Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

вчора погано себе почувала, а нині прокинулася з невідомою сильною тривогою... якась вона така була реальна, що навіть не знаю як сприймати - як передчуття-інтуїцію чи як який гормональний збій..
правда молитва і чудесний зимовий вид з вікна вернули мене в норму.. з самого ранку чоловік зі свекром перевозили деякі меблі-речі на нашу квартиру, треба буде то все там впорядкувати і порозкладати
і хочеться жити окремо, але і купа нових клопотів (біля свекрухи так дообре

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А в нас чудові-пречудові і незвичні вихідні Ми вперше за 2роки 3 міс. і 25 днів залишились самі без дітей. Мої батьки забрали їх в п"ятницю ввечері і годину тому тільки привезли.
Як то незвично першу ніч було - не передати. Я двічі вставала до Оленки, бо здавалось, що вона плакала. В суботу трохи прибирали, потім ходили до Ромчика на Романа, то якось непомітно день минув. А в неділю я вже не знала де себе подіти - так мені сумно було без дітей. Я навіть казала, що поїду заберу їх додому. Але як виявилось дітям мами не треба - Оленка навіть по телефону не хотіла зі мною говорити Тож ми вирішили нікуди не їхати. Чоловік тягнув мене в кіно, потім в театр, але в мене щось не було настрою, тому фільми ми дивились вдома.
А сьогодні врочистість продовжується - дітки біля мене, діляться враженнями. Олена за тих 2 дні якось аж подорослішала, так багато говорить. В планах щось спекти і обіцяла дітям вирізати сніжинки. Гарного всім початку тижня

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А ми на вихідних з сімейством літали на Мальдіви, ми всі дружньо купалися в зеркально прозоро бірюзовому морі, ліпили замки з білого піску, і освіжалися піноюколадою під пальмою на гамаку, а потім.........а потім я проснулася від будильника, який нагадував, що я маю швидко зробити сніданок, помитись , збиратись і бігти на роботу, погода за вікном мене теж "порадувала", виявилось , що у мене пропав голос, сів акамулятор в машині, і запізнившись на годину на роботу, мене нагрузили купою роботою. Еххх, а такий класний сон був

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ну щож, празднік удался!!!
Причому так удался, що он тільки прийшла до тями і відіспалась від Романосвяткувальних походеньок.
Найближчі рідні всеж прийшли до моєї дитини, такщо гостину не дарма готувала. Задарували новими цяцьками, третій день з них не вилазить. Найбільше в пошані презент хресної - залізна дорога... (удівітєльно, чого б це?)
А найбільше задоволення таки отримала Я! Вперше за чотири роки вибралась в Пікассо. Вав! Нічого не змінилось, таж дружелюбна атмосфера, класна музика і приємні люди. Натанцювалась по самі помідори
Хотю іще! Правда сумніваюсь, що найближчим часом мій любий відпустить мене так ще раз, особливо зважаючи на те, що "весела мать сім"ї" припльонталась в четвертій ранку вся така класна, танцююча і переповнена емоціями...:o

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

снилось мені сьогодні, що я знову вагітна . і весь сон бідкалась, що знову цього року на лижі не поїдемо .
але добре, сон залишився сном ггг.
з висоти свого поверху намагаюсь не дивитись на болото і калюжі, а тільки вдалину, як кружляють сніжинки, і так гарно-святково-зимово почуваюсь... а ще ми з катеринкою сьогодні напекли імбирного печива

я упущу про те, що зараз робиться на кухні після такого спільного процесу , головне гарні емоції і в результаті смачні пряники.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Знаю, що такі сни це на якусь гарну новину, такщо очікуйте

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ніби звичайні дні, нічого особливо, жодних атракцій, але так якось файно ті дні проходять.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Дякувати, що моя жаба сьогодні вихідна, бо вона мені б допомогла з заздрощів втопитися в каві( яку я зараз п"ю) поки я дочитала до середини допису
От які сни треба дивитися, а я сьогодні светр купляла ))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я щось взагалі без настрою. Цього тижня в тата ювілей, буде збіговисько в ресторані, розміром як весілля, але нас там ніхто не чекає...

Та правильно, для чого там такі колгоспники, як дочка з внучкою і зятем, а тим більше, жінка, своїх звйозд буде цілий зал

Ну, та й нехай там, якось переживу, менше обмовляти будуть, гірше, що вчора мене поставили перед фактом, що потрібно ще щось додатково приготувати, а потім під кінець тижня ще й кохана родина з села приїдуть.
Бліііііін!!!! Тільки від дня народження малої відійшла, а тут ще й застуда вчепилася, ніби і тиждень була на лікарняному, але так остаточно і не вичухалася, ходжу як зомбі, ноги викручує (це у мене з дитинства звичне ускладнення після ГРЗ). Казала мама, що прийде допоможе, але я навіть не хочу її турбувати, минулого тижня сама ледве жива була, тим більше, цими вихідними має йти на роботу.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

В мене таке сьогодня буденне, що ну нафіг. Знесло мене юзом по мокрій бруківці в машину справа врочистість - обійшлося поламаними зеркалами, і невеличким стресом.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

а я вже встигла подумати - хто летить на Мальдіви на вихідні?! вже як летіти то на тиждень-два.. (переліт то недешевий)
певно, думаю, по роботі, заодно і відпочили трошки)))
... а мене у сні начальство перед іншими висміювало, а ті аплодували))) може то теж вплинуло на мою тривожність зранку)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Чудовий понеділок. Приїхала в гості приємна форумлянка napoleona з донечкою Оріяночкою (яку я періодично називала Андріаночкою і звідки то я взяла). Дітки знайомились, бавились, пили і трошки їли. Так цікаво спостерігати за тими мальотами. А яка чемна і скромна Оріяна. І я навіть була сама з дітками поки Оля десь собі гуляла (казала що по мило йде, а невідомо де вона була). А ще я брала участь у висаджуванні і з того дуже горда (бо дитина, яка мене бачить вперше і зі мною залишилась, і не плакала то й ще й мені показала що вона хоче). Ну і похвалюсь - нам привезли в подарунок такі класні модні штанці (для донечки) і такий смачнющий тортик з вишнями (для мене, що я ділитись ні з ким не буду).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Навіть не знаю, куди написати. Думала в жилєтку, бо настрій справді такий -всю мене трусить і ниє в районі серця. але зрозуміла, що те, що сталось сьогодні -це звичайна проза мого життя...Життя, в якому мій рідний брат ненавидить мене так, що ладен зробити все, що хочеш, лишень би мені на зло, лишень би мені було погано. Понад 20 років стояло в нашій хаті піаніно.

Колись мені його купили батьки, бо я дуже хотіла "музіцировать", але не склалось в мене з цим. Брат вчився на скрипці, тож потім він використовував піаніно для своїх уроків

Воно вже багато років стоїть не настроєне, стояло просто, бо шкода викинути. Цього року я віддала старшого сина в музичну школу, на диво йому дуже сподобалось займатись музикою. З другого семестру тим учням, що грають на віолончелі дають ще додатковий предмет -піаніно. Завтра мав прийти вчитель настроїти наш інструмент. Максим попросив дядька (мого брата) віддати одну з деталей до піаніно і сказав, що прийде вчитель настроїти його. Той походив-походив по хаті, влаштував моїй мамі скандал і прийшов і перетягнув те злощасне піаніно в свою кімнату... Сказати, що я відчувала в той момент,як він його перетягував - неможливо...єдина думка крутилась в голові - "Як так можна ненавидіти людей? За що? за що ненавидіти мене? за що ненавидіти моїх дітей? За що?" Мала сидить плаче, малий в шоці, в мами, підозрюю, до завтра тиск буде всі 320/200. Отака проза мого повсякдення і на превеликий жаль її вже ніколи не змінити. Мені то до завтра перейде,бо я вже за стільки років звикла до його ненависті, але вот маму шкода страшенно.Ще пару таких його вибриків і...боюсь навіть подумати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Хороший сьогодні день, нагадалась мені львівська осіння погода: похмуро, мокро, але тааак тепло, що вже з самого раненька ми з малечею гуляли навулиці і обтраскували всі калюжі навколо дому. Повітря таке легке було, що ніяк не могла ним надихатися.
А потім пішли у гості до сусідів, до хлопчика такого ж віку, що й моя дитина, до української сімї; малявка розчинилася серед усього нового, мамусі натринділися, і так пролетів майже весь день - лише щойно повернулися додому, бо вже дуже хотіла малеча спати. Заснула дитина, а я продовжую відпочивати. Гарна врочистість буддених днів.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

От гад. Просто гад. Співчуваю. Шкода малих.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сиджу цілий день за компом, фотошоплю малюнки кераміки на роботу. Від того, що стільки часу мушу сидіти, все болить, часу обмаль, фотошоп вже скоро снитися буде .

Врочистість - то люди, які мене зараз оточують

А ще нині помітила, що в мене росте зуб мудрості ))). Тішить, що температури нема і не болить

часто чула від знайомих, що дуже мучаться в той час, коли той зуб росте

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

котлети з ароматом апельсинів, тушена печінка з ароматом апельсинів, варена картопля з ароматом апельсинів, навіть морква з часником , і та з ароматом апельсинів...
ні, то не забаганки апельсинового маньяка , то я варила апельсиновий сироп і залишила без кришки в холодильнику .
доця тааака нудна і вередлива, що як засне на годинку вдень ,то я не знаю, як то придумати собі відпочинок, щоб побільше релакснути, от поки думаю-думаю, тут і катька вже прокинеться, і мама далі "в бой"... змучилась...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сидю п"ю чай. Їсти не зварено. А я дивлюсь останню серію "Не родись вродливою". І так ніби вперше))).
В нас ремонт-ромонт-ремонт. Сьогодні в прямому значенні валилась стеля. Я після того дві години то все відмивала. А завтра мене чекає серія 2.
Подарували нам на Романа тісто для ліпки. Дитина не натішиться. Тепер ми цілими днями щось ліпим та й ліпим)).
Зима нарешті потішила своєю по справжньому зимовою погодою. Вчора мої хлопці так сніжками кидались, що снігу практично не залишилось на подвір"ї.
В мене нарешті з"явився святкий передноворічний настрій. Хочеться вірити в щось хороше, в те, що минає гарний рік і наближається наступний, який має бути ще кращим. Одним словом дива хочеться, казки зимової...
П. С. Іду їсти таки готувати, а то чоловік мною не натішиться, як голодний прийде)).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ой! І я то дивилась. Раніше казала, що того серіалу не терплю, ага!, не тут то було, "присіла" як миленька, а ж стидно комусь сказати , що то дивилась....ну, але, то таке, вже закінчився.
А з тою моєю двомісячною прозою, складається таке враження, що все зупинилось, але водночас час летить, дуже швидко....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Моя мама привезла нам добрячого українського вірусяку, і незважаючи на те, що ми 2 дні тримали її (разом з ним) в ізоляції, дитятко моє таки злягло знову соплікашельтемпература, а тільки два тижні тому закінчила приймати антибіотики і вилізла з попередньої зарази.
Не встигли добре провітрити "ізолятор", як для відчуття повного щастя, вчора чоловік отруївся, і тепер вдома здорова тілько я ( як завжди ) З того всього поїхала купила живу ялинку в вазоні, буду дивтись, думати про святА і медитувати, бо направду нєрвішкі з тими родичами гарбузовими починають здавати.