Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А в мене сьогодні проза, саме така, про яку мріяла останні 2 дні. Ніякого прибирання, готування та інших хатніх клопотів. Увесь день лежала, трохи читала, трохи гуляла, а в основному просто гарно проводила час із моїм малюком і кайфувала від того «нічогонероблення». Зазвичай люблю активно проводити час, мене всюди багато, але сьогодні – я якась зачарована.
До повного щастя мені забракло лише морозива. Подзвонила до мого благовірного і оголосила свою «хотілку». Він спробував переконати, що мене вчора начебто боліло горло і я поводжусь, як дитина. Думаю, не буду сваритись, а просто жалібно попрошу (цей метод в нашій сім'ї більш дієвий ). Все-одно принесе морозиво, бо він теж його хоче, напевно :p.

Як не крути - ми з ним 2 великі дитини (а в ліжечку спить ще 1 маленька ) .

Домовились, що купить. От я і чекала свого коханого, вже й вишню розморозила для морозива.
Приходить! Я щаслива прибігаю, обіймаю, ну і чекаю своє «замовлення». Простягає мені, щось явно не те. Дивлюсь … йогурт! Кажу: «Ну ти чудік! Для чого ти купив йогурт?»,
-Ти ж просила!
- Я просила морозиво! З чого ти взяв, що я просила йогурт?
Останній аргумент мене вбив: «Ну, не знаю. Ти завжди хочеш йогурт! Тому і переплутав ». Ну от чим він мене слухає?!
Зараз лежу на дивані, мій карапуз доламує останню вцілілу машинку, а коханий пішов до сусіда щось вияснити. Отак я собі лежу і думаю – пішов до сусіда чи пішов мені по морозиво? Бо я однозначно на його місці пішла б мені по морозиво! Хоча я вже і морозива не дуже хочу, бо все-таки випила той йогурт ))) Хм… Може то я дійсно йогурт хотіла, а ніяке не морозиво )))
Ех… «чудіки» мої!!! Люблю їх сильно-сильно. З ними навіть та сіра буденність стає якоюсь кольоровою і веселою. Мабуть я в своєму житті зробила щось дуже-дуже хороше, якщо Бог подарував мені їх!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Остаточно переконалась що мені треба перебиратись в гАмерику. Мій організм живе за гАмериканським часом і що робити? Зараз пробую читати англійську, ловлю себе на тому що думаю по-англійськи (правда не розмовні теми, а яким лаком нігті намалювати, або що зїсти чи ще щось в тому дусі). Сьогодні цілий день наярює якийсь не зрозумілий номер

749566890813 - що то за країна?

і як тільки знайду телефон вибивають
З самого ранку в інституті, нарешті вирішила свої проблеми. Як добре приходити в кімнату і не думати а що ще змінити, а як оформити і т.п.
Страшенно хочу додому! Як добре вдома, робиш що хочеш, свобода! А тут...Тут не погано, але не те
Знаєте, таке дивне відчуття, відчуття дорослішання. От сидиш і відчуваєш, бачиш як все змінюється. Змінюєшся ти, ставлення оточуючих до себе. Вчора цілий вечір переписувалась з своїм викладачем, просто так, практично ні про що. Ніяк не можу звикнути
На дворі якась дивна погода, дерева зовсім голі, але така теплінь, майже як влітку. Виглядаєш у вікно і здається що морозець, от-от випаде сніг

до речі в Буковелі знайомі казали вночі падав сніг

.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Чудовий початок тижня! Зранку прийшла манікюрщиця, зробила мені яскравий червоний шелак за ціною в два рази нижчою, ніж в салонах. А ще виявилось, що дівчинка з України, говорить українською, ще й маємо спільного знайомого в Нью Йорку Донечка була майже супер чемною весь час, поки працювали над маминими нігтиками.
Потім в мене був пізній сніданок з кавою і тортиком (цвібак з сметанковим кремом та полуницями), спеченим на вихідних. Потім ми грались, дитині певно було так цікаво з мамою, що вона аж занула
А я, скориставшись цим, махнула в душ. І то був супер челендж, бо мені вдалось покупатись і помити голову за 5 хв (правда без бальзамів, масочок і т. п.). Це вперше я малявку саму лишила, бо зазвичай мию голову поки чоловік ще вдома, але сьогодні я довго спала, такщо не вийшло так. Ну, одним словом, я собою пишаюсь
В планах ще погуляти на свіжому повітрі і приготувати вечерю. Сподіваюсь, встигну.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Яка погода, яка погода...... казка....
Так і хочеться весь день на вулиці бути.
Завела вранці Артемчика до школи, прийшла додому, перевдягнулась, зробила собі кавусі, відкрила навстіж вікно, сіла на підвіконник, а там - краса. Повітрячко свіженьке, тепленьке, Мілан по квітнику скаче, курочки ходять, щось дзьобають, корова на городі кукурудзу жує. На МОЄМУ городі насирматери! Я зіскочила з підвіконника, погнала до тої корови, кричу до неї, а вона дивиться на мене своїми здоровенними очицями і не йде. Стала і стоїть як вкопана. І жує. Мою кукурудзу. Добре що муж прийшов з подвір*я, почув кіпіш. Вигнали ми ту корову, стоїмо, підходить пастух, почав вибачатись за те, що недогледів. Вибачився і каже до мого чоловіка "Яка ж Тарасе в тебе жінка файна!".
Я застидалась, очі донизу опустила і .... побачила свої високі шкарпетки, свої голубі трусєля і коротку футболку і всьо. І зрозуміла чому ж то я така файна. Яка жінка в напівголому вигляді буде поганою? Та то ж кожна буде файна, ще й старому хлопові!
Тепер муж ходить і підколює мене
Короче, день вдався
Всім файного настрою!

так-так, саме файного

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Та які там оповідки, то все правда, чесно. От що сталось те і пишу )
Інколи нема настрою дописувати, тоді просто читаю.
А взагалі, то дуже приємно що підняла настрій багатьом, класно
Дякую за приємні слова в карму і тут

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вже чуть більше року, як ми тут Так швидко час пройшов. І ще чуть більше тижня, як треба пакувати торби і переїжджати. В мене вже руки чешуться все складати, пакувати Люблю цей процес, лиш би мені ніхто не заважав
Останні тиждень - сидимо вдома: то хворіли, то лінь було кудись іти, пообіцяла собі сьогодні вийти прогулятися. Ага, вже! А надворі то +1:eek: Як? ще 2 тижні тому я у футболці ходила, а потім в легкій курточці. Та й я тільки-но планувала якусь курточку осінню Златі купити:biggrin: А тут вже і не буде, коли в тому походити(( Добре, що хоч до зими готові, лиш сьогодні доїдуть дитячі чобітки. І тоді вже точно не відмажуся
Златка найшла нову забавку - копілку. Маємо 20 долЯрів по 25 центів - тепер складає - висипає - складає))) А ще в ній проснулася якась ненажера Вічно їй мало і весь час би щось їла/пила. Я фізично і морально до того ще не готова, я звикла, що вона тільки те і робить, що дзьобає:xaxa:
А сама я весь час шукаю якусь відмазку, аби не вчитися. А коли дуже хочу повчитися, то все нема як:8: Якесь замкнуте коло. Ще тут трошки-трошки почитаю і піду

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В нас останні деньки такі насичені, що ввечері мертва валюсь з ніг
Погодка в нас сьогодні просто бомбезна! Літо повертається?:dance:
Були на шопінгу. Накупили цяцьок мамі, синочка вділи трохи, подарунків, а татові нічо не купили, образився трохи))
Взагалі в мене шопінг тепер інший. Більшість часу проводжу в дитячих відділах, а собі то так, пробіжалась, схватила, далі побігла
Балдію від своєї дитини, він так росте, що я просто не встигаю за ним. Дні тепер дуже цікаві, бо ми багато балакаємо, сміємось, дуріємо. Щастячко моє мале
На вечір в планах перегляд якогось фільму

якщо я не вирублюсь, ги

А зараз в мене релакс за посиденьками, п'ю чайок в прикуску з бельгійським шоколадом

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

гумореска прям

а в нас більше місяця, а враження ніби точно рік, стільки всього, перші дні згадуються як з минулого життя

вчора вийшли після сну гуляти, повертались додому одягнутись тепліше, сьогодні вийшли до сну, повертались додому щоб куртки залишити, я ніяк не одягнусь в "тему" з першого разу до слова, в нас сонячно
в мені відбуваються зміни глобальні ( я не про вагітні, не про вагу, хоч того ніхто не відміняв ггг), я починаю просто кайфувати від того, що гуляю з дитиною і просто від того, що гуляю!!! хто мене знає зрозуміє, що то з області фантастики, я і парк отак швендяти туди сюди чи бігати по майданчику так люблю парк біля нас, до нього 2 хв, їде малий на самокаті, потім бавиться на майданчику, класно-класно! я вже уявляю як ми будемо гуляти з мацьопкою всеодно де
прийшли, нагріла борщю, Домчик сказав, що не добрий, я опустила голову, а він так ніжно :"мам, може макарончиків, а борщ тобі" от дипломат малий, люблю його безмежно, жую свій борщ, а він справді такий собі, вперше робила не за своїм рецептом тому й так
зараз по плану обнімашки/денний сон, я може читатиму, а може спатиму, люблю себе таку, спокійну, то мабуть повітря

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Давненько не писала в цій темі, бо й не було, про що. І сьогодні день обіцяв бути типово прозовим. Та не тут то було! Під кінець робочого дня дзвонить моя студентська коліжанка і каже, що вони з чоловіком проїздом на кілька годин у Львові. Я спочатку розгубилася, як то так без попередження... А в результаті, дівчата, як я морально перезавантажилась і емоційно наситилась від цієї зустрічі. Так мені бракує таких дружніх вечерь, гулянь! Багато згадували універ (ми з чоловіком і коліжанка - одногрупники), спілкувались про сьогоднішнє життя-буття, запланували, як мінімум, три наступні наші здибанки, при тому, що живуть вони в Рівному. Щиро заздрю їм, бо мене завтра чекає звична робота, а їх Карлові Вари, їдуть попиту водичку, а ще планують відвідати Прагу, кілька міст в Німеччині, Краків - красота!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В мене сьогодні був цілком прозовий день, навіть на прогулянку не вибралися... за що я маю постійні докри сумління, бо дуже рідко встигаю гуляти з дітьми по два рази, а часом і раз не вийду. Після вчорашнього активного дня, сьогодні (точніше вчора вже...) був доволі лінивий день.
Як то добре, що моя донечка вміє додати врочистості в кожен такий день )))) то треба було бачити, як ми танцювали під англомовні пісеньки з рухами у виконанні мишки, овечки і ще якихось незрозумілих істот з Mother Goose Club.

То моя дитина на їхньому каналі в YouTube вивчає англійську і доволі успішно, і не менш успішно залучає всіх присутніх до танців, якби на той час наш татко був вдома, ніхто б йому сидіти не дав.

А ще під кінець дня мені рохизіпсувався настрій... найгірше, коли починаю жаліти сама себе... коли думаю, як мені важко, отак самій, без допомоги, цілодобово "носити своїх НАЧАЛЬНИКІВ на руках" (іноді доводиться справді одночасно), коли вони одночасно плачуть... а хтось просто вередує... коли обом одночасно треба 1. змінити підгузка і 2. витерти п..у, приготувати їсти і погодувати, теж бажано одночасно ))) Чоловік затримується на роботі, хоча коли вдома, намагається щось допомагати, але наразі цього замало, і я таки не встигаю відновити свої сили.
Але як би там не було, я рада, що є ХТОСЬ, хто не дає мені можливості нудьгувати )

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Записалась на забавку, трохи настрій покращівся.
Машину ще не зробили, вчорашній дзвінок від майстра був як серпом по

яйцях

серцю.чекаєм п"ятниці.
Вчора чоловік лишився вдома, бо молодший не в тому стані, щоб з ним їздити маршрутками за старшим(( В опчем незнаю яким чудом ми в автобус влізлись, він навіть зупинятись не хотів, якби не тре було одній жіночці вийти коло Просвіти, то чекали б ми ще годину. Настрій відповідно не те що прозовийа просто поганий.
Менший капризує, хниче, водить по квартирі за руку, не знає де притулитись. Погано хлопчику, але сьогодня вже спав більш -менш спокійно і не храпів. якимось макаром треба старшого зі школи забрати, бо чоловік сьогодня не може.
в своєму рюкзаку знайшла лист миколаю з проханням про "інцлкпдію" і щось подібне до динозавра намальоване. Син виріс. вже не іграшки просить

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А ми сьогодні виспались. Ми-це я і Володя. Чемно відправили усіх в 9.00 і лягли, я заснула одразу а малий ще трошки лазив по мені. Але проснувшись через пару хв побачила що Володя притулився і заснув біля мене).
Щойно проснулись-розбудило нас сонечко з вікна. Зараз поприбираю в кімнаті і йдем гуляти

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

вчора - вже в ліжку готуємось до нічного сну, доця жменями доїдала родзинки, потім згадала про цицю і вже родзинки доїдати не хотіла, і ті що мала, повний писок, виплюнула собі на руку і дає мені з"їсти , кажу, що не хочу вже пожованих, а вона з таким театрально переконливим виразом обличчя до мене - "то дьооообє!!!" :D

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В нас якась чудасія...Ніяк не можем виміряти вікна на дачі, щоб замовити штори...Спершу міряла я, вчора переміряв чоловік- в нас абсолютно різні вийшли цифри.сьогодні поїхали разом- і знову інші цифри...і смішно і не дуже, по яких замірах робити незнаю....
Прози нема... і не може бути, коли за вікном така гарна погода! А ще попереду тільки приємності-завтра немає уроків, лише свято, а пятниця останній день..і фсьо, канікули, гуляй Вася!!! Хоч би не підвела погода наступного тижня,
хочеться з користю провести вихідні, а не перед телевізором
Всім гарного настроЮ і нАстрою!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

УРАААААААА!!! Я це зробила! Я здала екзамен! Виникає питання, для чого так мучити студентів?На екзамені одному хлопчику стало погано! Але то таке, досить часто знайдеться ложка дьогтю в бочці меду!на жаль
День поки що супер!Відчитала пару. Тепер розумію наскільки то важка праця бути викладачем! Низький Вам уклін і шана. Цілу пару щось розказувати не кожен витримає. Посидіти і поприймати роботи якось мені простіше було. Зараз в мене мовна криза, крім "угу, ага і неа" більше нічого сказати не можу.
однокімнатниця надихнула шукати роботу і чорт дьоргнув мене розмістити резюме і позаповнювати анкети. Як не на повну зайнятість пропонують досить пристойні роботи

гг ніколи не думала що за те щоб сидіти в інтернеті 5-6 год можуть платити гроші (ну то так грубо сказано, все трішки складніше, але мені під силу)

Розгребла з поступленням, тепер починається ще яскравіше життя - захист диплому за 2 тижні! АААААААА!Це просто капці! І чому я не можу посидіти, відпочити, а то вічно в бігах!
І врочистість - завтра буде дуже класний шопінг, про який я мріяла з третього курсу, а останні 2 місяці просто марю ним!
Зараз трішки відпочиную і планується пянка! Єху!
Всім гарного дня

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ой, я шось засиділась на посиденьках. І тут і там цікаво посидіти в різних темах. Але поки моя мацьопа ше трошки поспить треба щось йому смачненького приготувати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я вже стомилася від того сонця, ну чесно) так як кухня-то моя кімната, де я роблю, що хочу, хочу, борщ варю, а хочу- посуд мию, ага)) то витирати-мити я вже замахалася. Бо в тому сонці видно кожну пилючку, кожну брудність, нать малюсіньку. Не подумайте, що я така фест порядна газдиня ггг ну але те постійне миття дратує. То була проза, а врочистість така- сьогодні будемо мати вечір молдавської кухні, милий-коханий був у родини в Молдові, привіз і вина, і бринзи овечої, і крупи на мамалигу, яку сам і варити буде, бо я буцім не вмію)) так, так, не вмію, бо то лиш варто показати, що вмію, і буде декому розслабон. Так шо пішла я наводіть красотєнь))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А ми сидимо з дітками вдома, чекаєм татка, який поїхав домовлятись за інтернет (в нас буде справжній, нормальний, швидкісний інтернет), синочок поїдає "блінкі" (млинці ), Ларуся топає по кімнаті, "чірікає" і зачіпає братика, а я... чекаю, коли всі заснуть на мене накинулась декупажна муза, а працювати можна лише коли малявки сплять
А ще ми з чоловіком задумали назбирати грошей і купити собі маленького кімнатного песика, ждю... То називається "Не мала баба клопоту
Ну і складаю плани на "Анонімного Миколайчика", стільки всього хочеться зробити/купити:wacko1:

 

Звична дорога з роботи додому.
Звична зупинка.
Звична напівпуста маршрутка.
Звичний дзвінок від тата, де мене зустріти.
Звичний дзвінок від мами, що хочу на вечерю.
Їду до батьків, до рідного дому!
Чоловік у відрядженні, а радості батьків нема меж, що доця їде додому, як у звичні для них часи.
Ех... ностальгія...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В мене сьогодні позитивний день і романтично-мрійливий вечір.
Прокинулась, а за вікном сонечко! Одразу гарний настрій і відчуття того, що хочеться жити, хочеться щось робити, море невитраченої енергії. Ранок присвятили хатнім клопотам. Потім було трохи шопінгу. Ще 2 годинки погуляли з карапузом, розмалювали крейдою все, що можна і не можна :rolleyes:. А потім готували вечерю і чекали нашого татка з відрядження.
Мабуть в нього теж був дуже хороший день і гарний настрій, бо майже з порогу сказав мені готувати бутерброди, термос із гарячим чаєм, вдягатись, брати малечу і йти до машини. Сам побіг і хапнув бінокль . Ми з Владом, заінтриговані, все швиденько оформили і побігли наввипередки до машини.
Поїхали на «горбату гору» (так її називають). Сама гора не дуже висока, але із неї гарно видно Трускавець, Борислав і всякі-різні навколишні села. Мммм… така краса ! Ми із свого бінокля розглядали краєвиди. Трохи «підглядали» за людьми , які або гуляли, або кудись поспішали і вигадували для них свої історії (хто, куди і чому іде). Дуже весело провели час.
Вечір підкрався дуже швидко і непомітно: якось ніби тільки-тільки ще було сонце, а за мить - навколо горіли ліхтарі, а в будинках люди починали вмикати світло. Було так романтично! Прям як у серіалах !
Влад повністю поділяв наш захват. Звичайно, що розглядати краєвиди йому було не цікаво, але бігати по високих травах і виконувати різні акробатичні вправи він міг довго і нудно :smile:.
Коли закінчився чайок і ми добряче померзли – довелось повернутись додому. І якось мені так добре на душі! Почуваюсь на стільки щасливою , що, напевно, на мене одну того щастя просто забагато . Тому прийшла ділитись із вами!!! Бажаю усім форумляночкам гарного і дуууже романтичного вечора !