Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Щось я після відпочинку ніяк не можу зібрати себе до купи, завтра в дитини моєї старшої день народження, а я ніяк не почну щось робити, добре що про подарунок подбала ще перед відпусткою.
Якийсь в нас цей тиждень дуже бурхливий, від понеділка, як прилетіли, то ще жодного разу не вечеряли вдома, все десь нас носить, а тоді всі дружно спимо до 11-12 години.
Треба йти на закупи, поїхати на дачу трохи поприбирати, бо планую завтра їхати туди святкувати день народження Улянки, тільки б дощ не лив, бо в хаті ніяк не хочу нічого робити.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Я перерахувала і вийшло, що я також їздила в Підгірці у 2007 році. Пригадую, що ми були разом із львівськими студентами. Голова експедиції був львівський археолог, помойму Філіпчук, точно вже не пам"ятаю.Це було якраз перед вибухом цистерн з фосфором чи ще чимось, і моя практика завершилася, ледви розпочавшись. Можливо ми були разом на практиці?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

ранок зустріла з думкою про те що хочу собі заплести фрацузьку косу.... не довго думаючи обдзвонила найближчі салони, домовилась, зробила сніданок родичам і поскакала плести косу, по дорозі назад купила кави і вже за пів години її пила слухаючи комплімани мужа)
два рази попрала , поприбирала.. маля спить а я замовила 10 китайських повітряних ліхтарів, один вже маю дома і думаю коли б то його запустити... треба якогось романтіка сімейного придумати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

100 %! Тіки в мене то була не практика, а я з одногрупниками поїхали як волонетри до нашого викладача - Филипчука . Оті цистерни нам теж добре зіпсували плани, бо нас відправили додому, а потім змусили їхати у Білгород-Дністровський, хоча ми хотіли назад у Пліснесько (((

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Підходить до завершення наш світязький відпочинок. Погода, попри всі прогнози класна. Хмарки є, але сонечко жарить добре, я вже загоріла так, як треба. Ще нинька, завтра і в понеділок додому

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

без перестанку базікаю від самого раня. нарешті всілась трохи сюди і мовчу гг :biggrin:
то називається обдзвонювали дорогу родину і попереджали, що на наступні вихідні приїдем з дружками просити на весілля. у всіх купа емоцій, ніхто не вірить, що то вже так скоро, половина панікує, що ще не має що вбрати :wacko1: короче, буде весело.
скоро приїжає коханий на трошки, бо ввечері маєм зустріч з відеооператорами, з хореографом, а завтра знімаєм love-story переживаю за погоду, бо обіцяють дощ, але як вже буде..думаю, викрутимся
так що дні у нас насичені, все крутиться навколо останніх приготувань... то все дуже класно і так хвилююче... і не віриться, що це все зі мною...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я сьогодні як якась дохлятина - нічого не хочу робити, як не лежу пластом на ліжку, то на дивані скручена калачиком. Шлунок ниє вже третій день. Батьки просили, щоб ми з Яною до них заскочили - давно малу не бачили, а я не знаю, як себе від дивана відірвати... :8:

Кошака наша щось прихворіла - до лапок якась зараза причепилася. Носимо до ветеринара, роблять уколи, мазюкають лапки, на завтра дали ліки, щоб я сама вколола і мазюкала. Вже всіх лікарів обшипіла, троє її тримають, поки лапи змазують.

А на носі наша 10-та річниця шлюбу. Ну що сказати... Всяке за тих 10 років бувало, накопичився певний досвід. І вроді як перший ураган пройшов, а далі має бути легше.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

і я сьогодні дохлятина, роботи повно, і вроді то треба зробити і то, і все ніяк вирішити не можу з чого почати. О так ходжу кручусь. Щей КД мучать. Всілась за роботу, а як я можу спокійно сидіти за компютером не облазивши всі сайти?!от вже доходить 16 :00 і треба іти збирати огірочки, щоб наквасити. А зараз ще щось хморіє, не вже дощ буде...отсиджу і гадаю щоб то зробити. Від 11 год так думаю. Одне що зробила - їсти наварила.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

а в мене сьогодні маленьке свято - ввечері, хоч і пізно, приїжджає з тижневого відрядження чоловік
Я спекла торт із вершковим кремом з маскарпоне і персиками, нафарширувала баклажанів.Торт підписала Після моїх шедеврів тепер треба помити кухню
Була вже в спортзалі - тепер ледь ходжу - ну дуже силове навантаження було.
Зробила манікюр, зараз поскладаю одяг і буду я - краса, в чистій хаті і з тортом )))
А з прози - ходила а Нову пошту забирати босоніжки з кросівками, які замовила по інтернету з Інтертопу (була акція - до 30%, що в магазині ще +30%, що в інтернеті) - в посилці виявились зовсім інші босоніжки і жодних кросівок... хоча по підтвердженню все було вірно((( Переплутали(

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Як я сі мучу - не можу випити кави, а без кави я не виживу.На Петра чимось отравилась, от тепер і не можу їсти-пити все що хочу, а кавусі та хочетьсяяяя.
Зате сьогодні я бджілочка-трудівничка

ото я себе люблю

нарешті розпакувала, випрала і попрасувала усі речі після відпустки, поприбирала в усій хаті, запакувала холодильник і спекла каксик, спасибі Фіяниним рецептам! Щасливо спровадила чоловіка з дитьом на дачу до свекрухи і тепер зі спокійною совістю сиджу отут! Отака я молодчинка.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В основному проза - зранку прибирання і трохи ще попрала. Потім зібралася до сестри, а на виході з під"їзду нозю підвернула. На зупинці сестра зустріла, помогла вилізти на третій поверх її гуртожитку. Перше хотіла зробити мені масаж

то є дуже велика рідкість, щоб сестриця хотіла щось мені помогти!

, але коли побачила мою ліву ніжку - побоялася. От і просиділа в неї до вечора. Надзвичайна рідкість, що ми не сварилися - зазвичай не минає і п"яти хвилин нашого перебування в одному приміщенні, як ми починаємо гризтися. Оті мирні кілька годин - то, напевне, врочистість

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

а в мене трошки жилєтковий день - зранку ледве з ліжка сповзла - спина так боліла, що ні сидіти, ні стояти, ні лежати не могла. чоловік сам пішов з собакою, а я тим часом відключилась і поспала ще трошки. коли він повернувся я змусила робити мені масаж, після якого я нормально нарешті можу рухатись.
потім в нас проклюнувся прибиральницький настрій і ми вилизали пів квартири - кухню лишили на потім, бо нема гарячої води, а без води жир відмивати - сумно.
потім ми трошки посварились (тут дівчата з гілки -60 не читайте), я зірвалась і згризла пів морозива
але ми помирились за 15 хвилин і тепер всьо знов класно

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

то є тепер спосіб ті півморозива скоренько "спалити"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

З ранку і до після обіду дуже болів живіт. Ношпа не допомагала. Ми збирались до мого друга на день Народження. Питання стояло ребром- йти, чи не йти, бо боліло мене так нестерпно, що реально не хотілося нічого. Ну, я себе все таки пересилувала, привела до порядку тай й пішли ми. І я не жалію, хоч синочок як завжди дав драйву, але то було виключно на голові чоловіка. Хворіюча мама нині відпочивала, а тато ловивив нашу увесь час кудись біжущу дитину. Потім ми випадково зустріли чоловікову двоюрідну сестру тай дами захотіли пива. Ггг, нє, ну все таки золотий в мене чоловік. Все зрозумів, дозволив нам дівчатам набазікатися і пішов додому варити малому вечерю і вкладати спати. Золотце... А ми собі з його сестрою трохи дали жару. Ух, кльово посиділи.))
Прийшла до хати, чоловік миє посуд, малий нагодований, вже спить, я тоже прилягла біля нього, перекимарила, а зараз набралася сили і пишу тут.))
Завтра на день Народження до мого похресника. Ага-ага, вихідні то шо треба.:biggrin:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

наприбиралась я сьогодні і вчора по повній...генеральне прибирання...всі шафки, на шафках, вимила холодильник, навела порядок в туалеті і ванній кімнаті. І взагалі так все змінилось! До народження дитини я не могла нічого кинути не на своє місце, я відразу все складала "по поличках", а тепер
втомлена! але щаслива! завтра шось потворю із творчого!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

що за день...Якби хтось мені розказав не повірила б... Післявчора зустріла свого колишнього, були разом рік, але зрозуміли що ми надзвичайно різні люди от і розійшлися(не бачились десь років 2), поговорили, виявилось він купив собі квартиру і тут фразочка, а давай жити разом, попробуєм, може змінились, а вдруг вживемось...ну нічого. Вчора їздила на колишню роботу мами, там святкували ДН і були начальники зі всіх районів і Львова. Ну я пішла в магазин і мала з мамою вертатись додому, звісно не попрусь на святкування чекаю на вулиці, познайомилась з якимось досить заможним чоловіком, 37 років, вдівець, поговорили десь годину. Вийшла мама і на тому ніби все закінчилось. Сьогодні прийшла моя перша листівка, яка зробила мега переполох на пошті, довелось далі іти на пошту щоб то забрати і знову наткнулась на того чоловіка. Але мені щось не до нього було, бо подзвонили з ойками і айками тут таке прийшло, незнати що робити, треба підтвердження, я взагалі не уявляла щото, і дивувалась як мої австрійці мене в Радехові вирахували, адже давала лише львівський адрес. Тільки-но додому зайшла, дзвонять, що мене розшукує львівський начальник...Чого поняття ніхто немає, треба і все! Запросив мене в ресторан...смішно так...Людина цікаво, поспілкувались, сказала що у Львові ще квартири немаю, живу в гуртожитку, а там як відомо свої приколи, от він мене і до себе запросив на квартиру жити...Що за цирк з тими квартирами...
А ще сьогодні говорила із своїм сонцем, так приємно чути його голос, правда розмова була більше професійного напряму, але то таке...Запитав чи ми зможем завтра ще поговорити...Я така щаслива.
ну і як без прози, далі мучусь від КД. Таміпул не допомагає. Та і нічого не зробила що сьогодні планувала...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А ми зранку поговорили по скайпу з батьками, потім я вчилась, коханий читав книжку, подивились фільм. Після обіду з"їздили в супермаркет за продуктами. А зараз я буду робити суші, коханий мохіто і будемо так по сімейному відзначати суботній вечір. На завтра плани - вчитись.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Нарешті повернулись мої дітки з відпочинку в Карпатах. Як же ж я за ними скучила!!! Здається, що коли вони вдома - нічого не можеш зробити, розкидають крок за кроком, не дадуть спокійно посидіти і здається, що як їх не буде - то можна переробити все на світі і вискладати в найпотаємніших куточках квартири все на місця...Ага! де ж там! Їх нема - і нема настрою ні до чого. Перші дні,як вони поїхали, то і я, і собака ходили як "прибиті".особливо собака - такий живчик з ними, а тут така суцільна флегма без них. Але вчора всі з'їхались і життя повернулось до норми Собака місця собі не знаходить від тої радості, я маю стимул рухатись, а найбільше, що приємно - то чути їхні голоси, сміх, пригортати до себе Вчора ми так гарно сходили на піццу, потім погуляли з нашим рижим "чудіщем"- на стадіоні люди мали хоч нащо подивитись -шо собака непосидюча, ганяє, що діти. Сьогодні маємо сходити на базарчик і купити їм взуття, а ввечері підемо кудись в гості.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Зранку хотіла йти до церкви, але коли побачила, як виглядає тепер моя нозя, передумала. Поїхала у лікарню на Навроцького

у місцевих поліклінках мене би послали далеко, тому що не приписана у Львові

, зробили мені рентген. Розтягнення зв"язок, так що ніц страшного . Буду мастити маззю, пити таблетки і всьо буде ок
Дістав один дядько. Він прийшов із другом, в якого рука зламана. Поки сиділи в черзі на рентген, той вуйко почав до мене приставати! Вбила би! Поки той друг не зайшов у кабінет, то він йому писка затикав. А як тіки той пішов - усьо, почалося. А що мене болить, а як називаюся, а яка я гарна, а як йому подобаюся, а, може, у нас щось вийде? Придумала казочку, що маю хлопця. То той хтів знати, а хто він, а чо не зі мною, а скільки разом... Перше відбріхувалася, а потім м"яко натякнула, куди йому йти. Не дойшло. Коли нарешті я пішла робити рентген, думала, що буду мати спокій. Ага, з розгону. Під кабінетом траматолога стояв той вуйко із другом. Як той друг зайшов у кабінет, знову почалося. Я відходжу, а той гад підходить і дихає на мене перегаром Коли вже виходила з лікарні, вуйко попросив мій номер телефону. Наглість - друге щастя. Але отримав дулю. Ну як можна бути таким придурком?!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А в мене сьогодні врочистість!
Я вже рівно рік на посиденьках.
решта все суцільна проза...