Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А в мене робоча проза. Зранку вигулялись з малим на базар за продуктами. набрали водички і трох погуляли. Чоловік за той час мав начистити горіхи на торт, але він заснув. Не дуже я тому втішилась, бо думала спекти під час обіднього сну малого, але нічого. Пектиму вночі, коли всі заснуть. Поставила гріти воду, щоб помити посуд. Як то тяжко без теплової води з крану. Чоловік з синочком встануть, відрпавлю певно їх гуляти, а сама прибиратиму ну і їсти тре наготувати, щоб завтра відпочивати. А на завтра планів ніяких, дівчата наші хворі. Тож ліжечко і фільми наші вірні друзі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Приїхала з магазину, з купою продуктів. Маю наготувати багато на завтра татові і для себе до понеділка. І тааак мені не хочеться. Вже і пішла побігала, поставила прання, пошукала потрібні підказки в неті, а до кухні ну ніяк. Сіла і сиджу. Копніть мене хтось, бо потім буду возитися до глибокої ночі.


17.06
Я зрозуміла чому така ватна. Гримить так, що стіни трясуться і собаки в істериці просяться до хати(треба забрати, це значить помити, а потім ще раз помити після годування). Небо чорне. Буде злива. А ще це значить, що не буде світла. А це капець повний. Частково вже де-що зготувалося, попралося.

23.40
Голубці з гречкою і картоплею, печінковий паштет, курячі відбивні, росіл і начинка до вафельних блінчиків готові, капуста з зеленню стушена, риба засолена, кава для тірамісу стигне, постіль поміняна і попрана, перший поверх пропилесошений, собаки нагодовані і помиті. Чоловік їздив до мами то ж речі попрані, родиска і зелень помиті від землі і в холодильнику. Він нагодований.
Ще залишилося зробити тірамісу (поки робиться можна 50 гр. коньячку відсьорбнути), впихнути то все в холодильник, попердньо поділивши, що залишити собі і що брати завтра на свято, помити посуду і зробити порядок на кухні, зробити слайд шоу на завтра, щоб розважити гостей (добре хоть фото вже вибрані).
Вихідний коротше. Ги - Ги. А, і завтра виглядати так ніби весь день вчора спала.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і я) Прибирала зранку. Щойно поскладала на балконі дитячі іграшки, чоловік розібравсі з сітками. Дуже-дуже смачно пообідали чи то повечеряли, прийшли до спільного висновку що бракує пива і сиру косички(чоловік пішов до магазину).Володя спить, Іван гуляє. А я маю план випити пива і лягати в ліжко до завтра, напевне нічого робити не буду, треба ж колись відпочивати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Скажіть мені, хто прозував зі мнув )))) цілий день на городі?
Проте тепер я врочисто п"ю пиво))) а під кожною кришечкую чомусь пише "пляшка 0,5" ризикую розслабитись по повній)))
а подій стільки навколо...зберусь з духом напишу

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Переїзд- то врочистість чи проза?
Певно таки врочистість, кожен має свою кімнату, куди можна сховатись і де можна не застелити ліжко, коли нападає лінь, і не боятись незапланованого візиту: у вітальні завжди ідеально прибрано - телевізор на стіні не здатен створити враження балагану)))
Проза- той гад Wi-Fi створює окрему планету у кожній кімнаті, з цим попрацюємо потім
Врочистість- я навчилась користуватись посудомийкою! (хто вже має - не смійтесь з мене)), хто ще не має- терміново купуйте, це реально спрощує життя)
Ну і врочиста врочистість, яка в звичайних умовах видається банальщиною, тільки не зараз: чоловік купив величезний матрас.
Весь прикол в тому, що зараз фінанси витрачаємо на "високе і світле", кожна копійка на рахунку, тому спимо на матрасах, куплених за цьотки Австрії. Як результат, мене тиждень дико болить спина, прокидаюсь як побита.
Зранку чоловік тихенько позичив гроші суто на матрас, бо "мені так шкода дивитись, яка ти змучена прокидаєшся"
Дівки, я заради таких слів готова ще тиждень спати на старому матрасі!:kiss3:
Такі да, врочистість!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і чого я сумую? ніби неділя, але чоловік поїхав в музей ще на 9 ранку, голова болить, палець болить, навіть вийти десь важко, виявилось, що саме на тому пальці більшість мого взуття має шов. пес нудиться в хаті. вирішила розважитись і як справжня казкова бабуся печу купу пиріжків. прозище!
нє, маненька врочистість - вибирала купу подарунків, скоро різні дні народження. з подарунком сестрі визначилась, ще 2 на черзі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Аналогічно. Стільки планів мала на сьогодні, і все коту під хвіст... Настрій остаточно зіпсований. З врочистості - хіба синок, який тішить щодня і постійно.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Гррр, бррр, смайл з чортиком, і йпрст.
Нє, ну шикарний початок тижня. Встала ні світ ні зоря, погодувала себе і Даринку, зібралась і пішла в поліклініку, щоб показати наш мокнучий пупчик дільничій і заодно помірятись. Вирішила вдосвіта це зробити, щоб там ще пусто було. Приперлась - а в неї графік змінився. І де тут справедливість?
Ну і так щоб не в жилєтку - вихідні були затишносімейні, а тиждень обідцяє бути теплим, сонячним і насиченим.
Всім доброго ранку і вдалого понеділка!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

посмажила хлопцям на сніданок сирників,спакувала замовлення, відправила чоловіка та Івана і тихенько лягла за ноут поки Володя спить. На сьогодні(тай на весь тиждень) багато планів тому надіюсь погода не підведе

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Доброго всім раночку і хорошого початку тижня!
Мій тиждень починається з того, що багато чого в голові треба розставити по місцях. Чим і займаюсь.
На вихідних щедрий муж обдарував мене двома парами взуття.
судячи з прогнозу погоди, недаремно минулого тижня були придбані всі ті засобі з UVF 50
у Віреняточка 4 верхніх зубика ріжуться, дівчиночка сопливенька і сумно плаче.
Знов не вдалось постригти Сергійка: втік.
На диво не хочеться спати
треба піти помацати Ощадбанк...
люблю понеділки
якось так

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я! Цілу суботу була на городі. В результаті зробила мало, але якісно.
Потім довго і приємно відмокала в ванні з пінкою.
Вчора зранку зробила собі афігітєльний манік з лаком-піском. Ну і не просто так. Вчора мій тато святкував свій ювілей. Спочатку трохи нудно було, але потім Насміялись, натанцювались і, як казав Данусик - повеселились. Якраз Данік вчора був головною фішкою дідового дня народження. Так танцював, що з сусіднього банкету люди на телефони знімали. А дядько один казав, що то треба в ютуб закидувати, бо ще не бачили щоб дитина такі танці танцювала.
Ну зато сьогодні ми з Данюхом як поломані. Все болить після танців. Приїхали ми пізно вчора, десь аж за північ, тому сьогодні ледь не проспали школу. Мілан мене розбудив, хотів на вулицю.
А зараз я допиваю каву з цукерочкою яєчною і йду на город. Тяжко, не хочеться, але треба ж якось відпрацьовувати вчорашню смакоту. І хоч "тонкой и звонкой" я буду не скоро, але хоч совість мучити не буде

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Тільки пів на дванадцяту, а я вже перемогла сама себе в конкурсі "за дурною головою і ногам нема спокою".
Зранечку з ліжка мене стягнула непереборна любов до сніданків сиром з полуницями.
рванула шукати пані Орисю, але вона, видать , змінила дислокацію.
побігла на краківський,

і купила такий поганющий сир..Мусила ( хоча не хотіла) побігти знову на базар і повернути ( м"яко кажучи) той сир, попутно розпитавши з якої чудової речовини ( м"яко кажучи) та тьотя його робить, і чи не бажала би вона ту гидоту при мені почати їсти ( м"яко кажучи). ну я розумію- кислуватий, гіркуватий може бути, сухуватий-мокруватий, але ТАКОГО!!?? я шем не виділа. Головна проблема, що не заставила розрізати при мені грудку..
всьо, нажалілася

Отже ранкові вправи виконано: пробіжка і мозковий штурм у вигляді відновлення файлів з " краківського" мовлення:xaxa:

Заїла то все пів кільом трускавок і йду їздити на самокаті.

to Nitriotka ^ полуниця по 18.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Белін. Ти мене здєлала.
Нічьо, маю торт. Халявний.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А вчора Мар викинула номер з вибивання зубів. На дитмайданчику , з"їжджаючи з гірки, влупилася в перекладинку для тримання руками, своїми ,давно випадаючими, передніми зубками. Біль, крик, слюни, сльози і соплі. Зуби вилущилися як насіннята соняшника і покотилися по гірці (((
Кровіща на пів майданчика, аж на підборіддя((
ну я знала, що вони хитаються, вже давно, але нарід навколо того не знав, тому трохи був у шокові))
Все перейшло, моя дитина тепер мишка Беззубка ( але вже вона смішна без передніх ))), зацьомана. Бігає і страшить людей явно кайфуючи від реакції і всіхнього жаління))
Я- а я тааака бідна, така нещасна, пожаліійте мене((, маю якийсь нежить і якийсь кашель, і якусь температуру.. і так мені гнило..
муж прикупив "антикатарал" то тепер модно, не фармацитрон, а антикатаркалала-лалала-лала ( а , нє, то вже про путлєра я згадала-ла-ла)
всі сплять, вип"ю зараз той "анти" і йду.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Імо,спимо, гуляємо такий в нас розклад на цей тиждень! Вкотре переконалася в тому, що я дуже люблю Львів! Багато чого помінялося, але це мені настрою не псує! Всім гарного дня і сонця на вулиці та в душі!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вершкова кава і рожева зефірка. І сонечко за вікном. І я в одній лише довжелезній футболці. І посиденьки працюють. І Вакарчук дуже мені виспівує, щоб я його обійняла. А я шо, я можу, хай приходить. Відразу бурячки допоможе прополоти.
Насіяла я їх цього року - ніби сама їх буду їсти цілу зиму, а не кролики.
О, розкажу вам про маньяка. Закохався в мене один пацик. Десь по віку як мій чоловік. В нашому селі всі відносно знають один одного, а той - невідомий. Двічі бачила його в маршрутці, виходить на кінцевій, тоді, коли і я. І постійно на мене витріщається. От прям в лице дивиться. А я на нього подивитись не можу, бо від того, що він на мене так втикає мені стає смішно, боковим зором то ж мені видно. І вже кілька людей мені звертали увагу на те, що той пацик з мене очей не зводить. Ну не маньяк? І бачив мене з двома дітками, мав би якось стриматись, таде, вчора знову його бачила, то поки чекала маршрутку - відчувала себе голою, чесне слово, а потім ще й сів позаду мене і дихав мені прямо в шию, фееееее. Так неприємно було, що мусила вийти на зупинку раніше.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

2 дні без ДП, 2 ДНІ!!!! це був жестяк а втім, дні були такі, що писати було ніколи.
Та саме усвідомлення того, що неможливо зайти на сайтик... це було гірко.
Так що я нас всіх вітаю з новою зустріччю. П'ю каву, поки Віруся на підлозі розвивається. Нещодавно знайома мамочка сказала, що дарма я так легковажу тим, що мій доцік ще не сідає. Їй би вже було незручно перед однолітками. На що я відповіла, що незручно - це кишені в шкарпетках

і клізма без вазеліну

, а діти всі різні... Та що там діти - ми ж теж такі різні. Не маєш 2х освіт у 30? недорозвинутий! Не вийшла заміж до 25 - відстаєш у розвитку? що за...
Медсестра у садочку собі думає, що вона - як мінімум генсек ООН, принаймні, попасти до неї на прийом не легше. А мені треба Дмитрові документи на медогляд. От і ходжу, і ходжу... і нині теж піду, повторюючи собі, що "хто стукає, тому відчинять" (с)
ввечері має прийти подружка і всім буде добре , бо ми з нею після вечері заберемо малявок на стадіон і поки діти гонитимуть на роверах чи за мячем, поговоримо собі про все. а чоловік собі спокійно відпочине з ноутом в обнімку. Потім буде радій нас бачити ще більше, ніж зазвичай
загалом, вечір буде мегакласний. А до нього - купа часу, купа справ. Дрібних, чудових, мамських.

---------- Додано в 10:52 ---------- Попередній допис був написаний в 10:46 ----------

Ви мені дещо нагадали. Було то пару років тому, але після того випадку ми власним коштом поставили при виході з під'їзда освітлення полюдське.
Коротше, виходжу з хати, біжу, як завжди. В під'їзді темно, як у афроамериканця в шлунку. Ще подивилась в сумку, чи все взяла, ще штані підтягнула... і тут я розумію, що я не одна в темряві. Очі звикають, і я, продовжуючи нібито ритись в сумці, чітко бачу на підлозі чоловіче взуття. Розумію, що в метрі від мене, трохи справа і позаду стоїть мужик з розміром ноги 45, відповідної комплекції. Що він не ворушиться всі ті хвилини, що я тут, отже - то не просто так собі мужичок. Що година "мертва" і якщо він мені зараз дасть по голові, то кілька годин мене навіть не шукатимуть.
Коротше, я не показала, що його бачу і вийшла з під'їзду. Більше ніколи подібного не траплялось, але страшно було капець

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я хоч і не палка дописувачка на форумі, але дуже мені бракувавло дп. Нарешті запрацюв
Чоловік казав, що прийде з роботи швидше. маєм їхати на закупи. Завтра вночі вилітаєм на море, а валізи ще не купили. Хто знає магазин де є гарний вибір дорожніх сумок? Признавайтесь
Речі по купках розкладані моя, чоловіка і дитини. В малого найбільша ))
Ще в аптеку треба зайти, купити крем з захистом від ультрафіолету. І ніби все.
Люблю пакувати валізи ))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

День від ранку не задався. Погиркалася з чоловіком, знов спазмує матку, наче перейми, аж у спину віддає... Маєм нині з малявкою заняття на 4 годину, надіюсь мене попустить до того часу і я файненько покавую з мамами поки дітиська будуть при роботі.
Малявка наминає кашу з курагою, а я спробую залити у себе трошки кави бо апатія страшна, охота лиш валятися у ліжку. А то для мене розкіш неаби яка, і зараз ну ніяк не можу собі то позволити...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Як усе чудесно!!!
день так собі, але яке то має значення, як я нині купила собі плаття в квіточку, полуниці, нагодувала чоловіка, вигулялась з собакою і переглянула шикарний мульт!
Як усе крутезно!!!!