Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я ще не відійшла від вчорашньої врочистості (доціку три роки), як уже гальопом готуюсь до завтрашньої теж врочистості: продовжуємо святкувати доцькіну дату настрій - люкс, погода з вітерцем радує! Всім чудових вихідних і приємних вражень...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

субота...краса
стейки замариновані - кому мясний , кому рибний, кому мясний і рибний
чоловік відпросився подрімати
ми з донею на балконі чекаєм дощу/прохолоди, мама пє зелений чай і кайфує.
та жара всіх вимотує, вчора наша кітка сама почала лізти в ванночку після малої, скупали під душем, так мурчала)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Хлопці пішли гуляти.

Щось не можу привикнути що їх у мене аж троє. Ага, двоє малих, один старий.

А я он прихапцем жую бульйон з макаронами, другою рукою пишу щось на ДП, бо інакше часу бракує і жену зараз знову до роботи. Робочий день. Як ж я їх люблю. Чоловік супер-нянька, приводить малих тільки погодувати, а я все смажу-парю-ліплю. І так мені в кайф те все, як ніколи. Після того, коли з мене "злетів" мій великий пуз, я відчуваю себе такою легкою, прям невагомою.

Щас взлЄчу.

Тільки дзеркало видає на жаль трошки інше. Але я його сховала, то ж очі не бачать, серце не болить...
Загалом шаленні будні і ночі також. Ага, наймолодший член сім"ї вніс свої корективи в наші дні, але я неймовірно щаслива, не зважаючи на втому, хфігуру, певні проблеми і все таке інше...
Всім свіжої прохолоди і гарного продовження вихідних.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Тиждень майже самотності в квартирі та спеці дався взнаки, зранку мені захотілось поміняти батарею та корпус в телефоні дістала чоловіка і поїхали на радіобазар,тепер в мене телефончик як нові 5 копійок, потім поки доїхали на район мене

скурвила

та спека: вийшли біля магазинчику побутової техніки і купили вентилятор...ооо то такий кайф поставити біля ліжка пузік доверху і лежи здається собі...нє батарейка в одному місці ще не сіла...мус було розібрати макулатуру: конспекти,ксерокси, листочки,записочки...кароч все летіло в смітник і окремо склала в пакет нормальний папір та газети - муж віднесе завтра поставить біля смітника...може хтось з безхатченків забере...ще поскладала свої книжки і записники, лишилась до декрету місія номер один це моя шафа і відвезти непотрібні,старі речі за призначенням,але то з понеділка...муж трохи дратувався з моєї енергії, бо думав,що я буду в суботу відпочивати і він біля мене...нє тут то било завтра в планах піти на цирк кобзов, шевченківський гай, ну а далі побачимо але муж мій дані плани почує завтра зранку Задоволена собою зробила сік з морозивом,задерла ноги і буду якийсь серіал дивитись...Всім файного вечора

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я в шаленій ейфорії Щойно повернулась з концерту в Шевченківському гаю. Наскакалась під улюблений "Рокаш", як мале дівчисько, то тепер голова трішки підболює. На "Козак Систем" не залишилась, страшно боялась, щоб ще додому встигнути на маршрутці.

так-так, в наші Винники треба збиратись завчасно, а таксі для мене - це не вихід

Почекала я трохи на маршрутку, тут під'їжджає машина, з неї молодий чоловік вигукує: "Хто у Винники, є вільне місце". Слава Богу, є на світі добрі люди!
Єдине, щось трішки шкребе на душі, але то вже в іншу тему.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

я прочитала як 10 маленьких гарненьких помідорів, думаю, і що то за радість в 10 помідорках ...
Прозище - до 15.30 драїла хату, бо такий с..ч зробився, ніби й прибираю щодня, але до судоти знову армагедон. То сьогонді було генеральне прибирання + готування їжі (як же я того не люблю ((, навіть не знаю, що більше не люблю- прибирати, чи їсти варити). Хлопці в той час дружно гуляли.
Врочистість - купили Саші шкільну форму. п.с. до речі, на " Іскрі" на 2 поверсі є магазин від виробника - "Зена", то там були й сині й вишневі, й вроді навіть зелені.
Проза 2 - наїлась наніч всякого різного й тепер мені зле..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ми ніяк не розпрощаємося з морем )) 2 тижні зависали на Азовсьому - чиста тепленька водичка, пустий пляж , тиша та спокій. Додому щось не дуже хотілося, тож по дорозі зупинилися в Залізному порту. Тут вже - море брудне, водорості, величезні противнючі медузи, народу на пляжах тьма. Я майже не купаюсь - гидко торкатися тих медуз. Зате цивілізація )) і поїсти, і випити, і потанцювати, і умови проживання значно кращі. Так що цього року спробували два абсолютно протилежні курорти, і я більше схиляюся до спокійного сімейного, хоч і без цивілізації )) Основне- погодка супер, діти задоволені і додому не хочуть

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Якийсь день насичений. Встали, зібрались. Наша машина вирішила нині від нас відпочити, то ж не завелась. Добре що чоловік може взяти робочу. Ну кайф, проїдемось с вєтєрком(читай кондиціонером). Але то не з моїм щастям. Поїхали вибрати скло в дитячу, потім метро, потім прибирати. Далі нас чекала дорога, бо на тиждень до мами зібрались. Чоловіку було не цікаво їхати старою дорогою, то поїхали там де ще не були. Траса до Миколаєва супер. Ми їхали з швидкістю 110, а по відчуттях було, що повзем з 50. Там такі шумахєри, ужас. Далі дорога плавно перейшла в гіршу, а в Жидачівському районі просто закінчилась. То ужас. Після одної з ям щастя сі скінчило і кондиціонер сказав па-па. А так як машина ще й з низьким кліренсом, то попороли ще й дном порядно. То капець. Казав чоловік, що більше мене до мами не повезе. Хіба на вертольоті. Апофеозом стала яма вже коло Бережан, після якої спідометр теж сказав, що мав ввіду такі дороги. Добре хоч колеса на місці. Але по дорозі такі гарні озера бачили коло Ходорова і далі. І Дністер такий красивий.Тепер чекаєм на гарну погоду і махнем.
Приїхали, наїїїїлись. Софія тут має суперову пісочницю і взагалі бабця їй цілий дитячий майданчик облаштувала. Мрію завтра до води махнути, сподіваюсь буде погода на то, а ні, то ще щось придумаєм.
Цілий день чекаю одну гарну новину, а її щось нема. Не піду спати поки не дочекаюсь

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ну а в мене сьогодні деньок - Ух!
перша велика радість - на дворі +26, це найкраща температура!
Вчора була класна гроза вночі, проснулась сьогодні годинка 12, думала борщику зварити, а тут воно було. По скайпу наговорилась, і тут дзвінок від колег-українців з інституту - ми у Відні, можна в тебе залишити речі! - звісно що можна! От запросили погуляти Віднем і за один день побачити все!Галопом по Відню пробіглись, як це круто було!Купа емоцій, купа фоток

можливо я на них не ахті вийшла - без косметики і взагалі я не планувала фоткатись, але...

. Зараз замучена, але довольна буду іти спати...Завтра мають бути круті фотки нічного Відня, а то пригоди нашої "гопкомпанії"

аж встидно таке писати про викладачів університету(уже доцентів)

ще не закінчились, один поїхав на квартиру відпочивати, а другий не здався і побіг по Відню вполювати щось цікаве!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Дочекалась

.http://posydenky.lvivport.com/showpost.php?p=1620277&postcount=382Тепер

я засну...
Хоча певно не засну, щось емоції зашкалили. Спереживалась

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І ми вчора таку справу зробили, розібрали усі речі в шафах, зробили коробки з назвами, одна була на благодійність, назвали "добро". Муж бере мій старий гаманець, з яким я ще в універ ходила, питає - цей куди? Я відповідаю: в добро. Поклав його в ту коробку, а потім вирішив все-таки перевірити, а може там студентське "багатство" залишилося - гаманець пустий, відділи пусті, а потім залазить у закритий маленький відділ і дістає звідти мої золоті кульчики, ланцюжок з кулончиком сердечком. Це був подарунок батьків і я думала, що загубила їх при переїздах. Мама так сумувала через це, от я їй одразу і подзвонила, втішила, який у неї зять золотий. Я б той гаманець точно не перевіряла, ото якомусь безхатченку попалося б "добро"
А так - назбирали цілих дві коробки зручного одягу - фліси, джинси, сверти, футболки. Осінь не за горами, думаю, комусь такі речі будуть дуже потрібні. Завжди собі це кажу, коли підкрадається думка: а може ще залишити, це ж моя улюблена футболка. Буде нагода купити нову улюблену футболку.
Попалали вчора в ліжко стомлені, з самого ранку то все вимивали до блиску. А сьогодні релакс - дивимося записане греммі, замовили столик в одиничці.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я вчора пів дня повзала по хаті, трошки вишивала і нічого толком не могла вчіпитися. А коли на зміну жарі прийшла прохолода в мене звідкись і енергія появилася і стільки всього встигла переробити, що до вечора аж змучилася. Врочистість не відбулася, чоловік після роботи поїхав не до нас, а до Львова. Я його вже 2 дні не бачила і дуже скучила. Якось непривично після цілодобового перебування разом на морі його не бачити . З НЕТЕПРІННЯМ ЧЕКАЮ СЬОГОДНІШНЬОГО ВЕЧОРА

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І ми туди збираємося. Чоловік друкував флаєра на фестиваль, то запросили його на куліш . Погода - те, що треба для прогулянки.
Якось це літо, для мене, дуже швидко минулося . Мабуть тому, що не вдалося поїхати на відпочинок. Чомусь мені від того дуже сумно . Але, чоловік старається все зробити для того, щоб ми не сумували у Львові. Все так не буде, сподіваємося на краще .
Гарної та теплої неділі усім !

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Недолюблюю цієї частини дороги, особливо, як повертатись з Карпат, там де траса розходиться у двополосну і односторонню, всі починають газувати, як з ланцюга зірвались. Хоча я вчора також там трохи шумахерила, майже поставила свій швидкісний рекорд, їду собі, як глянула на спідометр, то аж не повірила А ще мене вчора просто добивали деякі зустрічні водії, які в сутінках не вмикають фари! Ото їде така асфальтного кольору неведимка, навіть без габаритів, яку важко помітити, добре що ПДР поміняли. Ну невже так важко правил дотримуватись? Не думаєш про себе, так подумай, що хтось може постраждати!
Повернулись з Карпат, як там добре дихалось! Ярка за два дні жодного разу не просила ні планшету, ні телефону, таляпалась в ріці, палила поряд з нашим, свій дитячий вогник, смажила мені грінки, спала в наметі а зранку разом з татом приготувала мені кави! Зранку до нас прийшло дві кізоньки, Ярка їх гладила і так вищала, як справжнє дитя асфальту, яке побачило живу козу А ще ми знайшли джерело,мої розчистили і укріпили його, а я валялась в гамаку. Як їхали, Ярка довго прощалась з ним! Як дитині потрібні такі вилазки на дику природу, правда мама довше як 3 дні не витримує, добре що тато в нас"турист". А завтра до роботи, мамині канікули закінчились

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Коли їздила в село, якраз на Жидічівщині, до Миколаєва дрихла у маршрутці, а потім реальність жорстоко мене будила - теліпає немилосердно

Вчора була врочистість: зустрілася із Вітою-Vittoriya, посиділи у японаХаті )).
Потім з чоловіком закупилися Ашані і фільмець гарний подивились . Так сміялися, що аж пузі боліли ))). Після фільму зустріли Мар'янового друга, який гуляв із малятком, поки мама тратила гроші у магазинах . А через кілька хвилин побачила колегу

у нас колись науковий керівник той самий був

, який теж у візочку доцю возив

що в одного, що в другого, такі гарнюні мацьопи! Ледве стрималася, аби не вхопити на руки і не почати обнімати )). А малята усміхалися, руцями мені махали

. Він теж гуляв з дитиною, поки дружина по магазинах ходила ))). Приємні зустрічі

Ну і наша молода сімейка продовжує святкування: вчора був рівно рік з того дня, як ми познайомились! Як сьогодні пам'ятаю той день: мій коханий мафік тоді вирішив мене розіграти і подав руку зі словами "Привіт! Я Алекс"

видавав себе за іншого, а я ж того хлопця знаю, так що не вийшло обдурити :biggrin:

Приємні спогади

Сьогодні погода тішить, маю надію, що завтра буде така ж. Власне єдиною прозою є неймовірна втома через роботу, адже працюю я на вулиці - у нас ще не дійшли до того, щоб над розкопами якісь накриття ставити, відповідно тоді, коли найгірше пече сонце, я якраз під тим сонцем працюю (((. Мабуть, пора міняти роботу

Бажаю всім гарної неділі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Alicia, перечитала твій допис своєму чоловіку, на що він сказав:" а що я ж не проти", ага, але він і не "за" щось складати, йому простіше закидувати старі речі новими і то всюди і то так щоб ніхто недобрався і навіть він не знає, що де:8: мене то мало тішить, але що зробиш, словом вчора ніхто в хаті не прибирав
але вранці ми ходили з малим на мультик

і знов, знов наші місця були заняті! ну що за рагулізм! і знов та сама історію-сядьте собі далі, то та "жіночка" в результаті сіла дуууже далі від нас, вкінці я покликала адміністратора, яка дуже вибачалась і казала, що щось придумають, я розумію, що то залежить від виховання конкретної людини, але може б якесь нагадування -"сідайте згідно куплених квитків" чи щось в тому дусі хоч трохи допомогло б

, потім всі можливі автомати, з Антошки принципово вийшли без іграшки і отримала скандал, не знаю кого треба було більше заспокоювати чи дитину чи чоловіка який був розтроєний такою поведінкою дитини, поїхали на обід до батьків, потім з татом моїм вибрати взуття, взуття не вибрали, дитина в авто заснула і спав дооовго вже вдома, на вечір завезли його до інших бабці і діда, а самі поїхали в Динамо-Блюз на вечерю, я виглядала так собі і настрій був недуже ( ну а як може бути настрій якщо я не поприбрала?) і як назло зустріла знайомого якого не бачила років 7 мабуть, а він колись мені обіцяв по ресторанах водити, якщо за нього заміж вийдуну бо ж всі знають, що готування то не моє покликання.
сьогодні дуже рано встала, мала настрій приготувати сніданок і подивилась "орел і решка" , хлопці грають приставку, я їм грейпфрут і щось мені скучно

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А в мене тепер такі стрижки собаки)) Раніше стояв милий песик, як цезорик, навіть не нявкав, а як кілька разів ножицями був зачеплений, дістав дикого страху)) Отже, стрижка: висить собака, розіп"ята між колін двох (краще трьох, чотирьох) людей, які стискають люто - бо інакше оте, що умудряється хвецяти, звиватися, з"їжджати, вириватися і несамовито верещати (а ваги-то всього нічого, 10кг), не оприходуєш Я тримаю лапи лівою рукою, ні, не те слово - впиваюся в лапки, а правою намагаюся щось відчекрижити умудритися. Свинські ножиці не ріжуть (тільки куплені), прибігає мама з нервами і корвалолом - та що ж то так маленького зайчика мордувати! Дивися, йому вже погано! Дай води собачці! (Собачці.. Те, що в мене стан напіввмєняємий вже, то так має бути) Припини його обзивати! (Брати і сестри, я реально трачу контроль під час отого Маленький негідник! Маленьке негідне порося! Ти свиня, а не собачка! І це все під акомпанемент безумного виття і скавуління) Нарешті, щасливий, відпускається - тут же в нього пакують кілограми ковбаси, щоб "так не переживав", а в мене руки трусяться і спустошення на всю решту дня.
Так хочеться, щоб не гаряче йому було і гарнесенький став - а бачу після годин свого мордування козу-дерезу, на один бік луплену. Вуха так і не дав. Отака в мене була урочистість вчора.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

бачу суші-це вже модно)
а ми сьогодні також ласували суші але власного виробництва. Ех, не маю я солідної компанії на суші, хіба що їздити на форумівки в япону хату. Єдина компанія це моя сестра, але в нас різні графіки, тому ми нікуди вибратись не можемо(

я сьогодні спеціальної їздила в арсен по рис та ашан по рибку та сир(доречі взяла хохланд канапковий вершковий-смак як філадельфія тільки ціна приємніша)

Вчора ввечері закрутила помідори, зранку як завжди роздачі, потім висунулись на Південний і нарешті купили точкове світло(я щаслива!). Ми заселились в готову кімнату, але стільки всього ще треба(наразі ми без шафи, маю велике бажання змінити ліжко, тв та штори, але фінанси пають романси(не зовсім романси але на все не вистачає)
Потім смачненько пообідали в тата, відзначили день будівельника+чоловіка офіційне працевлаштування та першу зарплату. Але загалом це був настрій такий що повід би всеодно знайшли.
Молодший заснув, а мені ще залишилось достерелізувати 5 банок огірків і все на сьогодні
Ще з позитиву: домовились про малого д/н, аж не віриться скоро вже 4!
Сьогодні просили нас на ще одне весілля, на яке я йти не планую! Надоїло! Тато намагається мене переконати що так має бути(оті всі збіговиська) а я плавно переходжу на італійські звичаї, чай кава і чао.Таке відчуття що живеш для когось а не для себе. І оце "треба" мене дуже дратує

я з тим борюсь

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

У мене останнім часом суцільна проза. Отож ми з коліжанками-сусідками вирішили зробити собі врочистість - залишивши хати на татів, при повному параді (шпильки, макіяжі, зачіски і т.д. і т.п.) поїхали з вітерцем на "каву" в центр. В результаті гарно посиділи за шампанським з тортиками у Вікторіані, потім "догналися" вже у дворі, а головне - вирішили започаткувати добру традицію - зустрічатися отак щотижня).

Цікаво як зреагують на це наші благовірні

Зараз вже готуюсь спатки, бо завтра знову починаються суворі мамські будні