Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

в мене ранок почався з полокання горла і відвідин ЖК - хотіла здати кров. Спецом не гнала на 8 ранку (та я і прикинулась то тільки в 8), бо то всі завше приходять по швидше і з того всього робиться черга. Так шо пішла я в 9.20 (а поліклініка мені через дорогу), а там народу на ті аналізи!!!! З того стало ясно, що цілі свята ніхто аналізи здавати не ходив. Ну і пішла я до хати, піду в середу якшо шо - хоч і знов свято, ну але то роб.день.
Поснідала я, попила чаю, сидю на ДП і бачу шо то вже 12 год. доходить, а в мене все ще відчуття глибокого ранку.... )))
треба до чогось братися, а то знов пробайдикую всю відпустку!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

і я бачу, що 12, але відчуття, що то вже десь 7 вечора. Відвикла від роботи і та лавина, як навалилася з самого ранку, то вже язик заплітається. Почалося все о 6-30. Мало того, що не спала майже всю ніч, вчора ввечері щось сталося з Цезаром. До того поки випустила гуляти перед їдою все було добре, гуляв десь 5 хв. і потім я вийшла давати їсти. Такий був переляканий, що боявся підійти і не їв взагалі. Як тільки відкрила двері до хати, то полетів кулею. В ванну залізти не міг. Поняття не маю, що сталося, не гавкали і не було чути, щоб билися з Гектором. Але пролема є якась з хребтом, коли я по хребцях общупую, то починає присідати. Я в шоці. Чоловік ще мене настрашив, що напевно хтось був на дворі і я коли випустила собаку, його хтось вдарив по хребту і втік. Дзвонив своєму другові і я чекаю слідчих на першу годину. Так мені стало страшно знову від думки, що хтось збирався залізти до хати і то при тому, що я була сама. Від того страху болить голова. Шкода собаку, повеземо його до вета сьогодні, після того, як зремонтують машину.
Настрій на 0.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В мене урочистість: відпустка ))) Валяюся в ліжку, балдію... Кицька спить біля мене. Як то добре відпочити трохи від роботи і від раннього(дуже раннього) вставання. Хоч я і люблю свою роботу, але так вже змучило то добирання.
А проза була вчора. Вчора їздили з чоловіком на базар. Ціни звичайно вражають. Чоловічий зимовий светер (такий теплий-теплий) - 800 грн. Мабуть будемо домовлятися з мамою, щоб зв"зала, бо щось воно геть зовсім стає не по кишені... Тож буду шукати нитки. Похід в сільпо теж залишив свої враження. Добре що ми (а точніше наші мами) наробили закруток.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

а в нас прозааа... чоловік 3й день хворий.лежить закладений в ліжку у вітальні, а ми з К мусимо тіснитися в маленькій кімнаті, тій, що спальня-дитяча. але нічого, бавимося, малюємо, танцюємо. словом, розважаємося як можемо. а дні тааакі довгі нам двом. я вчора ввечері вже ледве лазила.
лікуємо нашу тятю, варимо їсти, трохи вже погуляли, зайшли в аптеку\магазин. отакий наш з донею день.
але маю і ВРОЧИСТІСТЬ наша маленька квіточка так розговорилася. звісно своєю дитячою мовою, але за ці кілька дні з*явилося стільки нових слів а ще ми сьогодні мали перший міні-діалог
Я:Катруся, хочеш яблучко?
К:ляб, ні-ні-ні. ням-ням(тобто яблучко ні-ні, а цицю(=ням-ням) дай!
одним словом, я зараз просто кайфую від спілкування з донею. як же вона швидко росте і змінюється. дорослішає на очах, все розуміє

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Угу, трикотажна тунічка машинної в"язки (така тоненько-м"якенька-відносно тепла) - 450 грн. Клас, а я ся вибрала з 300 грн. в кишені.. Та, нитки вийдуть не набагато дешевші, хіба секонд перев"язувати - то буде економія.

Я досі під враженням, як мені забракло на реберця. Так ніби вкладаєшся-вкладаєшся, а потім, почувши всю суму розумієш, що з математикою погано.. І такий стрес дістаю власне від Сільпо на Південному, в Арсені все якось простіше-дешевше купити.
Малий пішов до школи. Ледве прокинувся-зібрався, біднятко. А рюкзак - каменюка просто, де ж так дітей навантажувати.. Малий дуже-предуже хотів би прислуговувати в церкві, тепер переживаю, бо то є справа серйозна і відповідальна, як то буде з часом. Я ж без поняття, за яким то буде графіком, як з канікулами і т.д., особливо коли якийсь час муситиме побути в діда з бабою, а то ж не забавка - хочу йду, хочу - ні.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Не день, а суцільне обжорство... І не пойму чьо то так, увесь час зимно і увесь час хочеться їсти. З ранку кава з бісквітом, потім вівсянка з малим за компанією, потім за компанією з другим малим вареники))), потім канапки з чаєм, бо змерзла, зара сиджу за компом з мискою борща і то ше четвертої нема. Певно заїдаєм стреси, хоча добре шо не запиваєм.))
Вранці було трохи круто, приніс кур"єр нам посилку, яка виявляється прийшла аж з-за кордону. Правда я так і не зрозуміла від кого це.

Наталю, якщо ви Наталя з форуму, стукайте чимгучніше, хочу подякувати.

Теплий светрик для Святика, шоколадка і відкриточка. тільки тут мабуть якась помилка вийшла, бо відкритка від діда мороза адресується чогось моєму чоловіку))) з побажаннями бути чемним хлопчиком в новому році. Хоча зрештою це також актуально...

В вечір планую якусь вилазку з дітками. Правда куди в таку погоду податися і чого шукати, я не знаю... хоча будь-де і будь-куда, лиш би дома не сидіти, бо дома мене криє.

Темно-вишневий манікюр - то є моя сьогоднішня врочистість.

Тепленької всім зими і... багато так як я не їжте.))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Почалась школа, домашні.
Хтілам він нині робитися красивою - намазала голову оліями, зробила обгортання і сиджу... Без води... Ага, води нема, коли включать невідомо. Що робити теж невідомо. Малий вредний, чи зуби чи животик - щось болить.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сьогодні останній 12-й день моїх канікул. Завтра на роботу! Так гарно свята провела, по домашньому. До усіх встигла в гості зайти, з'їздити, побачити подругу, яка живе у Червонограді і яку я бачу два рази на рік. Ех..гарні свята були, якби не оце постійне обжорство, шлунок мабуть розтягнувся в 2 рази.
Перший раз цього року варила холодець )))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Хочу у відпустку - сонце, відпочинок, повітря...Ех...
Робочий день минув спокійно...майже нічого не робила, хоча планів багато. Прийшла додому - нема води, а планів і далі багато. Тому я тут
Вже хвилююсь як я завтра вранці прокинусь - так розлінилась за ці дні, просто жах. Треба дисциплінуватись і згадати, що колись я була жайворонком і це мені приносило неймовірне задоволення. Прокидаєшся з першими промінчиками сонця, робиш ароматну каву, не спішиш, мрієш, дивлячись у вікно, потім йога, потім легкий сніданок...і на роботу прогулянковою ходою...Ммм...як згадаю... А зараз - я би тільки спала і спала, ще може їла і далі спала...Фііі...не люблю себе такою... Ось і зараз болить голова - подушка так і манить. І що робити?
Йду на кухню шукати натхнення

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Минулий тиждень був насиченим, бо свята, готування, гостювання. Ще терміново шукали чоловіку зимове взуття, добре що вже зараз період розпродажів, то хоча б на щось пристойне по відносно нормальній ціні можна натрапити. Сьогодні з"їздила по справах, забрала одну річ, яку ще з жовтня ніяк не могла забрати, закупилась, в той час коли дідусь з Марком гуляли. Маю трохи планів на цей тиждень, побачу що вийде втілити в життя. Настрій теж сонний, вже кілька днів не пропускаю можливості поспати в обід з малюком Врочистість була вчора - були на сімейній фотосесії, яку я виграла в соцмережах, тепер з нетерпінням чекаю на фото. Всім гарного і насиченого тижня, незважаючи на "таку собі" погоду.

 

а в нас нині зранку сюрприз - вітрянка сидимо вдома, мали на нині стільки планів і всьо коту під хвіст.
з врочистостей - муж приніс мені харібонів, мені канєшна багато не можна, але якщо дуже хочеться

 

Ой.мене ще від поїздок не попустило, а тут таке з посиденьками
Новорічне шампанське, не зовсім ясна голова. Враження, емоції, діти бігають.
В загальному - треба поспати і все пройдьоть. сьогодні на мене навалились прозові будні, а я не була до того готова. зовсім не була:eek:
І головне, дуже вибивають з колії контрасти

 

Ой, дівчатка! Так змінився наш форум...Стільки новинок (насичений рожевий колір - це щось!) і я не впевнена, що з тих людей, які люблять такі кардинальні зміни. Але життя не стоїть на місці, тому йду вивчати нове меню) Всім гарного вечора!

 

а мене навпаки так тішить !! сочний і красивий, депресія нам не світить при такий кольорах!

 

ооо треба звикати...) День пройшов сумно без ДП.

 

І я прийшла випробувати новинку. Красивий форум став, стильненький і зручний з телефона.
А заодно похвалюсь: отримала подяку на роботі за один проект, над яким працювала дуже довго і дізналась, що дрега мая розробка вже попала на обласний етап конкурсу.
Ну і тренування після вихідних знову є - що ще треба для щастя? Хіба ще мега крутезне відео з новорічної вечірки...
Всіх з прийдешнім!!!!

 

Я щось розгубилась, як зайшла на форум! Де я, Шо я? Не можу знайти свій аватар, чоловіка кличу, щоб поміг... А він каже: "маже б ти зайшла на форум, а не як гість". А я навіть не помітила, що мене викинуло....

 

Та, звикати трохи довго доведеться мені. Чогось очі болять від нового формату. ((
А день був хороший. Весняний. Погуляли нарешті трохи, бо з тими хворобами дома відсиджувались, і вже до того доходило, що мені й на вулицю не хотілось. А так трохи свіжості ковтнула, що аж трусило від незвички довго бути на вулиці. Все буде добре!

 

моя проза-муж далі хворають, але то одночасно і врочистість, бо вже йому набагато краще. завтра відправимо його на роботу і нарешті вийдемо з ізоляції в одній кімнаті. будемо тусуватися у вітальні, а там є де іграшки розкидати. ото Кетрін відірветься:D
почуваюся трохи зле

КД завітали

, а вся хата на мені. але то таке-роблю все по мірі можливості. головне, щоб всі були здорові!
ну і новини нині не тішать. давайте разом молитися за МИР. щодня дивлюся на календар-до мобілізації залишилося... днів. навіть думати боюся. що може бути
ну і про ДП. мені норм. вроді розібралася. та й головне не форма, а наповнення. а у посиденьок з наповненням все супер. всіх лю

 

Ох і важкий сьогодні день, втомилась на роботі. А завтра знову зранку вставати. Випила щойно міні-відро кави і всеодно хочу спати. З'їла кусень піци і, певно, краще не треба було.
Читаю новини - хм...якась нагнітаюча ситуація - і наші теж щось неоптимістично налаштовані. Я все-таки вірю, що все найближчим часом налагодиться. І треба бути готовим, бо працювати нам прийдеться багато. Головне, щоб всі живі та здорові були і пам'ятали епоху, що зараз проживає Україна. Я зараз дуже багато спілкуюсь з переселенцями, з молодими людьми, що виїхали з Криму, Донбасу... Просто зараз ніяк не зберусь, щоб все це описати. Але щоразу розумію все більше війна почалась не торік, не 2 роки, Україну нищили вже давно. Але ця тема не про це.
З врочистості - маю патріотичний планувальник на щодень. Треба вміти радіти дрібницям - так ми стаємо сильніші. От я і тішусь ним
Все буде добре! Я знаю...Через таємний портал отримала інформацію - звичайна магія в дії