Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і ми до компанії завірусованих-засмарканих-закашляних . ще вчора переконувала себе, що все якось мине, але ніч показала протилежне, тому неділю просиджуємо вдома. Маркіянко малює, мама в неті, тато наразі на роботі. садочок завтра відпадає, як і всі заплановані мною справи, але буде нагода поприбирати вдома, бо щось останні деньочки всі в бігах.
вчора зрозуміла, що хочу ремонту . дитина виросла, треба його настінні шедеври замальовувати, та й хочеться вже всього новенького і гарненького, хоча розумію, що швидше літа ми нічого не почнем робити. зато маю час для вибору меблів, планування як, що і де буде . ну і відвоювати в чоловіка нинішній кабінет під дитячу кімнату ггг

кх-кх, не знаю, чи то признаватись, але в мене дитячий альбом тільки в планах, а дитині вже майже 3. добре, що бабцям чемно роблю альбоми, а то б вони "нє прастілі" )))
до речі, хто забув, сьогодні міжнародний день Тата

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Гарна погода, а я не знаю що то робити Не зовсім здорова, якийсь дискомфорт в горлі, трохи кашляю ((( В центр - не хочу, в Шевченківський гай - вже трохи пізно. В гості - а хто його зна може в мене не простуда, а вірус. Не хотілося б ще когось "ощасливити".

Чоловік з того всього спить, а я не знаю чим занятися, може то пляцок спекти, правда трохи лєнь, ну і неділя. Напевно щось почитаю.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і мене за компанію

---------- Додано в 16:35 ---------- Попередній допис був написаний в 16:33 ----------

завдяки ДП я про нього і взнала

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ото ми зранку мали екшн, прорвало нам трубу під мийкою на кухні. І я знаю, через що - вчора чистила велику сьомгу, ніби старалася в пакет луску відправляти, але все одно забилося в трубі. Муж все пофіксав швиденько, мені ні слова не казав, навпаки хвалив, бо я вчора не знала як підступитися до такої мега-риби, але десь через годинку мали ми 14 рівненьких стеків, хвіст на уху, і баночку маринованого філе на суші.
Два дні ходили в парк культури ввечері, грілися гарячим портером, надурілися, послухали гурти топ оркестра, рокаш, мандри, перекоти поле. Неможливо було стояти, як на весіллі побували, народ так веселився.
Сьогодні вже встигли піти на каву, погуляли в парку, прокаталися на оглядовому колесі, я назбирала осіннє листя, якраз мої улюблені кольори - жовтий, смачно-оранжевий, тепло-зелений.

І настрій такий закоханий, прям не можу повз чоловіка пройти, щоб не обійняти, не поцілувати, дивлюся і надивитися не можу, ех Всім гарного вечора!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Минулого тижня тут нила як я їхала у поїзді, а сьогодні їхала практично за таких самих умов(стоячи в тамборі), але ще півдороги були відкриті двері, але змінилось інше - компанія. Всю дорогу прореготали і зарядили своїм хорошим настроєм усіх хто з нами був. Аж не віриться що з тими людьми проїздили 6 років, стільки згадали, надіюсь що і далі будем зустрічатись в поїзді

саме в поїзді, бо в кафе, в парку, в кіно не цікаво і не несе воно того всього, хотя і там також будем зустрічатись

.
у соцмережі якийсь бум з додаванням в друзі, зайшла і прозріла - 19 нових друзів, і їх число збільшується. Якісь араби додаються.
Зараз сиджу переписуюсь з старим другом з гАмерики, як шкода що він за тисячі кілометрів...Добра, весела розмова ні про що і вже другу годину.
Сусіди за стіню змінили свій плейлист з важкого року на щось що мені подобається, навіть сваритись не хочеться іти. Ну і там напевно поселився перший курс, який роздає безпарольний інтернет. Я створіння нагле і ліниве цим користуюсь

так, я безсовісна, мені ліньки витягти з-під ліжка кабель і засунути в ноут

Зараз доїдаю велику миску блінчиків з варенням, які мама дала на тиждень і допиваю 2 літри соку і дивуюсь, куди воно в мене влізлось!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

піднесено закінчується неділя!
були з свекрухою (а останні тижні, ми просто нерозлий-вода парочка) на дні народженні!
гучна компанія, а потім мене водили по городу, іншим було значно веселіше, бо всі задобрились 12ти річним віскі! я ж собі нарвала торбу цілу фіг, вже сиджу їх наминаю, аж язик вже почав затерпати! потім ще цілий кульок ліщини- горіхів (підозрюю саме послідовність горіхи- фіги і дали мені таке подразнення на язик), подивилась як росте хурма на дереві, зараз ще таке залепуха, і тверда як каміння!
вкотре знову подомовлялась з усіма піти то на каву то на піцу, от приїде чоловік і треба організуватись!
свекруха вдома мені почала знову надавати якісь светри-штани-сорочки, які я маю ні то в пологовий вдягати, ні то в хаті носити! я лиш не встигала придумувати причин чому мені того не треба!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Коханий зранечка їздив на гриби. Я з ним планувала, але не дала ради встати півсьмоі ранку. Тому мала трохи часу на себе. Коли чоловік приїхав, пішли на форум. Я скупилася, а книжки, за якою йшов чоловік, вже не було... Потім трошки покавували в Б'янко Россо. Далі чоловік запропонував ше поїхати на ВЗ, то ми ше класно погрілися на лавочці на оглядовій площадці. Ввечері гуляли з батьками та племінницею, мусіли обійти всі дитячі майданчики на районі і перекататися на всіх качельках

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

НЕ зовсім проза, але.. от приїхали з Алупки) Багато ходили.. крім Алупки бродили по Кореїзі, Місхорі, Ялті, Лівадії, Масандрі, Нікітському ботанічному.. Вийшов такий собі активно-пізнавальний відпочинок.. ми задоволені)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Гарні,врочисті вихідні...Сташому синочку виповнилось 7! вже зовсім дорослий...Якось святкування в нас також вийшо вже зовсім не по дитячому. Саша сам не захотів вже дитячих святкувань у "веселках", тому вчора святкували у найближчому родинному колі, а сьогодні сходили на мультик/піцу. Від "дитячого" з мульт.героями тортика син також відмовився, замовив бабці торт з шоколадною поливкою Подарунки вже також"дорослі"-боксерська груша,рукавиці,гантелі, футбольна форма, справжній дорослий годинник, а від діда ще й феєрверк. Ех, так колись чекала, коли ж вже підросте...а тепер так хочеться щоб ще трошки побув дитиною....час летить...А завтра починаються шкільні будні, надворі падає дощ, зовсім вже в мене осінній настрій...не хочухочу тепла і сонця!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Гарний день, люблю таку погоду. Погуляли центром, пішки, намотали коло, я вирішила згадати студенські роки і зїла хот-дог. А головне це все без дітей. Чоловіка витягнути на суші не вдалось(
А взагалі мене мій чоловік сьогодні дуже здивувавЗа 9 років спільного життя ще такого не було щоб в мене було 20 пропущених дзвінків і 4 від сестри.

Пішла я на зустріч з форумлянкою. В офісі кинула сумочку, а там телефон на вібро. Була лише 1 годину, а чоловік сидів в машині. Чогось собі подумав що мене треба рятувати. Розсмішив) Я зайшла в підїзд по коду. Для нього двері закриті+незнати куди йти далі. Коли прийшла трохи мене висварив. На запитання "а якби мене небуло 2 год щоб ви робили" чоловік сказав "викликав би міліцію" а сестра "поїхали б без тебе". Від того в мене змішане відчуття. Видно таки за мене переживає

Зараз болить мене голова, загружаю посудомийку і йду спати.
Тиждень обіцяє бути веселим. Після того як діти масово хворіють боюсь малого давати в садок(він і так почав кашляти(читати гавкати))
Ну і напевно прийдеться цього тиждня купити батарею бо скоро систему запустять
Плани-плани. Свято наближається, скоро моїй дитині 4 роки! Капець

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

а в нас школа відміняється. В п"ятницю Яринка прийшла з школи з температурою, від вчорашнього обіду без температури, але день потримаю вдома. А от менші з температурою і кашлем((( І мене горло дере, як мене ті хвороби вбивають. Хочу сама не знаю що, все мені не так. Як мене чоловік терпить?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

напекла сьогодні козинаків. Вони вже вистигли, і тому я клацаю по клаві однією рукою, і не йду спати. то дуже смачно!
аватарку , вроді би, підібрала, така нічо. і про любов, і про осінь, і анімована.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Сиджу думку гадаю Малий вже засоплився і з температурою балдіє під ковдрою, я теж щось поломана підозріло, підозрюю що це я на грибах так собі догодила... Але! Є вже 2 літри насушених білих грибів і 2 моховичків. Тепер сохнуть грушки і ще маю в планах зробити вялених помідорів з базиліком(електросушарка мене надихає)
Тепер таке, маємо їхати в суботу на весілля аж в Броди, до родички чоловіка яку ні я ні він не бачили нікагда І ото питання, скільки класти в конверт, в що вдягати дитину і мужа...В костюм якось раптово перестав влазитись, а в дитини сплошний кежуал і джинси. Думала вишиванка і джинси буде люкс, а свекруха нє одобріла...каже що там не зрозуміють, треба льоки і стразікі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

а я повернулась щойно з першого робочого дня на новій-старій роботі. надумала звільнятись, а натомість отримала підвищення нічо так, я вам скажу, кльово бути трошки начальником. всім гарного тижня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Розклеїлася я . В горлі перщить, з носа ляє, голова важка, на вихідні мала стільки планів і всі відмінила з надією перебути вдома і прогнати застуду, але ніц не допомогло, я таки хвора.
А так хочеться ще сонечка, тепла, легенького вбрання і босоніжок

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Не люблю себе таку. Я НЕ хочу працювати . Хочу в тепле ліжечко, хочу читати книжки і пити чайок. Але додому мене ніхто не відпускає. Ех... скоріше б кінець робочого дня.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

а як ви то робите?

пішла купила собі оселедець, згамала канапку. щось вчора його тааак захотіла, що сьогодні прийшлося купити ))). а ще планую спекти пляцок за рецептом Карапузика. цікаво, що в мене з того вийде. Ну і що що мені вже трошки за тридцять, готувати то я все одно не вмію. Ну хіба саме елементарне. Але ж вчитися ніколи не пізно, правда ж?
Муж подумає що мені пороблено на вихідних Терезкин сливовий пляцок, Квіткин кабачковий торт, і тут он знов. І головне, виходить, виходить, дівчата. Може якраз полюблю ту справу. А там і яка готувальна муза загляне в гості ))))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Нє, ну я знала що буде зимно, але виявилось геть не підготувалась до того мозгами.
Після того як прокинулась, годину шукала, в що замотати себе і Ромчика, щоб не задубіти. Як жеж мені зябко, і як хочеться під теплу ковдру...або ще краще - в теплі краї.
По всій хаті класичні наслідки відпустки - розкидані купи лахів. Де їх сушити, як виперу?
Вобшєм в мене цілком стандартна щорічна післявідпусткова незібраність. Не знаю за що перше братись і як послідовно вибудувати порядок дій. З того всього почаюю з Посиденьками, а там може воно якось саме прийде...натхнення.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Наша міні врочистість- Андрійчику маминому сонечку нині рівно 2 місяці. Ото час біжить, не давно маму ще попід ребра копало, а то вже два місяці як повноправний член сім"ї. Обожнюю свого пампушка.
З прози- товчемося всі в хаті, Святик кашляє, в садок не ходить, я увесь час приглядаюсь до Андрійка чи він не підчепив, вже та паніка доходить до абсурду, відповідно все з ніг на голову. Наш хворіючий нудить світом як не знати чим. Вчора купили нові забавки, олівці, розмальовки, а нині вже то все поза диванами, поза кріслами. Якась суцільна виховна праця останні дні, при чому ж зовсім безрезультативна. Щойно обірвав повністю фіранки в кімнаті, я залізла, хотіла почепити, але вловивши уважні погляди двох мужчин, які вийшли на перекур з магазину що навпроти збагнула, що я мяко кажучи майже не одягнута. хотіла швидко утекти, щоб не мусолити очі своїм виглядом, поїхала ногою по підвіконні і добряче гепнулась, добре що на диван. З того всього так і будемо чекати з тими обірваними фіранками татка з роботи. Я більше не полізу. Тепер взагалі не уявляю як буду виходити з під"їзду, а зара якраз дітей на прогулянку тре вести, оті два мужчини продавці добре знають мою фізіономію, а тепер і не тільки...Ой, мамцю рідна, та то капець просто, горю зі встиду

А ще з ранку говорила по телефону з співробітницею і вона мене настрашила, що я з тими своїми декретами отупію, а потім, коли вийду на роботу мене новий шеф виживе, а на іншу не візьмуть, бо мами з двома малими дітками не можуть бути відповідальними працівниками. Щось мене то так вз"їло, вирішила, коли манюньчик трошечки підросте записатись на курси англійської (бо я її точно вже майже геть призабула) і ще 1С хочу освоїти добре. І вийду я з декретів ще мудріша, ніж була до.)) Ага...
Ну, і ще трошки врочистості- десь дуже-дуже скоро, а може і нині має приїхати наш май слінг. Отом тепер і я запишусь в слінго мами. Принаймі я на це дуже і дуже надіюсь.) Тепер в планах стільки всього. Але найперше- це вилазка з нашою кумасею і дітками в центр на прогулянку, бо вже відколи про це говорим, але з нашою коляскою то трошки було проблематично. І ще в неділю хочем поїхати з мужом і малявками до його батьків на празник.

Сихівчани з того району, де велика церква, приймаю запрошення.)))

Ех плани... плани... Лиш би погода і всі здорові були.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Як то файно, що в житті завжди є люди, які ТОЧНО знають, що нас чекає в майбутньому і так охоче та доречно діляться такою інформацією