Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і я би пила, бо деколи безсонниця так морить, а на людей як кидаюся))
але хто дитину вночі годувати буде коли я вирубаюся)

в більшості випадків якщо рано починаються, то раніше і закінчуються
файно ставити дитину животиком на фітбол (на ютубі є відео що і як)
ще багато порад є в темі про коліки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Про бпзсонницю. Вколола вчора коктейль ношпа+ дексаметазон+супрастин, попередила лiкар, що перед сном, бо з нiг валитимусь. Ага, я з нiг, пiв ночi крутилась, поспала лиш 3 години.
Ну й про прозу, чи то врочистiсть. Наявнiсть яскравого сонечка додае ентузiазму та сил.
Забiгала до школи, вчителька Настусюхвалила, повезло казявочцi, трохи мене задобрило те хвалiння, бо вчора за домашнiм завданням трясло мене аж з нервiв. Сашко сопе, а я чекаю, може, й до мене якась дрiмота прийде.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Проза - чомусь із самого ранку розсіяна і диво, що не переплутала маршруток
Врочистість - я знову підстриглася . Півтора місяці переконувала чоловіка, що треба. Спочатку погоджувався тільки на гривку, а потім навіть допомагав вибрати стрижку

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Проза, бо знову я сама з дітьми і все по колу, звичні справи )
Хоча й у вихідні моїх "хвостики" не дають побути наодиці. У ці вихідні вже намагалася від них трошки втекти, але чоловік не дав. Старша потемпературила, і до меншого теж щось вчепилося, або ж зубки не за горами, бо пхає до ротика усе, що потрапляє до рук, аби почухати ясна.
З врочистого - спекла кокосовий пиріг, зробила шоколадний пудинг і вже потрошки з тим розправляюся 0-) навіть не знаю, чи буде чим похвалитися чоловікові )
сьогодні ще зауважила, що якось не зберегла частину роботи, яку виконала, так обідно, довелося все переписувати... сама не знаю, як могло таке статися, бо зберігаю я постійно за кожним написаним реченням...
Трошки вишивала, але так то повільно йде, бо сідаю я до того нечасто. Маю в планах в'язання, але мушу вчитися, бо ще не вмію а взагалі мені шкідливо заходити на якісь рукодільні сайти, бо тоді я хочу спробувати ВСЕ І ВСЕ ВІДРАЗУ.
На вечір чекає мене купа прасування під якийсь фільм або ще може спроможуся на якісь кулінарні подвиги .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Попрацювала ого-го, міні вечеря готова, чекаю чоловіка з цукерками

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

вчора була чудова неділя, як всі дні останнім часом, друзі запросили нас на сніданок в центр, ми смачно поїли

пожартували з приводу дати народження нашого малючка, першого ми народили в день їхнього весілля, другого є всі шанси народити на день народження друга

, дітки гарно побавились і погуляли, потім поспала з малявкою вдома, чоловік налаштовував якісь свої модні девайси-колонки-незрозумілі мені пристрої, але тепер в нас є американське інтернет телебачення і Домчик зможе дивитись ті мультики, які полюбив коли ми були в Америці; спонтанно вирішили піти в кіно, купили останні квитки, швиденько відвезли синочка до бабусі, фільм дуже сподобався, відгук залишила у відповідній темі, але повторюсь ще тут-надзвичайно круто розуміти своє призначення, я сподіваюсь, що і до мене рано чи пізно воно прийде, завжди захоплювалась і буду захоплюватись людьми, які знають чого вони прийшли на цей світ, які роблять його кращим, тішусь, що живу з одним з таких людей сумно бути просто споживачем чи посередником...сіро...татата зараз моє призначення бути мамою і та воно пожиттєве, але з часом хочеться ще якогось не мамського драйву
а на вечерю ми поїхали до інших друзів, словом добре коли є з ким і в кого поїсти
сьогодні нам склали меблі в вітальну, ліжечко для Домчика і доробляють кухню ггг- "бо ж не має куди тягнути"

не пам"ятаю чи я хвалилась, але вже майже місяць як я не "посудомийка" і мабуть місяць як в нас є витяжка, не пройде і року як кухню завершимо то знов до теми, що "кожен має робити "свою" роботу", ну але чоловіку було цікаво в тому розібратись і це теж круто

і так мене напрягло сидіння в хаті, що видзвонила чоловіка, він завіз мене в Макдональдз, я стоптала чізбургер на сходах школи, згадали добрі старі часи, після знайомства ми щоранку перед роботою пили там каву
такі дивні відчуття мене переповняють, і народити вже хочеться, так цікаво який той хлопчик, мрію щоб він був схожий на чоловіка і синочка і ніби ще не хочеться народжувати, бо ніяк "вдалої" дати не бачу, попереду одні дні народження-святкування, але буде так як має бути
а настрій далі "всіх люблю"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Дівчата, прийму в подарунок пара днів безсоння) по засинаю як студент, де є точка опори)) сьогодня в пробці стояла і придрімувати почала.
Малим вже краще, коньюктивіт пройшов, старшому теж краще, але ще 5 днів уколів точно.Школа запущена і пропущена так, що аж страшно думати про наздоганяння.
Чоловік приємно здивував за останні дні, взяв на себе весь побут та готування їжі.

типу пішла в мене біла полоса

життя має налагодитись, нє?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

а мені б солодкого бажання заснути
нашо того безсоння, воно ж нєрвне і зле)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вихідні промайнули скоро - в суботу прогулялись під дощем з візком, прийшли додому з мокрими ногами, загубили шуруп від колеса, зате закупились продуктами. В неділю намотали кілька кругів кругом будинку і додому, дивитись біатлон
Сьогодні прокинулась під враженням, снилось мені, що в мене шури-мури з Кличком

ніколи не думала, що він мені подобається, та й взагалі не впевнена який то Кличко був

- то мабуть щоденні перегляди політичного життя країни даються взнаки А так день видався насичений - попрацювала, прибрала, погуляла. Синок тішить щодня чимось новим.

І в нас все пробується на "зуб", але цей процес триває вже добрих 4 місяці і поки без зубів) Вже стомилась їх виглядати

І я так завжди роблю, намагаюсь двох зайців впіймати Але сьогодні в планах на вечір фільм без прасування. А ще трохи тут позависаю і піду спати без кіноперегляду.

піду додивлятись свій екшн за участю Кличка:xaxa::khomyak:, а то події не встигли розгорнутись

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вчора святкували вдома день народження чоловіка. Переживали, що мало наготували

Вірніше - я переживала.. Мені б цей вселенський спокій, властивий чоловікам

А в результаті - стіл аж ломився від наїдків, якими ми потім ще і ділилися Зато їжї в нас тепер напевне на тиждень вистачить!

Почитала дописи і собі теж подумала, що то вже пора поновити стрижку

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Якщо будуть ділитись, то там ще мені кусочок вділіть. А то вже дістало засинати о 3-4 год.

День....Лінивий, спокійний день. Підсіла і я на Зьому. Третє горнятко кави, їсти взагалі нічого не хочу...друга страва уже пішла в смітник. Зараз треба зібратись і піти гуляти, а то вже 4 день не вилазила на вулицю. Все віртуальний світ, треба звідси втікати.
А ще сьогодні буде вбивство...якщо почуєте по радіо ось таке оголошення "обережно в місті гуляє симпатична злюка" не дивуйтесь, то про мене. А то як перестріну своїх лосів, то навряд чи вони будуть живі. Сорі, ще залишки вчорашнього негативу...але воно вже проходить.
І маленька врочистість - я навчилась робити журавликів! Блін, це так класно!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Після вчорашнього напівпритомного стану, сьогодні я почуваюсь краще. Трохи ще щось там всередині болить, але то не настільки критично як було вчора.
Тішусь своїми дітьми. Артемко вчора до школи не пішов, бо мама не мала сили збирати і вести дитину до школи. Цілий вчорашній день дитина піклувалась про маму. Робив мені чайок, канапочку, телевізор тихіше робив, коли я несвідомо вирубувалась. Відповідав на мої телефонні дзвінки, кажучи всім в трубку, що мама хвора, подзвоніть тоді, коли вона виздоровіє. Ввечері подзвонив до татка, обидвоє поставили мені діагноз Мене болів живіт внизу (КД), от Артемко і сказав татові, що маму болить животик внизу, мабуть в неї понос Тато з горя накупив активованого вугілля і примчав лікувати маму.
Зараз чекаю свого дорослого, найкращого в цілому світі, хлопчика зі школи, будемо читати Біблію. То тепер наше улюблене заняття після школи. Треба попити чайочку і шукати рецепт якогось смачнющого печива, бо бісквіт я так і не спекла.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

активоване вугілля - це як раз те, що тобі потрібно, щоб забути про кД))))
Виздоровлюй.
Ми тож виздоровлюєм, і вже при тому треба буде поїхати кудась, чи в гості

до нетверезих падруг

чи просто погуляти.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

пчихаю-пчихаю без перестанку вже третій день, дитина не може зрозуміти, що то таке робиться спочатку думала, що застуда, бо і горло трохи поболювало, але тепер мене шалено печуть і сльозяться очі, навіть попідпухали трохи. і я не можу стриматись, щоб не потерти їх, бо то все ще й свербить шалено. шо за бяка і звідки взялась не знаю, але паскудно так шо ну. вже думаю може алергія яка, але на що.. короче, то проза...
зато вчора чудово погуляли з коліжанкою і нашими малюками, три години лялякати, то вам не хухри-мухри :xaxa: дітки класно поспали на свіжому повітрі, а ми і наговорились досхочу і калорій трохи спалили, бо так їсти як я зараз їм то гріх напевно)) апетит не те що страшний, а страшенний і то просто капці, бо про ніяке схуднення на разі навіть мови не може бути, а треба, бо хоч всі і кажуть шо я дуже схудла (де вони то вздріли??), я ж то знаю скільки в мене лишніх кеге.. ну нічо, все так не буде
а взагалі отой останній смайлик то мій стан останнім часом. я мрію-мрію-планую-уявляю, прокручую то все в голові і не можу дочекатись коли то все здійсниться. а почекати ще доведеться і від того мене кобасить, бо я чекати ніколи не вміла і далі не вмію. а ше боюсь до того часу перегоріти, бо в мене так часто буває, коли занадто довго чогось чекаєш і воно вже тобі в результаті не треба. омг :8: чого я завжди так ускладнюю собі життя... чоловік спокійний як удав і просто каже, що все буде і буде добре. а я- а коли буде, а як буде, а точно буде і так до безкінечності...треба вспокоїтись і відпустити, і послухати свого мудрого чоловіка

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Проза... вже пішов 4-ий тиждень прози.
Цілими днями сидіти в чотирьох стінах перед моніторами телефону, ноута і телевізора:8: Прочитала трилогію 50 shades of grey, майже вишила метрику похреснику і все... в мене наступила апатія. Був би балкон, хоч би на ньому можна було б насолоджуватися свіжим повітрям...ехх
Врочистість наступає лише на вихідних, коли їдемо до батьків. З ними зараз тимчасово живе брат з дружиною. Усі вихідні вони бавляться на ікс боксі в кінект ігри, а я лежу з мартіні/пивом/вином-креветками і просто вмираю зі сміху. Це треба бачити! В мене вже весь телефон забитий фотками і відео, як брат з чоловіком то літають білочкою в Льодовиковому періоді, то б'ються Пандою кунг фу, то змагаються в біатлоні, фігурному катані і т.д.
Єдина розрада зараз це трансляції біатлону. Ще пару годин і буду вболівати за наших жінок!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Хотіла в жилетку, але подумала що не все так погано, тож передумала))).
Ввечері так взлили пацани, що аж влетіло їм по ремню. Зла-зла на себе, але не менше чим на них. Нє, ну як можна цілий день цапатись, кричати одне на одного, і в кінці кінців побитись і подрапати одне одного? Цілий день розборонювала, а ввечері пішла їм за чаєм з тортиком, а вони замість того щоб посидіти тихенько і подивитись за сестричкою , влаштували справжню бійню!
Зробила висновок, що їм не можна без школи, ну ніяк не можна. В звязку з Олімпіадою у всіх школах відмінено навчання, бо всі вчителі та старші класи є волонтерами. Капєц, тільки ввійшли в ритм після новорічних свят, а тут знову на 2 тижні байдики. Потім 2 тижні вчимось і знов на 2 тижні в байдики, бо Паралімпіада. А коли ж вчитись? Узясь.
Це була трохи жилєтка. А з врочистості - нарешті вибралась в місто. Як в казку попала,гггг. Всюди так гарно, вогні горять, багато людей, зокрема іноземців. Я навіть трохи німецькою побалакала, а то ще трохи і зовсім ні слова не вимовлю. Якось не хотіла їхати на Олімпіаду, але сьогодні такий драйв отримала, що все-таки купимо білети і хоча б одним оком гляну на це все дійство:moskali:.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Планували сьогодні поїхати до моїх батьків, але не склалося. Так шкода, мама вже усіляких смакот наготувала і Мартинко настроївся. Добре, що він не знав, що його там ще й подарунки чекали. Завтра чоловік поїде сам .
Вирішила увечері, раз я така молодець, і правильно харчуюсь, і зарядку роблю (два віджимання і три присідання, може так і не називають, ну але ж я не про те ), то треба заміряти , на скільки ж то я схудла у сантиметрах . Коли я побачила цифри на стрічці, мені чуть не стало зле і я про себе вирішила, що кількість присідань, явно треба збільшити . За декілька хвилин, я стала мислити тверезіше і вирішила, що аж так збільшитися, я не могла, навіть після трьох шоколадних кексів о 10 вечора .Тут я помітила, що сантиметрова стрічка починається не з нуля, а з десятки, капостні малята відірвали 10 см, які забрали у мене 10 хв життя . Мусіла стрес заїдати ще двома кексами .
Завтра у Мартинка друге заняття у школі. Перше йому сподобалось, але розхвилювався, що не запам"ятав усіх діток, "бо мама, їх ж так багато!". Я хвилююсь про Мартинка у школі, більше ніж він сам . На заняттях його хвалять, але як буде з поведінкою . Тягне його завжди до хуліганів . Якось воно буде, тато його теж був хуліганом, а дружина ним зараз не натішиться .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В моїх дітей знову змістився режим і то так незручно, я по ночах тепер знову не сплю.
Останні дні якісь надто насичені, а писати нема про що...
Тішить, що кожного дня доволі довго гуляємо, так вже запахло весною, і здається, що вже тої зими досить.
Сьогодні мала екстрім з оплатою комунальних послуг в ощадбанку, якщо на мою долю випадає це завдання, то завжди це роблю у віртуальних касах або не я роблю, а сьогодні "попалася", і то заслуговує іншої теми, але тепер я точно знаю, що туди я просто так більше не піду а ще з дитиною.
Тішуся, як мала дитина, коли вдається трошки повишивати. Це приводить думки в порядок, вдається трошки відключитися від того, що відбувається поряд. А поряд... увечері, коли наш татусь вдома, діти активізуються. Так, що потім годі вкласти спати. І далі по колу - прощавай нормальний режим. Але ж як заборониш дітям бавитися з татом чи то татові бавитися з дітьми?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Проза, причому конкретна.
Вчора проторчала в лікарні в малого, лікарку так і не застала. Уколи вже не колять, прогрівання не роблять, може б дома доліковувались. Дитина за два тижня помудрішала так, що заходила на сайти знайомств з доісторичної нокії аж поки рахунок не скінчився...тепер просить ліпший телефон.
Сусіди по палаті, тим, що по 14 років навчили його грати в карти, а ті що менші, років по 8-9, сказали мені, що в мого сина таракани в голові. Малий ще не знав, що то означає, плакав і мені дзвонив. Піонертабір, блін.
З того всього почала кашляти.
Вчора прогулялась в міграційну службу, та що на зеленій 20, і що ви думаєте, як брали за послуги 87 грн так і беруть, як коштував бланк 120 так і коштує)))
і ще сказали звертатися по місцю прописки...ппц. Завтра чоловіка на них напущу
зара тре до роботи сідати..нехочу...хочу тільки зарплатку отримувати)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

мала нині настрій повискладувати всякі закамарки, до яких ніколи не доходять руки. знову купа хламу в смітнику і 2 торби речей на відання. трішки звільнилось місця. а в голові як пояснішало! дуже заспокоює мене така робота.