Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В мене майже так само Володі купила хіба рибку в ванну, яка плаває від температури води і всьо Ітак купа іграшок, книжечок, машинок, що він сам не знає чим бавитись. Зате для коханого чоловіка цього року файний Миколай прийде, бо любимо його з синочком сильно Правда ще сьогодні ввечері поїдемо за Миколайками для хресних мальоти, мені щось вибрати і для бабусь солодощі візьмемо.
Потрохи починаю думати як то святкувати наш перший рочок, найприємніша проза.
А ще, цього року вперше наша маленька сім'я стала помічником Миколая для хлопчика Івана! Це така приємно робити той подарунок, писати листа від імені маленького помічника Володі, але водночас так сумно. Хочу, щоб всі дітки мали мамусь і були при тому щасливі і кохані. Сьогодні ж ходить Миколай і він так зробить, я вірю!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А ми вчора мали міні-ювілей)))
Святкували синочкових піврочку!
Який він в мене вже великий, прикольний, цікавий! Як же пролетів той час... І я щось навіть незнаю чи сумувати, чи тішитись
Сумую вже за тим кількаденним крихтою, але попереду стільки всього цікавого! Яка ж то радість бути МАМОЮ
Дуже шкода, що наш татко пропустив наше перше міні-свято(( хоча ні, не пропустив майже, цілий вечір був з нами на скайпі
І УРА!!! Ще три дні, довгих три дні і коханий буде вже вдома. Ми пережили ті три тижні. Правда поки татка нема, хворіли обоє... Я вкотре переконалась в тому, що таки чоловік в мене золотий! Поки його немає, я просто загинаюсь з тим шилком малим і рахую дні, години, хвилини, щоб приїхав чоловік і мені вдалось хоч виспатись!

Сьгодні глянула в календар і щось я в шоці... Дівчата, Новий рік вже ось-ось!!! Для нас цей Новий рік буде дуже особливим Вперше нас троє)) хоча ні, минулий Новий рік синулька вже сидів в мами в животику. А на саме Різдво малюк вперше копнув тата в долоньку Спогади))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

сьогодні казковий вечір, як колись в дитинстві чекаєш ночі і заглядаєш під подушку всім здійснення бажань!
у нас прозовито, закінчення хвороби малої, моє горло ще першить, але я мужньо пройшла медогляд нині, повзнавала як поставити свою дитину на облік(так ми не стоїмо на обліку) і тепер думаю, що зварити їсточки, але моя кулінарна муза бастує(
на вихідні їдемо до батьків на празник, дитина не може дочекатися вже подарунків і ялинки, хоча мама теж

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і хоч сніг десь забарився, але св. Миколай до усіх встигне і ні про кого не забуде. адже він чудотворець! вірте в диво, даруйте казку і нехай сьогоднішня ніч та завтрашній ранок будуть для усіх загадковими, радісними та чудесними!!!
думаю, усі ми, помічники, св. Миколая, допоможему Йому у такій величній, щедрій, добрій справі!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вчора голова боліла дико, сьогодні трохи ожила . Прийшов вперше до мене пакунок з айхербу , як раз під Миколая . А сьогодні прийшло повідомлення що ще є пакунок , всіх можливих-підозрюваних перепитала , ніхто нічого не знає ... З одного боку втішилась сюрпризику а з іншого -напевно то не сюрприз а ше якась покупка, але чого вона йде з України поняття не маю. Завтра дізнаюсь )
Запросили мене сьогодні в гості у фітнес клуб, все показали , мені дуже дуже сподобалось , буду ходити. На вулиці дощ але то дурниці.
Всім приємних Миколайків )

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Моя донечка в шоці - майже через день Миколай передає подарунки від родичів-хресних-бабусів-дідусів )
Я теж отримала вже багато подаруночків ) а стільки солодощів вже не їла може рік )
Цього року для мене подарунок під подушкою - справжній сюрприз - листа не писала - нічого не знаю )
Урочистй сьогодні день хоча б тим, що гарно провели час на заняттях з донечкою ) дуже ми це любимо. А ще мала кумедну історію.

Є в групі один хлопчик, якому подобається моя донечка - його мама розповіла мені про це. Сьогодні в тій метушні, діти бігають, моя бачу десь дуже далеко від мене і тут мене хтось міцно обіймає за коліна. Дивлюся, а це той хлопчик ) сплутав мене з мамою очевидно ) як побачив - засоромився ), а його мама пожартувала щось про "тещу" - ото кумедно - вже є якісь симпатії і не зчуюся, як все це стане реальністю.

Прогулянка з малими тепер для мне вже щораз то менше стресу, хоча б тому, що старша вже спокійніше йде додому, що більше того, іноді вияляє сама!!! таку ініціативу ) а ще пів року тому я думаю, що такого ніколи не буде.
Далі проза-проза, хатня робота, але і її можна робити з любов'ю - от тепер я себе так на все налаштовую. А приготована з любов'ю (а не обовязку) їжа смакує удвічі краще. Пишу так, бо іноді і

Сьогодні на щастя ні )
Чекаю тепер ночі і ще ранку, щоб побачити, як моя донечка радітиме тим усім подарункам, які я підозрюю, що навіть фізично не помістяться під її подушкою. Вже другий рік поспіль ми намагаємося заманити її спати у своє ліжечко під тим приводом, що Миколай її не знайде в нашому, або сплутає подарунки наївні то може хіба на ту 1 ніч або її половину і допоможе.
Бажаю усім знайти під подушкою те, чого душа бажає, і чого найбільше Вам бракує для повного щастя!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Напевно мені в жилєтку. Але не піду туди. Взяла на завтра квиток в театр на святкову виставу. Мали піти вдвох зі старшим. І вже весь день розписала - чоловік вихідний завтра і буде з меншим, а ми з Антоном на виставу, потім на піцу, а потім на лєго-гурток. І шо, моя старша дитина захворіла. Вчора на ніч піднялась температура, а сьогодні під вечір почало горло боліти. І тепер я в роздумах, що робити? Бо незважаючи на хворобу веде він себе активно і навіть хотів гуляти. Напевно завтра вже і буду вирішувати.
Чоловік мій переступив поріг дому зі словами, що миколай прийшов без подарунка мені. А я і не хочу. Бо дякуючи моєму брату, ми "попали" на немалу суму грошей і мені дуже соромно за нього (брату ніби теж соромно але мені чомусь від цього не легше), і не хочу зараз зайвих трат на себе.
П.С. Хочу на моооорееее

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

я так нинішній день розписала, виходячи з того, що Дми не піде в садочок. А він взяв - та і сказав, що хоче в садочок - і пішов! Звісно, хоче похвалитись подарунками... ну нічого. Я ж все одно не без компанії. розважатиму своїх молочних колобків


кава з шоколадною вафелькою - цей день не міг початись інакше.
Миколай приніс мені блиск для губ, який я обіцяла не відкривати, доки не налагоджу стосунки з Дми. Начебто потроху налагоджую. Але чесно: ще не відкрила.
Сергійченяточко малює новими фломастерами. приносить мені дику карлючку впевнено заявляє, що це - літак. Я хвалю і розмальовую "літак" жовтим фломастером. Крихітна солодка Віруся спить у мене на ручках. В хаті - свято. Запах мандаринок, кульочки, упаковки від іграшок Ми з чоловіком почувались майже чарівниками, коли розкладали по ліжках Миколаєві подаруночки. Запхати під подушки - навіть не пробували, не влізлось би точно Вчора Дми якось так лягав чисто на краєчок. Я кажу: зай, ляж зручно. А він каже, що то для Миколая і подарунків місце лишає прям ціла посадочна смуга для Миколая
Що б смачного на вечерю приготувати? Хочеться чогось такого... з картоплі, бажано - зі скоринкою. моє бажання гарячого вина перегоріло саме собою, але алкогольні настрої ніде не зникли. Хочу пива з сиропом Кажуть, бухла хочеться, коли не вистачає вітамінів групи В. Треба в такому разі зварити нам з Їжачком пшеничної каші..
а потім будемо вішати білизну по хаті

(так, я велика грішниця, і у свято теж мусила попрати пеленки. Тобто, попрала машинка, значить, і весь гріх - на ній, вражій техніці ну але то звісно ж приколи. І краще б я махала кайлом по неділях, це було б ніщо в Його очах порівняно з одним підвищенням голосу на Дми)

, потім - танцювати джайв і всіляко дуріти під музику, потім бавитись, потім поїмо і підемо за Дмитриком, потім - до Церкви, потім - спати, потім - вечір...
Для мене святкові - всі зимові вечори. Зустрінемо татка з роботи на вулиці, зайдемо в під'їзд, а там нашим хлібом на весь поверх пахне поставити на стіл білий люмінарківський посуд з гарячою вечерею, і все так врочисто, доки хтось не почне кидатись овочами з зупи...
ось так написала - наче цей день вже прожила класно, що тепер можна прожити його ще раз - по-справжньому. Всім бажаю гарного свята, і хай головні подарунки від Миколая будуть найважливіші - нематеріальні.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Дивний день , в плані того що то один з таких днів коли все виходить але з десятого разу. Зібралась на почту -забула паспорт, поїхала за паспортом стукнулась чолом об одвірок , потім ледь не впала на почті, отримала посилку розпакувала , вийшла і думаю там була листівка чи ні... Відправила смс з питанням чи була листівка, так телефон виключився бо сіла батарея, таки вернулась на почту взяла передивилась пакет , здогадалась відірвати адресу. Забрала покупки з спільних закупів . Прийшла додому , зварила борщ- дай думаю поім , так не вийшло бо довелось пильнувати хату сусідці поки вона на роботі і в неї працюють майстри, тут нарешті мене підмінили -дай думаю поім , прийшла з вулиці доця і цицяється ..... Телепень я сьогодні , мабуть нікуди більше не піду.
Всім здоров'я , добра і здійснення мрій.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

всіх з Днем св. Миколая!!!
які чудові ці два дні! наповнені радості і дива. отримавши вчора повідомлення про посилку від вженеанонімного Миколая, погнала на пошту. і аж біля дверей згадала, що я без паспорта, а сходити по нього вже не встигну, бо пошту закриють. і що ви думаєте, в інший день мені б це виявилось справжньою проблемою, а вчора начальниця пошти, як виявила, що в мене з нею одне прізвище, то й зразу видала посилку, майже не питаючи про паспорт. потім були довгі мандрівки по Львову, розвозячи й отримуючи подарунки. від їх кількості я в шоці! а яке все гааарнеее!
далі на нас чекав не менш приємний сюрприз від ТАКІБУЛО, але про це у відповідній темці.
поки писала допис, мені повідомили, що на сьогодні можна закінчувати роботу:radist:.
я щаслива, який гарний день, головне, щоб продовження було не менш гарним! всім святкового настрою

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

врочистість на даний момент- кава з печеньком і тиша поки малюк спить
врочистість цілого дня мабуть- манікюр, який мені вдалось і встигнулось зробити, сама ще не розумію як
просто врочистість- наш татко, який зранку задарував нас з синочком подарунками від Миколайка і зацілував так, що мало на роботу не спізнився
прози нема та й нема чого про неї писати в такий казковий день
всіх зі святом!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Проза, проза. Миколай до мене не прийшов і не прийде.

Сама винна, бо не нагадала чоловіку про то, а тут нема такоî традиціî і він забув.

Сумно. Хочу до мами, снігу і мандаринок, ех . Зварганила собі смачний обід, зараз знайду новорічний фільм і буду сидіти під ковдрою і мріяти

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Так все було класно, а притулилась до малого - гарячий. Хоч би пройшло швидко і не заразилися.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І я теж хочу. Миколайко до мене не прийшов. Хоча я і натякала, і подарунок Миколайку подарувала. Ну - нє, то нє. Сьогодні щось дуже зле себе почуваю. Голова крутиться, якась вся така розклеєна. Хочеться посидіти, поплакати. А на роботі - ніззя

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ранок почався о 4-й ранку, хтось подумає, що це найменша дитинка не давала спати, але ні, цей ангелик солокий спав собі тихенько. Юльчик вирішив, що вже пора відкривати подарунки і хвалитися ними з усіма
Потім ми з чоловіком знайшли в себе під подушками подарунки, раділи, як діти Мій подарунок складався з багатьох частин, кожна, з яких була окремо запакована з кумедними надписами, по-веселилися та й заснули вдруге.
Настрій святковий, запах мандаринок усюди. Ще б донечка була здорова і було б все добре.
Гарного усім настрою, здоров'я і добра!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І я без подарунка, але не засмучуюсь. Те що хочу, наразі нема можливості купити, а більше нічого не треба. Зате діти отримали з повна))) Настрій класний,шкода що чоловік на роботі сьогодні. Мали дуже гарне свято в школі, Яринка була дуже гарною і завдяки Танюні, в нас був найгарніший костюм. Від школи отримали багато подарунків як багатодітна сім"я)))) Маркіян майже здоровий, завтра зранку останній укол. Оленка теж майже здорова. Так що причин для радості достатньо

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Наш ранок почався о 7 - що мені надто рано, але емоції були такі, що я ладна усе стерпіти )
Бавилися ми ще так 2 годинки і вирішили усі разом погрітися у ліжку, що успішно робили ще 2 години ) Чоловік ще так пізно ніколи на роботу не йшов, ми навіть змогли разом поснідати. Такі спільні сніданки усією сімейкою в нас бувають хіба у вихідні, ось з цієї причини мені здається, що вихідні вже настали )
далі ми знову бавилися, ходили до церкви і трошки гуляли і звісно, що моя донечка ПЕРША!!! і то "пулею" летіла додому, бо там же подарунки!!!!
З нагоди свята і подарунків вона навіть вирішила спати у своєму ліжечку, щоправда не знаю, чи її надовго вистачить ) і тут я сиділа поруч-сиділа, робила вигляд, що дрімаю.... прокидаюся, виявляється я сперлася в ліжечко, на чолі відбилися 2 чи 3 палички від бортика ліжка сподіваюся, що до вечора пройде ))))
А вдома - вдома купа коробок, іграшки розкидані в процесі забави. Але свято є свято.
Миколай мені приніс досить неочікувану річ ))) мені важко вгодити з подарунком, та й то правда

а виявляється треба мені було вееелллииику карту памяті до смартфона )))))))) за що дуже вдячна чоловікові ) сама б не додумалася.

Що саме смішно таке, як смартфон і т.п. він і без нагоди купить ))))

Донечка критично оглянула мій подарунок і видала: "то не подарунок" ну звісно порівняно з її коробками, які ми не вкладали до ліжка аж до ранку, бо тоді б вона не помістилася, то мій подарунок - не подарунок
Норму мандаринок та інших солодощів я вже давно прийняла, так що треба то все від мене заховати, але ж як то зробити, коли тих солодких подарунків було стільки, що де не відкрий, все якісь солодощі заникані )))
Нехай Миколай прийде до кожного і незалежно як - чи з подарунками, чи з добрим словом, послугою, щирістю оточуючих, любовю та допомогою від найближчих! А ще це свято нагадує нам, як можна робити безкорисливо добро і приємні несподіванки просто так без причини, хай цим і буде наповнений кожен наш день упродовж року!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Настрію немає зовсім, таке відчуття, що зараз заплачу
Анька дає мені такого жару: не спить вдень, але ввечері все одно лягає після 12. Цілий день істерики: то хочу, то не хочу. В мене вже нерви не витримують. І постійно ходить за мною: " Мама, мама, мама..." Вона не може бути сама в кімнаті, якщо я не кухні. Як результат, я постійно не встигаю.
На вечерю ще нічого нема, прасування ціла купа, Павлику треба аплікацію зробити на завтра, а я просто ненавиджу таку роботу. Рукоділля- це моя смерть!
Нічого не хочу, хочу втекти в якусь пусту квартиру, залізти під ковдру і тиша...повна тиша...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ги!!! То я не одна без подарунка. Таємну чоколядку і мандаринку на роботі я не рахую. Але в прозій сьогоднішнього святкового дня - і то приємно. Якщо чесно, я таки надіялась на рудого миколайка. Але все, на що він спромігся, то попрацювати таксистом і відвезти мене домів. Але то нічо, бо я знаю, що в одному місці є кілька гарних коробок Жасмін Лінжері, і я таки відтягнуся.
День був дуже-дуже прозовий. Правда я таки з"їздила в церкву, бо я не люблю по святах то пропускати. Потім був дуже поганий настрій... Якийсь такий пригнічений...
Але приперла я сюди, бо маю врочистітсть. Принаймні, я то так вважаю. Вийшла на балкон смальнути і раптом відчула внутрішній спокій. Такий стан ейфоріїї і відчуття абсолютного щастя і легкості. Здається, депресняк таки каже па-па. Тьху-тьху! Не хочу злякати того відчуття метелика в животі. І ще відчула, що я дуже сильна. Морально. Якась така дивня сила духу на мене напала, що я зараз можу тайгу завалити.
Швидше за все, це ейфорія, пов"язана з наступаючими святами. І очікування чуда. І підказує мені щось, що воно буде - те чудо.
І вупше, маю бажання встати з крісла і заревіти, як ведмідь, яка я сильна. І готова погнати перевертати світ з ніг на голову.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Сиджу й попиваю винце...й так мені добре...була нагода - заходив кум, хресний Марчика, обдарував моїх малявок ), Сашкін все солодке собі потягнув, з врахуванням ранкових солодких пакунків, в нього вже десь з 5 кг різних цюць. Добра мама періодично підходить до тих пакунків й шпортає собі там . Шкода, що посудомийки нема - я тільки то все з столу позгрібала й не збираюсь мити - хай вже чоловік якось. А він теж не хоче. А в мене настрій не той. В мене зараз ДП, тому нехай весь світ зачекає...я й так з Маркусом на кухні добряче натовклась, готуючи всяке-різне на стіл. Саша сьогонді сказав, що він - найщасливіша людина на світі, бо йому Миколай приніс все, що він хотів. Я радію від таких слів певно ще більше за нього, бо для дитини це ще казка...чарівна казка.