Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

в хаті - холодіна, а на вулиці - ВЕСНА теплінь і краса)) спали погано, бо зуби. тому ранок був важкий. до обіду бавилися-спали-цицялися з донечкою не вилазячи з ліжка. коханий чоловік зготував сніданок обід вже готувала мама

тобто я

.а після обіду ми закутані як на зиму(ну бо в квартирі дубак) вийшли на вулицю. мацьопа спунькала, мама читала книжку на лавочці в парку і плавилася на сонці помаленьку... таки добряче ми запарилися, бо поїхали додому, переодягнулися, пересіли в слінг і ще гуляли з годинку. забрали посилку з пошти-2гольфики і светрик "для гуляння з К".

ледь нашкребла грошей, бо дитячих на той момент ще не дали

сходили до церкви. так гарно прикрасили квітами плащаницю!
ще зустріла однокласницю свою, перекинулися словом з нею і познайомили з донею моєю.
словом насичений і цікавий вийшов день, хоч і зовсім не очікувано. то певно все врочистість. ще й дитячі нарахували - то ще одна врочистість

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

День почався з того, що мене безмежно здивувала чужа людина, точніше напевно наш сусід, бо я тут ще нікого незнаю, та й знайомитись бажання нема, не вірю в добросусідські відносини. Так от, їдемо зранку на роботу - гараж навпроти великого зеленого газону, там пару дерев, а всю територію перед святами мешканці, включаючи мого чоловіка організовані головою ОСББ прибирали, так от на газоні гуляє гарнюній песик Хаскі, песик робить свою справу, а я собі думаю, що лише прибрали, а тут що в тій травичці ж діти бігають бавитись...
І тут господар песика-пацанчик років 20ти- підходить, витягає з кишені кульочок і ... прибирає за песиком какашки в траві...
Я була шокована - а може дійсно наша країна попри всі погані новини міняється???
Після роботи заїхала до тата - а в нього вдома- холодильник, в куртці стою і холодно, як я зацінила своє опалення! в сестри підігрів підлоги виручає, неуявляю як в таку холодіну жити без якогось підігріву.
Потім всі разом поїхали до плащаниці в Домінікани - 10 рік підряд, прогулялись вечірнім Львовом - така краса, місто в очікування свята таке тихе-тихе.
Зараз мої на кухні видувають яйця - чоловік в шоці, а Ярині конче треба на писанки з бісеру, читає з гуглу інструкцію, як правильно дути, завтра спекти паски - і чекати свята... Цього року воно для мене має бути особливе

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Завжди в житті щось буває вперше. От сьогодні вперше ввечері в Страсну п"ятницю я була в центрі в церкві. Бо зазвичай їздимо в село на свята і ходимо тільки там до плащаниці, а цього року поїдемо в суботу зранку на рідні села.

Черги-черги-черги... до церков, як мені то ще не звично. А черги на Сихові - то окрема історія. Тому ми і вирішили поїхати в центр, думали там зовсім без черг, як в нас в селі. Але в костел Єзуїтів - теж черга аж на вулицю. Правда, просувається досить швидко.

Де ви гуляли? Я не побачила тихого міста. Я побачила шумне місто, наповнене молоддю, яка гуляє компаніями і сидить в кафешках. Така сучасна і стильно одягнена європейська наша молодь!

Я дуже люблю свої настрої, коли я в центрі, бо досить часто ці емоції особливі. Так от сьогодні я виїхавши з Сихова до центру ніби вирвалась з одної реальності в зовсім іншу. Зовсім два різних міста, з різною архітектурою, людьми, ритмом, атмосферою і настроями. Ніч-ч-чого спільного! І як я дико люблю старий Львів!!!

Ну, і завершення вечора Старсної п"ятниці в Макдональдс (Магді - як каже, коли проситься туди мій малий) - то було таке теж вперше...

Ех, зараз ще допікаю мясний рулет і в люлю, бо завтра треба швиденько встати, забігти на манікюр і вперед в дорогу - ближче до Великодня, до родини, до свого села.

Всім чистого Воскресіння!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я працюю в самісінькому центрі, тому у порівнянні з денним шумним Львовом - вечірній мені тихий. А молоді дійсно багато.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Якісь такі шалені дні, що навіть не встигаю про все писати.
Вчора з малюками була у Львові. Данюх постійно від мене кудись втікав. То він приніс мені босоніжки з якогось магазину (на ринку Іскра), запитати чи може мені такі подобаються, то в Арсені розглядав крабові палички величезними очима і на пів маркету питав мене що ж це за палички такі червоні і чи їх можна їсти, то з піцерії вийшов, подивитись що там тьотя ногою робила, він її через віконечко побачив, я в цей час замовлення робила. Ніколи таким нечемним не був, що з ним вчора сталось, мені аж соромно за нього було.
Зремонтував мені майстер вчора мої туфлі, я купила собі нарешті зручні балетки, трошки продуктів на Великдень. В м*ясний відділ навіть не заходила. Мамуська мені дала все домашнє.
Загалом, дуже врятувала вчорашня погода. Бо якби було холодно, то сиділи б дома. А так - все заплановане зробили.
Зустріли вчора тата мого, то Артемко так, між іншим, сказав що ми вже давно піци не їли, бо люди зараз грошей не мають. Капеець, так незручно було. Дідо звісно ж дав внукові гроші на піцу, але блін, я ледь крізь землю не провалилась.
Приїхали додому, полежали, перекусили і пішли до церкви. Незвично без чоловіка до Плащаниці ходити. Ми кожного року вночі ходили. Можна було постояти в церкві, в тиші, так урочисто і святково... І обливний понеділок без коханого буде не таким обливним. Ми кожного року обливались так, що потім дооовго сушили хату. Ремонти в нас не зроблені, тому можемо собі дозволити таке задоволення.
Між іншим, минулого року саме на обливний понеділок пішла з дому моя П*яточка. То було 5 травня. Але не буду про сумне, треба йти писаночки робити, кошичок складати, пляцок пекти, перефразовуючи москальську приказку - завжди хтось приходить і йде, а їсти (бляха муха) хочеться завжди!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Після вчорашнього малого в хаті і не чути. І хоч знаю, що в такий тиждень , і тим більше в п,ятницю, сваритися і гніватися не можна, я ще в стресі, бо задзвонила до знайомого- екран поміняти до тисячі грн. Ну йоли-пали, коли я вже якусь вихвалялку напишу? Вчора у нашій церкві співали Плине кача... вночі, аж мороз по шкірі. Ще подивилася фільм про страждання Христові- ще раз виревілась. Коротше, депресивний допис вийшов((( Допиваю каву, збираюсь докупки і.. печу сирник, фарбую яйця, ріжу олів,є та на нічну зміну. Так-так, в мене робота така, що можу й на свята працювати. Всьо, копайте мене звідси!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я вже майже готова до святкування, залишилося тільки добре відмокнути в ванні, випрасувати чоловікову сорочку і зробити манікюрчик Вчора перемастила свою випічку, чоловік прийшов з роботи пізно, але ми все - таки сходили до плащаниці, люду майже не було,спокій і тиша...
Сьогодні навіть вдалося довше повалятися в ліжку, незважаючи на те, що чоловік підірвався 6.30, я думала він встає і буде зараз товктися по цілій хаті

так зазвичай проходить наш суботній ранок

, але ні, він встав, бо бачте треба коври потріпати

і добре, що так швидко потріпав, бо пізніше почав падати дощ

. Потім, поки я бігала з віником по хаті чоловік гарно проводив час з донечкою, зараз моя менша дитина спанькає, а старша( він же муж) поїхала за памперсами. Настрій в мене на диво дуже добрий, незважаючи на погоду, чомусь я вірю, що завтра буде довгоочікуване сонце
А ще нашій доці сьогодні рівно 4 місяці

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Знаєте, що ми сьогодні робили? Білили.
Малий помалював стіни олівцями, і так від душі. пропав річний запас міламінових губок, добре що він був.
На завтра все готово))) Кошика зібрано
Пасочку святимо завтра, так що зараз в душ, приготувати вдітись і спати)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І ми до свят вже готові) вдома чисто, пасочка, ковбаска, писанки посвячені, марафет майже наведений (манікюрчик зроблю ввечері). Ще тільки салатики приготувати, щоб завтра вже на кухні не вертітись, а тільки наминати

Почитала і усміхнулась) то нема чого стидатися, то є дитяча безпосередність.впевнена, що ви діткам гарно все поясните. а дідусь тільки радий був внука порадувати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Та я пояснювала і раніше, просто мій Артемко забув, що так не можна робити. Це він так сказав
Мої хлопченята вже сплять. Були сьогодні в церкві дуже чемненькими. Не сварились, не ображались один на одного. Молодці.
Погода нам сьогодні посприяла, поки були біля церкви - постійно світило сонечко.
Ще й Данилко настрій підняв. Поки священник кропив водичкою кошички, Данусик нахилився над нашим кошичком і захоплено вимовив "Мммм.... ковбаса....."
Довго сміялись

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

моє дітьо тріскало шоколадне яйце))) яке вона виміняла в якогось хлопчика на свій кіндер для дівчаток

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

не знаю як то все я нині встигла (з чоловіковою поміччю ) і хатні справи завершити, і останні приготування до Великоднього кошика і ще за дня (і попасти не в дощ) освятити пасочки
малому зготувала малесенький кошичок з пасочкою кексиком) (щоб себе порадувати), а наш великий.. бракувало в ньому пари звичних для мене продуктів, які не встигла купити, а щось просто забула покласти) отака мамочка "столько дел, столько дел"
планували з чоловіком прийти до церкви (вона в нас під вікнами), щоб і побути трохи, послухати молитв, співи, тож коли побачили у вікно що якраз священик посвятив і люди почали розходитися то й вийшли.. поки прийшли, а народу знов стільки само і вже священик освячує, ледь встигла свічку запалити)))
а що найбільша врочистіть, зустріли старого і дуже близького друга біля церкви, давно так не бачились, але Великодній час якраз такий, всі вдома))) так тепло стало, може ще й в гості прийде на ці свята)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Сумно і сумно, жодної врочистості, одна проза з показниками 38.7 у чоловіка і 38 у мене...паску не святили ( батьки прийшли і свяченого вділили) і взагалі нічого не робили, я зранку на автоматі відпрацювала те, що мала і впала в ліжко, чоловік мужньо сповзав на базар ( в кошику бракувало шинки) і з 38 якраз зробив собі 38.7. Треба нам тої шинки було? Спати не можу, настрій паскудний, сил нема і температура росте...як завтра встати не уявляю, чоловік точно лишиться дома, а я щоб маму не засмучувати муситиму якось зібратись до купи і піти на обід.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

їдемо до свекрухи на Паску. сьогодні дізналась, шо не буде ні другої невістки з чоловіком, ні свекра (роз"їхались по бабах-дідах).
2 дні протирчу в чужій хаті. весело, просто зашибісь

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

П'ю німесил... Потім поїдемо по батьках/дідах/бабусях... Взагалі немаю ні сил, ні здоров'я, але треба...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І ми їдем в гості... 40 хв маршруткою з малою... Буде весело...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Погода підкачала...
Але на все є врочистість, нє? 4 години денного сну в оточенні дітей, які солодко сплять чим не додаток до святкування Великодня:xaxa: почуваюсь людиною
Раненько ходили до церкви, діти сходили з розуму, молодший вигулявся так, що по приходу до дому штанці та куртку мусила запхати в пралку, бо обстежували прицерковні території ((( старший нудився і нойзав, облизувався на ковбаски в кошиках. Мене обсудили всім приходом, бо в кошику виднілась пляшка вина, і ще кошик був накритий старою серветочкою, то нічо, що їй 30 років і ми кошик святимо ТІЛЬКИ під нею, вона ж стара.))) За це не люблю село. В місті людям все одно, що в сусіда)))
Вдома смачненько поїли, і діти самі поповзли в ліжко, це був великий плюс ранкової прогулянки.
Завтра їдемо на села. Не хочу.
Ще врочисто й особисто познайомились з Shamna

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Христос Воскрес!
Після сніданку освяченим з великоднього кошичка , розпочався сонно-піжамний день... гостей мати не будемо і самі нікуди не йдемо в таку бяку...
Муж з синочком вже третю годину сплять, а я як не їм, то в неті сиджу

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ми щойно повернулися з гостей. Як зранку вийшли до церкви, так щойно повернулися, пішли поснідали до мами, потім з’їздили до бабці однієї, а потім вже до другої. З церквою сьогодні було щось. Так як в нас в хаті живуть різні парафії, а я ще молода господиня і своєї паски ще не пекла, то ми вирішили, що зачекаємо поки прийде з церки свекруха (в них було на 5 год), поснідаємо з ними і тоді підемо так на хв 40 до кінця відправи (в нас було на 6.3), але поки вони прийшли, поки поснідали, вийшло так, що виходимо ми з хати

а живемо ми біля самої церки

, а люди вже стоять і святять паску, мені ще так соромно не було ніколи Добре, що хоча би не мали свого кошика, а то би я зовсім згоріла з сорому.
Але у всьому є позитив - познайомилась сьогодні з Марусею Івановою, доречі, дуже гарні у вас діточки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

моє дітьо мало нині вночі "гастролі"

зубииии

і все одно прокинулося в 7.00. правда ще трохи досипала в мене на руках

коло циці

, а я за той час встигла ознайомитися з методами раннього розвитку діток. отак начиталася і помаленьку буду розвивати свою К на сніданок їздили до батьків, добре, що живуть за два кроки від нас. гарно погостилися, насміялися, нафотографувалися...
в планах був Шевченківський гай\ботанічний сад чи хоч Стрийський парк. але дощ всі плани зіпсув і ми потопали додому

навантажені різними смаколиками. добре, що у візочку є кошик для всякого-різного

. мала трохи нагоду подрімати, поки татко бавився з донею.
та ввечері таки розпогодилося і ми чудово погуляла в нас в парку та на озерах
гарний видався день. всіх з Великоднем!