Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і не кажіть. ну ніяк не можу заставити себе щось робити. Думаю чи варто іти в інститут, чи ні...Мама робить кіпіш щоб на вулицю не висовувалась, а то з моїм то щастям ще до повного щастя пристрелять. Сидіти в чотирьох стінах також не вихід. Поїзди за вікном просто зводять з розуму. Звикла до "штатних", а вчора і сьогодні що півгодини мусить якийсь проїхатись.
Вчора переконалась що Львів - то велике село, де всі один одного знає. Поспілкувалась з друзями. Всі в шоці від подій.
Сиджу п'ю кавусю, заїдаю шоколадкою і милуюсь своїми синіми нігтями

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В мене теж такий стан.
Страшно, хоч всіма способами намагаюсь переключитись, але 24 не вимикається весь день.
І щодо "народжувати в такий час" теж один в один.

Жахливі думки.

Навіть озвучувати не наважуюсь те що на душі і в голові.

Молитва допоможе. Мусим вірити.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Дівчат, давайте не впадати у паніку. Страшно усім. Але зрозумійте, "страшно" не закінчиться сьогодні чи завтра чи післязавтра. Наше життя ще довго і довго буде зовсім іншим. Не хочеться проводити аналогію із повоєнним часом, але після будь-яких насильницьких конфліктів розгул повного бандитизму і "безпрєдєлу" триває часом не один місяць. Враховуючи ту кількість зброї, яка зараз гуляє по рукам, ту кількість звільнених по усій Україні ув язнених, в т.ч. і за тяжкі злочини, ті процеси, які відбулися навіть у нашому місті по знищенню справ тих, кого ще не встигли посадити за важкі злочини, про спокій можна забути надовго.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Готуємося до гіршого, але надіємося на краще. Без паніки, без зайвих нервів. Віримо у нас та допомагаємо, чим можемо. Бережімо себе. Не піддаємося провокаціям.
Як же страшно..
Але ми сильні і доб"ємося всього. У це просто треба непохитно вірити. Будьмо мужні.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Нині так скоро день пройшов. З 11 до 16 патрулювали з чоловіком, потім їздили в Ашан. Як хто мене бачив, не лякайтесь, я просто змучена. Діти в батьків, завтра щось спечу і поїдем в гості. Голова тріщить

Отправлено с моего IdeaTab A3000-H через Tapatalk

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Як в такий час зберігати холодну голову
День почався з дзвінка свекрухи в 7й ранку, що вона вже в Винниках, тре поїхати забрати. Нє, ну добре, повскакували, почали один марафет наводити, друга штани зпросоня шукати, сіла поїхала-привезла. Далі було. Потім жіночко вирішили, що ще на гуманітарку тре заїхати, а після 5-ї хвилини у магазині рєзко згадали, що то вже на зупинку тре. Ну на зупинку, то на зупинку.
Приїхала до дому, а в робочому скайпі таке...питають співробітнички, чи я задоволена встановленням жидобандерівських законів, що тепер всіх східян будуть бити - різати, що в Київі мародьори безнаказано офіси виносити...ще налили какашок в душу, і на кінець сказали подивитись стріми з Харкова та Одеси. Цитую "Теперь воцарится мир,справедливость и благополучие? Ну-ну,поживем-увидим"
Та як би нічого, але осадочєк залишився.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я вчора мала схожу переписку з блогером з Одеси. Бридко так. Вони явно собі багато придумали щодо Заходу України і просто не фільтрують інформацію, котру їм підсовують.
Сьогодні хочу не думати про трагедії і сумніви, тому пів дня провела в ліжку з книгою. Вечір маєм провести разом з коханим..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А мені чоловік зремонтував зарядку до планшета! маленька, але радість!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

то не тільки наслідок дезінформації
люди росли і виховувалися в тих умовах і з тими думками
не треба далеко ходити, в Закарпатті теж дуже багато людей з проросійськими настроями, особливо старше покоління

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

в мене кожного дня така переписка з "східняками". Я вже якось звикла. Інколи вже навіть не знаходиться сил доказувати, що то звичайна не приязнь. Людям в голову не може прийти, що кожен добровільно іде на майдан, несе все що може. В нас повний тут "безпрєдєл", ну а про кулемети я вже писала. Коли наводжу приклад що я представниця "бандерівців"...Відповідь геніальна, ну то ти...Але у вас на заході всі безголові маньяки...

повністю з Вами погоджуюсь, а дехто взагалі і не українець. Як не крутіть, але в них зовсім інша ментальність. Дехто заляканий, а декому і так добре.

Ну і щодо дня...Охарактеризую одним словом - божевільний. Плачу, сміюся, дурію, заспокоююсь і далі те ж саме. Як каже подружка - прийшла весна і я скоро почну мяукати під вікнами. Треба іти спати, поки я ще якихось дурниць не зробила.

I need a doctor!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Зла=недобра
Ще вчора була засмучена погодою, оскільки я метеочутлива одразу голова тріщить, діти нудяться в хаті і нема жодного бажання щось робити.
Ввечері перед сном настроїлась на позитив, запланувала купу справ, а як результат в дома з двома дітьми. Іван зранку встав з закладеним носом(сухими козами як він каже), в садок не пішов. Коли зайшла в кімнату до сестри все стало ясно, вона хвора, ангіна. Цілу зиму намагалась догледіти дітей щоб не хворіли
Врочистість-наш хом"як ще живий, зараз дивиться з хлопцями мультики

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А ким ваша сестра працює?

Ми продовжуємо хворіти. Артемкові сьогодні вже значно легше. Пішов сьогодні до школи. Муж поїхав на роботу. А я з бісквітом залишилась дома. Ну і з Данилком. Але Данусик так тихесенько собі бавиться, що я часом забуваю про нього
На сьогодні знову відмінила заняття. Горло настільки сильно болить, що працювати сьогодні ніяк би не змогла. Дома в нас погром. Спочатку горіла проводка. Чоловік в суботу в одній кімнаті повністю її поміняв, залишилась кухня, всюди решту проводка нова.
Пороху в кімнаті повно. Ходжу постійно щось десь протираю, "пилосмокаю" по три рази на день і постійно відкрите вікно.
Ну і вчора почала текти колонка газова. Якийсь там датчик заглючив конкретно. Купа води, не знаю вже яким чином її збирати, і куди ті мисочки підставляти. Сьогодні муж буде її знову крутити, і той датчик міняти, якщо ситуація не зміниться, то треба шукати грошики на нову колонку.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

вчора запропонував один львівський журналіст ініціативу - один день максимально поговорити російською у Львові. Познімати відео, повикладати в нет. Показати східним областям, що у Львові за рос. мову ніхто нікого не вбиває.
И, хотя во Львове исторически сложились тяжёлые отношения с русскими и с насаждением чужого языка в советское время, современные львовяне с уважением относятся ко всем национальным меньшинствам. Поэтому я данную гражданскую инициативу поддерживаю, ведь как иначе объяснить тем, кто в танке, что революция в Украине произошла не по национальным, а по социальным, по человеческим причинам? Не нравятся бандеровцы - ладно. Но если вопрос стоит о том, что бандеровцы выступили против фашистов - то на чьей вы стороне?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ну я хіба азіровкою, чисто російською не вмію)
День насичений,прокинулась в 7.00, 2 год не могла прийти до тями. Потім вирішили піти з Іваном на закупи,таки бракує нам машини(точніше прав)бо сумки ледве дотягнули, мені сьогодні як ніколи треба було всеТепер вже годину на кухні готую. З Іваном надзвичайно класно ходити на закупи, помічник суперовий. Бідолася вимучився та заснув(вже не памятаю коли він в обід спав)
Врочистість -повернення пм додому, миє, а мої руки відпочивають від того процесу.
В планах доготувати все заплановане, прибрати і зустрічати чоловіка(апетит йому я вже нагнала)
Ставлю воду на каву і йду пробувати налисники
Всім спокою,миру та позитиву(наскільки це можливо тепер)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

тоді краще не тре, бо то вже провокація

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я вже п*ю каву.

Хочу аж не можу! З сиром і родзинками. Мабуть завтра на сніданок таки будуть вони.
Маємо ми вже нарешті нову колонку. Радості немає меж. Хоч обійшлась вона нам, м*яко кажучи не мало. Не очікували ми такої суми. Ну але вже як є.
Приколи з моєю хворобою продовжуються. Температура внормалізувалась, але голос мій живе своїм окремим життям. До обіду він був як в прокуреної старої тьолки, а після обіду взагалі зник. Тато щойно дзвонив, то більше хвилини такої розмови не витримав, подзвонив до мужа Муж ще з тяжкою бідою мене розуміє. На 5 годину заняття, а як я його маю проводити. Буде логопед дитині сьогодні жестами показувати. А шо, в дактилі я трошки шарю, так що можна відкрити дитині ще одну грань мовлення. І сміх, і гріх.
А ще муж наступного тижня їде далеко і надовго. Так що я знову буду сама. Ну, тобто не сама, буду за старшу. Не люблю так.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

прооооза... мала сьгодні неприємну ситуацію з колегами з Китаю, не розумію я такої поведінки, коли у них проблеми, то вони всі дружньо йдуть жалітися шефам, оминаючи мене.

Фу, противно.

На щастя все вирішилося добре для мене, проблему вирішили, вказали на причини

і зовсім не я винна

Одне добре, файна в мене шефова, мудра жінка.
Мала позитивну зустріч з коліжанками, вирвалися на обід разом, набалакались.

Одна з коліжанок, з Петербурга, сказала, що то неймовірна гордість, що в Україні люди не змирилися з ситуацією і діють. Пощастило мені зустріти таких різних, але добрих людей.

Тепер приповзла додому,

так так, приповзла, бо то ж треба було знервуватися на роботі вчора і піти бігати, зганяти стрес. То звичайно добре, але ж не годину і не по гірках... Ох, ледве ходжу сьогодні, ледь не забилася на сходах.

піду щось приготую на вечерю, дочекаюся чоловіка з роботи і мабуть вляжуся спати.
Всім гарного вечора.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Проза.
Сьогодня вирішила зекономити витрати на пальне і поїхала до Львова маршруткою. Мала забрати пакуночок, і передати деякі папери. Я ж не планувала заходити на секонд-хенд треба було вбити час, а магазин був як раз під боком.
Закінчилось то тим, що я від "планети" на краківському до костелу на привокзальній йшла пішки з тугонабитим рюкзаком і двома кулькамиСкільки калорій я витратила - невідомо, але зараз болять навіть м"язи, про які я думала, що їх не існує)))
Врочистість - мої музичні діти) молодший заставив мене дути в сопілку, а сам барабанив, старший ходив кругами і співав. Співчуваю чоловіку, який то слухав.

Будемо вважати то психологічною терапією.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

мене тостер шибанув током-налякалась-подзвонила чоловіку пожалітись і поплакала в трубку, чоловік сказав, що можу сміло отримати премію Дарвіна

за нейбезглуздіші смерті

от тобі і заряд на весь день
до того вперше гуляла з двома дітьми не в дворі, а по вулиці, один був в візку, інший цілу дорогу торохкотів про комп"ютерні ігри
отримала сьогодні листівку-вітання від дівчинки, що зараз живе в Іспанії, то моє інстаграм знайомство приємно
Домчик бавиться в своїй кімнаті, Люк на руках їсть-спить-їсть, мами по черзі надзвонюють і перепитують чи ще не записали дитину, чи ще не передумали, вже сил не має відповідати "не виноватая я, он сам" назвав

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Оновлювала сьогодні своє резюме. Прийшло до мене велиииике до того натхнення... Написала, взялася перечитувати... І ледь не розплакалася від того, яка ж я хороша та відповідальна...
Весь день в мене весняний та піднесений настрій. Вирішила не зупинятися на досягнутому та втілювати свою мрію в життя! А що? Можливо ще почуєте про мене, як про художнього перекладача.
А ще - вчора спекла свої перші мафіни, правда "з димком". Ну хто ж знав, що коли пише в рецепті 10 хвилин, то за 15 хвилин вони вже почнуть перетворюватися на активоване вугілля?