Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

теж задаюсь цим питанням, на що отримую очевидну відповідь:" я того не люблю, я того не вмію, та я за той час можу стільки своєї роботи зробити" і на завершення-"та поклич щоб хтось прибрав" ну я вже давно змирилась, бо як маю настрій то дуже люблю прибирати, але от зараз дуже важко, ну то чоловік сьогодні попилососив сам і плиту тим модним пилососом вимив (всю техніку вибирав чоловік і вона жахлива в догляді, тому він її і мусить мити)
так от, прибирали ми ввечері, а цілий день провели на дачі, класно було, на таку смакоту нас мій брат з братовою (olena, хто не в курсі) запросили

гарний-гарний день

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

мій чоловік мені так все каже...гм, а я собі збоку такою доброю здаюся..

Мій сьогодні весь день намагається впасти в денну сплячку, бо теж пізно прийшов. але я приготувала їсти, прибрала в хаті, залишила малих на мужа й втекла з дому, погуляти трохи по магазинах самій, без смикань і гонок на якісь секції.
На днях мали ЧП - Саша розсік підборіддя в басейні, їздили на Орлика зашивати...То так страшно виглядало! Тому я надвір сьогонді його не дуже випускаю. Мав зате друга в гостях, так набавився, що щось йому аж наснилось - ніби заснув, ми тільки з мужем мали собі плани, аж тут засада - прийшов сонний Сашка з питанням, чи нема в нас Артурчика в спальні ...Пішов муж знову присипляти старшого й там же й сам заснув.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

До обіду, поки чоловік був на роботі, кожен сидів у своєму ґаджеті, що аж страшно, бо погода сьогодні була шикарна . Потім я взялась за розум , Юстя за уроки , Мартин за лего :smile:. Юстинці дали завдання, повторити гімн України, тому усі сусіди, змушені були слухати гімн у нашому виконанні .Сподіваюсь, що їм сподобалось, хоча аплодисментів ми так і не дочекались .
Ну, звичайно, що нашому таткові вдалось нас витягнути на вулицю. Їздили ми на рибалку чи точніше фоторибалку. Улов показувати не буду, бо ... не буду . Ми його відпустили, нехай підросте .
А ще, я тут сьогодні релаксувала, ммм ...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І ми в п'ятницю були на футболі! Ще такого рахунку не бачила вчора, як порядна сім'я, півдня прибирали, результат - хата аж пахне свіжістю! потім були в моїх батьків: смачно обідали-вечеряли, я читала журнал і каталась на качельці, а ще возила племінницю на ровері, а чоловік... А чоловік косив газон... Але він то любить

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Гарний вчора день був. Мужу забалось шашликів, а куди поїхати? Мені або нікуди, або в Карпати))). І то нічого, що вікна такі брудні, що вже через них погано видно і в хаті безлад. Душа бажає свята, треба ловити момент. Як на диво Андрій здався без бою і ми спакувавши в машину мангальчик, продукти і дітей помчали. Ну люблю я ту дорогу, що поробиш. Гори побачили вже трошки далі за Раковцем і вони все наближались і наближались. Поїхали на Тисовець, там такі краєвиди! Шашлик смажили споглядаючи ту всю красу. Вдався дуже смачним! По дорозі назад набрали водички з джерела в Козьовій. Потім ще під вечір шукали і знайшли могилу Святослава. Гнали назад, бо боялись, щоб ворота часом не закрили.
За пів дня відпочила на тиждень. З радістю б залишились ще на ніч, але сьогодні друга врочистість - кумове весілля. Треба бути гарною. І то дурниця, що з Соломією тільки по весіллЯх ходити. На забаві побуду зо три години, але то нічо. Софія щаслива, бо йде до хресного на весілля.
Всім гарного дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Хочу-хочу-хочу кудись на природу.)) Ех, як хочу останні промінчики сонечка вловити, але натомість муж двох діток повіз вигулюватись, а я зара включайю х-фактор в онлайні і вперед вареники ліпити. Ну, але і то не зле.
Вчора мала дуже дурний, стресовий день, вечір взагалі "прибив", але нині якось вже краще. Вкотре пообіцяла собі нарешті придбати якогось слінга і мати змогу кудись виходити в люди з манюньчиком, а то вчора поїхала на годинку по справах центр, то додому летіла зі сльозами на очах, чуть людей на вулиці з ніг не збивала. Нє, малий не плакав, коли я прийшла, то старший спав, а молодший спокійненько собі "зависав" у татка на животі, але в мене було таке враження увесь час ніби я частинку себе залишила дома.))
Нині вечерком чекаємо в гості мою маму, планую ще спекти якогось пляцка.
Завтра тре зайти на фірму забрати свої подаруночки (сумку і двоє парфумів, чоловічі і жіночі, ага, давно вони мене так не дивували.) Тішусь.

Тільки от сумка дорожня.))) Таким "мандрівникам", як ми якраз кстаті... Але нічо, як каже моя бабця, воно їсти не просить.)

Всіх з гарною погодкою.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Давно я не писала на ДП. Зайшла сьогодні, побачила, що "прохлопала" осінню форумівку. Шкода...
Погода така класна.
Сьогодні зранку поїхали провідати чоловікового діда. Йому 87. Рік тому невдало впав, тепер лежить, не встає. Говорив про життя, про правнуків,про одяг, "приготовлений на смерть". Мені сльози на очі. Я виглянула у вікно, простягнула руку і зірвала 3 каштани для Соломії. Вона так тішилися
І так дивно, що все у світі так поруч йде: і радість, і смуток...

Золота осінь це така собі підсумкова лінія після літа перед зимою. Приємна пора, а ще я насушила купу грушок на зиму і закрутила персикове варення, щоби холодними вечорами себе зігрівати.
А ще скажу, що класно їхати по місту у недільний ранок, коди мало машин і людей, коли ще повітря чисте...
От така проза чи врочистість, сама не знаю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Нарешті добралась до форуму. З приїздом не те що часу (хоча його малувато, але все ж таки реально викроїти хвилинку щоб сюди заглянути), а просто бажання не було. розлінилась на ніц.
Перший сюрпрайз України була дорога додому - з автобувса на маршрутку в рідне містечко - половину дороги обминали місце де колись лежав асфальт (по іншому я це описати не можу), хвилин 15 їхали взагалі по полю, праворуч від "асфальтованої" дороги.
В дома роботи купа - картопля, розбомлена хата (мама вирішила до мого приїзду зробити ремонт, але як завжди тільки почала і не хватило часу закінчити), подвіря засипане яблуками і листям. У Львові не краще, бюрократія...Ще мій керівник поїхав у відрядження і я тепер його заміняю. Прикольно проводити пари своїм друзям, а ще незвичніше сидіти пліткувати з своїми минулорічними викладачами.
Як завжди напала на мене лінь, роботи хоч греблю гати, а я приходжу в гуртожиток або сплю, або фільм дивлюсь.
СХодила до лікаря зі своєю алергією. Посадили мене на строгу дієту Виявляється в мене залежність від кави і шоколаду. На третій день я вертаючись в гуртожиток мимоволі зайшла в кафе (на запах кави), бачу десь шоколадку - давлюсь слиною, і виникає страшенне бажання відібрати її.
Вихідні пройшли, навіть не замітила. Копали картоплю, прибирали, переселяли кролів, пересаджували квіти. Хочу сказати велике дякую olya_d , квіти просто надзвичайні!Крім 2-ох фіалочок уже розквітли всі, а так розрослися, що я навіть не впізнала що я ті квіти півроку тому принесла в коробці додому
А сьогодні їхала до Львова. Одним словом екстрім! З одного поїзда треба пересідати на інший (уже повний). В мене були ВІП-місця - в тамбурі. Деяким хлопцям пощастило менше - їхали між вагонами
А ще маленька вихвалялка - скоро знову закордон І вже стільки планів на цю поїздку! Головне зараз поступити ну і виробити візу
Ех, як я скучила за посиденьками!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Гарний-гарний день. Ага.
Не очікувала що мій чоловік зранку знайде тут, в глухому курортному містечку білі троянди.
Приємно, блін.

А зараз, після приготованої коханим смачної святкової вечері (смаженої картоплі з квашеними пАмідорами..ггг...вмирала так хотіла того делікатесу) сидимо на терасі і під шум моря споглядаєм за нашим дітьом в ластах і масці, яке бігає круг фонтану. Мдя, Роман не сумує. Ну і зрєліщє

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Сьогодні були з друзями на пікніку... але ж то компанія зібралась- 28 людей і з них 13 дітей від пів-року до 8 років Сусіди по галявині були в тихому шоці Але діти відірвалися- ми їм дали таку можливість витратити всю енергію в лісі і використати осіннє сонечко з користю. А ми дорослі теж відпочивали... я сьогодні справді отримала море задоволення від відпочинку. А ще ми "обкатали" мій подарунок на ДН чоловіка http://rozetka.com.ua/kemping_symka_dlya_piknika_hb4-578/p82788/ просто клас! Одним словом сьогодні день був суперський!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А ми сьогодні були у баби(моєї, відповідно прабаба для хлопців). Рада що нарешті вибрались провідати її, в них в дома є малеча, дівчинка 3 місяці, подивилась і вирішила що я такого не хочу, моє дитя вже велике і файне. Володя страшено ревнував сестру до лялі, Іванові всеодно.
Потім трошки закупи+поїхали до тата. Приїхали я почала працювати, паралельно наїлася(читати нажерлася) сушів (9 ролів), заїла то корівкою від рошену і тепер мене тошнить. Згадала що таке токсикоз(тільки сьогодні він в мене від сушів)Ото наїлась! Допікаю курку і спати)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Надзвичайно гарний,теплий день,який ми провели на природі...Отаку погоду, таке лагіне сонечко я люблю в рази більше за літню спеку...Гарно пообідавши, випивши бакальчик вина,я відрубалась)))так файно вздврмнуала на сонечку...Хлопці тим часом зайнялись рибовловлею...І тут моя сьогоднішня вихвалялка, Сашка сам(!) зловив щучкуневеличку, всього на 570 грн, але то неважливо,скільки радості було в дитини!!!

а я покажу...завтра, бо зараз він відпочиває з лимончиком і розмаринчиком в холодильнику

Ідемо додому і син підсумовує сьогоднішній день
-мама в нас сьогодні був чудесний день.
Я:ну так, дуже гарно провели час....

-ні , він був чудесний. бо сьогодні були одні чудеса...Я зловив рибу, а тато ні, ми знайшли дохлу мишу , а ще я програв татові в футбол....чудеса та й все

Всім доброї ночі!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ах, осінь, як же я тебе люблю таку теплу і пахучу.

І ми сьогодні там віддихали. правда, полежати вдалось лише до фото бо малюк на одному місці не може всидіти. він все біжить біжить біжить, а ми за ним, за ним, за ним. Але то радість мала. так класно за ним спостерігати. кожний день щось нове. Ех, файний настрій.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А ми в п"ятницю ввечері повернулися з Криму, де поровели 14 незабутніх днів. А вже в суботу були на весіллі в мого брата, а вчора ще на поправини ходили. Одним словом, сьогодні я навіть не знаю за що братися: і повно прання, і поприбирати треба, і їсти приготовити і ще з дітьми погуляти. Так що сьогодні буде дуже-дуже насичений день.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Скажений ранок. Перед самим виходом до школи дитині прихопило живіт. Треба ж пошвидше, щоб на лінійку і гімн не спізнитися, то малому, певно, нерви й здали.
Замовили на ранок вантажне таксі, щоб шафу перевезти, а прислали нам легковушку. Поки обіцяли розібратись з ситуацією, знайти машину, і передзвонити ми замовили інше вантажне, бо ж до обіду з винесеними речима не будемо чекати. В результаті, ті що обіцяли, що передзвонять не пердзвонювали і не відповідали, а потім приїхали майже одночасно 2 вантажних таксі від двох фірм. Довелося вислуховувати "фе" і оплачувати "хибний" виклик. Тепер сиджу і заспокоюю нерви, а планувала прогулянку з коліжанкою і її місячною мацьопкою, поки чудова погода. А вже й нікуди не піду, бо скоро до школи по свого школярика. Цікаво, як той другий тиждень йому піде. Бо наразі враження в нього позитивні, тільки перерви замаленькі - не встигають побавитись, і черги в туалет великі ), ну, і до важкого портфеля ніяк не звикне. ))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В мене нині стан ніби перд якимсь екзаменом.. Перший раз їду в школу на роботу, а не на відкриття, чи початок року. Добре, що в філармонії ще нині вихідний, а то я би на репетиції не висиділа нормально... Передчуття невідомого, а ще й стільки нюансів-філію школи тільки відкрили, все на ново, не підготовлено. Скрипки я вже підібрала, а от смичків нема, а не говорю вже про мостики, каніфоль і струни... Надіюся якось само собою внормується
А попередні два дні я провела в Гданську в сестри, попрощалася з літом, з морем

, навіть покупалася і все, попереду дощова холодна осінь, зима з морозами тріскучими, весна, яка тепер щось довго не хоче приходити після зими і аж тоді літо...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ціхо-ціхо, не жилєтка...Позитивно дивись на ситуацію.))хочу туда, де літо 8 місяців на рік.
В мене шмарката проза, точніше діти. Буду робити врочистість - суші на вечір. Чоловік вже останні дні на работі, а потім в активному пошуку. Я стараюсь його підтримати, але сама боюсь цієї невідомості ((

А ще сьогодні зранку маршрутка збила хлопчика, який біг до школи В Винниках світлофори поставили там, де школи, але толку з них немає, тому що вони постійно перегоряють і непрацюють. Якщо з одної сторони видно червоний, то з другої той світлофор не працює зовсім.Також під враженням, бо їздю там кожен день по два-три рази

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і ми вчора були на Бухті! і на роверах покаталися, і на сонечку погрілись, і футбол бігали. одним словом - було дуже-дуже файно!
а сьогодні я трохи засмучена через те, що нам обіцяли квитки на Україну-Англію і підвели. до речі, може хтось має зайві? або знає когось, хто продає-перепродує? буду вдячна за будь-яку інформацію, так вже настроїлись їхати...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ми нині пішли перший день до школи. Чого то я мантелепа не зробила знимок? Певно через свої спухші ясна... Одягнулись ми найновіше і найкраще що мали і почапали. Кожна дитина йде в інший час і малеча залишилась вдома, і я їй кажу, зачекай на тата ще 10 хвилин і підеш. А... де там. Вилетіла з хати так, що тато мусів доганяти дитину автом. Добре, що в нас школа під боком.

Я далі мучусь зі своїми спухшими яснами. Вичитала, що то від стресу. Ха... і як той стрес зняти?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

тортік не пропоную?