Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

а ми бігали вранці на фінальне узд. Наш хлопчик виявився дівчинкою . Цьопа була в настрої - показала лікарці язичка і маєм тепер таку фоточку.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

дійшла до висновку, що пізня кава набагато смачніша ніж мегарання. може тому, що пізню смакуєш, а ранню заливаєш в себе пошвидше щоб очі не злипались))
отож в мене пізня кава, бо дитина спала до пів 10, а до 10 ми ще валялись і цьомались
а зараз моє щастячко сидить, гризе бублик, і мамає бублик бачу вже у всіх найпотаємніших місцях, бо щастячко голе)) щоб легше відмивати було
ще нині в мене запланований розвантажувальний день, бо останнім часом понадозволяла собі трохи зайвого і один з ненависних кілограмів грозиться до мене повернутись. е ні, подумала я, і знову взялась за розум- бути стрункою в мільйон разів приємніше та смачніше ніж канапка ввечері
ну все, більше ніц не пишу, бо про погане я собі забороняю думати, тому завершую на позитиві. хай нарешті все буде добре. будь-ласочка.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А мій день почався просто чудово))прокинулась серед букетів квітів.вчора мала гостей, які принесли багато квітів і гарні подарунки))))))файно посвяткували, а сьогодні в мене день нічогонеробленняя відпочиваю і доїдаю вчорашні смаколикияк то файно коли є такі дні

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

ми з Кетрін вже погуляли, забрали закордонні паспорти, купили масла-хліба-молока-сметани і прийшли додому. доня дуууже хотіла спати, так дуже, що проспала аж 20хв і тепер товчеться
чекаємо нині в гості нашу бабусю(мою маму), цьоцюлю і можливо навіть дідуся. всі рвуться бавити дитину... аж дивно...
і я

вже доїдаю 4ту канапку з помідорками і зеленою цибулькою. ну не могла стриматися-гину за тим вже другий день
врочистість - я довишивала мамину сорочку. зараз буду то все докупи зшивати. потім похвалюся. ще одна врочистість - не треба ніц варити\парити, бо ще зі вчора лишилося.юхху... я відпочиваю
завтра вихідні

=сімейні

дні. ура!
всім нам миру і спокою!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Після вчорашніх гостин, мої дітлахи сьогодні проспали до 11 години. Я вже почала переживати що щось не так.

Фух, а взагалі я молодець, прийшла до того висновку після ранішнього мінішопінгу з двома гавриками. І то дрібниці, що собі так нічого і не купила, зате Ромчик переміряв півмагазину і має нові курточки-кофтинки і машинки, Даринка нові прикраси-пов"язочки-заколочки, а я трішечки задовольнила шопоголічне его.

Ну і нарешті - час на каву після того, як понагодовувала дітлахів. Вклала меншу, старшенького забрала подружка погуляти, щоб Даруся хоч трохи виспалась. Ух жеж ті старші брати невгамовні...
Ну і ліричний ниючий відступ:
добре що хоч друзі є, коли деколи руку подати треба, нажаль більше ні на кого розраховувати не доводиться. А може і на щастя

Ромчик вчора ще одну сестричку попросив. Хоча сказав, що і на братика б згодився. Прікаліст аднака.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А може таки не прикаліст?))


Зробила сало з перцем, заколихала малюка, пізніше піду на шопінг, маю купити собі плаття на весілля до колєгів. Хочу бути ладна

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а!!!! куди подітись від страшно балакучої дитини, з якою приходиться проводити по 12 годин наодинці, без обідньої перерви, бо ж сну в нас обіднього нема вже кілька днів, а питання припиняються лише на де-кілька секунд, коли щось жує, чи п"є , а ще додайте обтяжуючу обставину - мама інтроверт, і мені як повітря, потрібні в день кілька годин тиші наодинці
це звісно жарти, але мій мозок починає закипати вже в обід, а до вечора я всіма зусмллями намагаюсь не втратити людську подобу
нинішній день промарнували в банківських чергах, далі нас чекає недалека дорога і приємні вихідні.
добре, що буде багато додаткових вух , а мені місце побути на самоті .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Отже, перший день мене, 37-річної. Написала-і стало аж лячно)) ще 3 роки і буде 40!! то капці)) Пам,ятаю, як стукнуло 35, я вважала, що все, треба бути серйозною і не ржати на вулицях і в інших людних місцях) яке ж то глупство, життя тільки починається)) лише кожноденне чекання повістки робить мене розгубленою.. якось так...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

а я ледь ноги приволокла - вранці як вийшла в 10 - вокзал, каса, втілення планів, потім на базар по подарунки свекрам на завтрашню річницю весілля (купила 2 вишиванки білим по білому, з однакоим узором, маю надію, що сподобаються), по магазинах (на завтра маю ше тірамісу зтірамісити), потім до мами на каву. в скінчився деньок 2-годинною прогулянкою за моїм маленьким сонечком - чемненький і кльовенький Андрійко навіть не плакав вже, ну майже, не рахуємо перших і останніх 30 хв

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ми так і не пройшли невропатолога(((

хто знає, як то зробити діліться досвідом

Болить кістка (дада я все ще про зуб), там в кінці все синє. То ше довго буде той набряк? Я пісок відкрити не можу)))
А ще маю відчуття, що ,,відкрила не свої двері...,, діпрєсія...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А ми з Марчиком на курорті - в дідуся в гостях. Дитина набавлена, їсти мені готувати не доводиться взагалі, тільки й питають мене що розгріти. Одним словом, лафа На вихідні до нас приєднається татко, який чуть не плаче у Львові без нас. Маємо купу планів на ці дні - дні народження і дідуся, і чоловікового похресника та бабусі. А з понеділка - похід до стоматолога та купу дрібного. Всім гарних вихідних та миру всюди!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А я сьогодні мала шалений день. Зранку погнала на Нижній Шувар була волонтером. Бог поміг, що люди гарно відгукувалися і багато консервів і сигарет поїде до наших солдатів. Потім їхала з малою на Орлика знімати пов"язку з брови, в лікарні вперше в житті йшла до головного лікаря, бо медсестри дістали... Але після головного лікаря все файно познаходилося і хірург і можливість то зробити, а до того лиш в поліклініці де проживаємо можна ... Отак, більше не хочу терпіти безвідповідальність з якою стикаєшся купу разів на день в державних установах і лікарні...Додому прийшла ледве жива, а ще мала купу роботи по роботі, то півгодини перерви і вйо до роботи. З врочистості- купила смачненький зелений чай, такий смачний, що аж спати розхотілося. Зайшла з донечкою в магазин на Городоцькій, бо дуже мені сподобалася їхня вітрина з вулиці, такого релаксу при покупці я вже давно не мала. Продавчиня файно все розказала про чаї, порадила, який вартує купувати, розмовляла з донечкою, поки я перечитувала всі написи на чаї, щоб часом не купити москальського. Потім донечка захотіла в туалет, то продавчиня відвела і привела мені дитину. Одним словом прийду до тої крамнички ще за кавою, бо приємно робити закупи в такій атмосфері Всім спокійних снів і миру в подарунок від Бога !!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Хм.. День почався дивно... На скільки категорично мій муж ставився до питання другоі дитинки і незнати з чого передумав, чи як то ще назвати?... Вже 2 ночі підряд ми з ним кохаємся і про контрацепцію щось питання не поставала хоч до того то взагалі було на автоматі. І з чого б то? Нині перепитую вранці, а що як раптом станеться? Знаєте що мені відповів мій муж? Нашо перейматися передчасно, буде то буде. Ото я здивувалася... З чого то такі зміни?
А ще нині в нас річниця, 6 років як одружилися може б то вийшло ввечері в кіно сходити якщо мама вкотре не відморозиться з малим посидіти ну і мабуть якісь сушики тре збацати.
Вчора мала купу гостей, дітиська рознесли мені хату вщент. Як не дивитися на перспективу прибирання то посиділи ми мега класно давно мені не було так затишно в колі друзів
Муж пішов побавитися в більярд, а я сиджу і мрію...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я сьогодні, як завжди, троха пошуршала по хатнячку. Зварила помідорої зупки, стушила картоплі в сметані, замалосолила огірочки

Да, да! Апять! І не нада співати колискові, я вас знаю. Я ж написала, що тести негативні і лікар не підтвердив

Пооблизувала хату, щоб крокодили не завелись... Ще прання, але то вже проблєми машинки пральної, а не мої.
Нагородила себе пляшкою зимного пива під картоплю з малосольними вОгірками.
Врочистості нема, певно десь гуляє...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ех... Новини почитала - сумно стало. Аби підняти собі настрій, пішли в кіно, а фільм, як виявилося під час перегляду - кака. Кілька мотоциклістів, що гасали на шаленій швидкості, налякали. Їхав повз нашу маршрутку автомобіль "Реанімації новонароджених" з мигалками, то мені ревти захотілось - мою ж дитину не врятували. І лікарі, замість того, щоб шукати причину, чому так сталось, відразу собі придумали ту причину і сказали, що мої аналізи і теперішні, і за час вагітності - то фігня, і УЗД - погані, бо там мало бути щось не так, а раз нема вказано, що було щось не так - неправильне УЗД. І мені слова не дали вставити - розказали свою "теорію" і що я просто зобов"язана робити так, як мені сказали. І вупше, аналізи треба здавати тільки у тих лабораторіях, в яких вони кажуть, бо тільки там "правильний" результат. Взагалі я так зрозуміла, що ті дохтори, до яких я ходила, не мають наміру шукати причину, лише хочуть із нас побільше "капусти" здерти . Така злюча через те все, сподіваюся, знайдемо нормальних лікарів найближчим часом...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Боже, як люди дають собі раду з 5 дітьми ??? Вони святі на землі. Я з двома не даю... Хатній армагедон, то як "хронічний мозіль ", то моя болюча точка. До одруження я так любила, щоб в хаті був порядок, все файно поскладане, попуцоване. А вже 5 років живу, як після виверження вулкану. Моя колєжанка , яка вчиться в Римі на психолога заспокоює мене, що то не в мене одної така ситуація з прибиранням, що то типова картина хатки, де є малі діти, але читаючи посиденьки то мені все більше здається що в мене одної...Дві години нині витратила на пошук туфельок для донечки, це був кошмар= всі туфельки, які потрапляли їй на ніжку були для неї і "зручними і добрими "= маленькі, великі , будь-які = туфельки... Мама мія, як то непросто бути мамою З врочистості - я помила половину посуду, який накопичився за 3 дні і спакувала друзям кульок взуття, яке вже на нас маленьке. Всіх цьомаю, війна швидко закінчиться, тому скоренько помагайте солдатам кожен чим може, щоб потім совість не мордувала, що я нічого не робила

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Такво. В звичну ніч не піду, бо звикла нічкою спати

як виходить то таке

У вихвалялки також не піду, бо нема мені чим хвалитись)
врочистість - старшому 7 років
врочистість - це молодший в селі, цілими днями на вулиці, росте, міцніє
проза це закрутки, хатні справи, робота
проза - ми 8 годин зі старшим вибирали подарунок. Вибрали планшет. Зараз з ним спить)))
проїхалась містом, відчуття неоднозначне. На південному, в Сільпо, відмітились в зборі для військових, точніше старший, за свої гроші, сам вибирав.
Готова вручити медаль мамам, які йдуть до Ашану з малими дітьми. Від сьогоднішної прогулянки з 7річною дитиною чому в мене до сих пір дьоргається око (хоча він вже не кидається на яскраві обкладинки, на всі іграшки, на цукерки) від того "з яких молекул складається залізо" і до "як кисень тримається планети, що в космосі його нема", "як працює датчик руху".
а, нє, ще є одна врочистість, тіко моя, я купила норі, 50 листів, імбир маринований, купу водоростей додатково, кунжуту не знайшла, тому відірвалась на васабі та ікрі. І догадайтесь, що буде за 12 годин в дорослому меню на дитячому дні народженні)))
якось так, сумбурно.
Гарних всім снів) і днів)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

теж можу сказати про себе подібне. Трошки мала часу підігнати всі "хвости" і невиконані справи, бо чоловік підстрахував.
а ще, а ще я не полінувалася і таки відновила тренування, о як же мені цього бракувало тепер і розвіятися є можливість і заодно позбутися зайвих кг.
виявляється, що то не так вже й складно, головне прокинутися раніше від усіх, тихенько зібратися і вислизнути з дому щоб ніхто не помітив. але де там, таки помітили, грозилися організувати групу підтримки, але якось я втекла сама.
далі можна вважати, що день вдався, бо мала силу і натхнення зробити багато всього вдома. чоловік забрав дітей на прогулянку, а я пекла пиріг зі сливами, прала і працювала, читала ДП і варила обід, і складала сухий одяг на місця - ну дуже все швидко висихало. а ще манікюр-педикюр, маски і тишааааа.
сьогодні вже й не порахую скільки разів ставила прання, якось незрозуміло, чому в мене його аж стільки. а, ну як же не зрозуміло, в мене дівчинка-модниця і як тільки маленька плямка - все до кошика. після кожної прогулянки одяг до кошика. ось і маю, сама навчила.
якась незрозуміла ситуація з денним сном у дітей. синочок вже перейшов на 1 раз, донечка намагається взагалі не спати вдень, зате це не влаштовує мене, наразі важко. допоміг сьогодні татусь, зате мені довелося йти з меншим на прогулянку. і вийшла вона такою цікавою. зустріли ми двох хлопчиків однолітків моєї донечки. такі цікаві дітки, ми стільки наговорилися, вони так гарно забавляли мого синочка, гладили його по голівці, приносили машинки, намагалися водити за ручку. насмішило, як один з них говорив, що тато купить йому десять сестричок , зате засмутило мене те, що мами собі пили пиво і не дуже то й хотіли спілкування з дітьми. зате мені щастить, куди не піду, всюди бавлю крім своїх дітей, ще й чужих
далі вдома нас чекала смачна вечеря. люблю, коли чоловік готує, якісь його страви особливі.
на завершення дня я ще трошки заготовок зробила для заморозки, донечка допомагала, за роботою ми встигли багато про що поговорити. і в такому серйозному спілкуванні я упіймала себе на думці, що так - це відбувається зі мною: я мама двох дітей, і за добу мені буде...

32 - завжди довго рахую, скільки мені років (чоловік взагалі довго згадує рік мого народження і ніколи не знає, скільки мені років ).

настрою святкувати немає, та й святкування як такого я не планувала, тому мабуть то все буде в найближчому колі. чоловік вже давніше замовив мені в подарунок омріяну дрібничку, яка полегшить моє життя - оцим і радію. а найбільшим подарунком були би хороші новини в країні...
усім гарної неділі!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

У Вас так?

значить - шукайте свій дзен

А в нас прозисько... Вчора алярмово поприбирали, а сьгодні сиджу, деть сісяється, я п.ю каву, за вікном дощ.... І наш тато на роботі.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Погана погода? І шо? Ми все одно їдем на шашлики))) Винники нас чекають)))
Намаринувала м`яска, з загашника бо грошей зеро)))
Коліжанка купить хліба, майонезу і усьо))) М`яяяяясо)))