Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

В мене сьогодні суцільна врочистість. Незважаючи на моє повне незнання нового розкладу руху маршруток, я таки з третьої спроби доїхала до куми. Насміялись, наговорились, перерахували багато

ах, зараз би їх мені

грошей і роз*їхались. Кума на роботу, а я ще мала купу купезну справ. Чоловік в шоці, як то так, туда поїхала, то порішала... Ну а я шо, не дЄвочка, в кінці кінців Зараз відчуваю як гудуть ноги від високих каблуків. Ще хвильку посиджу на Посиденьках і йду ванну приймати з ванільною пінкою. А потім нарешті спааатки...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

І я почну із вихідних. Точніше, з вечора п"ятниці . Тоді нежданно-негаданно для уки прийшли до неї, подаруночок принесли. Ука трохи "офігіла", ібо чекала в гості Іспанку, яка виконала роль посередника ). Посиділи трохи, чайочку попили .
Решту вечора використали для приготування до поїздки на вихідні у Хмельницький

у Хмельницькому якраз була виставка акваріумістична, куди Мар"ян їхав, та й мене "захопив" із собою )))

. В суботу зранку поїхали. У нашому купе була приємна подружня пара похилого віку із Москви. Направду чудові співрозмовники .
Після прибуття перше пішли у Театр ляльок, де та виставка була. Трохи там полазили, поселилися у готель. Потім - знову виставка, посиділи на кількох семінарах. Я в тім ніц не тямила, але зробила таке вумне обличчя, що Мар"ян справді подумав, що я розумію, про що там говорять
Між семінарами погуляли по місту, намагаючись знайти пристойну піцерію чи кав"ярню. Ага, фіг там. То не Львів, і там таке ся не водить. Знайшли щось, що більш-менш підходило, поїли, та й далі на виставку.

фотки самої виставки будуть потім ))

Трохи потринділи із присутніми, посиділи ще на двох семінарах, ці вже були цікаві .
А той Театр ляльок вміщує не тільки театр, там є і куток із рослинками, пташками, павуками, і т. п.
Увечері була п"янка )))). Нас привели у досить хороший ресторначик, і там вже познайомилася ближче із учасниками виставки . Неймовірні люди, класна компанія, ну і на столі смакота - тому вечір був класний
В неділю мали намір купити квитки на поїзд- у суботу їх не продавали на денний, казали, жи в неділю будуть. Не було жодного квиточка ні на Львів, ні на Тернопіль... Пішли на автовокзал. Власне пішли, бо маршрутки від ЗД вокзалу на АС не їздять ((. По дорозі мали намір зайти в церкву і помолитись, але ЖОДНОЇ церкви не знайшли по дорозі.

Місто взагалі виглядає, як базар. Навіть не віриться, що там люди живуть. О, а за 2 км від центру корови пасуться )))

На АС сіли на маршрутку до Тернополя, за три години приїхали.

Здивувала наявність у міських маршрутках Тернополя відеоспостереження та JPS )))

Заскочили в останні хвилини перед відправкою в електричку, та й рушили у напрямку Львова. Ото радості було!

Тепер, коли захочеться пообурюватися з приводу якихось незручностей у Львові буду згадувати Хмельницький - і Львів знову виглядає ну дуже привабливо на його фоні )))

А взагалі - поїздка вдалася . Зробила висновок, що акваріумістика мені цікава і буду вчитися, аби не сидіти, як баран, коли зберуться акваріумісти і будуть говорити про своє основне зацікавлення
А зараз вже дві години мала спати - зранку о 5.00 треба вставати (((, але сон втік . Йду далі його ловити

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Після тої холоднечі аж не віриться, що знову тепленько, і можна не кутатися в десять светрів, то я сьогодні до обіду парилася, так сумнівалася
А який же гарний вечір був! Синочок надумав ще в темряві в пісочку пошпортати, а я сиділа на гойдалці і... Навіть не те щоб дивилася/слухала, а ВБИРАЛА те повітря з легким димком, і делікатний шелест кукурудзи, і запах яблук, і бубоніння телевізора з літньої кухні
А небо! Таке неймовірно глибоке, безмежне і зоряне, почувалася такою дрібочкою мікроскопічною... І літак якийсь проблимав, люблю думати, що я тут, а там от, за сотні км люди собі сидять і до когось летять, відразу самій кудись хочеться помандрувати...

Одне погано: гойдалка то у нас дитяча, на мою "паню" трохи не розрахована, ну, але я втиснулася хочу таку велику лавку-гойдалку. А ще хочу почути-побачити журавлиний ключ.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

триденна проза з елементами афери)))))
продавала я так вчора ходунки дитячі... історія почалась в суботу... передзвонила особа чоловічої статі - так і так, все підходить чи можна придбати, але я не львівський, я оплачу, а мій сусід є у Львові під"їде і забере... я погодилась... (для таких операцій маю картку на якій гроші не тримаю - втрачати нічого) дала дані карти, на які перерахувати гроші... Години через три знову дзвінок і каже "я наразі не можу перерахувати, десь під вечір перерахую"... наступний дзвінок мені повідомив, що в нього закінчилась готівка, ще наступного, що щось трапилось з кредиткою, ще було пару дзвінків, що він перерахує обов"язково, але з підприємства через бухгалтерію)))))) і врешті під час того попросив назвати код, який має прийти на мій мобільний. Розуміючи всі наслідки - мені не залишалось нічого, окрім як виключити блондинку і покласти слухавку. Але дуже шкодую, що не познущалась з нього і не поназивала якісь "ліві" коди.

пи.си.Якщо комусь цікаво - можу викласти номер телефону того дядька))))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Розпочались божевільні будні. Щось з понеділка, навіть точніше з неділі почала все з дуже великими темпами. Все потрібно швидко здати, щоб потім з спокійною душею поїхати. Приємно здивували поляки, вони готові надати будь-які документи і яким завгодно способом. Вони ніяк не можуть зрозуміти як то так не працює е-консулят. Вони вирішили що в мене не знати які звязки в посольстві, що так швидко вдалось записатись на подачу документів. А ще вчора розмовляла з одним польським викладачем, який дуже радий що продовжую ноукову роботу. Можливо це дрібниці, але приємно коли ти потрібна.
Сьогодні вирішила повністю присвятити себе навчаню. Завтра планується ще божевільніший день - конференція, а я ще навіть доповіді немаю.З англійської потрібно ще хоч 4 ст перекласти...не знаю коли то все встигну. А зараз заварила собі кави, купила смачнющий виріжок з яблукави і балдію. Страшенно скучаю за коханим, я його вже 4 дні не бачила, і скоро напевно не побачу, просто не вистачає часу на особисте життя
Ну а ще вчора була досить цікава переписка з колишнім, я з ним вже дуже давно не говрила, а тут просто так запитав як справи і навіть мирно попереписувались десь годину.Незвично
Всім гарного дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Сиджу на роботі, обідаю і лажу нетрями тирнету
Класно мені тут працюється - люди хороші, завжди поможуть, якщо щось треба показати/підказати, роблю те, що люблю
Гарний день

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

вчора ми провели вечір сальси! чоловік(!) загорівся ідеєю піти на курси, і от вчора було наше перше заняття! було дуже цікаво, багато рухів, ще більше помилок! танцюльки в парах, і багато сміху! дуже радію з цього приводу, а на наступний тиждень ми обовязково знову підемо!
в мене сьогодні краса, на вулиці сонечко таке яскраве, що я сиджу у футболці лише! вже поробила всі свої справи, було б не погано щось почати готувати!
а ще додам, що я сильно налякалась щойно! побачила в себе на терасі коника стрибунця розміром з мою лодонь (і я не жартую)! я пробувала якось його прогнати, і він як скокне, а я як закричу! ну але все закінчилось щасливо, коник втік, я вже заспокоїлась!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А в мене жахливо тиждень почався(Чомусь впевнена що він так і закінчиться. В середині відчуваю якусь пустоту....Чомусь проблеми як сипляться то всі на купу. Знаю що буває гірше і люди мають більші проблеми, але...Але так хочеться просто спокою, стати зранку, попити кави і щоб день почався якось гарно без метушні без проблем.
Чекаю свою мамочку, скучила, надіюсь як приїде трошки віддихну морально. На деякий час вдасця забути про реалії життя. Ми ж живем в Україні, тут або тяжко або дуже тяжко. Прийшла осінь і втік мій позитив(((

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Насичені видались вихідні. Два дні провели в чоловіковому селі. Ох вже тіж празники. Прощавай хфігуро. Мало того що навіть в понеділок з-за столу весь день не вилазили, то ще й додому пляцків напакували...от якраз воюю з собою, їсти-не їсти...таки їсти. Дітьо так набігалось і надурілось з троюрідними дітками, що я сама перестала вірити в те що маєм зараз проблему з колективізацією
Сьогоднійші Романові заняття мене порадували, з кожним разом він все більше звикає до усього, навіть на англійскій заговорив до вчительки (до того під стіл ховався).
А загалом, усьо чудово, нарешті золота осінь...Треба якось час знайти і на природу втрьох вибратись...понасолоджуватись...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Мені такий коник залетів до кімнати літом. Впав на шафу Я також як зверещу. Чоловік за мою кицю і за тим коником тоже на шафу злапала зразу потім носилася зним поки він не втік на терасі.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ох, кльово бути вдома! Настрій "Я снова немного пьян и доволен собой". І ніби мав бути звичайний день, навіть троха напряжний, а якось так кльово вийшло все. Конференцію студентську відбули, з тої радості пішли зі співробітниками "на морозиво". Муж зустрів мене з букетом троянд

я, в принципі, зранку пригадала, що нині 16 і минув рік і 3 місяці як ми сі побрали, але...ну, вопшем.

. Сказав, що планував мене кудись повести, але завтра мус їхати до Києва, то сьоня "рамантіка" накрилась і буде працювати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

День пройшов під егідою "до нічого"! Вроді і дитину спати вклала і на масаж сходила, попрала, хліб спекла, з дитиною погуляла і навіть на вечір чоловік мило запропонував що зробить зелений чай, а все одно відчуття "до нічого". Може то потихому осіння дипресія до мене хоче завітати? Треба завтра щось смачненьке спекти якщо тільки "до нічого" не переросте у "робіть, що хочете тільки мене не чіпайте". З надією на краще і в очікуванні гіршого іду спати!
Всім солодких снів!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

А в мене з моїх 16 уродин (10 вересня) кожен день-домашнє свято, пішла у відпустку..тішуся-ненатішуся..і так до 7 листопада

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

треба мені в жилетку.....

просто розриваюся в прямому розумінні між хворою мамою, дитиною, чоловіком, двома різними містами, своїм лікуванням, темками на ДП, відсутністю інету в мами, постійними доставаннями мене родичів по телефону .... ААААААА!!!! набридло все!
хочу на безлюдний острів із чоловіком та синочком і щоб більше нікого-нікого там не було і телефонів та інету теж...
Третя година ночі - всі нормальні люди сплять, а я працюю, допиваючи "відро" сильнющої кавусі і це при тому, що в 5.30 вже підйом і знову в дорогу(((

Єдина радість - маю дуже класного стоматолога .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Вийде, напевно трохи "жильотково", та якось не дотягує.
По-перше, мала вчора написала самостійно роботу з математики ПРЕПОГАНО. Поставила вчителька 7, але я б 5 не більше дала. З 4 завдань, тільки 1 більш-менш (та й там щось забула). Пояснити, як працює годинник я їй не можу! Довбу-довбу... Ввечері ті годинники малюю, по 30 шт, разом розбираємось. А віз і далі там. Таблицю множення непевно знає. Їй не до того! Їй ще бавитись в голові. Ну 3 клас! Ще 1, 2 я їй трохи списувала, але ж 3! Я ж на серйознішу роботу йти збиралась (зараз на пару годин в день маю бігати), і що тепер? Махнути рукою?.. Головне, знаю, що не дурна, і дуже добре закінчила 2 клас (в 5-ці кращих у класі). Ну що ж їй зараз в тій голові? Мені аж серце за неї болить. Я не маю вже сил КОЖЕН вечір їй все розжовувати з математики, ну не педагог я, і не маю на кого цей тягар перекласти. А неуважна яка! Ну лінь 2-ий раз умову перечитати, і вже все не правильно. От поплачу тут, нерви в кулачок, і знову ввечері буду її тягнути... Маю осінні канікули скоро, ще тоді "насядемо".
По-друге, у свекрухи зі здоров`ям серйозні проблеми. Там і операція вже світить. Треба буде шукати лікарів, а її так важко на якесь лікування вмовити. А болячок там вже назбиралося. Дай Боже нам хороших лікарів з потрібним лікуванням, і щоб свекруха то легше перенесла. Вона так тих лікарень боїться...
Купа планів, купа справ, а все з рук валиться...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Всі жаліються і я понию. Мала сьогодні на городі роботи трохи, а той клятий дощ все зіпсував. І коли я то зроблю. Вже з самого ранку зла. Зараз буду снідати, пити каву і потрохи прибирати. Не хочу нічого робити. Взагалі. Маю 5 праннів речей ще з четверга, руки не доходять поскладати. Закутаюсь в чоловіковий светр і так сиджу за комп*ютером, поки діти не відтягнуть. Не люблю осені взагалі, а тут ще й чоловік так далеко...
Купила малому вчора набір іграшок *Війна*. А він з молодшим ділитись не хоче, бо там написано, що дітям до трьох років бавитись цим набором не можна. І от в мене в хаті вже два дні така картина - молодший верещить, бо хоче танка, а старший кричить, що треба почекати три місяці, поки виповниться три роки...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

в мене ниє живіт, дитина і чоловік, живіт бо то такі дні, дитина бо заліз в стіл і не може вилізти, чоловік, бо прийшов з залу і хоче омлет
і я нию, бо хочу спати, а ні, краще лежати і читати книжку чи фільм дивитись
але зараз збираюсь і їду вибирати шафи купе
має бути гарний день-має бути гарний день-день гарний-гарний день-даю установку-гарний день має бути!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

вже писала якось, що кайфую від ранків, коли є тепле ліжко, кава, інтернет, дощ за вікном і не треба нікуди йти поки що
а то скоро прийдеться вилазити з під ковдрочки і виходити в люди. брр, не хочу..я сьогодні лінива і хочу бути сама. хочу тиші.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

Ну чому завжди таке западло, як тільки я зайду сюди щось написати, почитати і просто відпочити, так мене відразу нагрузять роботою??? Ще й такою нудною, для бухгалтерії? Середина першого тижня після відпустки - настрій абсолютно не робочий, хочеться додому, до чоловіка, маємо ще купу справ, а от часу на них взагалі не вистачає. Помаленьку освоюємся з подружнім життям, не легка це справа постійно щось думати, що приготувати, всього ще накупити, а місця все розставити малувато, а скоро почнеться міні ремонт, то взагалі голова обертом іде від того-всього Тепер я розумію, як добре було вдома з мамою і на всьому готовому.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (4)

вже не можу дочекатись відпустки, щоб теж так кайфувати від ранків
А поки що намагаюсь трошки працювати, правда настрій абсолютно не робочий, вже поприбирала на свому столі, попила два рази каву, полила вазонки в кімнаті, перечитала ДП, переслухала пісеньки, щоб трошки проснутись і чекаю на робоче натхнення, але поки що глухо...