Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

полякати троха вас?
В мене вдома і цукорки, і вафельки, і навіть халва наша, але я ввечір не здаюся, нема чого страждати потім заради кількахвилинного задоволення.
Настресувалася нині на водінні. Минулого тижня перший раз виїхала в місто і по тому інструктор поїхав до дочки в Лондон і от нині був нарешті урок, ввечір... Йой, перші 10 хвилин певно були найгірші зі всього... Потім вже ніби й ок, але прийшла додому, то від емоцій ревіла як дурна, ну треба було то з себе вихльопнути. Муж не розуміє, певно чоловіки в тому плані нас не розуміють, вони собі посміються, чи що, а я мушу ті емоції з себе віддати, бо інакше замучить. А так поплакала і вже всьо гуд , завтра їду до Гданська.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Нас таких 2 кобіти :xaxa:. Теж маю ломку, коли речі не прасовані.
А ми сьогодні з Владом нагулялись по повній. Зовсім не хотілось додому. Ходили в гості до знайомих, які мають трохи звірят.
Моя дитина поводилась так, ніби щойно випущена з клітки. 100 емоцій в секунду . Ми і кроликів годували-мордували, і курей "пасли", і собаку обіймали. Бідний Барс був в шоці від такої уваги. Спочатку просто скавчав і ховав голову, а потім заховався в буду і навіть носа не висував :biggrin:. Влад спочатку кинувся за ним, але коли зрозумів, що в буду я його не пущу - влаштував трошки шоу для сусідів. Очі закрив, рот відкрив якомога ширше, ногами тупотів і верещав на всю околицю . Потім замучився кричати і помітив Мурчика, який згорнувся клубочком і спав в купі листя... І панєслась . Влад ганяв за котом, а я за Владом. Тільки Мурчик, бідака, геть не розумів за які гріхи його так мордують :wacko1:.
Одним словом ми "повеселились" і пішли додому. А наші знайомі, мабуть, перехрестились, коли ми нарешті вступились. Хоча казали: "Приходьте ще", але думаю, навряд чи впустять, якщо прийдемо. Ну то я жартую, звичайно. Але те, що моя дитина наробила там багато шуму - то факт.
Зараз мої чоловіки пішли спати, а я ще не хочу. От думаю чим себе зайняти. Шурую, напевно, щось читати. Точно, хочу почитати !

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Маємо завтра врочистість д/н чоловіка(30 років) а сьогодні це для мене проза.
Зранку мала довгу бесіду з сином чому мама не пече торт.....давай татові зробимо торт з смішаріками(ми з чоловіком так реготали).....а торт я замовила бо хотіла оформленого а в мене до оформлення руки не так ростуть..Одним словом чоловік дивно на мене дивиться чому я не бігаю і не печу торта.
Меню не складене через неясність ситуації з гостями. І взагалі як думаю про завтрішній день в мене в голові одна проза. Єдине чим настроєна тішити чоловіка це тортом та грошима на новий телефон. Сама телефон не купувала бо там така модель що не знаю де шукати, гонити по Львові не маю як, тай настрій не той.
Надіюсь до завтра відійду з своїм прозовим настроєм

---------- Додано в 11:08 ---------- Попередній допис був написаний в 09:56 ----------

Доречі в мене чоловік ще 3 м тому "тонко" намікнув конкретну марку і модель тел. Він в мене "одна скромність"
А я йому у відповідь нагадала що у мене 12 д/н і я хочу червоне Пежо

наївна. наразі ще нічого собі на подарунок не вибрала, як каже чоловік "з реального" бо пежо для нього не реальне

Питався в мене старший чи поїдем святкувати д/н тата в леопарк

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я нині маю прозу про немиті начиння. А може то вихвалялки ? (ну вже як страктують).
Мали вже як з тиждень тому урочистість одного з працівників. Гарно посиділи і поїли домашньої кухні. Та, будь-яка гулянка більша-менша вимагає наведення порядку. Дуже люблю ту справу, бо взагалі безлад мене приводить у нервовий стан, тому завжди до все доводжу до кінця і з брудними тарелями справляюсь у день їх забруднення.
Та тут не так просто ... посвяткували, щось помила з брудного (практично усе), а решта залишків їжі на тих ж тарелях розташувались у холодилюнику з інвентарним номером. От стоїть та скатертина-самобранка уже тиждень, думаю треба вчити сильних світу цього...
Та тут мені не вдалось (нервувало дуже), таки за кілька днів я сама прибрала всі запаси харчів - утилізувала.
Але тарілки брудні - не митиму і крапка - я ж не маю з ними усіма печатки у паспорті. Таки потрібно було мені 3 дні нерухати начиння і, о-о нині у нас просвітління. Навчились хлопчурі мити за собою начиння брудне.
Усе вилизане і блищить. ..... Ще краще відчуття ніж святкування уродин.
Така то нині проза прив"язана до д.н., що минуло і не чистого начиння, що зосталось після святкування.
Усім душевної чистоти, чистоти думок і побажань, а ще здоров"я.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

не дві. я теж така вар"ятка. Більше того, коли приїжджаю до свекрухи, то питаю чи не треба їм щось попрасувати
Вчора нарешті досадила свою композицію з кактусів, правда порахувала і їх 12, треба ще один, бо парне якось не альо
Люблю п"ятницю, а сьогодні ще день народження в мами коханого. Аподарунок ще не куплений...
Стільки планів на сьогодні, але найголовніший - хоча б почати читати "Мадам Боварі"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

дівчата а може хтось приїхати у Винники на каву, у мене тут 3 прання не прасованих, а я ніяк не можу налаштуватись до нього

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

в жилетці вже пожалілась, а тепер можна і тут написати, спустила трішки пар
Сиджу народ я посеред городу на двох табуретках, треба ж якось диплом добивати. Інтернету в хаті нема, хороші сусіди пожежники поділились паролем, то треба якось виходити з ситуації.
Мене сусіди вже обізвали відьмою. Вчора наскачувала всього що треба і пішла до хати обробляти інформацію, і тут я ненароком то видалила, що робити, треба іти "перекачувати". Уявіть картину ніч на дворі, а я як та дура з якоюсь штукою яка вся світиться сиджу на городі та і ще й говорю (подзвонив керівник, немала як не відповісти)! Якраз в цей час люди з роботи вертались і на ранок моя мама вже була повідомлена що в нас на городі вночі щось не добре твориться.Мама жартома відповідає що то я Хелловін так святкую.
Зла злюща на сусідів, зараз одіваюсь і іду з мамою влаштовувати розборки з провайдером, а то так діло не буде.
А все решта супер ЩЕ б інтернет в хаті тягнув, ціни не було б.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Та що то є! Ви хіба свисніть :biggrin:! Нас вже 3 таких "запалених" кобіти. Як зберемось разом, то перепрасуємо все, що під руку попаде - і Вам, і сусідам (так-так, бо я коли починаю прасувати, то не маю стримання ))) ). Ну, але Ви там кави багато готуйте !

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

в нас сьогодні тепленя, я замітала двір лише у футболці, сонечко так гарно світить!
а ще в нас сьогодні вихідний- день всіх святих!
почався день з того, що я мала дещо перескладати в шафі, в результаті перемила вже всі кімнати, все перепрала, прасувала навіть, і зробила баняк олівє!
зараз сиджу і сказала чоловікові, що більше робити нічого не буду, бо я вагітна (вчасно згадала!).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я би Вам ще й пляцків напекла, так я того прасування не люблю.
У мене нині вихідний - то би мало означати врочистість, але ранішній візит до стоматалога щось зовсім не сприяє святковому настрою. І кінця-краю тим поневірянням, поки не видно...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я... відпочивааююю чоловік на роботі, малята сплять, маю купу роботи і безліч думок в голові, з якими я чогось не справляюсь
Мучають мене питання садочка і моєї роботи: маємо єдиний садок коло дому, де в групі по 50 дітей, і які сплять вальтом та не гуляють/мало гулять. Не хочу вести туди малих, але варіантів не бачу зовсім
...і моя робота, на яку я не хочу повертатись, точніше, бути вчителем я хочу, але в іншому місці і, можливо, вчити діточок чогось іншого (диплом забезпечує таку можливість), ну, і, бажано, з іншою зарплатою (мєчтать нє врєдно))))))
Чоловік каже, що я зарано мудрую, а я з тим не згідна, серйозні рішення не приймаються тяп-ляп:wacko1:
Ніби виговорилась, має полегшати, а ще як хтось щось прокоментує... дивись і зміниться проза на врочистість
А, і ще з урочистості - у мене тепер справжній, нормальний інтернет!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Пригостили моїх батьків цукерками, і от серед них така файна була одненька. Я вже всі магазини біля нас обходила - нема, не чули. А той цукорок так мені пахне. Канікули майже минули, а ми нічого толком не робили з Яринкою. Зараз батьки приїдуть за нею і заберуть з собою. А ми завтра до них приєднаємось, треба підготувати городи до зимування ну і обов"язковий шашлик. Хоч би погода гарна була

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

+1 І я така ж.

Причому, як прасую чоловікові речі, то уточняю прасувати чи ні, він каже "не треба", а мені всерівно муляє і мушу попрасувати

Тиждень так скоро промчався. Дні якісь всі одинакові, тільки синок тішить все новими досягненнями. На вихідні нічого особливого не запланували, тому й настрій відповідний. Часом живеш в очікуванні якоїсь події, а тут до такої події ще далеко, та й то під питанням чи вийде нам попасти. Проза...
Але загалом гарно погуляли сьогодні, обійшла всі парки в районі Цуму. Чоловік у відрядженні, а я планую залишити синочка на дідуся і порелаксувати в ванній Всім позитивних вихідних.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Невже це вже п"ятниця? Час летить невблаганно. На минулих вихідних мали чудову сімейну вилазку, потім була затишна домашня вечеря і букет квітів. В понеділок відсипались. Потім два дні я пекла торт Вчора прийшли друзі "трікортрітити" і за один присіст мій тортик просто щез Чоловік сказав, що нарешті я досягла відповідного рівня дзен і що мій тортик вийшов супер смачний! Ех, його похвали мене просто окриляють! Може на наступний тиждень знов щось спечу.
Сьогодні прокинулась, коли коханий вже пішов на роботу. Поки на кухні робила каву, то помітила, що посуд прибраний і помитий. І коли він то встиг? Приємно вражена.
А ще погода просто прекрасна. Доспимо і підем гуляти, бо сонячне проміння з вікна так і манить до себе. Всім чудових осінніх вихідних і приємних подорожей!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

оо, то я наступного разу як до Львова приîду, то вам свисну. Менi пляцкiв дуже багато не треба пекти , отак хiба вафлi перемастите i сирника ше можна я не дуже за пляцками

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Беру свої слова назад та ну його з ти складанням. Вже четвертий день щось складаю і кінця краю не бачу. Ні я, ні чоловік не розраховували на ту купу речей. Прийшлося перезамовляти грузовик на трохи більший:biggrin: І вже завтра ми ночуватимемо в іншому будинку. Так незвчино буде, бо я вже дуже звикла до тих різнокольрових дерев за вікном, білками під вікнами на гілочках. І от тільки розпакую речі як треба буде знову збирати - сподіваюся, я нічого не наплутаю і таки долечу до України:xaxa: Вже уявляю, як розляжуся на дивані і буду відпочивати, а Златка буде бавитися з бабцями, дідом, котами

звиняйте за такий синонімічний ряд

Ех, я вже й сама мрію "потіскати" тих котиків
Гарних всім вихідних!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Сидимо вдома, всі з соплями. Бавилися пів дня Злі Пташки (Іспанка :gamer:, то ти навчила... Тепер ходи посуд помиєш і їсти навариш )
Про посуд - казали шо і нині не буде води, то посуд я вже 3 дні мию руцями. Не подобається.
І головна проза - поїхав чоловік в відрядження, надовго. Так довго ше ніколи не розлучалися. Малий поки тішиться, бо сказали йому шо він тепер головний мужчина.

То точно. В мене як щось є, то мушу зїсти, інакше воно мені спати не дасть. То просто стараюся не мати спокус. Правда нині дістала від чоловіка таку смачну чуколяду, що вже майже її поборола

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Цей тиждень минув під девізом: "Всі мужики -казли!" Бліііііііін, як мені набридли ці дурнуваті девізи. Ну, то моє!
А ще виникло бажання вирости і стати "нармальною пацанячою дівахою".
А то дивлюсь у дзеркало, кагби, симпатична дівчина. Пориюсь у голові, кагби пенсія. Дуже хтіла м заміж, але вже перехтіла.
Карочє, дурдом за мною ридає! Депресняк не проходить, навпаки, посилюється. І на пару з ним проявляється "шиза".
І не надо мені про гормони. Наразі ще нормально, не бракує. Хіба би більше могло бути... Ну развє шо ПМС...
Зараз тіко банку сметани на бошку і думати, яка я загадочна... Ги-ги!
Не судіть строго.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і ти стільки років мовчала?! Терміново завтра приїжджай і рятуй мене - в мене нема жодної попрасованої сорочки...Їх там прям гора...Я закрила шафу - страшно відкривати...ну й прасувати. Пробувала під то діло маму свою підписати (вона приїжджала на один день), але вона щось теж не хотіла...Казала, щоб я вже якось сама..Еххх.... Для мене нема нічого гіршого за прасування в хатній роботі.
Мала сьогодні дикий стрес, аж розплакалась вкінці...По порядку. Сашка вийшов гуляти в двір в 3 год. дня. Менший спав, а я періодично поглядала у вікно. Ну й десь так по четвертій - я у вікно - його десь нема. Ну мало лі що...Десь відбіг. Через 10 хвилин - далі нема...Купа діток, мамів/бабусів є - а мого нема...Я швидесенько збираюсь, Марчика у візок і у двір. Таки ніде нема. Я по 3 рази всі можливі точки, де б міг бути об"їздила - нема...Дзвоню до чоловіка, з нотками істерики кажу, щоб їхав додому, бо Саші десь нема...По новому колу оббігаю все, швидко темніє, питаю всіх хлопчиків з двору - Сашу ніхто не бачив. Що я за той час передумала/пережила - словами не описати. А ще проти волі якісь дурнуваті думки й сихівські маньяки в голові. Наярюю чоловіку, щоб вже й негайно летів сюди...Кричу вже в трубку й плачу...Подзвонив сусід, що Саша в нього - як ми з ним розминулись, не знаю....Саша з того всього бистренько розстелив сам собі ліжко, чого зроду-віку не було, й типу спати хоче..Аби йому моралі не читали.
Зате потім, коли всіх попустило, то ще пів-вечора скакав по мені й товкся на ліжку, так що я зараз як вичавлений лимон.