Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Дуже класний і врочистий день.
Зранку встигла вирішити багато питань. Гонила туди-сюди як з пропелером. А ввечері привезли меблі. Чоловік закінчує збирати шафу. Який то кайф - купа поличок-шухлядок. А ще, мрія цілого життя, туалетний столик гггггг. Певно до ранку складатиму одяг-речі і різні дрібнички. Красота

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Кінець дня був несподівано настроєвим і особливим...
Після роботи заїхала в центр докупити подарунки для сестри і похресниці. Саме ці милі і теплі сюрпризики навіяли мені вперше святковий настрій. Купила чудові книги з історіями про Миколая і різдвяну казку - для похресниці і Теплі історії до кави і до шоколаду - для сестри. І ще прикольні м"якенькі тапочки-шкарпеточки для сестрички.
Намилувалась новорічними вогниками на деревах, будинках, у вітринах магазинів в центрі - гарно ТАК! Знову і знову розумію, що старий Львів - то для мене не просто місто, то певний неповторний настрій, який я дуже люблю.

Сьогодні на львів.майдані виступав Ю.Луценко. Дуже сподобалось, як в емоціях він говорив і про межигірську мафію, і про кремлівських гномів, і про повалення Леніна, і про історію незалежності як продовження совкових порядків під жовто-блакитними прапорами, і про те, що минуле, кур.. (так і сказав), ніяк нашу країну не відпустить!

Але з цими думками мені, мабуть, в спеціальну тему Євромайдан треба. Я тільки думаю про те, що наше місто - точно заслуговує кращого, європейського майбутнього. Бо воно таке класне!

І повертаючись до святкових настроїв - зрозуміла я, якого Різдва хочу цього року найбільше. Такого затишного, мого-мого, без застіль і трьох видів салатів, а з задушевними розмовами і фільмами, з напівтемрявою і кольоровими ялинковими світлами, з запахом мандаринок, гарячого шоколаду, кориці, дідуха і ялинки. І обов"язково - прогулянки по львівських кав"ярнях зразу на другий день після Різдва!

Одним словом, я хочу Різдва у Львові, бо я ще ніколи не була на святА в себе вдома (відколи цей власний дім, ну, квартира, у Львові в мене є, а то вже майже 7 років), і взагалі я ще НІКОЛИ, і до тих 7 років, не була на Різдво у Львові, бо завжди їздимо на Святвечір і Різдво до батьків в село. Тому маю ідею цього разу запросити батьків на святкування до нас. Чи вдасться?..

Всім бажаю таких задушевних новорічних і Різдвяних свят, про які ви мрієте!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Мої останні дні - то якесь суцільне переживання.

Нарешті я наважилася на операцію, якої таки боялася і недаремно, і тепер вже по всьому, чекаю тиждень, щоби, як я сподіваюся, заспокоїтися. Але разом з тим зявилося багато інших страхів, які я від себе відгоню, як можу, але таки страшно і це не дає мені спокійно спати.

Настрою святкового ще немає, і то мені не підходить, завтра негайно мушу щось із тим зробити - хоча б дістати новорічний декор, як пишуть дівчата ))) і почати трошки прикрашати оселю ) а може з'явиться той настрій.
Вчорашній день - то суцільна лікарня і вчора мені хотілося вилити сльози в жилетці, але зовсім не мала сили, сьогодні я вже ставлюся до того всього спокійніше. Така правда життя, що люди обіцяють щось і не виконують, запізнюються і не звертають увагу, що хтось не може аж так довго чекати (вчора я аж ніяк не була готова покинути свою крихітку голодним аж на 4 години, і мала повернутися за 2 год максимум) або черство виконують свою роботу, або їм байдуже до того, що комусь дуже погано. Я не звикла ще з таким станом справ і завжди думаю, що люди кращі і добріші, ніж вони є насправді.

Сьогодні я спробувала вийти так би мовити )))) на прогулянку, але то недовго тривало, я з малим слінгу і замаскованою повязкою бігала в найближчий кіоск по каву, а то був привід вийти на 5 хв надвір на сонечко, бо мене завжди мучать докори сумління, коли не гуляю з дітьми ) зловивши на собі декільки дуже здивованих поглядів, зрозуміла, що краще було нікуди не йти ) видно я погано виглядала... палантин на голові, закутана, наче в хустку і зі слінгом ) і якась бабуля бурчала, йдучи за мною, бурчала щось, але мені байдуже, бо часто коли я носила донечку у слінгу, і тепер синочка, чула і чую "несхвалення" якихось там бабульок )
Діти вдень не спали практично навіть цілої години, тому в мене часу відпочити не було зовсім, і від того здавалося, що не доживу до вечора, а ще загальний стан такий собі, голова болить, рана болить, і кашель, який хоч і трошки відступив, а погіршує ситуацію. Тішить те, що чоловік прийшов додому таки дуже швидко і так само швидко вдалося вкласти дітей спати. Колись мені важко було зрозуміти, чому дорослі і старші люди так мало сплять, скаржаться на безсоння, тепер часом починаю розуміти - не хочеться думати, що старію )

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Не знаю який буде нині день, хіба господар квартири має прийти за грошима. І то така проооооза!!!
Зато вчора був супер насичений деньок. Було в Святика в садочку свято і він був у мене неперевершеним тигриком,

дякую Танюня за чудовий костюмчик

. Але все якось пройшло не надто вдало. Я вперше залишила Андрійчика на ту годину зі свекрухою-бабусею і була як на голках. По-друге, по дорозі до садочку, мій малий тигрик)) вхопив якусь палицю і подер мені нею капрони. А поскільки плаття в мене таке було, як каже муж, просто як трошки довший светр)), тому той казус ніяк не вдалось би приховати. Мусіли вертатись додому, переодягатися. Потім я свого тлумка в комбінезоні тягнула до садочку на руках, бо він вирішив, що раз вже повернулись, то краще сидіти дома і нікуди не рипатись.)) І то ше не кінець. Перед самим початком того новорічного дійства моя дитина закалатує дику істерику, бо не хоче одягати карнавальний костюм, хоч вибирали, міряли його разом і він запевняв, що йому подобається. Йоооой!!!! Що я тільки не робила і ніяк... верещить, ногами тріпає, здирає то з себе. Всі дітки вже вишикувались до виступу, а я таки реально вже настроїлась, що прийдеться нам обом бути просто глядачами. Допомогла няня, забрала малого, той кОстюм і привели його в актовий зал довольного і при повній параді.))
Далі було ше краще! Нашому садочковому "діджею" увесь час ломалась апаратура і тому замість "ми всеселі пінгвіни" грала то "мурка", то "владімєрскій централ" Діти спантеличені стояли, не знали що робити, батьки сиділи шоковані, свято якесь вийшло не надто. В кінцевому результаті думала, хоч пофоткаю свого тигренятка. Ага, нафоткались! Якоїсь мари фотик мені почав розмазувати. Що я тільки там не клацала, потім тати дітей, які там були, мені мужньо-дружньо допомагали. В результаті наробили ми всі разом там такого, що чоловік вчора цілий вечір з тим бавився, щоб нормально налаштувати.

Ще трошки прози- Андрійчик і надалі зашмарканий, мене нині дико тріщить голова, в вечір маю пересіктися з кумою, бо хоче нам миколайка віддати (шось ті миколаї такі затяжні цього року))), а на вулиці якесь болотя, знову купа роботи і нуль позитиву. Тре ліпити себе в кулак, чим я зараз і усєрдно займаюся...)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Нині планувала відпочити і полежати. Зранку чоловік встав, малого погодував і мав відвезти в садок, а малий так кашляв, що вирішила не давати нікуди його. Сидимо дома. Знов невиспана і невідпочивша. Проза.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ооо, так!!!! у мене як зявились всього 2 шуфляди під дитячим ліжком, то я півдня сиділа-чаклувала, складаючи туди речі...

нині прокинулась 06.30, погодувала Віруню, встала, зробила чоловікові обід на роботу.
побачила в неті новини про побиття Тетяни Чорновіл - і мене наче саму вдарили. Які ж уроди при владі! те, що дибіли - ясно вже давно. але протягом епохи Євромайдану вже зясувалось, що вони - ще і уроди...
розбудила Дми і зібрала його в садочок.
Коли дорослі хлопці пішли, я ще погодувала своїх молочних, позапирала плями на одязі і розвішала ту порцію білизни, яку машинка випрала вночі. Зварила Їжакові кашу, поснідали з ним, прибрала зі столу, помила підлогу, обмила Вірусю відваром череди і от тепер сиджу годую її. Сергійко бавиться в аварії - машини у нього зіштовхуються з літаками На кухні доварюється рибка на обід. і я мозгами розумію, що треба виходити з хати, щоб і погуляти встигнути, і на базарчик, а тоді - за Дми... мозгами розумію, а тіло ще би посиділо перед компом з ще одним горнятком кави з молоком...
Вчора провела експеримент. Завела аркуш паперу, на якому ставила галочку щоразу як робила/говорила щось, про що майже відразу пошкодувала. За півдня галочк назбиралось багацько, і я зрозуміла, що треба працювати над своїм паскудним характером. тобто, я то давно розуміла, але як і завжди потрібен хороший копняк в мої другі 90, аби почати рух... то най той аркушик з галочками буде моїм копняком.
З'їли ми всі яблука з нашого саду. тому маю нині завдання - купити якихось домашніх яблук нормальних, бо більшість того, що в кіосках продається, на ябко схоже хіба здалеку.
вчора не було води=нема ніц на вечерю, тре сфантазувати якусь зупу. і ще вдалось би погуляти з Дмитриком з самокатом - взагалі шикарно би було. Вчора бачила для нього класну білизняну майку - з макКвіном. мус придбати, хай хльо тішиться.
та і все, наче... проза...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Не зважаючи на абсолютно аномальну зимовову погоду в мене передноворічна лихоманка . Хочеться прикрасити хату, а ще захотілось в нас в кімнатах поставити ялинку, бо в гостьовій не часто з малими сидимо, а хочеться щоб поруч виблискувало, сяяло, мерехтіло. В голові крутяться якісь цікаві нові рецепти, які маю бажання випробувати в новорічному меню.
Вчора присіла аж пізно ввечері. Прибирали, перескладували, гуляли. Далі підстригла тата, помалювала маму, помила себе. І о, диво, же 10 вечора. А Солоденька доця вклалась пів на третю ночі. Я задрімаю, очі відкрию, а вона дивиться на мене і така посмішка розплилась. То таке диво, чесне слово))).
Плани на сьогодні-вигуляти дітей та доприбирати в дитячій. Планмінімум).
Гарний день, гарний настрій, чого і всім бажаю). З святом!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Гарний сьогодні початок дня: чоловік вдома, я наготувала стільки смакоти, не пам'ятаю, коли я це востаннє так робила Виявляється, моя донечка такий меломан, так любить слухати музику, та ще й ручками, ніжками рухає-пританцьовує
В нас ялинки ще не має, але чоловік привіз гілочки сосни, бо донечка хворіє, сказав лікар дихати їй сосною і в кімнаті такий запах, що настрій вже різдвяний.
Ввмікнула донечці колядки, новорічні пісні, сама тим часом прасую і чекаємо братика зі школи, будемо сьогодні вирізати сніжинки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вклала малого,попила каву, сжерлахрумала шоколадку і вже скоро малий просинається, а стаття не писана, хата не прибрана, їсти не зварено, машинка не запущщщена...Кузі з Нафанєй на мене немає
Прозіща. Знову святковий настрій кудась подівся, страхова не чешеться і чує мій задмоє серце, що машину ми будемо ремонтувати за власний кошт

Чи то тре в жилєтку було йти

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Аналогічно. І я знаю хто в тому винен.
Друга кава, третій кусок Панетона, четверта серія господарок. Наговорилась з Одарочкою по скайпу, потім з свекрухою, потім з коліжанкою, потім з похресничкою. Попа від сидіння за компом вже болить, язик і горло від говоріння також.
Напрошується до мене на каву одна дама, яку я вельми не хочу бачити. Напевне прийдеться зробити так

Артемко сам прийшов зі школи, бо вчителя з малювання не було. Зараз будемо обідати. Але спочатку треба ще той обід зварити, ех, скілько можна терпіти ті неудобства

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А ми сьогодні гарненько почали день, поїхали в церкву(така задоволена, настрій піднесенний), повернулися додому, чоловік поїхав на роботу, а ми з Макаруською трішки поприбирали у кімнаті. Вложила його спатки, трішки приготувала їсти і зараз насолоджуюся цукерочками та ДП

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Дівчата, не переживайте. Я нині відпрацювала за всіх. Ми помінялись з дітьми кімнатами, тож нині перенесли дитячі меблі, я перескладала УСІ речі - і дитячі і наші. А то є що складати я вам скажу. Перемила усі можливі поверхні, в тому числі вікно, зачепила попрану тюль. Залишилось престелити всім постіль і почати прати то всьо. Я ледве дихаю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

нє пачуствавалі ))))
Все зроблено, крім наварити їсти.

з-під ліжка витягнула 14 шкарпеток. на перший погляд чоловічі і хлопчачіталанти твої Україно загнивають в селі Чишки, бо парних тільки 4

Во, яка я моторна. Ну і ще новий рік зустріти в квартирі після генерального прибирання хотілося б. На холодильник прибити список обов"язків Тато-Мамо-Діти. Може хоч після того прийде пакращення

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

що молодшому доручаєш робити? може своєму дам

Їсти наварила, в хаті ніби чисто, єдине що знову всі іграшки розкидані)
Вже 2 тижні не прасувала, то моя біда, допрасовується по потребі.
Пишу списки-списки-списки, п'ю каву каву каву і так цілий день.
Маю мрію попелюшки) щоб зараз стукнуло 31 грудня 20.00 бо по моїх підрахунках тоді я зможу ВІДПОЧИТИ
А загалом все добре

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

За довгі роки перші предсвяткові дні, коли не треба бігти на роботу.
Є і плюси в декреті
чекає вже тісто на імбирні печенька
Свято наближається
Щеб снігу білого пушистого.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

я умудрилась прочитати "маю мрію про ПЕЛЮШКИ"
думаю, що от, 3 дитинка планується )))).
Проза-прозища...Цілий деню ходжу й пожовую щось... З гуртками-секціями мені сьогодні повезло - брат Сашку зі школи забрав, з хору забрав, на карате завів .
Марчик сьогодні, як в анекдоті - знайшов недоїджену кицькою кістку (я варила з домашньої курки бульйон, ну а кості, шкурки й хрящики - киці) та й давай її облизувати.. Типу, то проблеми кота .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вчора був дуже насичений деньок. Зранку - на роботу. Потім - на маршрутку і на родіну. На третю годину сесія, думаю, то вже остання в цьому році... Бюджет ВР не прийняла, то і ми - зійдемось і розійдемось. Нє тут то било!!!! Подивилась порядок денний і відчула, що моя нижня щелепа валяється на підлозі. Ну справді, це просто нереально за один день розглянути таку кількість питань. Вірніше, це реально, але направду потрібен цілий день. Сесія відкрита, народу ціла купа: депутати, виконком і всі бажаючі. Годину часу ми нічого не робили, але лишень висварювались. Верховна Рада атдихаєт! Знаючи, що ПМС керує мною, а також свій довгий наточений язик, я намагалсь тримати себе в руках, щоб не висловитись занадто грубо.
В перерві (ібо таке передбачено регламентом), я підійшла до міського голови і таки відпросилась на вечерю. Ще посміялись, що я повинна принести кутю, бо деп.корпус буде ночувати в міській раді... Врятував дзвінок...Рудого. Він мав непереборне бажання відвезти мене з роботи до хатки і не знав, що і на родінє вирішую архіважливі питання з допомогою правої руки. Всі подумали, що то вже дзвонить мама, і виперли мене з сесії. Правда, я не дуже опиралась. І я погнала до бабусі не виконавши свій громадський обов"язок до кінця. В обшем, чи закрили сесію, чи ні, - я не в курсі. Тре буде до когось подзвонити, але то потім.
Зате свій духовний людський обов"язок я виконала, і пригнала, коли всі помолились і ділились оплатком. Майже встигла. Зібралось нас не мало-не багато, 18 чоловік. То тільки найближчі, і то не всі. Але тішимось тим, що з кожним роком нас принаймі не меншає.
Додому ледве припленталась. Пошкодувала, що не пішла на пастерку. Але моя голова за цілий день просто йшла обертом, а тіло мріяло витягнутись на ліжку.
Сьогодні запакувала торбинку домашніми закрутками (в п"ятницю карпараців :rus і до Львова.
На роботу попала під обід і давай вкалувати, як папа карло. Приходів назбиралось, як в Сірка блох. Давай я то бацати за два дні, і не обернулась, як вже кінець робочого дня.
Жор мене ще не покинув, але вже пора би. Бо до спорту я лінива, а груба бути не хочу
І взагалі, чим ближче до свят і НР, тим я більше замотеличена стаю. То лі єщо будєт? Аж страшно!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Киньте в карму рецепт перевірених печеньок, будьласка, буду дуууже вдячна.

А я все кудись біжу - бракує в добі добрих пару годин
Сьогодні в Іруськи свято в садку, дітки готуються, переживають - то так мило, ті дитячі хвилювання.
Паралельно закінчую вирішувати питання зі школою -тут скажу вам не легко, ще гірше аніж в садочок попасти.
Проза мого життя -вже місяць вибираємо плитку на дачу в санвузли і перший поверх, в мене вже мозок закипає, бо мій муж -то те йому не так, то інше. То шукай дешевше, то хай буде дорожче але гарно. Тут має далі бути смайлик з пістолетом
З врочистості - ввечері має прийти сестричка привітати малюків з Миколаєм - так!!, в нас ще свято продовжується, діти щасливі, люблять свою тітку не за подарунки а за увагу, яку завше від неї отримують)
Ну і з комплексів -читаю ваші меню, плани - в мене 0 ідей і поки настрою та бажання.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Нині Дми лишився вдома, бо кашляє. Щоб не втратити звязок з реальністю, намагаючись доглянути всіх дітей і одночасно - прибрати-попрати-приготувати, я вчора написала 3 списки: 1) орієнтовний розпорядок дня 2)що маю вдома обовязково зробити, 3) що треба купити. То я від чоловіка навчилась - він у мене мегаорганізований чувак, і постійно носить з собою напевно з 5 списків: що треба зробити вдома, що - на городі, що - в селі, що купити нам, що допомогти мамі... і тому все встигає, розумничок.
Поки що вкладаюсь в розпорядок, от і добре.
До списку "що купити" додам якісь формочки, щоб пісочне тісто вирізати. Бо Вірусині плямки діатезу зблякли, зменшились - і я тут подумала, що на "дієті годуючих" часом можна домашнє пісочне печивко. А для нього в мене є все, крім формочок. Всьо, дописала.