Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

В нас нині прозовий піжаний день. Відходили від весілля, відсипались, лікувались і просто нічого не робили. Хоча може то і є врочистість. Ага, ще захотілось мені моє весільне відео передивитись. Отримала купу позитивних емоцій від нього. А над вечір вийшла прогулятись. Так тепло, то певно останні теплі вечори... Ах.
Настрій якийсь не визначений. Сама не знаю чого хочу, але точно знаю, що чогось бракує...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

А мій чоловіченько все таки з"їздив на ту рибалку нині. І як на зло не привіз ні одної рибинки. Щось мені аж шкода його стало. Ой, вже ті рибаки...
Синочок в обід навідріз відмовився спати і цілий день бешкетував.
Добре, що погода поки така літня, гарна, нагулялися досхочу.
Не хочу зими!!!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

мій понеділок вчора був як...справжній понеділок важкий, сонний і безкінечно довгий.. але після трьох пар і двох занять, я таки благополучно допленталась додому в 10 вечора і плюхнулась спати.
на сьогодні планів явно поменше, бо маю лиш одну пару, о яке щастя!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

На вихідних їздили запрошувати на весілля родичів молодого. Стомилися від далекої дороги, від розпитувань і пригощань. Так хотілося додому у Львів!
Вчора після роботи їздили в лікарню до нашої прибиральниці, яку в п'ятницю у нас на вулиці збила машина (і ще двох чоловіків). Досі в під'їзді стоїть зігнутий навпіл залізний стовп...Невимовно сумно і шкода цих людей.
Потім мені подзвонила наша хореограф і ми ще поїхали на тренування нашого першого танцю. Важко...Вечір, ми стомлені. Але трохи розтанцювалися і вже далі нас так хвалили! І ми самі отримуємо задоволення від того, що у нас гарно виходить.
А зараз сиджу на роботі і п'ю каву. Після роботи буду сидіти з племінницею, поки її мама на парах. Підемо гуляти в парк, поки така гарна сонячна погода, будемо збирати листочки жовті і потім наклеїмо їх в альбом. Ех, хочу втікти з роботи.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

тоді тре відкривати свою власну справу, і буде добре.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Той ремонт мене порядно дістав. Речі з кімнати, де робиться ремонт по всій хаті, по всіх балконах. Як я ненавиджу безлад. А пилюка - то окрема тема. Ще й в дітей десь взялось купа іграшок, що з ними робити - і викинути шкода і тримати нема де. Ще би ними бавились...
Коротше, маю пунктик на чистоті і порядку, і безлад виводить з себе

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Сьогодні прокинулась в прекрасному настрої, хоч опухлість повністю з щоки ще не зійшла та підниває зуб, але то нічого. Зроблю настій з колендули та ввечері полоскатиму.З цим зубом пролітає мій виступ на день містечка 23 вересня :8:. Вчора не вийшло в чоловіка прийти раніше і я не встигла на дзюдо, але обіцяв, що дізнається, коли наступний раз тренування цього тижня. І ранок так чудесно почався з музики танцювальної. Пінк, Ёлка... Порозминались гарно так з чоловіком, потанцювавши :dance::dance::dance:. І дітки у нас танцювали, хто як міг :D. Просто позитивний заряд на цілий день!!!
Ще забула поділитися тим, що днями чоловіку вручили почесну грамоту за активну участь та вагомий внесок в розвиток районного футболу . Дуже рада за нього . Буває, що прохаю лишитися - пропустити хоч одне тренування, або уже не організовувати ті футбольні матчі, бо пів дня на телефоні. І хочеться щоб побув довше з нами, а не на футболі. Але знаю, що він це дуже любить - це його стихія . Все тримається на ентузіастах в нашій країні будь - де, нажаль.. . Знаю, що як не збере команду, то не зберуться самі. Мирюся. І радуюсю, бо він займається тим, крім роботи, що любить. І це чудово та корисно(тримає себе в формі, навіть вагу тримає :rolleyes!
Завжди чоловіку кажу, як діти підростуть з ним на тренування ходитиму. Футбол мені не зовсім чужий, бо в 11 класі грала в основному складі шкільної дівчачої команди. Не скажу, що блискуче, але забирати мячі я могла . І хай в мене не все виходило, але мені це подобалось - мабуть це тому, що виросла з братами. З хлопцями грала в фубол в школі. Ми навіть з чоловіком грали, коли зустрічались . І подумала, що сьогодні зроблю свій внесок в розвиток футболу - на годинку поїду з чоловіком на тренування . Дітки посидять з сусідкою, яку я знаю 2, 5 роки. Уже домовились. Їсти зварено, попрано і прибрано. Головне щоб маленький мене відпустив . Чоловік в шоці трохи, бо думав це пізніше буде . А мені так хочеться - так давно не грала! Буде своєрідний подарунок (чи покарання ) Надіюся, що не зовсім осоромлюсь. Відпишуся.
Зараз брат в гості приїхав :radist:. Гостинців привіз.
Буду його годувати , бо бігав по справах втомився і зголоднів))).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

ой..день шаленний, бо я сьогодні зробила 3 речі, які ще жодного разу не робила в своєму житті-продали квартиру, купили іншу, а найцікавіше - вперше залишили Марка на увесь день на свекруху....він був чемненький, що не скажеш про дорослих у нотаріальній конторі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

50 грам після того не хотілось прийняти? как вспомню...ті дорослі фору всім дітям дадуть

а в нас нарешті починаються прозові дні, що само собою вже для мене врочистість, адже останні події вибили зовсім з колії, а ще Роману відмінили всі знеболюючі залишились тільки антибіотики, і він саменький жує і кусає, причому навіть горіхи...це для нього величезне досягнення, адже за все своє життя натвердіше що він вкусив - то м"ягенький хлібчик. Все-таки гіршого нема, коли ти є безпорадною проти болі і хвороби рідненької дитинки...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Вітаю з такою важливою подією в житті, котика чи то тепер ноутбук безпровідний "запустили" першого?Ви район не змінили?

так на твою квартирку заглядалась, але поки у нас квартирне питання відкладається на певний період

А у мене сьогодні третій день курси,які проходять у Львові, трохи відпочиваю від повсякденної роботи.А вчора мала врочистість - ходили з тепер вже киянкою в криївку, так гарно погуляли собі вечірнім Львовом, наговорилися, люблю я таке А вона теж задоволена, що має з ким у Львові зустрітись

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

В мене вчора був буденно - шалений день, заняття на трьох мовах, без перерв, то так, що ввечерi забувала як мене звати, але надiюсь, що якось втягнусь i буде легше. Надiюсь. А зараз знову те саме, едина радiсть в тому, що нарештi займаюсь тим, що менi цiкаво

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Була вчора на д/н брата свого нареченого. Було по сімейному затишно А ще там були діти, то такий шум-гам створили, але було кльово від того Словом вечір гарно провела, то була врочистість

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

З тими хворими дітьми вже зовсім з розуму схожу. Вночі плакали обидві по черзі - Нікуся дихати не може, Настуську вухо розболілось від тих сопель. Так я спросоння вскочила від тих плачів, на руках тримаю Нікусю і в паніці її ж шукаю на ліжку серед ковдр. Була впевнена, що туди її поклала. Вже чуть не ревіла, що дитину загубила і, напевно, придушила. Аж тут почала перераховувати дітей, згадала, що їх тільки двоє в мене, тож губитись не було кому. Дурдом :8:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Отже, відписуюсь. Я, як мала дитина збиралася на тренування - шукала нормальну фуболку та велосипедки. Перерила пів шкафу. То з квіточками рожевими, то ще що.... Ех, думаю не те. Не сприймуть серйозно . Вже все наготувала і чекаю , як свята діти, коли приготувались уже до його приходу, але ще рано...
Маленький заснув на руках, поки я говорила по скайпу з чудесною людиною)... Я уже і заллялякалась би, якби чоловік не покликав, сказавши, що пішли на тренування. Маленького сусідці віднесла Матвійка і інший сів гратися. Поїхали. Пробігли з чоловіком кружечок для розминки, порозтягувалась. В команді були одні чоловіки, крім мене. Чоловік сказав, що будемо грати за команду синіх, були ще так звані кольорові. Чоловіки стримано прийняли, що з ними гратиме жінка. І почалося. Поставили мене в захисті. Дивлюся де мої гравці. Не зорієнтуюсь, бо лиця нові. Ото кольори дивилася і все - так орієнтувалася. 1:0. - на нашу користь. Я намагаюся перехоплювати мяч, щоб він бува не потрапив до воріт. Інколи виходило. Дуже старалася. Була там і така тушка кілограм 90 - такий собі мужичок, який мене пихнув ненароком в груди, що я впала добряче, а ще наступив мені по ходу гри на великий палець ноги, де є синій край нігтя, але то нічого. Я не показувала, що якось боляче - знала ж куди йду! То швиденько вставала. Потім, коли я хотіла забрати мяч, ножку підставила гравцю такий собі "прямий підкат"полетіла ця тушка і упала та лежить. Забилися . То хлопці аплодували та сміялися, що хоч би не соромився та вставав, бо дівчина збила :D. То когось ненароком в ногу давала - а не на мяч натрапляла
Деякі, коли я зустрічалися один на один не знали, що робити зі мною. Дивилися і мяч били не туди . Так що я ще працювала відволікаючим маневром. Рахунок то йшов на користь нашої команди, то користь їхньої. Останній гол вирішальний переможний - забив мій чоловік. Я була за нього дуже рада. Давно не бачила, як він грає вживу. Поаплодувала і поцьомкала. Заслужив. А він був радий, що забив при мені і ще й переможний гол. Ми перемогли з рахунком 5:4.
Дуже приємно, що старший такий чоловік прохав не матюкатись, бо жінка тут. Було приємно, що деякі прикусювали язики та не лили матюччя . Це повага до жінки - було приємно. Але деяким все одно - особливо ота "тушка" - і матюкався і на кось кричав погрожуючи. Жах просто. Мені дуже сподобалося грати - цікаво, азарт, запал. Супер. Буде можливість - ще поїду. Хтось подумав, приїхавши пізніше від початку гри, що школярка прийшла пограти перед шкільким фуболом, який відбудеться скоро. Я ж така маленька - а всі такі великі були)))
Я подякувала за гру. Мені теж. Може не грандіозно грала, але старалася. Було суперово!!! І ми поїхали до любих діток .
Сусідці хотіла шоколадку подарувати за те, що посиділа з маленькими. Так не повірите - мене вигнали, сказавши не вигадуй. Стояла під дверима та дзвонила, а вони виглядують у вікно і кажуть - ти ще тут? І кажуть, що чоловіку подзвонили - щоб забрав мене з тою шоколадкою))) Ціла комедія!)))
І чоловік радий був і я , що побували разом на футболі!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Свекруха пішла гуляти з Оленкою, а ми з Яринкою вдома. Я друкувала коліжанці матеріал по роботі, а Яринка біля мене товклась. Погода невизначена, навіть не хочеться виходити на вулицю, але тре в магазин за продуктами. Ще й свято нині, а я хтіла поприбирати і вікна вимити. Знов в суботу буде повно роботи

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

я на сьогодні відмінила всі плани і відлежуюсь в ліжку. зле мені, не то слово.
вчора певно чимось траванулась, бо півночі не спала

спілкувалась з білим другом

. зараз далі піднуджує, про їжу не можу навіть думати.
заливаюсь літрами чаю, валяюсь і читаю фанфіки по сутінках, як і два роки тому, коли я тільки тим всім захопилась. маю відчуття дежавю, бо тоді я теж сильно хворіла, а ще був грип, не можна було виходити на вулицю. то я теж так лежала і цілими днями читала. так що є навіть трошки чогось позитивного в моєму паршивому стані.
а про те як замасковуватиму жовто-зелений колір шкіри і чорні синці під очима я подумаю завтра

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

ррр, злюща і, бо не виспана - в нас з чоловіком є одненька проблема, вирішення якій нема - він-сова, а я - жайворонок, лягла нині спати десь о 23, він ще за компутером сидів, прокинулась від жужання в голові в 2, він ще бавився, попросила лягати, відключилась, наступного разу прокинулась 4:30, нагримала, ліг спати, а я вже не можу - голова болить, сон втік, так і провалялась до ранку, встала в 7, пішла в інтернет, але досі сонна, думаю зараз влаштувати сієсту.
чоловік зараз пішов на співбесіду, а я сиджу - нервуюсь, хоча все би мало бути добре, але я обіцяла хвилюватись за нього, щоб йому було спокійніше там...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

от це мене відлякує по повній!!!! а чоловік встає вночі???

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

о, я так сходила 3 доби з розуму минулого тижня

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Копніть хтось мене, щоб я встала з-за компа і пішла зробити щось сьогодні корисне!