Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Незвичні дні, проза змінюється врочистістю по кілька разів на день, різні незвичні розмови, неадекватна поведінка і повний сумбур в голові. То все я протягом цього тижня.
А тиждень почався з хвороб і сварок. Вдень зі всіма все гаразд, а вночі викликали швидку. Дав би Бог, щоб той жах ніколи не повторився.
Вчора мали приємний сімейний вечір. Наш татусько швидше приїхав з роботи, і привіз нам вино і суші. Смішно дивитись, як Артемко вчиться їсти паличками А чоловік мій гордо їсть вилкою, зі словами "Я шо китаєць, шоб їсти тими патичками? Вилки в хаті нема?". Ви не подумайте, він в мене культурний і вихований, тільки до нової їжі звикає важко, а тут ще й нові столові прибори
А сьогодні коханий приїде пізно. Тому ми вже давно повечеряли самі. Малюки дивляться мультики, а я засинаю на ходу. Весь день ходжу як сонна муха, то може сьогодні ляжу спатки швидше.
Прищемила собі палець. Добре що лак на нігті сірий, бо сам ніготь вже напевно фіолетовий. Палець розпух і болить. Підвищений травматизм насирматери
Начиталась на форумі про всякі смакоти, надивилась фотографій тепер я хочу чогось смачненького. Одна добра людина мені пообіцяла віддати кекси бананові, то я тепер сиджу і чекаю на них. Може якраз на коврі-вертольоті вони до мене прилетять, ги

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Забрала з вікна орхідеї, бо від холодного повітря почали підмерзати квіти, поставила на стіл. Вийшла з дому на 10хв., повертаюся - тато працюють, синок пообривав з орхідеї квіти, всюди де зміг досягнути, щоб подарувати татові. От і не знаю, радіти мені чи плакати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ну що ж почався в мене період запоїв, ну а що робити? Цілий тиждень ходила нила що голова болить, приїхала додому ледь дихала

в прямому розуміні цього слова

. Добре що мама ще з порогу поміряла мені тиск і почала лікувати - аж густа кава і 100 грам коньяку і через 10 хв я відрубалась. Ранком ще не стала - таж сама картина маслом - не можу стати з ліжка - кава+коньяк роблять чудеса - цілий день відбігала як має бути.
Осінь на селі, то осінь на селі - роботи купа. Горіхи вже поперек горла стоять, вони в мене всюди - в кімнаті на підлозі, на пєці, на столі, на кріслах, куди не повернешся всюди горіхи. Сьогодні їх оббивали з горіха, назбирали ще може мішок і так оставили на дворі бо вже немає де їх в хаті сушити

на жаль в нас покищо лише одна кімната опалюється, а то в трубу не вигідно гроші випускати

.
Ну і як я можу без пригод, чуть не спалила хату. Назгрібали сухого листя, якихось гілок і вирішила палити, ну а я вумнік то все позносила близько до хати, а як воно розгорілось, як дмухне вітер, а там ще якась суха трава...Короч літала я як має бути і затоптувала вогонь
Зараз сиджу замучена, попиваю кавусю і планую писати диплом...
Ну і врочистість, нарешті вибрала який хочу ноутбук, от тільки вирішу питання з поступленням - зроблю маленький подаруночок. Ну і ще в придачу принтер і мікрохвильовку

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я сьогодні, як бджілка попрацювала і поприбирала, і попрала, ще й отримала повідомлення що замовлення уже прийшло і я швиденько зібралась та поїхала забирати свій дівайс а потім ще й інтернет відразу підключила до нього)) тепер я остаточно довольна ось така врочистість, а про те, що голова чомусь цілий день поболює навіть і згадувати не хочеться. Гарний день, люблю продуктивні дні!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

я така замучена, не пам"ятаю, щоб ноги так гуділи, шопінг то страшне діло чоловік каже, що буде мене втішати, а я відправила його до того хюго боса де пройшла найнудніша година сьогоднішнього дня, може тому, що то вже була п"ята чи шоста годинна магазинів Домінік в нас лапочка, я б напевно вже кіпіш пристроїла, а він чемнуля то ходив з татком в примірочну, то бігав навколо мене то просто сидів у візку і бавився новою найстарішою своєю іграшкою, реально іграшка мій одноліток вранці ми були на блошиному ринку, так там класно! стільки всього цікавого:radist: музичка грає, на галявині всі відпочивають, їдять смаколики, я врешті крабовий суп спробувала, повітряні змії в повітрі літають, затока, мости, яхти ну от і там ми купили ніндзя черапашку, яка та іграшка крута, ретро фігурка, і руки ноги рухаються, парашут і шолом чіпляється, Домчик в захваті, прийшли додому познайомив з його сучасними побратимами
завра мали переїжджати в іншу квартиру, але ще на день перенесли, тому гулятимемо десь
гарного всім недільного дня! а ми спатки

та, я тут на день молодша

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ось i закiнчилась вiдпустка... Стiльки вражень, емоцiй. Вiдпочити, правда, не дуже вдалося, але було файно. Сьогоднi зраненька завезли маму в аеропорт, а зараз накрилася ковдрою, п'ю чайок, читаю книжку про Ступку i îм чиколядку з львiвськоî майстернi шоколаду.

То не я до Львова îздила, то завдяки однiй чарiвнiй форумлянцi Львiв приîхав до мене. Дякую мацьоп!

Всiм гарного недiльного дня.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Гуляли ми сьогодні на святі кави. Поласували шоколадом гарячим, так ще випити його не встигли, а він почав застигати, принесли додому ескімо з ложечкою замість палочки (смакувало так навіть більше ніж розтопленим). Треба готуватись до робочого тиждня і певно шапку вже готувати)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

провела всі вихідні зі своїм маленьким зайчиком. Разом прибирали-варили-пекли-бавились-дивились мульти. Суцільне свято!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

маю прозу- Володя ховає все що бачитьgirl_cray:сестра вже 2 тиждні підводку до очей шукає, я вчора від міксера вінчики не могла знайти, сьогодні вже годину шукаю корпус від електричної мясорубку, напевне чоловік помелить мяско ручною
п.с. двері на кухні без защолки чи ключа тому тиряє все!(почав сам відкривати двері)
я в ауті!!!!!!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

У мене сьогодні врочистість)) Я нарешті відпочила.

В сусідній тему я недавно писала, що втомилася, виснажилася від домашнього побуту, почала нервуватися часто та що найгірше ззриватися на дітях.

Зранку наварила їсти своїм домочадцям і поїхала в місто. Зустрілася зі своєю двоюрідною сестричкою, з якою ми тепер, на жаль, рідко бачимося, пішли на свято кави, погуляли різними магазинами і крамничками, зайшли на суші. Я дуже гарно і позитивно відпочила. Звичайно, завдячуючи свому коханому, який навіть слова не сказав, що я гуляла півдня і ввечері приперлася додому, а він сам малечею цілий день займався. Надіюся, що енергії мені вистачить хоч до наступного разу

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Найгірше у вихідних днях те, що вони так чи інакше закінчуються , завтра мене чекають дві роботи, дорога до другої роботи і купа всілякого.. Ех, а так було добре ці три дні мати купу вільного часу, нікуди не спішити, не вставати зраненька. Нині ще виїхали на ровериках трошки , погода ясно не літня, але принаймні сонечко було, то вже настрій і бажання кудись поїхати було. Ну як то себе настроїти на той інший ритм життя тепер мого?? Приходить вечір неділі і мені знову млосно від того, що від завтра буде гонка і неспокій

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А ми провели неповних два дні у Відні.

Це палац Шенбрунн. Казкове місце .

У мене від тої поїздки двояке враження - дуже рада, що вирвались хоч на трішки, бо зробити це з роботою чоловіка стає дедалі важче. А з іншого - стільки всього не встигли побачити, а воно було поряд, що проскакує думка - краще б не їхали узагалі . Отака я зануда .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В мене нині врочистість і надіюсь ніщо не зіпсує мені настрою. Сьогодні 7 рочків нашій сім"ї. Якби не діти, то навіть не сказала би, що то вже сім років минуло. Святкування буде ввечері, а зараз буденність. Допиваю каву і продовжую почате в суботу генеральне прибираня - з перебиранням одягу-взуття і інших дрібниць. Потім зроблю якийсь салатик і спечу шоколадний тортик.
Ну і дрібка прози - діти всі з соплями. Тож Яринка нині лишилась вдома. Відчуваю буде весело сьогодні

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І в нас, і в нас урочистість! нашому Дмитрусі нині 5 рочків. Такий дорослий мій хлопчик, що аж не віриться, що те худе червоне немовлятко на фото - це він час злетів надзвичайно швидко. Зранку ми насипали в його ліжко надуваних кульок, поставили перший подаруночок і запустили Сергійка будити братика
з приводу урочистостей я мала б зараз вже щось готувати і робити, а лінь, тому наразі п'ю каву з шоколадкою, а далі побачимо торт вже готовий в холодильнику, і шампанське там же

здається, нині одна порядна багатодітна тьотя буде абсолютно щасливо гикати бульками

. Лишилось всього лише розвішати білизну, привести квартиру в божеський вид, спробувати частково повторити Олін подвиг

, а потім прийде моя мама побавитись з дітьми і дасть мені можливість спокійно зробити гарячі страви на вечерю. За що їй велике дякую. Хоча, порядку в хаті вже не бачити, бо бавляться вони потужно ну але то нічого.
Приємна проза - за минулий тиждень щедрий чоловік одягнув мене з голови до ніг, поповнивши мій гардероб двома сукнями, трикотажним костюмом (не повертається язик сказати "спортивним", бо де я а де спорт... скорше, "мамським" ), новими колготами і білизною, чисто вагітним моїм капризом - рожевим халатом і теплими підколінками. А також, як це завжди буває, до хорошої компанії нових речей затусувались гренадлі і резиночки для волосся і дещо з косметики. Загалом, чу-до-во.
Єдине -

і хоч в мене - не всі, а лише Їжак, але він сопливить за цілий батальон. Добре, хоч вчора стараннями Дми навчився висмаркувати дзьобика - і тепер нема потреби дратувати його аспіратором. Правда ж, у нас кожне нове уміння на деякий час стає ідеєю-фікс... тож ходжу за ним і стежу, щоб не висмаркувався в постіль і розвішану по хаті чисту білизну

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Хто вже встиг з ранку "вигулятися" зауважив який там дубак. Я поки Святика в садок завела, засапалася-запирхалася (як бабка стара), надихалася ротом, то тепер відчуваю горло мене пощипує. Ех, вже декілька разів пробувала хворіти і мене попускало, хоч би на цей раз відстрілятися на раз-два.
Ми зараз з манюньчиком стільки справ маєм. І холод нам не страшний, головне, що на голову ніц не капає, а так сонечко, ляпота, тільки ще б температура трошки піднялась і можна взагалі цілий день гуляти.

Тільки от вчора стільки наварганила їсти, а до нині знову в холодильнику якась загадкова пустота. От що означає вихідний. Всі сидять дома і їдять-їдять... Та й я сама за вчорашній день примудрилася цілий яблучний пляцок сперти. За виключенням одного кусочка, який дістався моїй мамі в вечері до чаю. А так, ніхто більше у мене того щастя не їсть, чоловік не солодкоїжка, Святик пан балуваний, його моя випічка не цікавить, хіба дурити що то з магазину і загортати в різнокольорові папріці і то не проканує...))) пробувала вже.)) От і відповідно у мами дупця росте. І нема на то ради.
Ну, і ще вчора у вечірі сталося одне таке- дуже і дуже малоприємне. Мій Святослав так розійшовся перед бабусею, що в пориві того всього запустив в голову маленькому іграшкою і тим дуже сильно його перелякав і зробив невеличку бубу. В мене на той момент чуть не трісло серце. Реально... Я не уявляю що то буде далі.... мій старший такий розбишака, такий буйний, а той маленька ляля, крихітка.

От нещодавно ми всі утрьох: я, чоловік і Святик сиділи біля Андрійчика, співли йому, забавляли, він тішився, до нас сміявся і тут мій Святослав ні з того ні з сього раптово бере маленькому, чіпається за палець і крутить. Добре, що ми поруч були, швидко забрали. Ну, але як то далі має бути, я не уявляю...

Ой, пожалілася трохи.

Всім гарного початку робочого тижня. І побільше врочистості.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ооо, я теж в це місто мушу колись потрапити ще раз, бо поїхала з нього з точно таким самим відчуттям. Так само, як з Франції, бути в цій країні і оминути Ейфелеву вежу - нєпращу себе, поки не потраплю вдруге.

Приїхали мої хлопаки від родини, чи то мені здається, чи то через то що дуже скучила за ними, але таке враження, що Ромка подорослішав за ці три дні більше, ніж за все літо. Мій солоденький
А я відпочила так відпочила. І себе нарешті в порядок привела, пробіглась по салонам, і до лістарану з подружками сходила, і з друзями побачилась, яких 100 років не виділа, і вдома лади навела-їсти наварила, і в епіцентрі декорчиків-квіточок для душі моєї спраглої накупила. Ото руки розв"язались.

Маю дуже-дуже велику охоту до рукоділення, чого давно не було. Мо то гормональне?

А і ще сьогодні в планах піти на пошуки квашеної капусти. Вже нємагу, так хочу...такої хрумкої і кислої..ммм...А ніде нема.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

є у Винниках, 40 ЛІТРІВ

А ми з самого ранку також намотали крос допоки татко не втік на роботу. Поміняли штани на розмір менші бо чоловік забракував сказав брати без запасу, збігала в ощадбанк(але там 50% прози бо картку перевипустили а договір з валової не передали тому піду ще раз в середу). Чоловік чемно взяв моїх 2 замовлення і поїхав на роботу(молодець!останім часом дуже дивує мене)
Малі перед телевізором хрумають грушки, я за ноутом.
Маю ще одну вихвалялку але покищо помовчу
А головне ми вже спланували малого д/н яке буде в неділю. Все потрібне замовлено, програма складена, а тепер головне щоб діти були здорові

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Гормональне, я маю вже купу ідей і ще більше накуплених матеріалів, тепер буду рукоділити по повній.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ааааааа, заберіть мене з цього холоду
Хочу назад на мооооре, з 23-25 градусів повернутись в 5-9 якось не дуже приємно)
Старша сьогодні з радістю пішла до школи. Героїчний вчинок. Я ніяк не можу себе заставити вийти з зхати, вилізти з під ковдр , а треба було б піти на роботу... може хоч по обіді виповзу.
Прозаааа... холод, пледи, ковдри, чаї, валізи, пошук осіннього гардеробу, знову валізи...

Врочистість полягає хіба у привезеному оксамитовому сонечку у вигляді налитих фруктів – інжиру, винограду та персиків/ нектарин і привезених часточках моря – камінчики, мушлі, корали...
ага, сіль та запах моря після останнього суботнього купання затримались на золотому волоссі середульшої
як добре, що вона відмовилась мити волосся) нині ще можна знову і знову нюхати моооре...
А завтра, завтра – відрядження в Черкаси (і хто ж придумав зібратись саме там...) я в шокови... після останньо наїжджених 3 000 км завтра знову треба проїхати в районі 750 км. Йду гуглити інфу про Черкаси та шукати позитив та мотивацію для поїздки)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

до нас також вже дійшло похолодання! от щойно повивішувала прання, висохне певно аж на середу!
так гарно пройшли вихідні на весіллі в друзів!
все почалось ще в п"ятницю, коли молоді розійшлись ночувати в будинках батьків, і залишили свою квартиру пустою! ми з дівчатами чого тільки там не втворили!

з простішого, поміняли сіль з цукром, потім ліжко і подушки добре позамотували кухонною плівкою, закрили всі двері, а ключі заховали в морозилку, і моє улюблене, яке і зайняло найбільше часу, весь коридор в квартирі ми заповнили пластиковими стаканчиками повними водою, тому щоб пройти хоча б в якусь кімнату, прийдеться кудись вилити всю воду!

весілля було дуже гарне, місце просто казкове, їли ми як не в себе!
трохи було жаль молоду, яка просто не могла рухатись в платті! кожен крок це була якась мука тягнення за собою шлейфа, піднімання спідниці спереду і постійне спотикання! зате з погодою їм повезло, було навіть жарко!

вчора ж ніби і ніде не були, і походили трішки під дощем, але вже знову понеділок, і пора всім до роботи!
я особисто маю прасувати, ніби нас тут 10 живе, ще і пилососити!