Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Опаньки, я не одна...
Хочу спати.
Заснули в 4, спали з перебоями, Роман ковбасився до ранку...
Планів ніяких на сьогодні. Неохота вилазити з дому...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

слово в слово, як я написати хотіла. Якогось милого малий спав майже до 11 години, то просто фантастика, я прокинулась раніше , але не ворушилась щоб його не збудити. Зараз тріщить голова, а закладена я вже майже тиждень...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

я шось не знаю що то робити...
якщо йти кудась гуляти, то треба стандартно півгодини вибирати що вдягнути, бо погода якась незрозуміла, потім ше півгодини марафетитись..а мені так ліііньки...і так мені файно дома з плєдиком і з кавуською...
короче, я домосиділка страшна. і то в мої то роки!:biggrin:
єдине шо страшно хочу на весілля! але жаль ніхто не одружується і найшвидше весілля, яке мені світить то моє власне

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

В мене був класний день. Нагулялись, відвідали батьків. А зараз прийшли додому і виявилось, що маю температуру 37 ужяс...
Ще я сьогодні дивилась свій шкільний випускний на відео. Який то ржач А ще я була така худа..хочу знов такою бути!
Зараз будем дивитись фільм і їсти морозиво! надіюсь, що до завтра одужаю, бо маю купу планів.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Їздила на вихідні до батьків додому, але так мене закачало в машині по дорозі і туди і назад, що світ не милий. Диво якесь - є одна конкретна машина, в яку я сідаю - і одразу ж мені стає недобре.
Буду тепер лежати, читати ДП і одним оком дивитися Битву Екстрасенсів.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

а в нас сьогодні гарно пройшов день, малеча була з бабцею і дідусем, а ми з чоловіком гуляли пів дня, звичайно, по традиції, не обминули Цукерню, хочу ще

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

А в нас була врочистість на днях, якою хочу поділитися)))
Була в нас художня виставка приурочена до Дня художника в Україні. :naci:
І я пішла на неї брати матеріал з дітками для статті, бо чоловіку потрібно було їхати на іншу подію.
Мабуть, якби і не знав про художню виставку, яка відбудеться, то зайшов би поцікавитись, що то звучить за концерт? Доносились ще здалеку звуки скрипки і синтезатора «Yamaha». Незвично – у бібліотеці серед тисячі книг, де царює якийсь дух спокою і тисячі тихих слів героїв творів. У них вплелися ще ноти голосної музичної музи і результат дотику Бога – чудові картини художників. Спокійні і пристрасні, барвисті та ті, які переходили в більш стримані спокійні тони, які мали в собі елегантний шарм і особливу техніку кожного художника. З всього цього утворився букет незвичайних квіток, які захоплювали, п’янили і підносили дух ввись. І коли входив в цю неповторну творчу атмосферу, дихалося якось інакше. І не міг надихатися…
Дуже все сподобалося. Виступали молоді художники розповідаючи про себе. Були присутні навіть три картини знаменитого на увесь світ художника Івана Марчука, якого за версією консалтингової компанії Creators Synectics ввійшов до «100 геніїв сучасності».
Був і мій друг дитинства. Його художні картини і картина - вишивка були присутні на виставці. Я дуже з нього рада була і ми давно не бачились, то після виставки вмовила його відпочити трохи, а не їхати в село та вчити дітей (він вчитель). Діти між іншим радують. На першому уроці малювання у 6 і 7 класів, на прохання щось намалювати щось на вільну тему і таким чином оцінити їхні задатки: діти почали малювати дорогу і дерева… під лінійку :khomyak:. Дяка Богу не всі, але… сумно.
Друг дуже відмовлявся, але я його пригостила морозивом в честь свята. І віддала свою троянду , бо всім художникам дарували троянди… А друга троянду понесла з собою його знайома, якій дав троянду понюхати, а вона зникла з нею у невідомому напрямку. Отак неприємно вийшло. То щоб друг не сумував віддала свою троянду (Бо, коли всі розійшлися по закінченні заходу, то лишилася одна квітка і її віддали… мені . Так приємно страшенно. Питала за що – сказали за те, що прийшла і прикрасила свято з дітками і сама така гарна ). Бо все таки він її цього дня заслужив – не те що я – потрібно визнати. Він був радий. Потім пішли прогулятися в парк по осінньому листі. Катались на гойдалці над річкою, щоправда недовго, бо другу щось стало не по собі. А потім пішли на дитячий майданчик і катались на гойдалках і таких мотоциклах, що хитаються. Другу дуже сподобалось. В нас в дитсадку таких не було – казав друг. А ходили в садок ми вдвох, то і я каталася на другому мотоциклі на пружині з Матвійком в слінгу . Ми ще потім тримали телефонний зв'язок ще з спільною подругою, яка не змогла до нас приєднатися. Але потім ми всі зустрілися і чоловік ще підійшов, приїхавши з події… Іще полялякали… Добре.
На вечір з чоловіком вирішили подивитися фільм про Єсєніна «Поет» в головній ролі з Сергієм Безруковим. Дуже цікаво відтворена доля генія . Але нам цього стало мало – то ще передивлялись документальні епізоди, біографію читали, дивилися та слухали вірші Маяковського. Добре і натхненно так було. А потім вже лягли пізно спати. Та не спалося...
Гааааааарно! Люблю такі дні!!!:radist:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

От і пролетів рочок з моменту коли мій коханий Бородусь став ще й моїм коханим чоловіком Якось так спонтанно вийшло що святкували цей день не наодинці, а з моїми батьками й мамою чоловіка - поїхали в Бухту Вікінгів, смажили шашличата, пекли яблука і стейки, батьки каталися на кониках, а я милувалася баранчиками непогано посиділи, хоча часом намагання батьків вчити нас уму-разуму дратувало але що вже зробиш - батьки вони такі файно пройшов день, але нажаль побути наодинці нам з чоловіком так і не вдалося - його мама не змогла купити квитків додому, тому лишається у нас до завтра. Але я ще вчора натякнула-наказала коханому чоловікові що то лише перший етап святкувань і я вимагатиму продовження банкету, тому сподіваюся ще відсвяткувати наш рочок у форматі віч-на-віч

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

і

Трохи несумісні речі)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

ми тільки ввечері вибрались прогулятись і приєднались до чоловікових друзів в Зе Гриль, поки Домчик годинку бавився в бабці з дідусем, а до того цілий день мали один з одним якісь розборки
поки я пишу цей пост Домінік придумав собі таку чудасію, що я ледь не посивіла, залазить ногами на сидіння МакКвіна (машинки) і так катається, акробат блін чоловік пояснив, що так ніззя, образився на нього. Ми помітили, що неділя то якийсь такий підсумок кожного тижня, коли видно, як малеча дорослішає . До слова, я ніколи не вчила його "покажи де мама, де тато", а сьогодні свекруха запилала і Домчик показав і маму і тата і діда і бабу і те саме зробив при поверненні додому з "домашніми бабою-дідом". Ми з чоловіком горді-горді він в нас ще партизан, але завжди гарно все показує-приносить, з розумінням слухає і серйозно щось белькоче

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

вот ти знаєш, є багато мінусів коли керуєш ремонтом без допомоги чоловіка, бо і важко і складно і т.д.
Але один величезний плюс - в загальних рисах описала чоловіку по телефону як все буде, отримала у відповідь "Зая, головне щоб тобі подобалось" і майстри почали. А чоловік приїзжав лише у неділю - чіста пасматрєть за що гроші платимо і внести конструктивні зауваження.
Навіть перезжали без нього, татусь наш примчав коли меблі були розставлені ))).
Зато тепер ходить і всім розповідає.... "От як ми займались ремонтом...."

І щоб не відклонятись від теми.
Юлька третій день хворіє, вже легше їй, але на вулиці дубак, сидить вдома. Кришу дитині рве від невигуляності, а мені від мультиків про золушку і русалочку.
А мама моя на цих віхідних проявила небачену щедрість і два дні погодилась по кілька годин приїхати побути з Юлькою. То ми вчора спокійно собі на закупи поїхали, я аж вільніше дихнула.....
А сьогодні були на виставці, показала чоловіку того плюшевого кота якого мій ненаглядний погодився завести..... аж не віриться що так швидко здався
Сижу тепер імья придумую майбутньому котофєю...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

В нас насичені вихідні: субота - готування, прибирання і кіноперегляди, а в неділю прогулянка, футбол на каблуках з племінником, ще й смачнюча вечеря в чарівної форумлянки ) Гарні вихідні...заряд позитиву на весь тиждень! Ще й керівництва пів-тижня не буде, що не теж не може не радувати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Сьогодні в принципі день не відрізняється від вчорашнього,я знову нагло виписую свій дисер...якби не одне але! Сьогодні на селі празник і я працюю під невтомні звуки кууунцерту, влаштованого для народу. Принцип "хліба і видовищ", куди від нього дінешся. Живу я метрів 150 від стадіону де то все відбувається, тому дуже кльово чути. Я в принципі не проти музички, але нашо крутити білі ружі Тіка шостий раз за 3 години...
А ще я певно від мужа заразилась, нежить починається і температура піднялась, а може то вона від підвищеної швидкості набору тексту?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

але, тим не менше, сьогодні температури вже нема! ура! надіюсь, що до вечора і не з"явиться.
Сьогодні маю багато справ, одна з яких - відвідання стоматолога, останній раз в цьому році! це велика врочистість! Ще б погодка трохи покращилась, бо так холодно...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Вчора майже цілий день займалася нічогонеробленням, дивилася домогосподарок і їла всяке смачненьке :xaxa:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Понеділок... І мене чекає тиждень "ув`язненя" в квартирі з короткостроковою можливістю вибігання в магазин чи садочок за меншою. В старшої лікарка діагностувала СВИНКУ! Ну де вона взялася на нашу голову?! Сподівалася, що просто запалення лімфовузла. І все - сухе тепло, мінімальні нагрузки дитині, щадяща дієта, ліки, процедури за графіком, повне обмеження контактів з дітьми.
А ще, я чомусь до кінця не вірю, що це саме паротит. Якось не виглядає мені на те, нема одутлості знизу, просто підщелепна гулічка. Але все одно, мусимо вдома відсидітися, лікуватися.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

та чого ж? кажуть: клин клином вишибають

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

не вихідні, а суцільна врочистість.
в п'ятницю сходила на манікюр а ще приїхала вгості моя подружка з Рівного - і ми почали святкувати День юриста, гарно посиділи у ресторані "Козачок" (Ставчани, надалеко від Львова)!!!
в суботу з самого ранку була передвесільна метушня, бо на вечір їхали на весілля до колишньої одногрупниці в Франик. їздили по костюм коханому, потім на зачіску, макіяж, швидкими темпами збирання і зустрічання з рештою одногрупників. але то було того варте! бомбезне весілля!!!!! давно вже на такому не була.
в неділю погуляли по Станіславу, посиділи в смачнезній кондитерській і рушили на Львів
вдома відсипалася так, що сьодня проснулася без 20 хвилин 9-а. в такій стресовій біганині 15 по 9 я вже сиділа на робочому місці

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

нас вчора друзі все-таки витягнули гуляти, тому вечір ми провели гарно, у теплій компанії. добре, що не лишились дома, а то я би киснула в ліжку і дивилась фабрику
загалом, вихідними задоволена, бо майже весь час провела з коханим. дуже мені цього бракувало за час його відрядження. зате зараз все нарешті добре
а от сьогодні настрій невизначений, планів нуль, як завжди в понеділок...пар по ходу не буде. на вулиці дубак. з-під ковдри не хотілось вилазити...
маю зайнятись пошуком музикантів на весілля, але шось не знаю звідки почати...

якщо хтось може порадити когось толкового в районі 400$- буду дуже вдячна!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

ось і почався новий робочий тиждень, почався з холодної та сирої погоди, рано треба вилізати з під теплої ковдри, вдягатися тепленько та чимчикувати по справах, а так було добре коли гріло сонечко, було тепло, весело та затишно, але це все будні, добре що є ДП де завжди тепло, радісно та приєно спілкуватись.