Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

хочу на безлюдний острів (але щоб з малою і нянькою)... щоб ніхто не говорив, не напрягав, щоб я просто цілий день лежала і бачила як Марта весело бавиться з няньою і не плаче за мною... Яка я змучена Мама їде в Болгарію, чоловік зранку до ночі на роботі, а мала хоче тільки цицю і на руки. Добре, що хоч є кому їсти зварити тут в селі... ато я б ще схудла.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я хочу нормальної погоди - бо голова болить практично без перерви, і я якась як в тумані. Іринка дома, бо має сопельки, в Олесі вже 3 тиждень лізуть зуби, і взагалі тошно. Ніби нічого поганого, а мало що тішить.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

якось так сумно

тим більше, тільки на початку спільного життя.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Насправді я знаю людей, які відвідують такі реколекції - то абсолютно "нормальні" подружні пари, а питання завжди якісь є чи виникають.
Ну а текст - то більше певно меседж до тих, хто справді зневірився)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В нас сьогодні річниця одруження...це врочистість...Я щаслива , що ми разом і щаслива , що хоч і життя у нас не просте, але ми завжди є підтримкою одне одного в будь-яких ситуаціях. Планували сьогодні ввечері гарно відсвяткувати...Але цієї ночі в доці піднялась дуже велика т-ра, а я навіть не знаю від чого? Викликала лікарку, а вона каже- певно якийсь вірус.... Тепер не маю настрою ні до святкування...ні до чого...лише переживаю за дитину... Поки малеча спить, я все - таки спекла невеличкий трюфельний тортик. Посидимо вдома з дітьми. Все - таки нема нічого гіршого, аніж коли хворіє дитинка....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

за другу половину дня я ще встигла замовити скління балкона і зустрітись з майстром, який мені все поміряв, замовити нові вхідні двері і теж зустрітись з майстром, і замовити підвіконники (і так, теж майстер був), зустрітись зі свекрами, купити собі фантастичне кільце з гранатом зі знижкою в 50%, закупитись, приготувати вечерю, поїсти 3 рази. о, ще планую спекти бісквіт і почати нарешті шити одне замовлення

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

День почався так по дурному, що хоч головою в стіну лупися. Десь ті проблеми зараза все лізуть тай лізуть і хоч я стараюся їх вирішувати, не брати то до серця, пропускати трохи мимо себе, але це ситуації не міняє... ті нерви мене певно скоро догризуть.
Ще й до повного щастя подружка підвела конкретно.

Набрала в мене косметики з каталога на енну, досить пристойну суму, а сама тепер морозиться і гроші не віддає. І при тому людина прекрасно знає всю мою ситуацію і всі проблеми, їй добре відомо що я хапаюсь за все, де можна хоч щось заробити. Я думаю так- не маєш грошей, то не бери тої косметики, а як хочеш собі набрати в борг, то попередь завчасно, спитай чи я маю таку можливість. А не так, я взяла, гроші заклала, їй привезла, а вона мені "дякую, але гроші я тобі віддам тільки в суботу". Я відразу відчула що вона щось крутить, але думала що то я щось собі напридумувала, просто від несподіванки. І так вона мені до цих пір голову крутить, я нині до неї видзвонюю, вона то збиває, то відключає телефон, я видзвонила її аж на роботі і то вона мені назначила місце зустрічі і час, а сама не прийшла і я як та мантелепа вистояла там з малим...

Зато вечір в нас видався бомбезним. Приїжджала до нас Оля Дзінтарс. Ми так гарно погуляли, наговорилися від душі. Малий правда мій був на своєй волнє, але мені вже не привикати, але думаю Оля трохи в шокови від моєї малої крикливої вредноти, але то нічо, най сі тренує. Правда і тут було без приколів. Додому я несла малого на руках босим, брудним і без трулів. Добре хоч светра якогось мали з собою, то підв"язала, аби "горішками" не світив.
Зара покладу його спати і буду думати як жити далі, бо напевно реально тре себе трохи змінити, бо чомусь таке враження що останнім часом мене всі дурять. Ну, напевно в тому є частка моєї вини. Треба розібратися...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А в нас два дні гостював чоловіка троюрідний брат. Вчора робила йому екскурсію поки коханий був на роботі. А сьогодні відвезли його вранці. По дорозі назад в пробку потрапили. Через це дорога в нас зайняла 4,5 години. Трохи втомилась. Зараз п"ю свою ранкову каву і йду в ліжко, буду відпочивати, бо застудилась трошки.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В нас на офісі знову не було світла (уже третій тиждень планові роботи), і я в результаті встигла заїхати на гуртівню, пограти карти з співробітниками і поїхала додому з метою працювати дома. Але де там... Зато виспалась нарешті, а то ходила як зомбі. Вчора цілий вечір готувала, то надіюсь, що тих страв вистачить до кінця тижня. Пора мені вже в відпустку, а то робота не приносить абсолютно ніякого задоволення, йду як на каторгу З врочистості - завтра приїжджає сестра, яку давно не бачила, і надіюсь вихідні більше потішать

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ти мене добре підготувала до цієї зустрічі, тому він мало мене здивував Таки так, зустріч із Жанною та Святославчиком були найбільшою сьогоднішньою врочистістю

А решта дня - паскудна проза. Із роботою далі ніц нового....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

трохи переживаю...сьогодні виїжджаємо на море, дуже хочеться, лиш би все зі здоровям було добре.Поля вже і так сопляє, і горло червонувате. Що чекає нас завтра-невідомо. Я дуже надіюсь на гарний відпочинок моєї дитинки, а відповідно і наш.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Все....скінчилась моя відпустка, сьогодні вийшла на роботу і знову хочу у відпустку. Дітей відправила до своєї бабці, так що в нас з чоловіком "медовий тиждень". Настрій препаскудний, чекаю вересня коли знову піду у відпустку. Радує те, що дітей повністю вже "зібрала" до школи.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Шось так скучно мені сьогодні... Нет працює через раз, вже дзвонила до них скандалити, а вони зарази кажуть шо в них всьо ок. Ага, чого ж тоді інтернет запрацював одразу після дзвінка?
Вже до чоловіка стопісят раз дзвонила, відволікала від роботи. Шось крутить мною, незнаю до чого маю вчепитись...то нічо, шо роботи насправді купа.
З того всього намастила на свій писочок маску дігтярну. То коліжанка мені такого щастя відлила від якогось модного косметолога. Але воно смердить, капці! Біжу то змивати, бо задихнутись можна:wacko1:
Сьогодні маю в центрі повіддавати замовлення, то одразу забіжу до парфумоманьячок наших, то буде моя врочистість

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Прозова проза....
два дні просто не вилажу із того компіка через ті всі СП... щось я собі забагато понабирала))
поки сьогодні руцями прала чоловіку сорочки та ще дещо на вулиці, то малий умудрився взяти тишком ножика та порізати пальчика(( бідненький тааак плакав, бо було море крові на ньому, мені, хоча сам поріз невеличкий, але мабудь глибокий чи що.
поки спить іду виберу собі якесь пальтішко і замовлю 9 бо те, що хотіла вже немає ) і помию посуд. потім маємо одну здибанку...
Чоловік вмовляє на поїздку в гори, але я собі не уявляю, як я залишу малого на бабусю бодай на одну ніч ! ми ще ніколи довше, ніж на 10год не розлучалися і то вдень...
але хочеться і

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А мій делікатно відмовляється. Каже, що краще підзбирати грошей на море. Мозгами розумію, що він правий, але душа просить нічогонероблення/валяння/свіжого повітря/приготованої і поданої їжі, і взагалі. Вже і негайно
Проза: поїздка за кавуном і овочами на Шувар скінчилась без кавуна і купленими 15 кг помідорів, які я маю в'ялити. І це в спеку. І саме в вихідний день, коли (диво!) в хаті не треба було нічого прибирати/варити/робити і я мала б по сценарію відпочивати і їсти кавун. Але чоловік і мала зробили моську :kiss3:, пообіцяли допомагати і я здалась. Тепер сидю, настроююсь.
Врочистість сама собі наганяю - риюсь в неті, на яке б то море поїхати :biggrin: Картинки одна ліпша другої, я вже себе там бачу в капцях і капелюсі, але ціни до тих картинок діють на неокрепші уми катастрофічно. Нам треба альбо відкопати якийсь скарб, альбо їхати на море Винниківське. Але помріяти так добре!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

знєте, ліпше копати мокру глину на розкопках, аніж ремонтом займатись. так втомилась, що готова ніжки відірвати і викинути прямо вже, а щойно ж обід тільки, ще буду мати нині купу-купезну справ. ех, звідки б то сили брати?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Посварилась з майстрами ( обіцяли до 28 , а ще сьогодні далеко не все)-злосна...Ввечері буду крутити квашені огірки 6 трилітрових банок за новим рецептом- для чого мені стільки огірків ??????????Пробіглась по Південному- знижок повно-донечці приглянула комбез КІКО за 750 грн,поки думаю, маломірить,буде лише на одну зиму....Собі прикупила 3 платтячкка літні - не змогла пройти біля магазину зі скидкою 50%, тоді випадково натрапила на штани-смішна ціна і штани впору- купила..Сподобались босоніжки бразильські-поміряла...Ще би певно,чогось шукала- щось вибирала- але ....бла-бла власника автомобіля з номерним знаком....просимо підійти..Ех..напівзадоволена поїхала додому..А тут ...дім-сад- город...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Нарешті великому прибиранню потроху вимальовується кінець. Нині я як депресивна картопля

то як в анекдоті, картопля як картопля, але якась подавлена

, вирішила не залишати на завтра ще кавалок прибирання. Завтра потрохи буду готуватись до врочистості - мужу буде в п'ятницю 25. Тепер, зараза така, вже не зможе сказати, що йому тільки 24, а мені вже 26 .
От лежу на терасі пляцком, комарі мене жруть...вечеряють, а мені шось пофіг трохи. Ех, треба список продуктів скласти, бо ж в неділю свекри прибудуть

не скажу, що сильно тішусь, але один день потерпіти можна

. Ліниво мені якось зараз.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

пильнуйте тих майстрів, бо якщо хочете щоб було добре то максимальна присутність на ремонті і тиканні носом тих бракодєлів в їхню роботу, не вірте їм що вони супер-пупер специ , все контролюйте. тоді є шанс мати нормальний ремонт. бо я на свою голову взяла знайомих, які ну просто гуру ремонтів, мало не зі столітнім досвідом і бла бла бла. ну що вам сказати - навіть спеціально так не кожному вдасться напартачити. а я наївна - віддала ключі, разок з чоловіком зайшли, потім мені принесли ключі на роботу - розрахувалася. ну що сказати, добре що хоч взали їх на маленький кавалок роботи. Думала що то тільки мені такі ....... попалися, бо ще і вмудрилися дубові підвіконники поставити як Равшан і Джамшут. я не перебільшую, саме так і поставили. питаю по знайомих, то в 95 відсотків то саме, треба стояти і тикати носом, тільки відвернувся вже партачить.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Не мій день. 100%....я то ще з ранку зрозуміла, коли витягала з холодильника миску з форшмаком...яка в мене вивалилась і той формак по всій кухні розлетівся..саме обідне,що на стіну нахляпалось, а я зразу не побачила, а вже аж в обід- в результаті маю гарненькі плями від жирного майонезу
Потім діти , коні, скакали і обірвали ролету з балконної двері в дитячій...кронштейні з мясом вирвали...Втікли на двір ,в обід ніби попустило.А на вечір, вже майже перед тим,як йти додому вкусила мене бджола в палець...настрою нема, треба ще тюлі попрасувати, впадло, палець болить...