Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Про стелі, що валяться, сьогодні цілу ніч починаючи з півночі наш " мегакльовий" сусід з кодовим ім'ям рАгуль ( насправді то одне з кодових) щось таке робив ремонтував-набивав, що складалось враження ніби щохвилини падає велетеньська шафа і то до самісінького ранку сьогодні приїде чоловік з столиці і вкрутить тому мудаку мозги, бо це вже ні в які рамки не лізе, цілими днями а тепер і ночами ремонтує щось там, навіть сусід збоку сварився. Словом я страшенно не виспана і від того не дуже добра, а вранці ще їздили здавати аналізи і трохи плакали, що впринципі Домчику не властиво але потім ми завалились в гості до Домчиковоі однокласниці, моєІ потенційноі невістки і її мама форумлянка годувала нас смаколиками, ми малювали, бавились, було трохи санок і гри в сніжки, а потім довжелезні корки по дорозі додому. Зараз нам вішають тюлі-штори і зустрінемо татка в ще затишнішій хатці
Нарешті думаю про новий рік, вже хочеться свята, динамічного, яскравого і трохи казкового

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Довгий, холодний, мокрий день. Прокинулась вранці від того, що Данік обпісявся і стогнав, щоб я його переодягнула. Мусила переодягати ще й постіль. То результат випитого залпом півлітрового соку наніч.
Потім сніданок, уроки з Артемком, мокра дорога до школи. Сиділи в школі півтора години, всім жарко, одна я змерзла як цуцик. Після школи надумалось моїм діткам йти до магазину. З магазину, вже з повною сумкою, п*ятнадцятихвилинну дорогу ми йшли годину. Всім було тяжко, слизько і ,чесно кажучи впадло йти швидше. Прийшли додому, дітвора випила чайку з печивом і полягала, а я в нетрях інтернету загубилась. Через пів години, після випитого горнятка кави я пішла спати. От недавно прокинулась і мені далі холодно. Діти ходять в тоненьких гольфиках, і їм тепленько, а я в спортивних штанах, кофті на довгий рукав, в олімпійці теплій, і мені холодно.
Треба йти знову лягати. Включу телевізор, який я дивилась рівно тиждень тому, в середу

Дивлюсь телевізор тільки по середах, бо Мастершеф йде. А коли він закінчиться, то певно і в середу телевізора не включатиму.

і буду пити чай. Потім вечеряти,а потім спатки. Ну от і день пройшов

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Таки не кажи гоп, поки не перескочив(( вішали тюль-штори і практично всі познімали, бо закороткі, а деякі і криво пошили, спихують на тканину, що так себе повела при розвертанні, висоти в нас нестандартні 3,5 м, харюсь і тих жінок шкода бо стільки часу прасували-чіпляли і себе шкода, бо досі вікна "не вдягненні" ((
Пічалька, йду щось втопчу доброго

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

день як день- прогулянка,санчата, сніжки, сон, навчання, знову прогулянка...а от вечерок "удался".прийшли в 7 додому, а в нас світло пропало, тільки в квартирі, в будинку було...ну я поклацала пакетниками-нічого, пішла до консьєржки взяла ключ від щитка-там теж все гуд, дзвоню до мужа, а він на іншому кінці міста( а з такими заторами то шо на іншому кінці світу) через годину приіхав, теж нічого не зробив, викликав електрика, який теж з кривчиць годину іхав, діти ниють, істи хочуть, а в мене ж нема газу- весело коротче.... ну але приіхав дядя міша)) і все зробив) Тут би мав бути хепі енд, аж ні- сашка шось бачу якись не такий, міряю Т- йопсель мопсель 37,9...ну добре хоч плита запрацювала-напоіла калиною малиною, завтра будем бачити що воно таке....вложила дітей, думаю треба комп включити, треба було дещо зробити, а комп здох(....пью чай і йду спати...дурний вечір

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Із врочистості - вчорашня операція пройшла вдало і сьогодні матусі вже краще - навіть без обезболюючого обходиться.. Дуже надіємося на початок "білої полоси"...
із прози: готування, миття посуду за два дні, 3год роботи за ПК, тепер підемо трохи погуляємо із малечею і знову до роботи...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ааааа, дівчатка, який в мене день!!! Почався тим, що Домчик знайшовши татка в іншій кімнаті привів його до нас в ліжко і показував своім прикладом куди мене цьомати, тобто з самісінького ранку мої кохані чоловіки обцілували мене з ніг до голови в прямому змісті після експрес сніданку ми з Домчиком розгребли машину і поїхали на заняття, о, то було одне з найкращих точно, синочок вперше танцював з усіма до того тільки спостерігав, але тиждень тому показав мені вдома, що знає всі рухи ( може і слова знає, але ж він практично не говорить)і сьогодні свєршилось! Я така горда-горда! Після заняття ми поїхали на заправку за омивачем шкла, малявка захотів в туалет, і то в приміщення, але виявилось, що в нього зайти треба з вулиці і тут з'явилась вона- жіночка-прибиральниця, що впустила нас в службове приміщення, аргуметуючи тим що на дворі зимно, а ще побажала нам гарного дня, в неї такі добрі-добрі очі потім нам пощастило швиденько забрати медкартку і після поліклініки малявка заснув в авто, забравши по дорозі няню ми поїхали до ортодонта, там зсунулась черга але симпатична дівчина мене пропустила, ортодонт подарував мені зубну щітку, не хотів випускати мене з порожніми руками після того як я передала орг льодяників для його діток, ну і нарешті ми приіхали додому, синочок прокинувся, прийшла моя мама, готує свій мега суп з фрикадельками і грибну підливу, а я сиджу тут і тішусь-тішусь цьому дню і всьому що сьогодні відбулось, приємно, коли навколо стільки гарних, добрих людей, що заряджають позитивом, або просто дарують усмішку, бажаю вам і собі побільше таких людей і продуктивних-гарних днів!

Можливою ложкою дьогтю в цій діжці меду може стати прихід тих жінок, що мають повішати штори, ех як би було добре якби цього разу все вийшло б так як мало бути, але якщо і ні я не засмучусь бо це кльовий-кльовий день

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Пишу про вчора: мій тато, втомлений офісною працею, його дочка, тобто я, теж втомлена офісною працею і моя дитина, а його внучка, яка обділена моєю увагою, через те, що я втомлена офісною працею, а дідо постійно занятий пішли вчора ввечері о 19:00 у Шевченківській гай кататися на санчатах!!!!

Це було круто! Дівчата, там ТААААКА зима, стіко снігу!!!
Ми дві години дуріли, бавилися сніжки, ліпили бабу, спускалися з гірки на санчатах!!!! Як в дитинстві. Це настільки класно, що забуваєш про усі проблеми на світі

Вечір, темно, світло ліхтарів, купа снігу і ворони каркають!
К-Р-А-С-О-Т-А!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

а в мене далі ще осінь, я сьогодні як якась ідіотка бігала по вулиці, і угами (це я до того, що вони добре зачерпали) розбивала гори поскладаного на узбіччі листя ! і так мені з того весело було, але вже така холодіна надворі, я так затишно вже шурую зранку на роботу в шапці!
сьогодні трохи часу провела зі свекрухою, вона вчепилась, що нам треба і то вже новий телевізор на 42 інчі (та я навіть не маю де його ставити), і вона нам його купує на Різдво! я ж у відповідь їй сьогодні привезла комод, вона таке полюбляє!
ось у магазині ще для неї фоткала!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я пів-дня варила суп, та так, що пів-каструльки вже википіло..Мене то спина боліла, то просто прилягти хотілось...Потім з Сашком в басейн (вже заявив мені, що не хоче ходити на плавання. бо тренер казав ниряти, а йому то не дуже подобається, я , як могла, переконувала, що так не можна -чуть щось не подобається - зразу залишати..), після басейну малий ще хотів бігати й кидатись сніжками, а я хотіла одного - додому й трохи полежати ..Ввечері ми пекли "піцу" - чомусь так Сашко назвав яблучну шарлотку. Він сам збивав яйця з цукром міксером, допомагав різати яблука..Одним словом ми плідно провели вечір. Зараз малий спить , а я дивлюсь "Зважені й щасливі".

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Маю сьогодні врочистий настрій. Дітей не повела ні в школу, ні в садок, думала поспати, але наше мале риже чудовіще по імені Лола все одно нас розбудило в 8:00. Вже з самого ранку почала приймати привітання з іменинами. Зараз плануємо трохи привести мамине лице в порядок, сходимо в магазин, потім будемо шось готувати. Приготуємо якихось смаколиків, зберемо то все в торби і йдемо до доброго знайомого додому, щоб святкувати мої іменини. Добре,що є друзі на світі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Вже почався період святкувань - позавчора гарно відзначили День народження племінниці, вчора зустріли Миколая, а скоро Андрія, і знову Миколая...
Ще би Марчик знову став таким чемним, як був, бо я вже сили немаю з ним воювати. Всі кімнати закриті на ключ, де він там і я, бо залишити його самого просто неможливо - обов"язково щось вчудить. Я вже сили немаю бігати за ним і пильнувати чи все ціле і там де було.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

ох інтернет...
чому зі збільшенням активності в соцмерах, люди стали писати привітання копійованими віршиками, а емоції зображають примітивними смайликами? чому важко знайти хвильку і подзвонити, сказати щире слово від себе?
якось так мені сумно від того... ніби й зближує, а насправді віддаляє...
але то таке, ліричний відступ.
а моя причина до врочистості за півдня вже мене так вимучила, що я лежу без задніх ніг і мрію, щоб те маленьке катрусятко поспало ще хоча б годинку.
вечір буде тихий, сподіваюсь ), всі святкування переносимо на вихідні, сьогодні постимо.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

їдемо за місто, в глухий ліс, в заповідник, маємо путівки в санаторій... на вечір вже зроблена заявка на сауну.
на вулиці падає сніг... три дні ходила в пошуках зимових черевиків зрозуміла одне - я сама не знаю що хочу.
булочка не розуміє що то на вулиці робиться, як то так що все біле... холодне) в руки брати сніг категорично відмовляється... але відкрити рот і лапати сніжинки з задоволенням)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Про зближує -віддаляє, ще коли в чоловіка був блекбері я ствердилась в думці, що він робить його ближчим до світу і далеким для мене, є такий парадокс , від тоді я не люблю сматфонів і т д і ненавиджу сповіщень про нову пошту бррррр а соц мережі, пожираючи час, зближують нас з далекими, часто не знайомими нам людьми і паралельно віддаляють від близьких і найрідіших, треба шукати золоту серединку і правильно розставляти пріорітети, сказала я, та, що до цього часу практично не встаючи з ліжка взахльоб від ранку читає блог, на який випадково натрапила приємно що в світі є багато цікавих, яскравих і щирих людей, я такою була вчора, а сьогодні в мене піжама день, спину ломить страшно, п'ю каву і підглядаю за чужим гарним життям

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

По-доброму заздрю Вчора наш татко зробив старшій дитині приємність - забрав раніше з садочка на санчатах, і повіз у парк, кататись. Ввечері, після тих катань, до нас, сопливих, добавилась тепер вже кашляюча Настя Сидимо всі троє "дівчьонок" дома. З врочистості, хіба наш татко, який втік раніше з роботи і допоміг з вкладанням дітей

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Поповнюю ряди слабуючих. Я успішно вкотре перебрала естафету в Романа і мучусь з запаленими горлом-носом-очима ломотою в спині і прочіїми прєлєстями застуди.
До слова, вчора ввечері був такий морозяка, що я дітьо мусіла відігрівати від десятихвилинного походу з гаражу на санчатах. Він в нас ітак кашляє, як старий дід, а ту ще привели його, як льодишку...Тепер він на додачу і сопливить.
Всеж планую вибратись на пошту відправити миколайчика, ну і на вечір проза: прибрати і наварити.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

я так чекала нарешті ту п"ятниць, так чекала, що сьогодні коли виїздила з роботи обдерла добре машину, зламала сенсор який відриває автоматично ворота, і зламала своє дзеркало!
ех краса така, я приїхала додому, обірвала вже чоловікові телефон, нарікаючи на свою неуважність, і гірську жіночу долю! тепер сиджу вдома тихіше води, нижче трава!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я чекаю чоловіка з відрядження..Планувала сьогодні попрацювати, але зле себе почуваю, то вирішила не мати прямого контакту з людьми..Забрала речі з Манго - тішусь! Всі розміри вгадала

допомогла мені тут одна чарівна форумляночка

, одяг класний...Правда, одна сукня натякає, що досить їсти по вечорах, бо на НР буду в ній ковбаскою Закупилась на гуртовому Шуварі так, що чоловік впасти від щастя - купила ЯЩИК мандаринок! Зараз поставила пектися м'яско, зберу речі і поставлю їх пратися, а сама буду шукати варіанти, від чого так сушить слизову носа...брррр.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ой готусь, ой готуюсь....... Значиться так: штори-тюлі-покривала-скатертини познімала, попрала, повішала, познімала, попрасувала, повішала на місця. Вікна помила, кухню вилизала всю, пилюки-павутини зі всюди постирала, попилососила.... ху... замучилась...
Завтра маю пів дня на те, щоб смачну святкову вечерьку зробити і, після сьогоднішнього прибирання, себе до порядку привести. Через пів годинки чоловік виїжджає з Риму і завтра ввечері має бути дома. Сказати що чекаємо - то нічого не сказати. Мало того, що сам приїде, так ще й цілу валізу подарунків везе
Ну але подарунки то таке, головне щоб сам щасливенько додомцю доїхав!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Про санки. Теж вчора каталися. Дитячі емоції неймовірно позитивні, в принципі як і мої. Минулого року було зовсім інакше. А зараз Ромчик виріс, то його щастю меж немає так радіє тому снігу.
Я йому реально радію менше. Особливо сьогодні коли змерзла як пес на вулиці.
Вирішили мої домашні послати мене за медом на Коперніка. Ну звичайно, Христя ніц не робить, чого б їй не погуляти. Моє гуляння тривало півтори години в черзі з купою пенсіонерів. Черга довжелееезна, бабусі злі і сварливі. Ааааа, ужассс. Як я не захворію, то буде дійсно чудо, бо ніг не чую нормально ще й досі.
Після так званої прогулянки забрала подарунок солодкий на роботі і пішла відігріватись. Прийшла сестра, забалакались, зачаювались і я відійшла. В обід заснула з малим. Рідко таке буває, востаннє не пригадаю коли таке було. Але я таки відігрілась. Прокинулись від того, що хтось краде рибу яка розморожується на кухні. А взлетіла, рибу врятувала, Ромчик кіцьку ще досі сварить, любить він в нас то діло-сваритися)))
Що буду робити ввечері незнаю, чоловік днює і майже ночує на роботі. Одним словом нууудно.
На вихідні маєм два дні народження в товаришки і в мого хресного тата. Так що будем по гостинах ходити.
А ще моя найкраща подружка вагітна. Тішусь, не то слово)) В моїх подружечок не має ще дітей, то буде першеньке. Файно)