Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Проза, бо болить вухо. Різні блага цивілізації, типу кондиціонер в машині- то не для мене, ну люблю я їздити з відкритими вікнами.
Вчорашня поїздка в стилі "вєтєр в харю, а я шарю" логічно завершилась камфорним спиртом у вусі і ватою, замість кульчиків. Цілий день не чую ні хр..а, почала підозрювати всіх у змові :ninja: Нє, ну а чо вони шепочуться?
Врочистість організувала собі сама: знала, що точно не висунусь сьогодні з хати, тому намазюкала всі доступні частини тіла різними масками, вуха воняють камфорою- мрія, а не жінка.
Врочистість 2: прикидалась тапком на питання "а що на сніданок/обід/вечерю", ну бо в мене вуха не чують, в результаті всі живі і нагодовані без моєї участі.
Планую напихати вуха ватою ще мінімум тиждень.
Гарних вихідних!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ото незнаю чи то проза чи то врочистість, чи то тішитися чи плакати... Ніби переїхали "на свою" квартиру, ніби здорові "відносно"... а якось так кепсько.. отой ремонт то жах.. а ще свекор вічно наносить піску до хати, нема права йти бо хрустить все під ногами... і ніби то все своє, а ніби і нє... і мию по 2 рази на день, бо то ж ми живемо тут, а хочеться послати все на 3 літери...
Маю підозру на вагітність... і знов незнаю чи тішитися чи плакати.. не планували, зараз у всякому випадку, а чоловік при одному слові на ту тему аж терпне.. йой, що ж то буде... і ніби хочеться тої лялі, але ще не прийшов той час щоб отак, покласти руку на серце і сказати, що хочу... а як згадаю оті пологи, ті недоспані ночі то аж зле... чує моя дупа щось не добре, бо підтошнює і стах як тягне на гостре і всяку хімію. Останні 3-4 дні для мене хіт то канапка з батону намазаного зверху сиром творожним і маринований імбир... а вночі встала бо затошнило мене.. списала на 2 пляшки сидру... але раніше такого не було... а може то я себе так накрутила, таке може бути?
Об дівки... якось воно мені все не то і не так. Йду робити суші, бо гину зараз за соєвим соусом і васабі... Ото я гурман, но нє?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Пригадую як Антон вперше ночував в бабусі то я два дні собі місця не знаходила.

Останні пів року мій настрій періодично плаксивий. І навіть завтрашній від"їзд на море мене не тішить. І чемодан зібраний не до кінця. Але чоловіку дуже необхідний відпочинок бо він просто виснажений, і морально і фізично. Ми ще й їдемо всією родиною, із свекрухою і чоловіковим братом. Валеріанкою я вже закупилась, чоловіку лікбез провела. А ще так прикро за ту родину переселенців, про яких Айлатан розповідала

Так в нас кругом всі кричать, що от ті східняки такі-сякі. Нехай воюють, нехай щось роблять. А коли люди зі сходу ризикували життям і годували в оточенні сепаратистів наших солдат. Коли носили кульками лимони для наших хлопців коли ті разом всі захворіли. І коли їм довелось втікти в одних тапочках бо сепаратисти пообіцяли публічно показово їх розстріляти "щоб іншим неповадно було украм допомагати". Чомусь це залишається непоміченим. Чомусь ніхто не поспішив їм просто їжею допомогти.

Але є і позитив в мене. Змінюється коло мого спілкування на більш якісне і комфортне для мене. Чому дуже рада. А ще нарешті купили фотоапарат. Я так тішилась, як дитина, що отримала бажану іграшку. А ще товариш вислав нам з Америки комп"ютер і десь на днях він буде вже в нас. А ще в мене є мамська врочистість

Моє менше дітьо категорично не признавав горщик. Я вже думала, що до трьох років в памперсі буде. Вже так надоїла запісяна/закакана картира. Раз насварила, що досить - іди хоч в коридорі на лінолеум пісяй. Так і робив. Потім залишила там горшок "може надумаєш то сюди пісяй". Він хоч горщик і копав але почав на нього пісяти. Урааа. А сьогодні взагалі в унітаз весь день пісяє. От так за кілька днів і такі досягнення

А ще чоловік обновив мій гардероб. Буду на морі наряди вигулювати.
Всім гарного настрою і побільше позитиву у житті.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Чьота в мене день пройшов непанятно.
Нє, господиня-то я була широка, але якась дохла. Борщу наварила, рулетики забацала, але то всьо робилось як мокре горить, з перервами на соцмрережі, каву, перекури. І машинка прала сьогодні тільки раз, але то через то на тижні вона вже працювала. Потім покупала орхідеї. Ну і, ясєн пєрєц, всі ті процеси інстаграмились, окрім пралки,звичайно.
Потім мене розстроїв Рудий. Бо подзвонила по одному нагальному питанню, а зв'язі то нема. І до того часу в мережі не появився. Я панімаю, шо ми - то вже не ті ми. Але вдруг завтра війна, а я бальной... Ніззя так робити...
А потім намалювався Сніжинка і ми провели досить-таки файний спокійний вечір. Не раманцічєскій, бо не було шампана і ми говорили про війну. Але приємний. Кароч, най Сніжинка наразі жиє, а там видно буде... Засікла нас сусідка. Поки Сніжинка паркувався, вона таким таємничим голосом: "То твій бойфренд?" А я, а я... А шо я. Кивнула головом, жи так. "Маладєц, файний"
Короч, во так во і день пройшов. Тепер ввімкнула собі страшилку і зирю.
Пи.Си. Таке собі уточнення, щоб трудящі ніц не видумували і не сушили собі голову.
Сніжинка - то той хлопчина, який мені дуже сподобався, за якого я була подумки вийшла заміж і народила п'ятеро дітей. Чого Сніжинка? Бо періодично включає такий режим заморозки. І я до кінця нє магу панять, є там та дівчина чи нема. Неодружений вєрняк, бо моя коліжанка його шефова велика.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Давно тут не була, але сьогоднішній день просто не можу не відзначити...
Зранку поїхали на озеро - вперше цього сезону. Гарно провели час, підсмагли добряче, діти набавились - класно, одним словом - хочу ще
Потім був мейк-ап від Іванки, купа порад по догляду за обличчям і ще більше компліментів змусили мене сяяти весь вечір, який ми провели з чоловіком удвох, поки діток розважалаф бабуся. Отож, муж мене запросив на побачення, я отримала чудові білі троянди від нього, ми пили сухе червоне вино з величезних келихів, уммммм.
А ще, я ловила на собі погляди інших людей і ура, до мене повернулася моя впевненість в собі...і все завдяки Іванці
Я сьогодні провела мега-чудовий день.
А завтра їдемона рідні села на невизначений термін і там буду без нету, буду сумувати за посиденьками

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Значить, мене не глючило, коли я йшла від Іванки намакіяжена. Теж ловила на собі погляди, але подумала, що то "самовнушеніє"...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Якщо провести аналог з "ранковою кавою", то всі мої дописи починаються так: діти сплять, чоловіка нема, я працюю Зараз саме та ситуація
Тільки-но вчора дописала 35 описів шоколадок, помріяла, що тепер працюватиму і над іншими темами, як сьогодні... мені скинули ще 15 шоколадних завдань :confused:
Ще трохи і я почну... купляти і пробувати все, що описую, бо ж не можу я описувати і не їсти, правда?
А ще останні два тижні почитую темку "-60" і мрію приєднатися, і боюсь, що не справлюсь, бо в мене складні гастрономічні уподобання, во! Салатів не люблю, першого не люблю, далі не продовжуватиму,
Хоча, якщо мені ще раз скажуть, що я вагітна (далеко не вперше), то, мабуть, таки почну Зайва вага-то моя відкладається лише на животі :umbrage:
А от відносно вагітності... Чомусь маю затримку КД і чьото мені страшно, бо в голові вискакують тисяча думок на тему "житла нема, грошей нема, в країні невідомо що..." І хоч знаю, що Бог нас не залишить, але така моя перелякана натура Скоро знатиму, що це за фокуси мого організму
А ще, мені час від часу дуже страшно... Настільки страшно, що я не дозволяю чоловікові включати новини, бо просто не можу всього чути. Якщо чесно, хочеться взяти всіх своїх і кудись бігти... А бігти немає куди, тому я потихеньку заспокоююсь і живемо, з Божою допомогою, далі)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Абсолютно лінивий день... встали аж півдругої)) добре так, на роботу не треба, бігти кудись теж ні, хіба в магазин, але то не мені ж бігти) Я ще валяюсь, коханий танкує- розслабон по повній. І хоча в гаманці майже пусто, паніки з цього приводу не відчуваю. В планах пельмені і насмажити кабачків, і далі сидіти дома, до того ж маємо чудове грузинське вино. І скажу вам, як то файно, відпочити від дітей, от чесслово)) всім добра і спокою, всім чмоки!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Аналогічно... Навіть носа з хати не висунула. І хоча погода сприяє всіляким вилазкам на природу, мене чомусь зовсім це не приваблює. Так мені добре, прохолодно в хатинці. Найдовший маршрут - крісло-холодильник
Сніжинка подзвонив, ще працює. Так що я сьогодні далі вільна! В планах манікюр-педікюр, але... я то і вчора планувала.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

хочете вас "втішу" ? 45 описів шоколадок- це ще не межа. Інколи трапляється до 200-300 завдань-практично однакових описів. Або по тих же 40 одного узагалі товару (не різних шоколадок, а однієї, скажімо)

І по темі: коли всі нормальні люди купляють шлоьопки-босоніжки, я теж вирішила, що мені тре ще одну пару ( а що- я таки взуттєва маньячка. І якби існувало товариство Анонімних Взуттєголіків- мене б туди направили . Не варто казати, що йшла я за босоніжками, а вернулася...з зимовими чоботами. Одним словом, сани влітку приготувала. Ну а тепер таки тре знов за босоніжками йти. І все би нічого, але ж гроші витрачені

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Отово вирішила написати відповідь на карму, а заодно для всіх, кому цікаво.
Хлопця я чужого не відбиваю, він сам прибивається. Це раз. Та й зрештою, він же не одружений, щоб його відбивати чи руйнувати.
Відносно дівчини питала, казав, що була. І все. Правда, можу спробувати притиснути одне місце поміж двері, але не думаю, що це допоможе. Це два.
По телефону я з ним спокійно спілкуюсь в будь-який час. І коліжанку сам просив нас познайомитись, бо дуже вже він самотній. Це три.
А те що мене "тєрзают смутниє сомненья" - абсолютно нормально. Я ж не буду лізти в душу: "А чьо дівчини нема? А чьо була? А буде? Кажи вже, бо я не витримаю..."В мене ж також був чи є Рудий. І мені також не хочеться щось розказувати чи давати відповіді на дурні запитання. То що, може то Сніжинка відбиває чужу дівчину і хоче побудувати щастя на чужому нещасті.
Якщо ще щось когось цікавить, то питайте, не встидайтесь, замість того, щоб карму псувати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Мммм, і я побалувала сьогодні свій гардероб літнім взуттям, аж дві нові пари! З чого я дуже тішусь, бо як правило мені ну дуже тяжко підібрати взуття - мало що подобається і підходить. Крім того, сумочку, сукню... і ще дві сукні відклала до завтра. Шопінг вдався! А потім випробували на озері пляжну парасольку і килимки, і це означає... що скоро я буду на морі! Зовсім скоро! Так не вистачало мені позитиву останній рік, і ось він - всюди, навколо (а насправді в мені))), і я кайфую від цього, відкинувши зі свідомості всі можливі подразники
Бажаю всім вдалого завершення вихідних!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

вам оце треба виправдовуватися? Яке кому діло? Зрештою, не можна навіть чужого "відбити" того, хто сам не хоче "відбитися".

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

О, може то й мені треба взуття яке?..
Маю печаль, хоче мій муж вчитись їздити на машині. А машина - вона ж мій подарунок. І я нею зовсім не хочу ділитись. Тим більше, щоб на ній вчились їздити. Зчеплення буде рвати, перегазовувати і взагалі.... Вона моя. Я якась така жадіна в цьому плані...От нічого не шкода, а машиною ділитись шкода...Тим більше подарунком .
Гарно нагулялись в Стрийському парку, на завтра планую мега-закупи продуктів, бо чоловік овочі/фрукти не визнає за їжу, а мнєсо сі нагально скінчило .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ви прям, як мій чоловік)))))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я така сама, але мій не їздить і не рветься. так шо маю спокій в тому питання
МАю неспокій в іншому питанні, тому п"ю надцяту каву за останні дві доби і далі працювати))Все в мене получитсья
Але має бути маленька врочистість. Іздили вчора на ЙАрмарок)))) Дівчата, хто їздить з малечею віддихати - той герой. Моя нервова система вчора отримала по повній і позитиву і негативу, як Берлин в 45му, коли його визволили і понищили одночасно.
Також продовжується сезон їжозаготовок
Всім гарного і легкого понеділка
ПИСИ на ярмарках не купуйте дітям бубликів, вони потім обживаються у вашому ліжку)))))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вчора був настільки дурнуватий день, що навіть писати про нього не хотілось.
Пересварились з чоловіком разів надцять. І все через дурниці. Апогеєм стало те, що на вечерю я зробила спагетті з тушеною шпараговою квасолею, а чоловік того не захотів їсти. Ну бо ж можна було витягнути з морозилки куряче філе і використати його. Ага, а то нічого, що я то філе витягнула ще в суботу і всі дружно його використали на вечерю?
Лягли ображені спати. Я заснула, а чоловік на підвіконні зловив якогось чорного жука. Все. Сон, як рукою зняло. Почали шукати, звідки та нечисть береться. Знайшли в різних кутках кімнати ще двох. Більше ніби не було. Вже з самого ранку відсунула, на скільки змогла меблі, пропилососила там, але жуків не знайшла. Ну і прийде вечір і знову буде страшно лягати спати.
Отака проза.
З врочистості - то хіба запрошення на сьогоднішній празник в Винники. До речі, Амаретто, у ваш будинок, але в сусідній під*їзд (якщо я не помиляюсь).
Але я не поїду. Причин на то - море, прям цілий океан.
Зараз попиваю чайок, їм оладку і буду дивитись якийсь фільм.
Гарного всім дня.
Іванівни! Зі святом вас

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

прокинулась, нарешті, і уряяя - погане самопочуття пройшло (і в чоловіка теж, що не менш важливо).
тому смакую смородиновий коктейль з вівсяним печивом і думаю що робити - маю повно прання, миття посуду, але відклала то на завтра. на нині є приємніші клопоти - обрати подарунки на ДН похресничка і знайомого, річницю одруження батьків і щось собі коханій, а ще, мабуть, пиріг спечу якийсь фруктово-ягідний.
Всім приємно-святкового початку тижня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ммм Що б то вам такого розповісти зі свого прозового дня?
Ааа! Вчора файно о першій ночі вже погризлася зі Сніжинкою, і то так файно, як я люблю. З киданням трубки і видаленням контактів.
Чьо пожерлись? У нас різні вікові категорії, хоча ми й однолітки. Кароч, ображатися я не буду, бо на дітей не ображаються. Але й миритися також не хочу, мені вистачило Рудого зі сметаною на голові. Нащо мені ще одна шпаківня, якщо у мене немає шпака.Во!
Рудий з'явився, вигріб чуть-чуть, і пропав. Але най жиє, шо тут зробиш.
А я нині пішла до церкви, закинула з/п в банк (щоб народу трудовому добре було в свято) і марудилась на роботі.
Затоптала дві канапки на ніч (тут как сігда має фраза про грубу) і буду ложитися до лєжанська, бо я далі не висипаюсь...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Як писала Олеся "кожен день закінчується га_ном". От так і в мене вже 10 днів. День починається чудово, а закінчується ...... Втрачаю віру, хочу позитиву. Миру нам, спокою і добра!