Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

гарний день, гарна погода з легким морозцем і сонцем. після сніданку де крім мам з дітьми нікого не було.. бо захисники перед тим цілу ніч святкували ...відповідно було досить шумно, але апетитно зато)
десь під обід діти були здані на команду нянь, а мами з татами переодягнені пішли займати бойові місця.... ну і чого слідувало чекати моє гарне містечко (яке я собі пригледіла день перед тим ) було на території "ворога" а я навіть і не подумала про такий варіант розвитку бойових дій, в результаті примостилась десь біля копиці сіна думаю зараз припорошуся ним і буду як снайпер відстрілювати... ага... чоловік каже не лізь в копицю там миші можуть бути :shok: ... а перебазовуватись було вже пізно, за кілька хвилин мою позицію захватили... і то не найкращим для мене способом, поки я виглядала з одного богу, а мене з іншого... розстріляли нагло, і не гарно ...сісти тепер не можу, філейне місце як вірний щит взяло на себе вогонь... плак. ну я теж один раз стрельнула... кудись в сосну.
обідали шумно... була піднята тема влив жінки на мозок чоловіка - і як себе від того захистити))
а далі займались хто чим, дітлахи в захваті були від собак які возять людей

я вже не сплю, бо попити кави в тишині і за читанням новин то вже приємна звичка.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ага, то про пейнтбол?
Фух, та ви так людей не лякайте...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

а ми вчора з сімєю однієї форумлянки гарно вечеряли :rus:, дитина моя лягла спати десь в 2-ій ночі, Домчик настільки зачарований "дядьою" що просто не міг покинути компанію дорослих, ми з чоловіком лягли десь в 4-ій, снідали сьогодні в тій же компанії з якою вечеряли хоч час вже був обідній
я то до того, що в нас з"явилась врочистість і гОловно через посиденьки, файно коли знаходиш класний людей в неті і стосунки переносяться в реальне життя ( а в тім що мені дивуватись, я з чоловіком в соц мережі познайомилась ггг)
ще скучаю за однією форумлянкою з якою даааавно не бачились, але вона на то має вагому причину тому я чемно чекаю коли їхня сімейка вже до нас приєднається
ну і сьогодні по плану навідатись до сім"ї ще однієї форумлянки, але то родина тому тут процес знайомства не інтернетний, в Веронічки було дн, а ми ще не привітали нашу маленьку принцесу бо всі хворіли, будем то виправляти, вже не дочекаюсь якогось файнющого тортика в Олениному виконанні
от ще б самопочуття покращилось взагалі б добре було
ага і ще маю вихвалялку нам вчора диван привезли і матрас поміняли і ми купили нову класнющю постіль (французьку сатинову-така приємна мммм) а Домінік сьогодні вперше спав в своїй кімнаті, словом все чудненько!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Такий гарний сонячний недільний день. Дуже вдячна чоловіку, що відмовив мене їхати з ним до батьків, а наказав відпочити і повишивати
Вчора, вже звично, вийшла на роботу, але начальник мене в 2 дня вже випирав додому, а мене про таке довго просити не треба
Вранці провела експеримент- коли я прокинусь без будильника, несподівано для себе о 7.30 я вже готова була розпочати новий день.
Вже і повишивала і скупилась всяким-різним. Залишилось щось приготувати і дочекатись коханого
Ну і між тим подивитись кілька класних хванцузьких фільмів

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Прокинулась з впевненим настОєм, що все буде добре .
Сходили до церкви. Правда пів служби я боронила чужих дітей від мого Ромчика. Одного хлопчика він з великої любові обкидав снігом, одну дівчину пошарпав за коси, ще хлопчика смикав з шапочку... і все з таким задоволенням . А враховуючи те, що ми біля церкви загубили нашого тата, то ужясь як втомилась .
Потім мали в гостях сестру і мій муж готували на обід. Так що сьогодні точно врочистий день.
Щойно бавились в "салон-перукарню" і я підстригла усіх своїх мужчин. Ой, ну такий талант пропадає.
Одним словом гарний день. А завтра нас чекає похід до стоматолога.
Поки дивимось Тімі, п"єм чайок і готуємось до перегляду файного фільму. Маю надію під нього повишивати свою сукню).
Усім гарного вечора!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сьогодні вирішила зробити малому врочистість - повела в цирк (тато був у нас тільки за "ізвозчика", на виставі ми були лише вдвох з малим).

Ой, ну, шкода мені тих тваринок і всьо... Ті два леви з гривами - такі замордовані були - капець, так виходили на арену, ніби "відчепіться вже від нас, нарешті". Ті, що без грив (самиці, значить), і тигрики - ще нічого такі, живенькі.

А виявляється, я малою навіть не здогадувалась, що звірята тільки й чекають весь номер, щоб їм кинули щось до рота. А тепер я тільки то і зауважувала: котики прямо вигризали їжу з рук дресирувальниці, а номер відпрацьовувати геть не хтіли.

Мій Сашко у львів.цирку був другий раз (пересувних, що бували на Сихові біля Арсна не рахую). Перший раз ще маленьким був - на шоу крокодилів заснув бідний, і весь другий акт проспав. А сьогодні ніби і сподобалось, але бачу, що мультики вдома - цікавіше йдуть. Змінюються нинішні дітиська, що тут скажеш...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сьогодні в мене все врочистість, тільки сестра все спаскудила увечері. Але не дозволю їй псувати мені життя
Отже, спочатку - церква. Потім - класне кіно, на яке встигли в останню хвилину ))), прогулянка по місту, суші вдома

та, нам знову захотілося сушів, а я ще й тихенько "комуніздила" вакаме, які мали бути в середині суші , ті водорості мені так смакують

Зараз заповнюємо листівочки і потихеньку збираємося в люлю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Якщо чесно, порівняно з попередніми дресирувальниками, які були у нас за минулі декілька років, теперішні реально знущалися з тих тигрів і левів (знаю, що багато хто взагалі проти дресури в цирку, особисто я, коли бачу, що тварини доглянуті і життєрадісні, сприймаю досить спокійно).

Ну не розумію, для чого штрикати палицею в того нещасного лева, який сидить собі чемно на тумбочці і нікого не чіпає? От просто проходила собі дресирувальниця повз, і так ні за що влупила бідну тварину. Десь писали, що це мало не учні покійного Шевченка, а як на мене - хіба що на пародію тягне (я ще застала декілька вистав у дитинстві). Та навіть у того ж Пінка, на якого не так давно напав лев, тварини виглядали живішими, чи що... Так гидко було ще коли у нас гастролював якийсь італієць, у нього тварини були такі ж затравлені.
А стосовно котів - тут все неоднозначно, у мене було два таких, що могли пакувати безкінечно, за шматок м"яса маму рідну би продали, а голодом їх явно не морили, доводилося обмежувати, бо були би ширші, як довші. Як каже Куклачов, коти дресурі не піддаються, вони роблять тільки те, що їм самим подобається.
Пам"ятаєте може номер, де кіт в баняку, виявляється, це в того кота від природи була така тяга сидіти в баняках, а дресирувальник просто використав цей котячий пунктик.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Врочистість в нас почалась ще в п"ятницю. Були на весіллі у друзів, гарно так посиділи. Вчора в чоловіка на роботі був корпоратив. Покатали нас на яхті. А сьогодні спали до обіду, потім за продуктами з"їздили і дивимось Оскар. Ен Хетавей, як я і сподівалась, здобула свою заслужену нагороду. Взагалі "Знедолені" мають трохи нагород. Що здивувало, Джордж Клуні і Бен Афлек прийшли на церемонію з бородами. Незвично...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

вони певно бачили оце відео

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Давненько мене тут не було, розкажу і я про свої вихідні))))Провели ми їх з друзями біля Трускавця, в санаторії "Вернигора", відпочинок був казковий, дуже задоволені, мали насичену програму, все сподобалось. Наша доця під такими враженнями, що прийшовши сьогодні в садочок з самого ранку, вже розказала виховательці, де вона була вчора)))А ще, повертаючись додому, передзвонили до нас батьки, щоб заїхати до них забрати посилочку для Роксолюсі з ВАмерики, стільки всього класного маляві дісталось)))))) Вражень багато, емоції переповнюють. Всім гарного початку робочого тижня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А в нас такий гарний день вчора був , наїлися суші, сходили в кіно... святкували трохи пів року наші сімейці. А в ночі це жах якийсь був, горло розболілось ( добре що зараз не болить) декілька разів під ранок ходила обніматись з туалетом (думала може від суш, але ні, таки токсикоз) голова зараз квадратна, як в тумані ходжу.. підозрюю, що й температура є... засмутилась страшенно...і за маля переживаю... а ще недавно тішилась, що давно не хворіла, от і натішилась
чекаю на маму з малиною, лимонами... будемо лікуватись..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Починаю знову захворювати, почуваюсь як перемелена. Чоловік у відрядженні теж захворів, то хоч і мав вчора вихідний, погуляти по Львову не зміг.
Ще й нині якісь дивні люди дзвонили у двері в шостій ранку, тоді в сьомій (ага, так я й побігла відкривати двері). Дзвонили, як виявляється, всім сусідам, бо вночі в дворі підпалили аж дві машини біля нашого під'їзду.
Дивний якийсь нині день, мрію про теплу ковдру і чай з імбирем. Робота голови ніц не тримається

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А в мене врочистість - дитина спить як звично в обід, а то після трьохденного заливання в мальоту регірону_води_чаю після випорожнень з усіх місць, моя Олеся з лежачого положення перемістилась в сидячо-ходяче і спала температура,
а ще спала напруга від ниючо-кричущого чоловіка, бо я безсердечна не везу дитину на капельниці, і взагалі його все нервує,
нє, а чьо, а мені то усьо просто в кайф
Побувала на прийомі в Гайдука - прикольний дядько, такий незвичний, проте втішив, що я на правильному шляху.
Так що вуаля - я п"ю каву, дитина спить, і я сьогодні посплю вночі нарешті,
і вечерю тре приготувати, щоб мужа окончатєльно заспокоїти.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сьогодні, у кумасі, день народження, думала, що трохи розбавлю свою прозу врочистістю , але подружка вирішивши, що починати святкувати з понеділка, погана прикмета, святкування перенесла...на рік , жартую. Може і на краще, бо діти ще не зовсім здорові і було б совісно залишати їх, хворих, на свекруху.
Вчора святкували свято мужчин , сеста з чоловіком оцінили кулінарні здібності мої і мого чоловіка, навіть простенький десерт, який приготувала Юстя, прийшовся усім до смаку. Які ж ми усі файні і господарські, а, ще як справжні таланти - скромні. Муж мені спрезентував сумочку, тепер шукаю взуття, котре б до неї пасувало.
А, взагалі, настрій такий, що хочу того, не знаю чого .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

мати рідна, як то корисно часом втратити роботу! я - виспалась (14 годин спала!), спокійно можу повчитися, приділити собі в Коханому час, поприбирати і просто повалятися в ліжку з книжкою!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Красивий, просто казковий ранок, сонячний ранок! Під вікном співаюсть такі милі вогняні пташки - вони щоранку мене будять, сьогодні я проснулась від того співу о сьомій
Відчувється прихід весни. У навушниках голосно лунає музика - Fun "We Are Young". Хочеться великих, кардинальних змін, часу для себе, для своїх цілей, для свого чоловіка і донечки. Інтернет просто пожирає взимку. І оскільки ми все-таки ще молоді, треба братись до рішучих дій. Вперше не хочеться тратити час на "посиденьки"... принаймі поки що :xaxa: Зжимаю волю в кулак, щоб заходити сюди порідше, бо пообіцяла собі ще кілька днів тому взагалі не заходити, але разок в день поки собі прощаю
Навколо стільки прекрасних речей, які просто проходять повз... Всім і весни!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

О це майже про мене. Тільки я собі уже вдруге обіцяю, бо перший раз сила волі протрималась 10 днів. Тепер уже трохи сила волі сильніше, то сподіваюсь я зможу.
А так дні як дні тільки тепер я більше всього замічаю і маю велике бажання змінити щось у своєму житті...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Тихий вечір, наскільки то можливо з моїм непосидющо-кричущим хлопчиком. Але то вже не та дитина, яка була минулого року. як час летить... Щось з захопленням розповідає на в більшості тільки мені відомій мові, кожних пару хвилин маму цьомає, обнімає ніжними дитячими рученятками, каже шо мама "мій-мій".))) То так приємно. В такі миті життя стає кольоровим і прекрасним.:rolleyes:
Чоловік тепер додомцю приходить як в готель, бо працює як віл. От не можна йому давати такої роботи, типу скільки зробиш, стільки заробиш. В результаті встає 5-6-а год ранку і от вже котра година, а він додому і не збирається. Але то все таке, дякую Боженьку що допоміг знайти роботу, бо оці майже два місяці пошуків добряче влупили нам по фінансах, а про нерви взагалі мовчу.
І взагалі добре, що зима закінчується. Ще чуть-чуть і все почне цвісти. От тоді життя попере. Ну, я собі десь то так уявляю. Завжди говорила, що досить ненавиджу зиму, а от "чорну" зиму взагалі не терплю. А зараз вона така і є з чорним болотом, чорним снігом, чорними деревами без абсолютно ніяких фарб. Сумно, противно і увесь час мокрі ноги і штані ззаду в болоті чуть не до попи. А ще майже кожна проїжджаюча повз тебе машина ощасливлює куском болота на одязі, а то й цілими бризгами межи очі і взагалі...

Ой, на разі включили ми собі з малим "гугі", як він то називає, тобто музичку, п"єм чайок і балдієм. Моя дитина мультиків не признає, а тільки сучасну музику, всілякі кліпи...). Ну, чисто к мамця. Ги.)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Це точно! Я вже марю тою весною - теплою, квітучо-пахучою. Щоб забираючи ввечері Настюху з танців, не бігти, кутаючись, додому, а неспішно прогулюватись всім сімейством, з можливістю присісти на столиках і злопати "заборонений" десерт А ще хочу яскравий (мабуть, помаранчевий) гаманець, яскраву сукню і туфлі А ще весною я постарію - мені стукне тридцятка, і якщо раніше я цього боялась, то тепер чекаю з нетерпінням - а раптом помудрішаю
Щось я відволікалсь.. На вихідних відмітили татовий ювілей - 50 років. Не віриться, що така вже солідна цифра. Батьки мені сприймаються вічно молодими Так наїлась, що боялась зважуватись. Ан нєт - з тими дітьми і біготнею за ними, навіть умудрилась скинути пів кілограма за банкет