Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Маму розбудила доця по простецьки - хотінням в туалет, а татка зацілувала до дірочок)) далі вівсянка, і Миколайкові закупи)
Усьо, все куплено , сховано . На вулиці сніг сніг сніг і діти з бабусею. Йдемо ввечері на дн до хресної .
А взагалі я другий день тішуся новиною яку мені розказала одна форумляночка
Всім чудес , здійснення нематеріальних мрій, добра. Ну і нашим майданівцям -перемоги, щасливого повернення додому . Слава Богу, слава Украіні.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

День минув, як день. І ніч...
Депресняк потроху відступає А може й ні...
Я тепер в очікуванні чуда, ну бо Новий рік, Різдво, ялинка і відчуття дитинства. Завтра куплю си мандаринок зо два кіля.
Нарешті до мене вертається моє велике Я (яйця ростуть!!!) На тижні відремонтувала бачок в унітазі, і зрозуміла, що я вертаюсь у своє русло. Нехай сама, зато сильна-пресильна!!! В сусідки вилізли очі, коли попросила розвідний ключ і сказала, що вмію ним користуватись.
Голова пухне, бо не знаю, що приготувати. Але я ся тим дуже не переймаю. Машинка трохи прала, а я байдикувала.
А тепер закидайте мене тапками. Бо приїхав Рудий, я його впустила в хату. Как ні вчом нє бивало. Але від того мої яйця виросли і я стала сильнішою.
Ні-ні!!! Ми не зійшлися. Стосунки не перейшли в дружні. Я спустила все на тормозах і займаюсь своїм життя.
І від того всьго в мене класний настрій (за стільки часу!!!) Хочу свят, мандаринок і колядок. Бо знаю, що після того всього станеться чудо і на моїй вулиці перевернеться камаз з пряниками. І пряники я їсти не буду (ну бо поправлюсь), а лише понадкусую.
І нехай в мене ростуть яйця, але я залишаюсь Жінкою. Маленькою, тендітною, ніжною і жаданою. І нехай мені 32-а, але в мене все попереду, бо я дуже гарно збереглась
Та-та, я хвалько!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

День, сповнений позитивними емоціями Почався з запрошення на безкоштовну спа - процедуру, потім чоловік забрав подарунок від Миколайка, ну і все - настрій чудовий. Надіюсь завтра буде хороша погода і ми гарно погуляємо та проведемо ще один вихідний. Настрій уже передноворічний

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Настрій просто супер! Трішки починаю сумувати, коли задумуюсь що в понеділок казка закінчиться. Стільки цікавого відбулось за ці 2 тижні. Таке враження що я приїхала до великої, дружньої сім'ї. В день навіть не було дуже часу переписуватись з друзями, постійно кудись ходила, говорила, працювала!На стільки насичених подіями днів у мене ще не було. Відсвяткувала новий рік в компанії працівників, отримала нову мету в житті, зустрілась з друзями...Скільки емоцій, вражень! Важко навіть описати словами. Одне слово, яке описує минулі 2 тижні - казка!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Почуваю себе сьогодні як після гучної гулянки. Такий стан, як з сильного будунця.
Лягла спати в 1 ночі, а в 4 ранку Роман вже мене підняв з словами - "мам, я виспався". Прікаліст. І все, ходжу як в тумані з того часу, намагаюсь зготувати обід (ггг в 11-й годині, ну бо снідали ми в 5-й), мрію про обідній сон, крім того мене жахливо нудить і тріщить голова, всі дні і години спутались, бардак.
А ще на тиждень треба їдла наготувати...
От цікаво, що Роміку хоч би що, хоч теж з 4 години бодрствує.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Зробила щойно висновок що з своєю роботою я стала якоюсь затурканою мамою.
Вчора Володя вперше(надіюсь свідомо) завів мене до туалету і попісяв.
Пішла щойно купатись, двері не закривала щоб Володя не плакав, а він сам попісяв на горщик і приніс мені його до ванни щоб помити. Я вирішила згадати яке то вчора було число(щоб записати) і зрозуміло що вчора моїй дитині виповнилось 1,5 року(а я це зрозуміла лише сьогодні).
Подзвонила в перукарню, повезем хлопців наводити красу до свят.
Потім до тата(діда) і день пройшов
А коли віддихати?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Настрій такий гарний, піднесений.... Вчора сиділа до 3ї, чекала, що муж подзвонить тому сьогодні ледве очі в 10 продерла - віддзвонився нарешті, що доїхали файно, йдуть десь снідати (канапки всі всухомятку по дорозі сточили - ото проглота). Після сніданку пішли в КМДА і тепер мають "круті" посади - фасофщики (десь там продукти складають-перескладають).
Таке враження, ніби частинка мене там, з ними, на майдані - і так гарно від того на душі!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Привіт!! Я вже який день в "прострації" тиск понижений і стан такий...але то мусе скоро перейти, я сподіваюсь нкупила собі крапель з глодом,пустирником і валеріяною... Вчора були на шуварі в рибному терміналі,купили велику рибку гарячого копчення і поїдаємо її на вечерю, на сніданок (добра рибка скажу вам) не можу себе згребти до купи,щобхоч в хаті прибрати,хіба посуд помила і дивани склала і все, йду певне пройдусь,бо на тижні маю багато роботи, треба за сьогодні відпочити

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6

Якийсь сьогодні такий день похмурий, але добре що не дуже холодно, на майдані люди не так мерзнуть, забрала подарунок з роботи на Миколая, зараз чоловіка попрошу завести анонімного Миколайка

сподіваюсь сподобається

, так би подивилась фільм цікавий, але Настуська захворіла мушу її розважати, бо нікого і нічого їй нетреба тільки мама, хоч би то пройшло до Миколая бо маємо багато цікавих подій

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Холодно як ніколи. Аж м'язи ввечері болять від напруження. З дівером шуткуєм, що в холоді краще збережемся)))). Мрія - це коли в будинку зробимо опалення.
З прози - дітей сьогодні ганяю по урокам, але практично безрезультатно. Менший не хоче працювати над прописами , старший - на піаніно нові п'єси не хоче вчити. І як їх вмовити? Тааак надоїло все з під палки, що уххх!
Зате я сьогодні виспалась. Доня аж тільки під ранок згадала про цицю)).
О, а ще з врочистості - я певне більше кіля з'їла хурми. Так вона за мною ходила, а мені ліньки до підвалу було йти, аж поки свекор не приніс. Сижу - балдію)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Врочистістю була форумівка.
Проза - стан квартири після 5 годинного перебування в ній одного 35тирічного хлопа і одного півторарічного:8:і це вважається що мама віддихнули.
Завтра після доооовгого лікарняного малий йде до школи.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Чоловік знає, що я люблю хурму, то приносить мало не щодня, теж її "знищую" в сезон у великих кількостях )))) а ще більше тішуся, що дитина моя часом теж зі мною їсть, бо у дитинстві я на неї навіть не дивилася, щоб не скривитися).

за останні три місяці я ще не мала таких продуктивних вихідних ) і якраз по-справжньому відчула, що маю вихідні
не подумайте, що тільки те й робила, що байдики била )
навпаки - я дуже багато всього встигла, не враховуючи певних справ у банку, відділення якого чомусь завжди працювало в суботу, аж 14 грудня вирішило не працювати - то це залишився єдиниий мінус у моїх планах.
Та що там, багато того, що я встигла зробити взагалі в мої плани не входило
І оцея вкотре переконуюся, що іноді наплануєш собі так багато, а виходить може десята частина, а як тільки не думаєш про це і не зациклюєшся - то навіть більше очікуваного.
Що то значить, як каже мій чоловік "день батька" - мама вільна робити все, що їй заманеться. От я часу і не гаяла. Зробила деякі покупки, що дивно, що навіть і за межами дому )))) бо останнім часом все тільки в інтернеті. Хоча і такі теж були цими вихідними )))
Дуже тішуся, що купила те, що дуже шукала. Навідалася додому і знову пішла. А ще в нас були гості, потрошки до нас вже приходить Миколай, і з моєї роботи передали пакуночки з цукерками ) якось аж потім до мене дійшло, чому два )
Дивно, але цього року я хочу цукерків, хоча зовсім не солодкоїжка.
На вечір до мене залетіла кулінарна муза, не інакше, бо за годину були пельмені. І завдяки тому, що ліпили ми їх усі разом хто як міг донечка то взагалі обличчя в борошні, без неї такі "акції", як замішування тіста на кухні не проводяться. Змусила і чоловіка до компанії задекорувати щоки борошном і зробила їм фото ) ото колись будемо дивитися-сміятися) Згадалося народне: "Я то думаю, кумасю, чому у вас ворота в тісті, а то ви хліб печете".
В неділю ще отак спонтанно були вареники з вишнями, які мій чоловік, що не їсть їх з роду, засмакував собі так немалу порцію ))) День сьогодні був довгий, як завжди до церкви, тоді трошки погуляли, хоч і холодно було, а по обіді наші хлопці вирядили дівчат погуляти. Дівчата не довго думаючи вирішили, що гуляти холодно і поєднали приємне з корисним. Пішли тай підстриглися (добре, що моя перукарка була на місці). Такі красиві прийшли додому (хоч і то не відразу,бо ще по дорозі багато куди заходили), де нас не відразу впізнали, в чоловіка мову відняло, бо ще з вхідних дверей коли я була в куртці йому здалося, що я зробила собі каре, при тому, що в мене волосся мало не до пояса. А оскільки мені вихідні пішли на користь, то увечері знову пролітала кулінарна муза і я приготувала не тільки вечерю, а ще спекла сирник. При тому всьому дивним чином ці 2 дні, які я практично не бувала вдома чи просто без діла, ще й мій синочок без уваги не залишався ну й звісно, щоб без циці теж, я завжди встигала повернутися до того, як він за мною заскучає.
Все було б дуже чудово, якби тільки вже ближче до півночі моя донечка не прокинулася з температурою... і з плачем. Довго її мусила заспокоювати, соплі, які щось то були, то зникали останніми днями, зрештою дали про себе знати явно і з гарячкою. от тепер всі мої сплять, а я вже не можу заснути, і згадую ті два дні, і здається, що їх було як мінімум 3 . Що ж завтра знову будні, усім гарного тижня і легкого понеділка!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Нерви. Сьогодняшній день самі нерви. Говорила з родиною, яка живе на сході України.

Подробиці в темі "Євромайдан".

І задумалась собі, це ж не є совки, це молоді пацани так думають. Як би я там лишилась жити, так само би міркувала чи ні.
Старший пішов до школи. Казав, що вже забув, як то - ходити до школи. Молодший сумує в колі іграшок. А мамі треба і поїсти наготовити і попрацювати.
Еххх. пойду (Ц)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І чого врочисті вихідні так швидко пролітають, а прозові тяяяягнуться безконечно?
Субота була нескінченна: прибирання-чищення-драяння-готування їжі-лящання дитини, що не має у що вдягнутись - викидання в нервах стосів "не має у що" :ireful:- складання в шафах- прання:8:
Зате неділя була суперова: чоловік зварив каву, дитина сама (!) спекла кекс (стидно признатись -зранку, поки я ще спала)
Потім коханий на свою голову запросив мене в лістаран.
Я згадала всі "похудатєльні" поради, типу "замість купити смаколики, які осядуть зайвими см на талії, краще потіште себе новим одягом або...."
Запропонувала чоловіку замість ресторану поїхати в косметичний магазин і накупити, чого душа забажає:ninja:
Він, бідний, навіть не підозрював, що моя душа може бути така наглюча, і що в світі існує стільки баночок-тюбиків-флаконів, без яких існування неможливе:xaxa:
Сказав, що витратив на мене всю заначку, яку тримав до пенсії на вставні зуби. Мушу тепер пильнувати кожну пломбу
А, і в ресторан ми також пішли, бо були голодні
Як то добре часом послухати мудрих порад
Всім вдалого тижня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Цілий довгий тиждень без ДП… Цілий довгий тиждень без інтренету… Перші дні була справжня «ломка» . Потім потроху змирилась.
А загалом ми з мацьопкою провели 7 веселих днів у бабусі. Тепер знаю точно: без інтернету важко, незручно, але без нього день насправді таааакий довгий . Я стільки встигала, що сама була в шоці від себе!!! Пекла, варила, парила все, на що у звичні дні геть немає часу і настрою. Гуляли-бавились з дитиною стільки, що Владу я вже конкретно набридла. В останні дні, як тільки чув від мене: "О, а давай зараз з тобою...." одразу виганяв мене з кімнати або брав бабусю за руку і вів у іншу кімнату бавитись (ото дістала дитину ). Але зате ми вивчили зелений колір і букву "О". Тому я собою задоволена. Воно все того вартувало .
Окрім цього я мала купу часу для вишивання!!! За ці кілька днів вишила таку ж частину роботи, яку мордувала довгих 2 місяці . Отака я молодець. Окрім цього було море читання і перегляду фільмів. Одним словом, то було дуже файно .
Вчора повернулись додому, і я ще не розпакувавши сумки і коробки – всілась читати все-все, що тут робилось без мене… Так і просиділа від 16.00 до 21.00 :eek:. Нові дописи в улюбленій темі «Майдан» навіть не осилила повністю, прочитала лише останніх 100 сторінок. Муж випробовував різні методи, щоб відігнати мене від ноута, але безрезультатно. І тільки Влад знайшов вихід – перекусив кабель від інтернету- і всьо пропало само собою :biggrin:. Чоловік задоволено посміхнувся і сказав, що все полагодить завтра вранці, бо сьогодні неділя, блаблабла і взагалі вже пізно… Отак я повернулась в сім"ю і ще навіть встигла гарно провести з ними вечір.
Зайвий раз переконалась, що у мене залежність від інтернету. Здається мене пора лікувати .
А сьогодні почались старі добрі будні. Прийшли майстри і стелять паркет у новій кімнаті. Ще кілька днів – і у нашого татка (або у мами :p ) в будинку буде свій кабінет!!! Хочу книжкову шафу і супер-модний, дико зручний шкіряний диван … «І я така буду сидіти на тому дивані, читати мої книжки і казати: «Коханий, який же ти в мене молодець!!!»… Колись… А може не колись?!»
Ех … для щастя бракує якихось дурних грошей… Але кажуть думки матеріалізуються, тому цілий день заплющую очі і уявляю шкіряний диван і величезну книжкову шафу :smile:.
Щось я захопилась… Як казала Нітріотка: «Надрукувала стільки, що буде впадло читати» … Вибачайте! Просто давно не писала, а тепер дорвалась і не можу стриматись. Буду закінчувати! Всім гарного-прегарного дня!!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

проза- сьогодны вийшла з відпустки на роботу... З приємних сюрпризів- купила у Ватсонз дит порошок, а в подарунок отримала парасольку і ще цілий день марила кокосовим печивом, ось зараз хрумкаю з чайочком

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ніби встала, але ще сплю з відкритими очима. Вчора закінчила роботу до 21.00 але звично пішла спати в 2.00, вирішила додивитися 2 серії кіна..Дитина хоче в садок бо тато сказав що там будуть подарунки. Ура завтра завезу його в садок. Казав мій чоловік що мій Миколай прийде до мене 21 числа(20 зарплата) бо там список ого-го.21 така 21.
Хочу вже 19 грудня,побачити щасливі очі дітей які вірять в казку. Тай 19 в нас вже сплановано, буде сімейний відпочинок(плани складені), наш тато взяв вихідний! Ура!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

на вихідних мала потрошки роботи вночі. потім - вставання до дітей, хоч і в помірному режимі, та все ж... недосипляння - воно накопичується. нині збиралась на 06.30 до Церкви - помолитись за упокій душ родичів і посповідатись. Так будильник не продзвонив! А ніч була якась активна - горщики, годування, Сергійко о 04.00 встав на рівні ноги і окрім годування потребував ще і того, щоб з ним побавились. Заснув акурат в той момент, коли заворушилась мамина Перлиночка. ух... в результаті встала я нині трохи помнята. Або не трохи. Перед виходом на вулицю мушу добре затонувати синці під очима.
Поснідали, Їжачок ходить і говорить-говорить-говорить - зьобик не закривається. Смішне таке малееееньке
Вчора докупила миколайські подарунки, а ще купу одягу для Вірунчика. яке воно все класне, і сказав би мені хтось років 3-5 тому, що я буду вишуковувати де побільше квіточок і рюшечок - заплювала би очі. а тепер вишуковую, купляю, вдягаю - і зацьомую ту принцесу.
виріс мій перший зуб мудрості *ітого* - маю 29 зубів. Він гострий як зараза, порізав краєм вже півщоки мені. Але ж він - МУДРОСТІ. може, якось подіє на мене позитивно
А надворі таке сонечко, що неможливо не посміхнутись йому у відповідь. Тож посміхаємось - і беремось до звичних щоденних справ! усім гарного дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ми вже вдома, в себе вдома, в такій своїй домівці... І в нас п'ята ранку і ми вже дві години не спимо:8: Поїдаємо фрукти, йогурти і п'ємо чай. Чоловік, бідненький, лише десь півгодини тому вклався спати, все-таки малявка за ним скучила, хоч до останньої хвилини заперечувала:xaxa: Я хоч кілька годин встигла поспати, відпочити, бо дорога назад таки була важчою за попередню. І не так перельотами, як тими провірками на "готовність" всіх документів на дитину і "готовність" мене на витривалість дитячих капризів в аеропортах((
У львівському аеропорту я дізналася, що мої дві валізи разом мають лишню вагу у 15 кг:8: Зараз мені вже з того смішно, а на той момент платити лишніх 70-100 євриків бажання не було. Це все заважили наші зі Златкою книжки. На щастя, все вирішила ще одна сумка як ручна поклажа за 120 грн. Тепер маю гарну рожеву сумку з вишивкою "Україна" і біль у спині Але бачили б ви, як то все кумедно виглядало, як я важила в аеропорту "по штучно" свої речі, косметички, щоб знати, що і в яку сумку пакувати))) А далі був доовгий паспортний контроль - все намагалися працівники випитати в малявки, чи вона дійсно летить до тата, але вона як німець - хіба усміхалася
А в Чикаго ми прилетіли посеред ночі і в кількасотметровій черзі на контроль Злата так розплакалася, що працівники пустили нас в "особливу чергу" - без черги:xaxa: Хоч якась користь від дитячих плачів:o А далі були цьомки-бомки, квіти, іграшки і... дитяча істерика:8: Чоловік, поки віз нас додому, вже глибоко вдихав і видихав... відвик:biggrin:

Звиняйте за багато смайлів - але вони такі емоційні, саме те для мене)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

накрили і мене мамські будні- все робиться в 10 разів швидше ніж раніше в коротких проміжках коли дитина ще не зрозуміла, що вона лежить сама, а не на руках ще тепер я вмію їсти лівою рукою, то якщо пощастить взагалі поїсти вдень :xaxa: вночі спала сьогодні напевно хвилин 40, якщо зібрати до купи всі оті куняння, але чоловіка шкода більше, йому ще працювати і думати треба.. бо я на разі не думаю, якось на автопілоті хожу.
зараз маю щастя- дитина вже годину спить після вулиці, а я маю можливість спокійно випити кави. ну правда кава то дуууже голосно сказано, швидше якась каламуцька кольору кави, але мені і від неї кайф
загалом, все ок, лиш би в малюка не болів животик, бо серце крається дивитись як воно бідне мучиться... ну і голову дуже хочу помити, і закритись в ванні на дві години як раніше, але в мене ще не той рівень, поки обмежуюсь п'ятихвилинним душем а так то все ок, те крихітне щастя того вартує