Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А ми тільки що повернулись з Брюхович. Їздили по водичку, заодно і на чебуреки заїхали) Погуляли в лісочку, подихали свіжим, майже морозним повітрячком - добре так..
Зараз повечеряли, чоловік зробив чайок, сиджу пью з мілкі-веєм. А завтра новий тиждень.
Хочеться мені вже якогось свята, Новорічної суматохи, морозу, запаху сосни і мандаринок)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Записала собі зумба фітнес. Вчора вирішила спробувати позайматись. Мої дівчата вистроїлись в рядочок і в нас було групове заняття. До речі, прікольна штука ця зумба. Натанцювались, наскакались А от сьогоднішнє скакання не пішло мені на користь - щось заклинило між лопатками, старість не радість...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Як мені зле..... Приїхала додому, голодна, з тої голодухи вхопила кусок зефіру і тепер мене нудить. Бе.... Треба йти поїсти борщику, бо здурію зараз.
Находилась сьогодні так, що чоботи порвала. Майстер сказав, що то вже краще купити нові. А гдє дєнєг взять
Діти набудували собі хатинок в вітальні, юні архітектори Добре що хоч гостей не чекаю, бо прийшлось би то все прибирати, що я аж ніяк сьогодні не планую.
Йду гляну одним оком на кульочок, в якому лежить подарунок, в якому...
Карочє хочу Миколая

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

хтось скаже що я вже взагалі розумом поїхала. Нічого не роблю, лише в скайпі зі всіма з ким тільки можна переписуюсь Не знаю, в мене якась не хватка спілкуваня! Зараз мене переслідує одна ідея зібрати всю свою групу разом, це просто анріал, але я хочу це зробити. Дехто сказав що мені памятник поставлять, якщо я то зроблю..тож чекаю...

Сьогоднішній день почався просто геніально, проснулась я десь пів восьмої, вирішила що ще рано вставати, і трішки ще полежала. Памятаю, що мене розбудив будильник, встала, оділась, зробила все що мала, пішла занесла зарядне в ремонт і тут ніяк не можу добратись в політех...І бац - я просинаюсь, на годиннику за 20 десята...А мені на 10 :20 треба бути...Таких реальних відчутів що все дійсно відбувалось в мене ще ні коли не було...Ішла всю дорогу з таким відчуттям що я вагітна...і то десь так 6-7 місяць, животик, дитятко там ніби рухається...Чудасія...Прийшла в політех - а пар не було практично, впереше(і востаннє) пішла святкувати день студента, посиділи, поспілкувались..так дивно...Люди з різних груп, в кожного своє бачення всього...
А ще сьогодні поїхали мої речі у Варшаву, вже хоч маленька частинка мене там, далеко...Я вже не можу дочекатись коли і я там буду...Настрій чемоданний, уже нічого не хочеться робити, я тепер не студентка, а як моя мама каже проХфесорка...так смішно...але нічого, через 3 тижні я знову буду звичайною студенткою....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

врочистість: а ми ото вже в повному складі на новій квартирі живем - позавчора забрали собаку все вже помито, навіть речі деякі вже мають свої місця.
прозище: я дико втомлена - учні мої якісь заведені дуже, не можливо з ними ні про що говорити (мо через погоду?) вимотали мене вчора так, що я просто ледве ввечері додому ноги приволокла... а ще - дуже рука далі болить. добра тьотя-лікар сказала, що то відкладення солей я собі розрухала і поки воно не розійдеться - буде боляче роблю масажі і чекаю покращення... ну і останнє - застудилась. ото і всі новини

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Поєднала приємне з корисним - вночі пекла коржі на торт і заодно серіали дивилась, вдень якось не склалось ані з кухнею, ані з переглядом. Марко був в ударі вчора. Сьогодні ще не знаю, як собі день спланувати, тому зайшла на ДП: тут краще думається

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

а в мене величезна врочистість - оператор нам дав диск з нашим весіллям, і хоч воно ще не оброблене, але так класно було пережити ще раз цей день. почали дивитися весілля відразу після того, як прийшли з коханим з роботи й повечеряли, а як закінчили, то були в шоці, бо було вже далеко за північ!
а сьогодні - проза, робота, це в мене так завжди, коли виходжу після відпустки працювати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

До кінця листопада на роботу не ходжу, а працюю в хаті.. В офісі нема місця для всіх, бо всі працівники вернулися з виїздів, а малювати можу і в хаті . В основному це врочистість - на той холод не треба вилазити, і економія як мінімум двох годин, що йдуть на дорогу туди й назад . Але нудно дуже.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Пару тижнів назад мали аналогічну ситуацію, але жіночка лежала на сходах в сусідній підїзд і у неї голосно дзвенів телефон. Її помітив мій чоловік, коли палив на балконі, він спустився, бо на дворі холодно, а я спостерігала з балкону - і що мене просто вбило - повз проходило зо четверо людей, серед яких старша сімейна пара і НІХТО не зупинився,хоча бачили! Як мене така байдужість людей вбиває! Жінці ж може бути зле. Наша тьотя також була пяна ще й відбивалася від мого чоловіка

ото я на балконі мала кіно

який хотів взяти її телефон і зателефонувати її родичам, бо сама вона внятно пояснити де живе немогла. Нарешті тьотя здалася і чоловік здвонився з її сином - хлопчина прийшов доволі швидко, бо як виявилось вже шукав маму по району. Дуже довго і щиро дякував чоловіку, а в мене аж сльози навернулись - хлопака молодий,симпатичний, нормально вбраний і шукає пяну маму, яка б мала йому в той час вечерю готувати... Сумно...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Як мене сьогодні одна коза на базарі вздрючила... Купляю кусок індика, вона мені важить і пакує, я прошу її шоб дала ще один кульочок, а вона "гроші давай", я кажу, що ніби вже дала, але паралельно з тим дістаю з кишені гроші і даю, кажучи "ой, ні, не дала" (ну нормальна ситуація, з ким такого не буває), а вона мені " шось я не памятаю, щоб в мене був СКЛІРОЗ, коли я була вагітна":eek: я шось розгубилась, сказала, що їй повезло і поїхала далі. Підходжу до наступного лотка, а вона вже там, але мене не бачить і розказує ту ситуацію всім продавцям кругом, типу, що я її намахати хотіла, чи шо?????? Я їй сказала, не дивно, що така курка на базарі стоїть, а потім цілудорогу додому шкодувала, що стримала себе. Блін, вміють люди!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Бобрався вірус і до мене, вже третій день хворію Страшенно болить горло, ні їсти, ні пити, нічого не можу. А вчора ще й пропав голос, ЗОВСІМ ! Говорю пошепки... Сходила сьогодні в поліклініку, і мені лікар порадила не дихати холодним повітрям

три дні не гуляли, і , мабуть, і далі не будемо

і якнайменше навантажувати голосові зв"язки. От як це можливо не розмовляти, сидячи весь день з дитиною вдома? А книжечку почитати, а побавитись, а пісеньку заспівати?
Полоскала горло, а моя малеча закатала істерику, бо вона теж хоче те мамине горнятко і горло полоскати Я не дала - а вона в плач

Пригадалось, як одного разу теж пропав голос, їхала я маршруткою на роброту, ну і на зупинці де виходити треба, кажу водієві "зупиніться, будь ласка", він не чує, я знову кажу, а він не чує, я нарешті видавлюю з себе таким криком "недорізаної качки" - "Зупиніться !". А він в крик до мене-"Пані , ви що нормально сказати не можете, треба верещати на весь автобус? Божевільна якась?" Я, звичайно, вже не мучила себе, щоб пояснити, що не можу розмовляти, але так прикро стало...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я зла на Ощадбанк, така зла, шо аж сьогодні плакала...Термін моєї карточки на дитячі виплати закінчився в вересні, в нашому відділені карточки не поновлюються, аж на Іскрі, а мені з малою туди ше дойти...вобшем, заяву я туди попала писати тільки в середині жовтня(за жовтень гроші відповідно не получила), карточку вони робили 3 тижні, вчора, зла, з малою на руках, в візку ми не хочемо сидіти, йти ногами теж. Ледве жива, доперлася до того Ощадбанку, забрала картку, сьогодні в банкоматі хочу зняти - а там 0,00 (тобто ні грошей за жовтень, ні за листопад), а я йшла з малою купити їй черевички....Як мені стало обідно, я просто розплакалася біля того триклятого банкомата - ну як так? Дають тих 700 грн в місяць і ті не видадуть Дзвонила до них то гроші перекинуть на нову карточку аж після 25...така от проза.
Йду занесу Ощад банк в Чорний список

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

мене обслуговує приват, але грошей теж нема. на скільки знаю - в бюджеті не вистачає коштів. от така стабільність і кризу подолано.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В мене була така ж ситуація, тільки в квітні. Теж тьопала з малою на Іскру, вистоялася в черзі, написала заяву, обіцяли передзвонити за 4 тижні. Ніхто не дзвонив. Я прийшла сама - сказали, картки нема, і де є -не знають Добре що в мене кум в Ощаді працює, правда далеко дуже, то він дізнався, що моя картка в Центральній філії, і я мусіла їхати аж на Валову, з їх слів, я просто не вказала в заяві, де я хочу забирати картку. Хоча такого мене взагалі ніхто не питав.

Сьогодні була в поліклініці, то чула, як лікарі розмовляли, казали, що їм зарплату затримують, бо в бюджеті скоротили кошти на державні виплати...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

У мене- тишина...
Тиша, звуків не чути. Вуха закладені. Вийшла з псом увечері, йду і думаю, а чого це компанія йде і співає так тихо? Ха, так то я не чую, нічого, крім своїх кроків- бум, бум, раз, два, ліва, права. третій день як зникла головна біль, але тепер в банці хожу. То капець.
вуха капала, вже купу всього пила...
Ооо, ті болячки , від доці зі садочку принесені, нам всім таким боком вийдуть, навіть не сподівалась. А ще ( жалітися - то жалітися) у мене моя вагітна пупкова грижка активізувалась. від надривного кашлю. Блін. Шота я непланово захожу в ПМС. А як ПМС прийде що буде?
Єдина розрада- приїхали мені круті складові для кремоварства, буду освоювати і шаманити, прощайте виспані ночі))


Хочу розривки, хочу в клуб. Ага, на танці хочу. Хочу вдягнути плаття розміру S, шпильки, і коктейль з парасолькою, і суші на закуску.
А після танців, у тихий готель, в номер зі свічками і трояндами, і теплий білий халат, жаркі любощі з коханим, легкий сніданок ( ікра,тости, сир, американо, апельсиновий фреш), в джакузях разом, а тоді додому..


Ой, я знову заснула, вібачте. Тре посуду помити.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Цілий день ходжу як набитий битком клубок нервів. Все мене бісить, все мені не так, навіть речі стоять не так і чоловік якось не так по квартирі пересувається.
Висварилася, виревілася, благо муж зрозумів, пошкодував. Мені тільки й це було потрібно- розцвіла як майська ружа. Потім решту дня провела з гарним настроєм, незважаючи на надто швидку стомлюваність і в загальному погане самопочуття зі всіма "прєлєстями" мого стану.
А ще чоловіченько приготував супер смачну вечерю.
Потім я цілий вечір шкодувала його, бо болів у нього зубчик,)) навіть хотіла зробити подвиг-збігати в нічну аптеку, але мій подвиг обрізали на корінці. Категоричне "ні". )))
Малий бешкетник розніс нині хату в щент, в двох нових машинок вже відсутні колеса, в моїх мештах устілки, на стіні дві нові плями, ну і т.д. по списку. Завтра моя мала нечемнота вже піде в садочок після кашлів/шмарків, то буде в день мати з ким бавитися, мо в вечір добріший стане, а то відсутність "своєї" компанії на нього діє не надто.
Ну, от я ще зараз трошки попрацюю і буду бачити свій омріяний сон.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Вирішила я сьогодні підірвати свою репутацію посередньої господині і замутила шоколадний брауні. Прикольний такий вийшов, але то на завтра для гостей до морозива. Торт також уже стоїть у всій красі. Жаль, що чоловік у відрядженні і не оцінить моїх кулінарних потуг. Діти сьогодні порадували - Аня помагала робити салат, все чистила і краяла, як заправська господиня, а Тереня няньчила Марка.
Вже захотілося снігу і морозу, ялинки і мандаринки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

маю підозру, що якийсь шпіон підчитує посиденьки ,бо тільки що нарахувалися гроші!
ДП - сила !

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я хочу чорні джинси в мегаобтяжку, мінікофтинку з глибоким декольте, каблуки високі... і на роботу Щоб мої студіки-механіки собі голови скручували ... (мда... ото я викладачка )
Є на Манго одні такі джинси, які скоро матеріалізуються через монітор від мого гіпнотизування, але хто зна, який в мене розмір буде через 4 роки, або хоча б весною Ех...:connie::connie:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

не місяць а мука суцільна з маленькими проблисками спокою... потягує на жилєтку, але як туди залізу то вже точно розплачусь і впаду в депресивний ступор
робота шість днів на тиждень і сьомий на прибирання і варіння... я читаю і подивляю вас Жінки! Робота, хата і дітки... Ви всі просто чуда, і нехай хтось скаже що це не так!)