Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Я завжди на смітник виношу - бомжикам допомагаю)
А вчора в газеті прочитала, що можна сюди занести
http://www.wz.lviv.ua/articles/109787

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

я заношу сюди http://posol.com.ua/contacts.html

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Вчора ввечері повернулись з термальних купалень. Були в Косоні. Враження супер!! Величееезна територія, декілька різних басейнів, для діток майданчик (безкоштовний батут - то взагалі скарб, для нас, батьків дітей, які скачуть, як шалені хом'ячки). У суботу похолодало, то був справжній екстрим - темп-ра повітря + 18, а вода + 43. РОздягаєшся і летиш у воду, яка парує. Купались усі, навіть Нікуся. А от вилазити на той дубак нікому не хотілося Вчора вже була спека, тож не так цікаво )

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

cherepashka А де проживали ,які ціни? харчування?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

дуже насичена була неділя, думали що пробіжимося галапом по форумі і ніц не купимо, а були праві тільки в першій частині очікувань, бо справді пробіглись, але стільки кльового накупували, що руки відвалювались мали святковий обід з нагоди дня народження мого брата і мого чоловіка, так вони обоє шістнадцятивересневі, погостювали недовго з батьками в дома в брата і помчали додому бо на 17 вже мали запрошених гостей до ресторану. Домчик залишися вдома і до нього приїхали бабусі, що святкували в своєму колі дні народження своїх синочків ггг а ще залишились купа нових книжечок, пластиліну і т/д/ Гарне було святкування і багато подарунків, а сьогодні воно продовжується, але тільки в чоловічій об"єдниній компанії брата і чоловіка в сауні, такщо ми скучатимемо цілий довгий вечір без татка. Але він нас вранці задобрив кавою в центрі міста, а ми з Домчиком отримала масу задоволення від гуляння на майданчику який скоро стане нашим рідним няні в нас вже більше не має ніж є, цього тижня взагалі не буде і то мене засмучує гОловно в тому моменті, що синочок вже годину спить на циці і від нього не можливо відійти...
В хаті чисто і наварено, настрій гарний, погода сонячна-люблю такі дні

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А ми їздили в Олесько і Підгірці в замки - класно, дуже задоволені, особливо малий! Вже не міліціонер а лицар росте

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Знімаю головний біль кавою, паралельно шукаю в неті, що можна зробити з кавуном (варення якесь чи що), бо чоловік купив великого кавуна, не розрізав, довірився продавцю і тепер маємо рожевого і не дуже солодкого, зате великого кавуна, якого ніхто не хоче їсти. Я б їла, тільки вранці ще не хочу, а ввечері вже не хочу, ну а на роботу його з собою не візьмеш.
Мали гарні вихідні, приїжджала мама з сестрою, то ми нагулялись, з'їздили до свекрів, набавили там котів і дуже весело їхали додому в електричці (грали в "Є контакт", спершу на нас всі заглядали, потім підходив якийсь хлопчина і питав що то ми робимо, потім приєднався до нас один чоловік і навіть моя мама втягнула в гру )
А сьогодні настали робочі будні.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

БАНК РЕЧЕЙ. Ті, хто готовий надати допомогу можуть звернутися за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА 78, або за номером телефону: 239-32-91 (понеділок, середа, п’ятниця з 10 до 13 голини)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Бігала по справах, потім ще заїжджала до мами, потім на базар. Прийшла, а мій чоловічок порається на кухні- запікає картоплю з салом. Каже щоб я не пхалася, бо нині він хоче сам. Добре, мені ж на руку. Сиджу п"ю каву, хрумаю вафлі. Приводжу нерви до порядку, бо якась реально спантеличина, і напружена, і знервована з того всього.
Зараз біжу за малим в садок, далі прогулянка, потім чоловіка на роботу в нічну відпровадити... Вже майже вечір, а таке враження, що цілий день ще попереду

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

ех. а в нас кавунів вже з місяць як не має, пройшла пора! та і протримались вони не так довго, на початку серпня, купити доброго кавуна було важко! були вже всі переспілі! щось згадалось, що вже скоро будуть горіхи, і так мені захотілось!

вихідні, не пройшли, а промчались! в суботу фестиваль філософії, багато цікавих виступів, відомих доповідачів! продажі всяких дрібничок, дегустація безплатна вин (це щоб потім краще філософствувати)! в неділь продовжувались розваги і безплатні вина! познайомилась нарешті з дівчиною нашого спільного знайомого, так ми з нею добре собі зговорились, що розійшлись десь по 11 вечора!
побувала вперше з чоловіком в місцевому ботанічному саду, була на виставці мистецькій!
а завтра продовження святкування, бо день народження сестри чоловікової!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В нас сьогодні свято - новий рік Живем в такому районі, що тих, хто ходить в синагогу переважна більшість. І які ж вони всі сьогодні гарні-святкові-нарядні, в сукнях-капелюшках-підборах, проходжаються вулицями, Марічка так на них заглядала ледь з візка не вилазила
Вчора день був невдалий. Нещодавно тільки от писала про кермування а Англії, і вчора мала першу в житті дтп: стояла в корку на дууже вузькій вулиці, в другу сторону рух був нормальний, і якесь м..ло так гнало, що знесло мені бокове дзеркало. Якщо б їхав нормально, то я б встигла на бордюр виїхати, ну чи б то чудо могло по бардюру поїхати. І навіть не зупинилось, не вийшло, і не вибачилось. Мала дуже попсутий настрій.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я вирішила всі свої справи, з"їздила в Сільпо на закупи, накупила собі смаколиків, попала на гарну рибку до ухи і вже вдома готую їсти. Потім поїду за домашніми варениками і пельменями до знайомої (дуже смачні вони в неї і мала обожнює її пельмені-вушка). Сама роблю вареники-пельмені вкрай рідко і довго пацяюсь, а так і недорого і смачно і часу не витрачаю і не псіхую шо тісто не таке як має бути.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я зранку закривала щавель, потім трошки фізичої праці на городі біля будинку, тепер насмажила квіточок в пивному клярі(від Фіяни), ще б яблучок почистити і можна вже відпочивати. Єдина врочистість - нашій сімейці сьогодні 2 рочки і 5 місяців.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ну от ми і вдома...Останні пориви врочистої відпустки - татко сьогодні весь день провів з нами, допомагає адаптовуватись до нового ритму. Вечір закінчили в піцерії, відмітили приїзд...
А душа ще хоче тепла і моря...Якось воно тяжко доходить: зранку сідали в машину - ще при +30, а ввечері ближче до наших країв - вже заледь +13, і за вікном авто чим далі, тим тепліше вдіті люди. Виїжджали з кондиціонером, а приїхали з підігрівом і закутані в ковдри.
В Умані в готелі дитина спитала - "мам, а то тепер наш дім?"...от такий турист

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Останній робочий день і Відпустка Вже не можу дочекатися 5 години і на місяць відпочивати. А попереду стільки всього нового, невідомого і цікавого. На найближчі 2 дні маю багато запланованого, що навіть не уявляю як все встигну. А потім море-сонце-пляж-романтична подорож..... :kiss3:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Навіть не знаю, може то мені в жилєтку... розбила банку парфумів:8: в хаті можна здуріти Добре, що погода гарна і можна повідкривати вікна і втікати на вулицю.

Коли б то знайти час, щоб повідбирати фото і зробити їх нарешті???

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Мій забіяка післявчора теж мої розбив-ще пів баночки було
Тепер немаю ніякої пахнилки і до д.н. ще довго...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Почну із п"ятниці. На роботі святкували народження синочка у співробітника, тому після обіду обіду роботи як такої не було.
Після роботи була здибанка , а потім ми трохи погуляли із колегою-археологом із Харкова - вона приїхала до Львова із родичами на кілька днів .
У суботу поїхала додому - із Білорусі приїхала тітка із сином - моїм улюбленим - і єдиним ))) - двоюрідним братом . Дощ і паскудна погода не стали на заваді класному настрою Цього разу тітка не діставала, як минулого приїзду

"а чо додому не приїжджаєш, а чо бабі не помагаєш з городами, а чо нічого з дому не береш собі до Львова, ....."

, і тата нема зараз вдома . Натринділися, тітка розказала про аварію, в яку потрапив брат 2 серпня - на ДН сестри

Їхав на великій швидкості у своєму Жигулі, друг відволік на пару секунд: "Стьоп, у тебе рукав замащений", Стьопа повенув голову, і колесо потрапило у якусь вибоїну, тому машина перекинулася на дах, а потім знову на колеса. Паси безпеки не були пристебнуті. Стьопа найперше сказав до друга: "Саш, ти живий?" Той відповів: "Так, живий-живісінький". Вони повилазили із вщент розбитого Жигуля, сіли на обочину, і хвилин 15 ржали, як коні - істерика... Потім якось відігнали машину із залитим ков"ю салоном на звалище, ніяких даішників не викликали, ні лікарів. Хлопці обійшлися один здоровенною "шишкою" на голові, а брат - порізаною рукою біля вени...
А, Стьопкова машина і розтрощений телефон ремонту не підлягають. Інакше, як дивом, то назвати не можу, а Стьопа вважає цей день своїм другим Днем народження.

Я посто в шоці, сподіваюся, другого такого "уроку водіння" братові не знадобиться - то мало навчити...
Ще виявилося, що у сусідів помер дід, а якраз у ці вихідні було весілля у його внука у Стрию. Само собою, що весілля переносити ніхто не став, але невеселе вийшло...

Набрала свіжих овочів-фруктів, та й у неділю поїхала до Львова. В машрутці мені стало зле, а ще й якийсь вуйко, від якого на цілу маршрутку смерділо цигарковим димом, весь час зачиняв ледь привідкрите вікно біля мене.
Кинула речі на квартирі, побігла до церкви
Потім була здибанка
А з понеділка - робота. Мені подобається тут працювати . Тіки вчора хлопці поїхали в Луцьк, нас лишилося небагато, тому тут так тихо, що аж дивно. Допиваю горня кави, і йду пацювати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Сиджу на роботі і роблю вигляд, що працюю. Правда в кабінеті я сама. Включила собі Металіку і буду працюючи, балдіти. Як я тішусь з того, що ми нарешті порозїжджалися по кабінетах, і нарешті зник гул, і можна слухати музику, і не брати телефон. Ги-ги-ги! Де я ще знайду таке місце праці?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

в мене проза - вже другий день займаюсь заморожуванням овочів на зиму. ще маю великий порив наморозити пельменів, але їх перед тим ще тре наліпити , ну я і наліпити маю дриг, але хто б мені дитину в той час чимось цікавим зайняв? коротше, чекаю суботи, може благі наміри по заповненню холодильника не вивітряться до того часу.
зараз ще хочу спекти "перину" від Холлі, а потім на гульки і зустрічати татка з роботи.
моя дитина має новий режим - один обідній довгий сон і вже о 21 год знову в люлю. добре так тепер.