Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ніколи в житті і не думала, що людина може існувати сплячи 2-3 год в добу.Очі печуть, голова тріщить, але кава форева)) і все як рукою знімає на деякий час.
Зараз мушу бігти на чергування на виборчу дільницю.

Щось я вже починаю жаліти, що в ті вибори вв"язалась. Угу, подивлюсь що вони мені там заплатять, ліпше певно було той час присвятити роботі, аніж... Ну, ладно, не буду вже каїтися. Що є, те є.

Приїду з дільниці і далі до роботи. Те що я запланувала до 4-5-ї ранку мінімум.
Так хочеться хоч частину того всього "розгрібання проблем" звалити на чиїсь плечі, а ну, нема-нема...
Бачу мій підпис до теперішніх подій дуже свівзвучний.
З прози- поламала з ранку парасолю оті шприхи (чи як їх там) залишились, а сама тканина полетіла з поривом вітру і впала в болото. І смішно і сумно. Смішно, бо виглядало воно смішно, а сумно, бо я тепер без парасолі. А то був подарунок свекрухи)) Прийдеться орендувати чоловікову. Він капюшон має.
Ну, і всіх подій...

Всім гарного длня.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

ой..той піжамно-соплячий тиждень коли закінчиться??? від суботи в Марека адено-вірусна (якщо я правильно написала) інфекція-кон"юктивіт, соплі і розквашеність, а від нині - ще й гавкає як пес,а я, певно, від нього вже набрался-горла шкребе, голова тріщить, слабкість у м"язах....але змушена була вилизати хатку, бо завтра маю більше роботи, попереду ще прасування з 3 барабанів, підготовка до уроку і візок треба попрати-вирішила продавати, а руки ніяк не дійдуть його в нормальний вигляд привести...добре, що маю свекруху на підхваті-виручає мене зЛюбчиком, забираючи його щодня зі школи

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

тотальна лінь... їсти-лежати-читати-знов їсти-пити чай-заїсти чимось солодким... ліньки навіть з дитиною бавитись, добре, що діти ще й вдень сплять. бо є ще одна можливість полежати так зо 2 години . маю закінчити в"язати доні безрукавочку, залишилось пару рядочків - і того не хочеться...
і то нічого, що холодильник мене лякає своєю порожнечею, а з їстівного в хаті залишилось пару шоколадок і печеньок , кулінарна муза пішла гайтю.
треба піти почитати про самомотивацію, може допоможе? бо голодний чоловік мене, певно, ввечері не зрозуміє .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Я вчора поки добралась додому (ще мала важливу зустріч після роботи) - то дома мене чекала вечеря, приготована чоловіком. Це буває не так часто, тому це справжня врочистість А сьогодні зранку настрій відповідав погоді, але дощ зупинився, і я після другої чашки чаю з шоколадкою подобрішала. Чекаю закінчення робочого дня і так хочеться якоїсь врочистості, але чоловік вечером на футбол, тому навіть не знаю, що то придумати. Мабуть подивлюсь якусь комедію, піднімлю собі настрій

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Я збираюсь в ЖК. Маю надію що хоч сьогодні мені видадуть мої довідки, бо з 30 тижня тягне гуму... Плекаю надію що вже не треба буде здавати ніяких мазків, крові, сечі, зіскобів... Як мені та ЖК осточортіла за час стояння на обліку. Але добре хоч випогодилось, настрій піднімається потроху.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А в мене життя помалу входить в звичне русло - дітлахи виздоровіли, сонечко засвітило, тепер є надія, що трохи висплюсь.
Зранку "витріпали" нерви в візовому центрі, мусила двічі туди ходити.
Проте є велика врочистість - прийшло мні повідомлення на пошту з Рапсодії,я вся в очікуванні)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

читаю цікаву книгу... і відчуваю як в мені, а точніше в моїй голові відбуваються якісь зміни... серце тихо нашіптує, що зміни добрі... доцька спить, а я налаштовую себе на приготування їжі... мммм... щоразу впадаю в дитинство і сподіваюсь, що таки з"явиться чарівна кухонна фея... а її щоразу немає... може час дорослішати?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Я вчора чоловіку заявила, що ніц готувати не буду, на що отримала згоду і умову зробити дещо інше. Не до душі мені припала інша робота, то я все таки зварила борщ, і щоб було не сумно напекла собі печеньок. Як завжди, вони в мене вийшли не як в людей, але смачні . Написала собі список того, що треба ще зробити сьогодні і далі справа наразі не рухається.
Завтра в нас з чоловіком чотири роки від першого побачення, думала десь підемо спцерувати, а погода певно проти, може до завтра ще розпогодиться? Як ні, то маємо вдома смачне шампанське (ну я надіюсь, що воно смачне) і будемо так святкувати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

мій вчора теж готував, але пересолив і я не їла
і шкода бо старався і злюсь бо останнім часом пересолює

каже, що все більше в мене закохується, але я від того сита не стаю ггг

, ну але щоб рибу -то вперше!
врочистість-ми отримали візи
проза- враження ніби я вже поселилась на тій кухні, але в мене є та фея-то моя мама

щоправда вона не з"являється, я сама до неї завалюю з лоточками
і день таки хороший, бо зараз буду

ну не те щоб в мене збочена уява, але загадка непроста, я вам скажу

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Пропозиція була пристойна, нам замовили мед в ресторан, а той мед тре розфасувати, я того діла не люблю ) Ну а "дещо інше" мені завжди до душі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Настрій піднесений-черги не було, видали мені в ЖК довідку, все в нас добре, мазок ідеальний, виписали нам закваски купувати і йогурти з них робити щодня. Люблю я такі приписи!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А я ледве ноги сьогодні притягнула...
Зранку мала купу біганини. Мама в дома, то поки є з ким малого залишити, я оббігала усі заплановані місця.
А в обід мала велииику врочистіть. Їздила на розписку до своєї най-най подружечки, до моєї рідної-рідної людини. Яка ще рік тому казала мені, що не створена для сім"ї, що буде працювати, а кохання не для неї і вона його не вартує. А тут така красуня, така закохана та щаслива за руку з своїм коханим і ніби й не було тих слів)))
Я плакала, плакала від щастя за неї. Потім ми довго довго обнімались. Так то було незабутньо. Ще недавно вона в мене на весіллі дружкувала, а тут вже сама майбутня наречена. Ото нагуляюсь на її весіллі)))
Випили шампанського, покричали "гірко" і я побігла додому)). По дорозі забігла в перукарню, трошки себе оновила. І о нарешті я в дома. Дитина з мене не злазить. А я як за ним скучила. Що то буде як він піде в садок не уявляю.
Все, сил немаю. Так би лягла й не вставала аж до завтра. Правда це зовсім не входить в плани чоловіка і Ромчика. Йду їх погодую і обіцяла складати вежу в сімейному колі. А потім муж обіцяв фільм хороший і какао гараче. Недочекаюсь.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ооо, мала я цей день, а він мене.
Гарно я попрацювала сьогодні. Купу ідей спровадила в реальні речі, причому від 11 ранку до 18.30 після обіду, без обіду.
От тільки дівчина моя були сьогодні вдома, то справи йшли з поправкою на її присутність. Якось, інтуїтивно, не захотілося нам іти в садок ( ну бо тато нас не міг відвезти, а пішки йти не комфортно)). та добре що не пішли, бо якась моя принцеса неадекватна. Т- ри нема, все вроді ок, але капризна до жаху, от навіть зараз , бігаю щоразу , бо скидається, кричить....
На парфумівку вибралась за 10 хв від критичного часу, абсолютно до неї не приготована, змучена, зла, ненамальованая, хотівшая нарешті хряпнути пива і закурити. А, ше мене сьогодні бабою Фрузьою обізвали, бо я си хустину на череп намотала.
Ну та гарно намотала, старалася!!!

і шо ті дівки від підстаркуватих хочуть? Нормально- хустина і до... форумівки.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ну що ж вчора відстрілялась, задоволена повністю своїм виступом, приємно здивувала свого керівника, він думав що я підготую доповідь "Аби було", а вийшло навіть дуже-предуже добре, незважаючи на всі нервові зриви і мої псіхи

щось я себе дуже розхвалила

.Зато зробила собі подарунок, після конференцію взагалі нічого неробила, поговорила з коханим потелефону, поїла і пішла спатки. Проснулась аж під 12. Зараз потрібно збиратись і іти купляти полотно на нову картину. Ато мене мама вже цілий тиждень тероризую. Похвалюсь, закінчили ми вже свій перший образ

вишивали приблизно 9 місяців

. Дуже задоволена результатом! Оформимо, похвалюсь у відповідні темці.
Настрій...Якась порожнеча на душі, чогось не хватає, а чого ніяк не зрозумію. По дорозі потрібно буде вступити до церкви помолитись.
Гарного всім дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

гррр, а я зла, нині нам нахаті газ проводять, я приїхала на 9, в 11 прийшов майстер, перевірив труби і підключив газову поверхню, взяв 20 грн і пішов. щойно дзвонять знов - в 14 буде інший майстер, пламбувати лічильник газовий прийде. а я тільки катаюсь туди-сюди, ніби більше зайнятись нічим

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

я на обід з"їла шмат бісквітного торту і два велицьозних пампуха ... отямилась тільки що, як зрозуміла, що не маю сили навіть поворухнутись.
так і знала, що мене не можна на одинці зі солодким залишати. каюсь... але вже пізно.
тепер хочу страшенно спати, але знаю, що вдень не засну, тому просто розляглась на дивані і грію ноги ноутбуком.
дитя спить, але в сусідів таааак товче перфоратор і молоток, що не знаю, чи довго буде спати. люблю свій будинок і своїх сусідів, але чого найшумніші роботи треба робити як раз в час обіднього сну? і то не тільки нині, з 16 поверхів завжди знайдеться хтось довбаючий стіну... навіть в неділю чи свято. хочу тиші!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

сьогодні їздила в центр, шукала для Поліни картки Домана , так і не найшла

може в карму хтось підкаже де є?

, але натомість накупляла книжечок і ромальовку на 80 гарних малюночків. А ше врочстість- шиємо Полі платтячко на 2 рочки, вона вередулька не хоче міряти, але впрошуємо.
Завтра йду на ДН до подруженції,а впонеділок ми вже чух-чух-чух до свого татка. Він сказав. що більше на так довго нас не відпустить у львів(це він так думає).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

а я сьогодні у свій вихідних, печенька напекла, печенько вже майже доїла! ще зараз задобрю себе смачним чайком, і буду далі читати свою книжку!
а ще в мене була муза, і я задекупажила шкатулочку для чаю, а то після Осінньої рапсодії, в мене явно збільшилась моя колекція! тепер треба десь його розпихати!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

День почався нині в 5:25. пробудилась з впевненістю, що проспала першу пару. Як маю на 8:30 заняття, то все буджуся з думкою, шо капець, пару я проспала, студіки втекли, диспетчерська 100% перевірила, звкафедри забігав...а мене нема. На роботу з того всього потрапила на 7:45. В корпусі тільки охорона, прибиральниці і...я Зате після пари так файно посиділи зі співробітницями і завкафедрою і попили ранкову каву. Потім я погнала підписувати один пакет документів, потім в центр на здибанку з коліжнакою, тоді знов допідписувала решту документів, дістала "рознарядку" від керівника на заміни на наступний тиждень, попригала забрати замовлений підносик на Стрийську і на Сихів за формочками для кексів. Їхала додому і майже заснула в маршрутці. Ше нинька міряла такі файні кеди, але не купила, бо виявилось, шо в таких омріяних кедиках трошка вище щиколотки мої ноги такі кривущі видаються:shok:.
Зараз забацаю баняк чаю і, поки муж тусується в Києві, вернусь до свого серіальчику.
шото много букаф настрочила нині.:shok:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Нині знову із соплями... Зранку їхала на УЗД, аби мій шлунок подивилися, бо сильно він мене мучить. Ніц нового не сказали, всьо то саме, що і ранше. А самопочуття паскудне-препаскудне, крім шлунка, болить горло, далі кашляю, температура, і голова тріщить просто. На роботу не йшла і завтра не піду, всі завтрашні плани, швидше за все, накриються мідним тазіком .
Нині десь в обід поспала, а коли прокинулася, то таргани в моїй голові змусили мене поприбирати в хаті та випрати одяг, хоча у воду зараз мені ніззя руці пхати. Тепер почуваюся ще гірше, ніж вдень. Ще годинку потиняюся по хаті, доп"ю чай з калиною, і повзу спати з надією, що зранку буду себе почувати краще.