Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В нас вчора була річниця нашого весілля, три щасливих роки, як ми разом
Батьки наші вчора троха в обід погуляли з малою, потім ввечері на дві годинки залишили ми ім малявку, а самі пішли до ресторану- до речі дуже рекомендую ресторан "Валентино" від готелю Швейцарський, там надзвичайно гарна атмосфера, обслуговування, дуже смачно і приємно дуже класно посиділи з чоловіком, розслабились, відпочили, востаннє таке було за тиждень до пологів я дуже кохаю свого чоловіка і дуже хочу, щоб наші стосунки покращились, а то після пологів вони трохи змінились не в кращу сторону... Надіюсь, що після вчорашнього вечора все стане нарешті на своі місця

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Буде я вчора йшла на тренування в береті в'язаному, дивлюся на людей - нікого більше в шапці не побачила. А в мене після тренування одна і та сама проблема вже багато років - голова і волосся мокрі, феном сушу пів години, потім ще в холі сиджу, звикаю до холоднішого повітря. Минулого тижня погано посушилася, вийшла на вулицю, і на тиждень злягла з температурою.

Вже почали підгодовувати пташок, ввечері насипали зернят в годівничку, сьогодні прокинулися, а пташки вже все змели. В хаті теплінь, налаштували собі температуру на терморегуляторі, і котел час від часу включається, постійно не "жарить". Дивимося вебку з Буковелю, сніжно так, скоро лижі, і це тільки початок жовтня

Кожен вечір ходимо в одну кафешку, яку дуже полюбили. Поки йдемо до площі ринок, змерзаємо, холод аж пронизує, а вже на самій площі чомусь тепліше стає, вітру там майже немає, туристів все ще повно, святково завжди. Ніяк нам не набридне там гуляти, може тому, що самі не зі Львова, розглядаємо все, як вперше. А ще зараз до нас багато гостей приїжджають іноземців, і нам, як бальзам на душу, слухати враження про наше місто, фотки нам присилають. І приємно, що вони нам залишають різні сувеніри з свого рідного міста чи країни. Маємо вже такі подарунки з Словенії, кілька з Білорусії, два рази з Туреччини та Італії. А білоруси, то взагалі нам подарували фірмовий балик і згущене молоко, мужу такі смачні сувеніри сподобалися набагато більше, ніж всілякі там відкрити-магніти.
Гріє ще мене одна врочистість - на вихідні приїде мій брат з сім'єю. Давно не бачилися, скучила за ним дуже, нарешті племінника свого зацьомаю
Всім тепла і сімейного затишку

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я хвігурою зайнялась
І не аби-как, а з підрахунками всяких там жирів-білків-калорій-грамів. Чоловік подумав, що то я повернулась до написання дисертації, так то усьо солідно і вдумливо виглядало:wacko1:
Потім ногами махала, присідала, віджималась... кароч, застав дурня Богу молитись - то про мене.
сьогодні м"язи болять дико, навіть натиснути педалі в машині викликає незабутні відчуття.
Чоловік-рєдіска підколює, в лістаран запрошує. А я візьму і піду. І як назамовляю всяких дієтичних лобстерів, як оплатимо рахунок! Ми потім до кінця місяця всі на одній капусті будем сидіти:xaxa:
Настрій підозріло-кльовий. Всім позитиву!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

печу еклери, хочу такі як в магазині з сирковою начинкою та шоколадом зверху
То все холод так на мене впливає, хочу солодкого! як ведмідь запаси на зиму роблю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Не можу ніяк себе в купу зібрати.
В такі дні відчуваю себе якоюсь конкретною мантелепою.
Ніби і в хаті прибрала, і картоплі начистила, і лахи повивішувала сушитись (як виявляється на дощ) і то все користаючи кількахвилинними снами мацьопика, але всерівно щось мені не то. Якийсь внутрішній дискомфорт, хочу заритися в ковдри-перини і щоб мене ніхто не чіпав. А ще відерко чаю біля себе поставити і мисяру з солодким...)))
Треба зараз нарешті зібратись на прогулянку, треба на базар за сиром сходити, бо я так бачу поки ми з масіком виберемось, то сиру вже й не стане, а то все треба... та й треба... і нема на то ради.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ніколи сюди не заходила чомусь. А може ще не було часу ?
Так от писанина моя відноситься до кількох тем та об"єднати в одну не можу. Отож: нині чергова річниця мого з чоловіком одруження. Мала б пригадати те маленьке весілля на 26 осіб, той районний РАГС, італійський дворик і бісер на волоссі замість вельону ... І хотілось би всміхнутись, але чоловік на похороні свого дідуся.
От так весь ранок мучить мене одне питання: є у році 365 днів з яких є й пам"ятні дати, а я не знаю як ті дати можуть бути пов"язані з подіями які мене чекають далі.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Включили опалення
І смішно так: йдуть 4-класники і курточки за собою волочуть (біда навчила). А я так несподівано: в нас тепло! Ви би бачили їх розчарування

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

печу ще одну порцію еклерів і йду, боюсь начиняти бо є шанс що нікому не залишаться

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Знову скучний день....добре, що старшому вже легше, змусила навіть за уроки сісти)). З масіком тільки прогулялись півгодинки на базарчик і все, бігом в теплу канурку. Знову замовили собі суши- будем зараз нямкати...Малі казявки так налягають на сушки, що бачу мені пора навчитись їх самій робити))) Чекаю в гості мамульку, покавуснічаєм разом. Всім гарного вечора, а головне теплого!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Другий день на лікарняному- в малого вітрянка, є шанс , що лікарняне продовжиться, бо ще сама менша не хворіла. Вчора мене охопила кулінарна муза і я цілий день щось куховарила, а сьогодні така лінь на мене "напала", ну зовсім нічого не хочеться робити, так би і валялась цілий день, добре , що холодильник їжею наповнений і не треба ніц робити, хіба розігріти. Я навіть з піжами не вилізла, добре, що хоч опалення включили, бо вчора до обіду думала не загріюсь, а сьогодні вже класно, тепленько.
Зараз приїде чоловік з донечками і закінчиться наша( моя і хлопчика в зелену крапочку ) лафа, бо мамусі таки доведеться ступитись на кухню, а синочкові віддати частину забавок "маленькому тирану" в спідниці.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я таки знайшла достойну мотивацію і ось я вже третій день в Черкасах. Виявилось що звичні будні тут дуже навіть врочисті
ну усіх Черкас я поки не звідала, але те, що вже встигла побачити, сподобалось – мальовничі краєвиди околиць, могучий та ревучий Дніпро, тихі плавні, соснові ліси
зупинились в гарному комплексі на самому березі Дніпра, можемо насолоджуватись повітрям, краєвидами та грузинською кухнею в “козирному” ресторані Хінкалі (угу, на перший погляд дивне поєднання, але смачно)

в робочий час - цікаві презентації, зустрічі та дискусії з колегами,
на дозвіллі – тенісні турніри на закритих кортах, міні теніс, шахи та покер.

Вчора ввечері мені випала найвища за мою скромну історію ігор комбінація - фул хаус, та ще й з 2-ма тузами, але я все одно не перестаю мріяти про роял флеш, який випадає певно раз на мільйон).

Але є і трохи мінорніші моменти - в процесі тривалої гри з київським шефом я таки продула йому партію в шахи і не пройшла в наступний тур
Проте було весело і шеф та присутні спостерігачі вкінці таки хвалили мене і визнали дуже достойним суперником. А щойно, вже вкінці робочого дня, шеф повідомив мене про своє рішення підняти мені позапланово зп, показавши вже погоджені та внесені дані в систему
приємно, що тут скажеш) паралельно думаю чи якимось боком не повязаний цей факт з вчорашніми шаховими комбінаціями

нині ввечері - фінал покерного турніру, а завтра пообіді їду виконувати основну мотиваційну місію поїздки, а потім - додому, юухуууу

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Маю на вечір дві врочистості і саме приємне,що несподівані...Отже перша тільки вдень заікалась,що батареї холодні...нє...вже тепленькі...значить буде теплотінь нарешті в хаті ну і друга врочистість щойно звонила мамулька...везе мені таку помічницю і багато смаколиків

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

у нас батареї теплі, але далі ходимо у светрах, штанях та шкарпетках у хаті, і це ще й при увімкненому обігрівачі ((.
Ще з прози: на вулиці замерзла так, що голова болить
Зараз дивлюся CSI, а потім буду вишивати . Власне через нитки і мерзла на вулиці - ніде не було саме таких, як мені треба ))).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

зима-зима-зима-зима
почались в мене заняття знов. тож я нині перебігаючи з одної роботи на іншу попала під снігопад, а потім одна учениця пригостила мене МАНДАРИНКАМИ, мандаринками! і вони вже пахнуть!
ну і останнє - 88 днів до Нового року

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

йшла з басейну і топтала мандариноси))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Нє-нє, ніякої зими, я не нагрілась )))
Врочистість - приїде мама, аж на 8 днів:radist:треба порядок навести, а то іграшки під ногами хрустять...:8:
До речі, що помітила, як по темному йду до ліжка, якщо під ногами нічого не хрусьнуло, то вляжуся на стопочку копійочок, або співучого песика
отака я господиня)) іграшковий безлад маю цілодобово

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Жодної врочистості, найменші діти вже тиждень хворіють. Тож тидень сидимо в хаті. Вже так ті стіни набридли. Малий практично не злазить з рук. Єдина розвага цього тижня - їдемо з чоловіком на стоянку ставити машину, потім прогулюємось в сільпо і додому. Хочу щоб діти були здорові, я навіть згідна гуляти на вулиці і носити малого на руках))) Бо я вже так змучилась. лягаю пізно встаю рано. Останні 2 дні малий в 4 ранку просинається, годину плаче-носиться на руках, і спить до 7. А я вже не можу заснути. Коли то все скінчиться?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Приїхали ми з Хорватії, а тут так холодно. Вдома ще не включили опалення і немає гарячої води. Гріюсь глінтвейном. В суботу їдемо на весілля, навіть не знаю що одягнути. Надіюсь бабине літо таки прийде, бо я щось зовсім не готова ще до зими.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і мене мучить дане питання особливо гостро останній тиждень...
Тааак вже втомилася від тої постійної біганини-розривання між лікарнею, роботою, домом, вирішенням купи проблем суміжних, вся шафа завалена купою пакунків по СП + ще нерозпакований баул..
щей мама з братом видзвонюють щоб приїхала я на вихідні до них, і то нічого страшного, що ми в лікарні з малюком і вони це прекрасно знають??! ніби і рідні люди, а такі егоїсти, що капці. аж цілий один раз подзвонили запитали як синочок за тиждень..
Але то таке - в жилетку...

Сьогодні зловила себе на думці, що все-таки попри всі нюанси, роботу маю непогану - принаймі важко фізично не працюю, ну і що, що в нас не шикарний офіс із всіма девайсами, немає цікавих тренінгів, закордонних відряджень, зато зарплату вчасно виплачують, колектив за час мого декрету на 80% оновився та помолодшав і здому 10хв пішечком))))
Хочу лише одного на даний момент, щоб синочок був здоровий, а решта все наживне!
.