядя мило посміхнувся усіма двома зубами і сказав: «Нє-нє, доню, ми скоро. Думаю за годину-дві справимось» :eek:.
Ну за «доню» канєшно дякую, але за "годину-дві"! Аааааа, шоб вам добре було! За "годину-дві" мені вже світла не треба буде. Прийде муж ріднесенький з роботи, голодний, а я йому шо? «Була в магазині, купила морозиво, а потім лейба на майці і тісто по всій кухні, ааа і взагалі світло пропало, во» . Він посміється і знов скаже, шо я просиділа цілий день в неті, а тепер вигадую казки!
Але я впаніку не впала. Добре, що плита газова. Насмажила величезну гору оладок. Напхалась так, ніби мені до завтра їсти не дадуть. Тепер в шлунку спазми, а в животі дивні звуки (хе-хе, то напевно ще сніданок про себе нагадує :ninja. Але ви ж мене знаєте, я не панікую. Світло вже є, зараз приляжу, 5 хв подрімаю і знов піду прикрашати світ.
Всім гарного вечора і оптимізму побільше, оптимізму!!! У нас все буде добре !!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Цілий день ганяю, якби за мною сто вовків гналось, але дякую Богові, що дає сили. З врочистості друзі надрукували для солдатів молитву псалом 90 (91), таку гарну листівку зробили з одного боку маленька дівчинка дивиться в вікно з надією і слова "МОЛИМОСЬ, ЧЕКАЄМО ...", а з іншого боку молитва.
Занесла частину в гарнізонний храм, а завтра другу половину повезу на Шувар або до Данила Галицького. Вірю, що молитва буде охороняти солдатів від куль. Дала сусідським діткам альбом і олівці і вони з ентузіазмом малюють малюнки для солдатів . Дорогою з гарнізонного храму дуже хотіла пити, то промоніторила пару кав"ярень попутно- жодна з них не помагає армії, офіціанти робили квадратні очі і довго переварювали моє питання : " Чи ваша кав"ярня помагає армії ?" - у відповідь звучало "Нє, не помагємо...." Тоді я казала, що як не помагаєте, то замовляти ніц не буду і терпіла спрагу до найближчого магазину. Потрошки розвиднюється ситуація з пранням в моїй хатці, дякую Богові за файну погоду, бо хоч спекотно, але одяг сохне за руками. А от з посудою ситуація катастрофічна... Я вже маю підозру, що по виході з хати мій брудний посуд має здатність саморозмножуватися і накопичуватися в величезних масштабах

Всім спокійного вечора і мирного неба над головою

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Врочистістю: перший раз самостійно оформила вишивку

фотозвіт в відповідній темі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

До речі, в "Челентано" на Сихові продають москальський чай. І навіть не роблять з того проблеми. І були дуже здивовані, що я сказала що через те, що чай москальський, я його пити не буду.

І тако легонько відповім на карму.
А я не шляюсь, я дітей на піццу привела і мала там здибанку. І, якби не було дощу в той день, то я би пішла звідти. І та, я теж добра

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А я вирішила, що сьогодні буду не зовсім твереза

вмажу, якшо по-людськи

. А причина - відстуність прози, про врочистість я вже й не згадую.
Чьота хандра напала на мене. Хочу, щоб вже нарешті закінчилась війна. Хочу, щоб кум вернувся додому живий та неушкоджений. Хочу, щоб в похресничка успішно пройшла операція з аденоїдами. Хочу закохатися, заволочитися і забути про все на світі.
Я вже казала, що я з хлопами зав'язую? То вже 100%. Ні з того ні з сього намалювався відморожений, і я тут же пожерлась з Рудим. І сиджу та й думку гадаю: "На фіга воно мені всьо нада?" Нерви і так до д..и, так ще мені клоунів не вистачало. А принць не йде

кароль тожа десь пропав

... І комарі обнагліли і сказились...
У відпустку я не йду. Так шо вас від мене буде нудити ще довго. Ну принаймні, поки війна не скінчиться.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Усьо - я вмер... :khomyak:
чотири квадратні метри кухні, чотири включені пальники на газовій плиті, чотири види овочів під закрутку...
Спеціально принесла на кухню кімнатний термометр, щоб заміряти ту парілку - 38 по цельсію...
Але тепер маю врочистість :xaxa:
5л маринованих кабачків, 5 літрів маринованих огірків, 8л асорті та свіжий бульйон з дом.макарончиком))))
Хлопці ще катаються на велосипедах, а я трішки ще по нету поблукаю та в люлю.
Всім гарного вечора та мирного неба над головою!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Оце, скажу я вам, організм людини , все таки, є досконалою системою.
Якщо нападаає на нього купка проблем, то мозок якось сам вирішує де розставляти пріорітети.
Погладяє одну проблему, потім відключиться і погладяє іншу, а потім знову- відключка, і понюняти найсвіжішу , зелененьку проблемку.
те , що у відключці відбувається- це вже загадка. Бо і бульба згоріти може

а загалом- ну отак, день за днем. А поміж тим міні-розривки: мала щось казала смішне, щось смачненьке зготували, купили новеньке, помріяли

Завтра...
ні, не планую, якось буде

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ех! Ранок...
"Врочистість" - манюсик прокинувся о 7 годині Зараз він спить, а я ні. Спала всього 5 годин. Планів багато на сьогодні: приготувати нямнямку, погуляти з карапузиком і поїсти морозива, ну і як без марафету в хаті?! Поки тут писала, манюсик прокинувся, попісюняв на горщик і ми тепер слухаєм музику:D

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Поки нема жари - я печу кекси. Пааахнуть, ммм ...

Тихенько матюкаюсь на будильник. Сьогодні він нас розбудив в 5:30. Попередила чоловіка, якщо ще раз поставить будильник на таку ранню годину - знімлю мужа в Нацгвардію.
Плани на сьогодні - тішусь, що літо пам*ятає, що воно літо, тому далі буду засмагати в затінку
Вчора дуже багато роботи переробила. Тому сьогодні можна трохи відпочити. Цьомаю, гарного і освіжаючого вам дня!
А я згадала, що маю ще морозиво в холодильнику і холодненький квас. Кльово мені, пра?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

я молодець. притарабанила 5 кг огiркiв маленьких, тепер тре файного рецепта. зварила варення з корицею i персиками, потеревенила зi всiма своiми кумасями i кумом ) попри то все на правiй руцi поламала всi нiгтi. жара нестерпна, дiти вiдмовляються десь йти гуляти. так собi подумала треба повчитись на якось флориста чи шо... хочеться.

люди а де темка - шукаю темку??