Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Так в мене гарно рік почався.
Сдимо святкуємо, тут чоловік каже, "Йди в низ глянь, там ялинка не горить", я йому типу йди сам глянь, в мене мала на руках, може вогники перегоріли. А він мені знову, йди ти. Я далі не йду. Він тоді вже різкіше "Ти що не розумієш, що маєш сама піти!!!". Я в такому легкому шоці йду на перший поверх, а там пакунок під ялинкою. Ото партизан, вже другий рік мене таким чином дивує, бо таки не даруємо подарунків на це свято. Так мене потішив, що я всю ніч з посмішкою сиділа. А сиділи ми чемно до пів 3 усією сім"єю. Щиро заздрю тим, в кого діти вклались раніше, мій хлопець танцював без перестанку, а мала підспівувала)). Першого числа мали з чоловіком романтичну прогулянку, користали момент))).
А тепер з прози, складаємо меню на свята. Так як на мені вся випічка, то вихідні будуть на кухні та на закупах продуктів. А в неділю крихітці 2 місяці))цьомочка моя)).
А сьогодні вже погуляли, замки поскладали, їсти зварили і відпочиваєм. Солоденька спить, Ромчик дивиться мульт, а я йду потішу себе гарячим какао з чимось шокодадно-шоколадним).
Усім гарного вечора).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

проза-проза… То кажете зима зараз? Бо я щойно переховувалася в спальні, в нас така файна весняна гроза була - грім, град і чорне небо Ох і перестрашена я

Ото що над сонцем - то такі хмарки в нас гарні, в нас ще не ніч, чесно

Сиджу тепер, рoздумую в що то ввечері вдягнутися? Йдемо трохи на гульки з чоловіком, нарешті приîхав наш друг, будем знайомитись з його нареченою.
Всім гарних вихідних і сонячноî погоди, якщо не на вулиці, то вдома точно

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Святкування - то добре, але від цього постраждав наш хоча би приблизний розпорядок дня. Тепер вкласти дітей спати - то щось. Синочок вже собі певно уявляє, що він одного ж віку з донечкою, бо так шукає її компанії, так з нею "спілкується", що я іноді аж дивуюся. Мрію, щоб вони і далі так любили один одного! Це так зворушливо, донечка дуже хоче перевдягати, забавляти братика, а він відповідає взаємністю - усмішками і "розмовою".
Вже другий день в нас лінивий, домашній, я часом так цього потребую, от і насолоджуюся нічогонеробленням. А вже від завтра знову рух, справи, планується поїздка трохи далі )
Сьогодні я рада, що посортувала трохи наші фотографії, до завершення ще ой як далеко, але я таки взялася за це. ще б тепер обрати фото для друку, хоча б для альбома з хрестин ) інші я майже і не роблю, хіба для бабусів-дідусів.
І в планах на вечір "дубль номер 4" )))) "Не заснути б нам з чоловіком раніше за дітей або разом з ними". Вчора ми запланували десерт - чоловік спеціально ходив за морозивом і фруктами, яких ще бракувало, а до десерту не дійшло )))) зате мені пригадался приказка: "Якщо на забаві до десеру не дійшло, значить забава вдалася на славу" то не зовсім про нас, але часом з двома дітьми таке буває )

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

діти бавляться. один з небагатьох вечорів, коли діти бавляться разом. не знаю, чи надовго, але я все ж таки добралась до ноута в тиші і спокої.
завтра моїй дівчинці 7 років. доросла вже, така різна, то колюча, то мякенька, то солодка, то гірка, але моя моя. сім років тому я ще не знала, що таке бути мамою, а сьогодні я мама вже двічі.
кажу Насті:" Подивись, яка ти вже доросла, яка висока!", а Настя в свому репертуарі, починає ридати, захлинатись слізьми, питаю, що сталось, а вона:
-Мама, я не хочу рости, бо коли я виросту, ти помреш".
питання смерті ще нас не покинуло. перший симестр навчання позаду, все ж таки Настя зрозуміла, як то класно читати. В темі про підсумки року в рядочку запитання, хто людина року - однозначно моя Настя.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Сьогодні день, яких в мене за останні 9 місяців було, мабуть, 2-3 Я сьогодні дуууже- мега задоволена собою- це моя величезна врочистість
Я сьогодні встигла все, що планувала, ба навіть більше Незважаючи на те, що день почався пізнувато, малявка встала о 9:30, але це не зашкодило мені гарно його провести я мало того, що за 2 год встигла зробити сніданок нам з чоловіком- зробити сніданок дитині- погодувати дитину-побавитись з нею, та ще й зробила нарешті депіляцію всіх своїх зон (от як мотивує ходіння в басейн, зашила багато одягу, який вже давно просився зашитись, почистила і напастувала все осіннє взуття і поховала ( нарешті!!!), так ще й встигла приготувати борщ потім файнезно погуляла з донею в парку, поггрілись обидвоє на сонечку, під час прогулянки зідзвонилась з друзями, з якими пару тижнів вже не спілкувалась, наболталась) Оуу а потім пішла в басейн, так клаааасно поплавала, а чоловік тим часом погуляв з донечкою. Потім ми поїхали в КК на каву в Креденс і закупи в Антошку, відпочили зараз сиджу і думаю- яка ж я молодець, стільки всього зробила, аж задоволена сама собою ледь не вперше за останні 9 місяців так би кожен день!!!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А в мене якось тривожно на душі. Не знаю, що зі мною. Вдень ніби почався вдало. А потім непонятки з ногою. Полазила по нету - ще більше засмутилась. Ввечері зібрались з чоловіком погуляти, зайшла в дитячу і жахнулась, там повний розгром. А я ж зранку прибирала. Коли то сталось? Не впильнувала от така я мама. Завтра матиму свіжу роботу. І взагалі в мене почався комплекс поганої мами. Переживаю чи всім достатньо уваги. З Яринкою повчитись то одне, а побавитись-щось зробити то інше, але мус зробити і те, і те. Маркіян то такий живчик, що капець. А ще Оленка....
Завтра в моєї мами дн, а йти зовсім не хочететься. Маркіян капризний через зуби, зараз буде лізти до всього на світі, я буду забирати, в результаті буде шалений крик. Під кінець вечора я буду замахана і нічо не хотітиму, а є ж ще чоловік, якому потрібна теж моя увага. Добре, що він в мене розумничок і розуміє мій стан і переживання, ще б хто інший зрозумів. Баняк зупи куди простіше зварити, ніж розірватись на трьох(

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Нині субота така/вихідна, яка не для дому (прибирання, прання і готування), а для себе. Маю нині певну оказію провести час для себе і зайнятись тим, що приносить максимум спокою для моєї не ідеальної душі - дошити ікону "Умягчение злых сердец". Можливо вдастся і викінчити. Та говловне пошпортати голкою і покомбінувати відтінки, навмисно змінюючи колір на канві.
Усім, хто ще не знайшов зайняття/хоббі для душі і по вподобанню - бажаю знайти і знайти там спокій, бо такий баланс класно лікує настрій і допомагає почути себе "наповненою".
А ще здоров"я і веселих свят !!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

З Новим роком, Посиденькі!

А я сиджу і чуть не плачу, сьогодні повертаємось до Львова і то було б врочистістю, якби не той факт, що я їду від мами. І так мені тяжко кожен раз її тут залишати, тим більше зараз на свята. Якось цього разу мені дуже мало часу проведеного разом, дуже мало...
І хоч не так далеко живем одна від одної але бачитись частіше двох-трьох раз в рік не виходить, чомусь...Ще дуже переживаю за мамине здоров"я, сильно погіршилось після розлучення з татом, корочє, день від"їзду для мене завжди тяжкий.

Ну і щоб не дуже "жилетковий" допис був, врочистіть теж присутня. Вчора бачилась зі своєю однокласницею, зустрічались вже сім"ями з дітками, позгадували шкільні часи, посміялись з випускного відео, дуже душевно посиділи

Допиваю каву, і йду потихеньку збирати речі...
Львів, чекай завтра зранечку нас

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А в нас з чоловіком сьогодні свято - 10 років як ми разом, хоча сьогодні настрій якись сумний і не дуже веселий, не віриться, що стільки часу пройшло.... Чоловіка теж "накрило", якось мовчки прийшов з роботи, вручив квіти і вино..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ехх, вчора був такий чудовий день - я з малими класно погуляла, вирішила купу справ (правда, сьогонді виявилось, що я забула свій ідентифікаційний в банку, надіюсь, там його десь не викинули в смітник, піду в понеділок), затарились в "Сільпо", Марчик сидів тихо, а Саша все допомагав купляти-вибирати. По дорозі назад ми ще бавились в "лови" - то ще та атракція...Я з повним візком й Марчиком втікала від Саші й навпаки. Перед тим робила тест на ФБ від Іспанки - виявилось, що мені по тому тесту тільки 23, то я й вирішила, що "гулять так гулять". Ввечері покупала малих, сама покупалась. Вкладала меншого - якийсь гарячий був. Ніч вже була весела - оте жалібне дитяче "ма-ма-ма", весь горів...Зараз 39...Вже нічого не хочу, нічого мені не миле, лиш би малі були здорові. Сашкин похід в кіно на динозаврів все відкладається і відкладається, а я ж йому пообіцяла . Ну й найближчим часом таки поїду з старшим до травниці в Зимну Воду - бо щось наші соплі все не проходять, Саша спить неспокійно, з відкритим ротом...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вже другий день зраненьку готова до подвигів, вбрана і намальована, і другий день обломи. Ніхто не хоче мене бачити
Навіть мені сказали, що я безсовісна, людей до праці хочу витягнути. Хочеш-нехочеш, а до 15 числа -свята .:wacko1:
Сижу гарно вбрана вдома. Теж діло.
зате разом зі своєю музою ( ріднесенькою, крилатенькою), вона мене не покинула.
А Маруся примоталася до тата, як слінгом, і від нього ні ногою .

Ялиночка цього року у нас дуже гарна, з прапором України на верхівці:naci:, її тримає Дід Мороз, в оточенні коників і сніжинок ( сніжинки вперше вирізані Марусяною, і вони схожі на сніжинки, не даремно ж вона на моїх норі тренувалася :xaxa.

не покидає мене якесь врочисте відчуття створення легенд нашої сім"ї
Кожна дія підготовки до свят несе в собі якесь символічне значення, бо так робили бабці-дідусі, тати-мами, тепер ми і наші діти, і колись вони скажуть " а моя мама чи тато робили ось так от" своїм діткам...
Загалом врочистий настрій, навіть містичний, космічний і зачарований.

Чоловік ще тут, скоро поїде, але ..я про це подумаю завтра.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Дочекалась я нарешті чи не найулюбленішої пори для мене - приготування до Святої Вечері. Я вже вчора хвалилась одній коліжаночці як я люблю готувати на Свят-вечір
Діточки мої сидять тихенько і чемненько як мишки, чоловік миє машину і поїде на роботу, а я ... А я п*ю каву, і налаштовуюсь на спокійне і легке приготування їжі.
А завтра мій Артемчик йде вперше колядувати. Мусимо швидко сісти вечеряти, бо ще з сусідом будуть колядку повторювати. Таку гарну вибрали, що я ще такої і не чула. На Різдво мабуть будемо дома, може прийде до нас хтось , на Марії поїдемо до дідуся, а на Степана до бабусі. Минулого року були двіжі конкретні. Не може моя мама змиритись з тим, що я спілкуюсь з своїм рідним батьком. Дуже-дуже хочу, щоб цьогоріч було все спокійно.
Маємо ще запрошення від моєї давньої подружечки. Бригада з першого класу разом, а ми з нею з п*ятого ) Сиділи всі 6 років за одною партою, одна без одної в магазин не могли вийти. Після того, як я переїхала до чоловіка жити, зв*язок наш почав пропадати. Шкодую дуже. В середу ми за купу років знову побачились. Ааааа, то такі відчуття, такі спогади.... Так приємно, що вона сумувала за мною весь той час, а я сумувала за нею. І якось нам не виходило раніше зустрітись. Зідзвонювались кілька разів, але то не була розмова двох "заядлих" коліжанок, а швидше так, просто знайомих, яким нема про що говорити... Ех, щось мене понесло. Я ще досі під враженням нашої зустрічі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Прийшла з церкви, принесла Вифлеємський вогонь і проскурку.... Перший крок до Вечері...Сьогодні- голубці, вареники, стушкувати і посмажити рибу, зварити кутю,намочити квасолю,гриби, перемастити вафлі., зробити голубці...Поїхати на цвинтар ... Репетиція вертепу..
Завтра- грибна юшка,2 пляцки(вже спечені-перемастити) ,кутя , підливка-мачка.., поприбирати так,щоб вже не потрібно було прибирати..,повторити колядку з донечкою, виділити трішки часу для себе , поїхати на цвинтар(вже ближче ) і можна сідати до Вечері...Ще мала намір купити 2 пуансетії..але цього року буде так...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Метушаться усі, у магазинах напівпорожні полиці, на базарах черги, суєта ...
А я хитрюга, відправила чоловіка за продуктами зі списком і така розумна тут пишу .
Цього року, буде перша вечеря удома, де господиня я . Вже багато-багато років, ми завжди вечеряли у батьків, а цього року, вони приїдуть на Різдво до нас . Я така спокійна, бо мама вже мені перечислила, що зі страв вони привезуть з собою . Мені залишається зробити декілька салатів і порізати штоллен, який недарма треба пекти завчасно, тоді на свята менше роботи. Головне, щоб його до свят ніхто не з"їв, бо я лишень встигаю відганяти охочих .
Чоловік, поїхав з малятами в аквапарк, а мені дав час на те, щоб відпочити. Діти взяли обіцянку з мене, що я буду за ними дуже-дуже сумувати :smile:. Звісно, а як інакше, але як приємно іноді сумувати в тиші :dance2:.
Через погоду і не лише, настрій не зовсім той, але я переглядаю старі різдвяні фільми і настрій потроху з"являється .
Зі святами вас усіх ! Хочеться побажати миру і спокою в кожному домі, добра, взаєморозуміння, достатку, любові, щастя, душевної рівноваги, успіхів у всіх починаннях, побільше радості, міцного здоров'я та всіх благ! Нехай справдяться усі очікування і збудуться найзаповітніші мрії !

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

вчорашня врочистість-суші-паті на хаті в якості святкування моїх іменин+повернення мене в блондинки-затьмарилась невеселою прозою:Марко захворів вітрянкою...тому нічки веселі,бо чухаємось ми жахливо:8:але оскількиТ нема,то ми зібрались і поїхали до моєї мами на село...хоч раз колись мамі допоможу вечерю приготувати....найцікавіше,що зусіх "домашніх"вітрянкою 100-відсотково тільки я хворіла...інші-не хворіли,або не памятають...
а 8 я на роботу,після-до свекрухи салати рубати,бо 9 січня в свекра 60 років,але все святкування вдома,тому посидіти і відпочити не вийде....от такі свята..одні хвороби і коломийки на кухні

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я теж своєму вручила список, то зараз мені кожних пів хвилини дзвонить з запитаннями "А яке повидло? А скільки згущОнки? А мак брати? А яку муку?"
А в мене на кухні зникло світло. Тому маю

Ще тут запитаю. Можливо хтось би зміг позичити мені на кілька днів інгалятор? Я віддячусь

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я на вокзал відправила. До мене їде мама!!! Радості просто немає меж. І ще й сестричка і тато! Відчуваю, яке то буде круте святкування! Завтра в планах лише кухня, сьогодні виприбирала весь дім. Дуже люблю Різдво, а Різдво в колі моїх найближчих - то просто супер. Запрошували ще й батьків чоловіка, та вони відмовились. Завтра будемо Вечеряти, а потім всі разом колядувати !

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

:D у мене було то саме!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А ми вже вдома, сьогодні приїхали з Мінська. Дуже класно провели час, нагулялись, нагостювались, а саме головне вдало провели шопінг.
Ото розкладаю сумки і натішитись не можу з тих всіх обновок, особливо з Mango та Milavitsa. Та й чоловіку ще так добре перепало.
А ще сьогодні нас потішили мега класною новиною, влітку ми погуляємо на двох весіллях близьких для нас людей. Але для мене, то мало. Ще хочу на третє, воно в мене №1 в пріоритетах, але чомусь ніхто його не організовує, а ми вже так хочемо нашого дружбу поженити)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ой, і в мене воно №1

і щоб мене не насварили...
в мене сьогодні цілий день щось нервішки шалят, всім перепало...
цілий день провела на кухні і нічого толком не робила
Завтра буду смажити пампушки, чоловік прибирати і їдемо до батьків на вечерю з ночівлею, а на Різдво - до інших, а середа - робочий день, ото ж нічого вдома не готую, що дуже тішить. Свекруха вже список виголосила що нам передасть, сказала не готувати, от я і рада.