Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

моя щоденна проза грозить перетворитися в суцільну небезпеку для мене щойно позавчора вогонь з праски спалив мені руку, а вже нині я впала і добряче обдерла собі ногу Я просто нерозумію шо то таке - магнітні бурі, чари-бари, невезуха??? Я вже просто незнаю де для мене безпечніше - вдома, на вулиці?

Фсьо!! то напевно якась хронічна перевтома і я йду з понеділка на тиждень у відпустку!! Буду просто довго спати, ходити гуляти і читати книжки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

і в мене нічо кльового - від вчорашнього падіння залишилась гуля на коліні і на лікті, розтягла певне м'язи, бо весь день живіт болить.
і взагалі видний день - приходив якийсь дядько - чую шум в коридорі, хтось пошарпав ручку вхідних дверей, і аж тоді подзвонив в дзвінок, я підійшла подивитись - якийсь дядько, звичайний на вигляд, але я нікого не чекаю, вирішила не відкривати. і тут чую: "Ета батюшка, аткройтє", думаю собі ніфіга, пішла, а він дзвонив ще двічі. і паралельно з таким же криком стукав до сусідів, які ще не заселились, відповідно йому ніхто не відкрив. ну він пішов, я вже подумала, що всьо ок, пішов геть. ага, за хвилин 10-15 те саме - пошарпав ручку, коли двері не піддались з криком "ета батюшка, аткройтє" почав дзвонити. я таки не відкрила і він пішов геть. але таки страшненько якось. ну якщо він злодій - то нашо після того, як вияснив, що двері замкнуті - дзвонити, а якщо батюшка - то навіщо перед дзвінком шарпати ручку?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

то якась напасть така цього тижня?? все і всі навколо те і роблять шо падають

В мене таки наступила нарешті врочистість - чоловік вирішив мене потішити - приніс мені гарненький букет троянд. Вже тіки від того все в мене має швидше заживати!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Важкий сьогодні був день. Якщо вчора мене бісили люди, то сьогодні техніка. Сервера вирішили оскаженіти, забастувати і зробити нам вихідний. 1С зависла, і ффсьо!... Роби, що хочеш. А в мене їх дві, сьома та восьма версії. Роздуплилась сьома, попрощалась восьма. І навпаки... І так цілий день. А мені тре товар в сьомій заграбастати, а у восьмій поставити на прихід. Ну, і людський фактор теж присутній був. Тільки но ески перестали працювати, у співробітників почалась с..ка: "Постав на прихід, бо мені треба розхід!" І то фігня, що в мене повний ліхтар на моніторі. Я ж, як завжди, термінатор.
Прилізла додому і відчула себе найщасливішою людиною на світі. Поїла і більше нічого мене колише. А потім прийшов легенький сум від тої самотності, підсилений новинами.
Так що закінчую прозою. Мені сумно, хочу плакати (але не буду), болить троха голова, пузо напхала так, що вже нічого не хочу. І ПМС впридачу, бо інакше не була би така зла.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Зате в мене перший день кд, і криє по повній. Сижу дома сама, живіт болить страшно, відчуваю себе нещасною і тааак плакати хочу, і знаю , чого, але писати не буду, одне, якщо рівно 23 липня дадуть зп, то буде гуд, а якщо ні, то не буде гуд. Щось мене той вічний напряг напрягає. В морозилці пиво і морозиво, а не хочу. І дн на носі, і теж не хочу, а головний прикол, що на сам дн я в нічну. клас... Може, завтра буде краще, га? А, і забула за врочистість- вибрали з мамою нині подарунок мені на дн, стіл і стільці на кухню, а то наявне вже розвалюється на очах. Отаке-то. І їсти я ніц не готую, в мене нинька вихідний. Допишу ще, що все-таки я вредна і противна, і думки в мене часом бувають такі, що мені за них соромно.. дуууже соромно(( Відповідь на карму- мінятися змінами мона, но не нуна, ібо відробляй потім, то як з позиченими грошима- береш чуже, віддаєш своє)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Так швидко біжить час, що я навіть не встигаю опам’ятатися який день. От завтра вже вихідні, мене знову чекає прибирання, натирання всього до блиску, і знову все по колу. Цей тиждень виявився дуже спокійних, подій як таких не було, монотонно пливемо за течією часу. Вчора прокололи доці вушка і тепер, так як каже моя сестра з Америки, вона хоч гола, але все таки дівчинка.
Щей досі не можу прийти до себе від вчорашніх подій на Сході, стараюся не дивитися ТБ, це просто якесь жахіття
Зараз мене чекає самотній

бо чоловік знову на роботі

перегляд якогось фільму і поїдання цукерок.
Всім гарного вечора, миру та спокою!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В мене - золоті діти!
Але почну з початку.
Будильник розбудив в 6:30, я розбудила чоловіка і ранок почався. Прасувати, кава, сніданок, тормозок, душ, ще там щось. Між тими всіма справами прокинулись хлопченята.
Попили чайку всі разом на вулиці, татко поїхав на роботу, ми пішли до хати. Скоренько зробила піццу, поснідали і я собі ще на трошки прилягла. Мілан мене "замуркав", так тепленько, м*якенько... Відкриваю очі - 11:00. А прилягла я в 9:00.
В цей час мої дітки тихенько бавились, доїдали піццу, пили чайок і складали лєго. Телевізор навіть не включали, не хотіли мене будити, щоб запитати чи можна.
Я така досить шокована. Позастеляла ліжка, дітки пішли до того самого сусідського хлопчика, а я зараз буду мити посуд, варити їсти. Ну а по обіді підемо на морозиво.

Писи Відповідаю на карму :
А ще там щось то не то, що ви собі подумали. Ще там щось, це то, що моя сонна голівонька не запам*ятала, тому я не уточняючи, написала так )))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

мені то щось не помогло(
крім поради "Слухай свого серця" ніц в голову не лізе)

день недавно почався, чоловік відклав свої справи і дав мені поспати до 12 майже
поїхав, а я малого ледь приспала, видно хоче змінити дворазовий сон на один
закипятила воду, але кави певно не буде, бо за ті пару днів що я почала її пити серце коле, вертаюся до цикорію
хочу той торт, що стоїть в холодильнику, а ніззя (бракує на ДП харчової жилєтки), правда якби й можна було, то певно запила би його двома відрами зеленого чаю, такий калорійний (то я спробувала мікродозу)
видно що дістався мені від спортсменів, певно їм не так чутна ситість від їжі
п.с. цикорій вилила, йде мені хіба розчинний, а справжній нє
яблучний сік і планування решти дня

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Послухала. Кароч дівки, атчьота не буде. Я не морозилась, а просто сказала, що не маю як здибатися. Тоя так лазила по хаті, варила їсти і думала. І пойняла, шо мені не то шо не лежит, а навіть не стоїт. То чьо я буду себе гвалтувати.
Я хочу забацати рататуй, закинути ще одне прання, прибрати в хаті. Наїстися, випити зимного пива і лягти спати. То всьо, шо я хочу.
А Сніжинка просто втратив той момент, коли з мене можна було ліпити, що завгодно.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

всьо, песець. глянула на календар і побачила, що моєї відпустки лишився лише місяць. а як же я не хочу працювати! стільки роботи горою стоїть, на мене дивиться, але нєєє, я її в останню ніч робити буду, раніше ніяк. справ - купа.
от нині була в батьків, сходила до церкви - річниця смерті бабці (ліпше би не їхала - зле в церкві стало), посиділа з мамою трохи, побалакала, виявляється, її проблеми зі здоров'ям цвітуть рясним цвітом, а вона, партизан, не зізнається. ой!
приповзла додом і всьо - ноги задерла і зайнятааааа - просто ніколи очі відвести від фільму, а працювати все одно не буду.
Займаюсь рідкісним мазохізмом - нічо не їла вже 2 дні, але знайшла список фільмів про приготування їжі і кухарів, купку кулінарних передач і ото слюньки пускаю на них

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Та жара мене добиває, хочеться по шию в басейн і офіціанта, щоб подавав холодні напої. Мрії... Бо роботу ніхто не відміняв. Трудилися пів дня, а пів дня рятувалися від спеки як могли. Доці сьогодні 7 місяців, здається тільки вчора писала, що 6, як швидко час біжить. Будемо святкувати двоє з чоловіком,

піцою, чоловік пивом, може і мені щось перепаде

але вже коли вкладемо доцю. Ще в планах манікюрчикпедикюрчик, якщо, звичайно, хватить сил.
Всім гарного вечора!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Просиділа сьогодні отак півдня. До того працювала (читати - пралаприбиралаготувала) по дому. Так сьогодні мене голова болить весь день, що навіть дві кавусі не допомогли. Врочистість - як казав мій муж "Тадам! Хвилинка романтика" -подарував мені букетик ромашок. Тішусь!

п.с. живу під Львовом. В нас тільки що протягом 20-30 хвилин гуділа сирена і далі гуде. Може, хто має яку інформацію?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Проза - голова болить. Але було б дивно, якби не боліла - сусіди цілу ніч як не на мотоцику каталися під вікнами з сильним шумом, то газували в машині, що теж не сприяло сну, а як закрити вікна - дихати в хаті не буде чим. А вже під ранок якісь жителі нашого будинку приповзли на бровах і голосно ржали, говорячи "Війна - то п.....ц"

я от не розумію, з якого приводу їм смішно - чи тому, що один хлопець, наш сусід, важко поранений, чи тому, що у іншого буде порожня труна, бо не змогли зібрати його тіло до купи

Врочистість - нині вперше за довгий час була з чоловіком за межами Левандівки (поїздки по лікарнях не враховую) на виставці риб. Потім трохи пройшлися по магазинах.
Як прийшли додому, лягла поспати. Але не тут то було: сусіди почали щось довбати у стіні З того всього конфіскувала у мужа пиво і хлепчу потихеньку :ninja:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А ми приїхали кілька днів назад з моря. Були в Одесі. Двічі бачила чорний дим над містом - і зразу думки відповідні. Але нічого, якось навіть трохи морально від війни відпочила, бо без інтернету були. Ну і були цілою дорогою родиною разом зі свекрухою, відповідно, мала чим перейматись. Але то таке. Я собі висновки зробила. Повернулись додому і знову очі весь час на мокрому місці. І дітлахи похворіли - старший від кондиціонеру в поїзді застудився, а менший в останній день в морі з татом так бавився, що теж застудився. Ще й брат вдома таку "свиню підклав", що просто слів немає. Найбільший в світі лох - це я.
Але є і позитив. Товариш прислав нам з гамерики компутер. Системний блок такий класний- маленький. А на клавіатурі тільки англійські букви і я покищо друкую "всліпу", майже не помиляючись. Ще нам підключили швидкісний інтернет але чомусь наразі ще стара швидкість. Будем розбиратись. І ще є така приємна мамська вихвалялка- чоловік з дітьми почав займатись вранці зарядкою і в старшого дуже добре виходить самостійно качати прес, віджиматись від землі. Чемпіон росте
Ще чимось хотіла похвалитись але думки в купу не збираються.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В мене сьогодні більше святковий ніж прозовий день. Приїздила коліжанка з сином, ми гарно прогулялися містом. В її сина вчора був д.н, то ж була піцца і морозиво (Володя не міг визначитися, що більше хоче піццу чи морозиво, тому було і те і те). Оскільки малий фанатіє від музеїв були, в Палаці Потоцьких. Запитання 6-річної дитини зробили огляд виставки картин неймовірним квестом: а хто, а чому, а чиє то колись було, а як так збереглося, а хто привіз, а чого вони такі негарні всі, а для чого ті зволожувачі, а чого ті меблі такі брудні і т.д. і т.п. А ще я купила собі класну тканину на спідницю і в італійському магазині свій улюблений томатний сир.
Вилазка до Львова вдалася. Зараз ще трошки повишиваю і буде "екватор"моєї сорочки.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Цікаво, як там Дівчина Весна?)))

---------- Додано в 23:55 ---------- Попередній допис був написаний в 23:49 ----------

День під назвою ,,лазарет,,
З самого ранку чоловіку поставили діагноз гастрит. Тепер треба йому їсти(а мені готувати) все варене-парене((( + купа грошей на аналі, ліки
Потім я пішла до стоматолога і там мене ,,обрадували,, тим, що треба рвати зуб(( Я боюсь так шо просто капці.
Ще я поїхал на Батальну по вазонку і провела в очіукуванні маршрутки 1год 40хв!!!
Зараз болить зуб, хочу їсти, а не можу..
Врочистість: закрила сливове варення і купила собі парфум(перший раз за три роки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

У мене якісь шалені дні, на все катастрофічно не хватає часу, то робота , в хаті бомба вибухнула , в холодильнику майже миш повісилась. Я весь час десь льотаю, на вишиття зовсім не хватає часу , а деколи навіть сил. От сьогодні запланувала прибирати та зїздити на шувар, поїхали ,але спочатку не в ту маршрутку сіли, тоді ще пересідали. Заїхала до форумлянки забрала фіалку, тоді ще на базар, і на розпродажі купила міньку орхідейкуза 30 грн,приїхали в 6 год. Поки поїли , то прибрала лише в кухні , все решта переношу на понеділок.Завтра на пісочок під сонечко покладу своє тільце Ще маю заїхати до одної форумлянки , і вже аж соромно стає перед собою ніяк не можу , бо ті плани...і мінімум часу...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сьогоднішній день сам по собі є врочистістю, адже нині - перша річниця нашого одруження! :dance2: Той рік минув якось зовсім не так, як ми собі уявляли. За той час у нас було багато щастя, а також і велике горе. Отако згадуємо це все цілий день...
Зранку пішли до церкви, потім - в кіно. Втомлені, але задоволені . Подарунок (гарнючі сережки) від чоловіка отримала ще у п"ятницю, то був рік після розписки (випадково проговорився, тому мусив дарувати не нині, а у раніше ). Ще трохи посвяткуємо та й спати, бо завтра рано вставати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Жааааара....
Болить зуб....
Цілий день готую мужу дієтичні страви))
Врочистість: спекла кекси(вперше) і купила малій босоніжки за 7грн(на секонді) вони просто відпадні!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Спека нємажліва, йоли-пали) Жити і дихати можна вночі) Врочистість- приїхав мій синочок, з цукерками і тортами, такий дорослий, капец. І оце невже я, така юна дівчина, є мамою такого дорослого хлопця? капець ... І оце під кінець дня маю насподіванку, смішно-несмішну, якось так, тепер думаю, які бонуси можна звідти витягнути, і кажись, придумала. Ну але нічка довга, так що придумаю ще, мало декому не буде ггг