Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

а в нас врочистість: 5 років нашого спільного сімейного життя

(хотіла написати сімейного щастя, але не хочу лукавити..).

Чоловік поїхав у відрядження, а я запланувала приготувати святкову вечерю до його приїзду. Але перед тим мусіла заїхати в Арсен, купити продукти.. і тут почалась проза - чоловік закрив мене моїми ключами і поїхав з двома парами ключів.... Добре, що сестра недалеко живе і має запасну пару ключів, то зараз чекаємо, має нас визволити)) а то накриється наша святкова вечеря....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

В мене не день а жах суцільний .
Вчора в 12 ночі як почалось.... Одним словом отравились ми з Ромчиком сильно. Навіть не знаю чим. Бідне дитя так рвало, що годі було на то дивитись. Прийшлось в 4 ночі чоловікові їхати за уколом від рвоти. Ну а в мене отруєння з вірусом то взагалі капець...
Вночі очей навіть не закрили. І дякувати Богу що зараз все якось більш-менш стабілізувалось. Хоча б дитя бавиться. А я от ледве жива, ломота в тілі замучила
Вийшов в мене не допис, а суцільні сльози...
А завтра в Ромчика рочок і гості вже запрошені. Надіюсь, що ми хоч трошки до завтра оклигаєм. У всякому випадку ми вчасно то все спинили і не дійшло до капельниць.
Так хочеться, щоб в дитини таки було свято...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Вчора вночі приїхав наш татко!!! Вже не один раз писали, що розлука зближує і розпалює трошки призабуті почуття, так от, вкотре переконуюсь - це правда!
Мала так його відчуває, що я просто в шоці! Видно, не просто вона його копія
Є і неприємні події, в свекра стався інфаркт (якраз в ту ніч коли чоловік приїхав), причому він навіть не сердечник, але слава Богу все добре, правда треба буде 3 тижні лежати в лікарні. Та і чоловік не без пригод приїхав. За 300 км від Києва, на трасі, в машині зламався стартер, прийшлось машину залишити на якісь заправці, а за ним приїхав друг, так і приїхав... але все що не робиться - все на краще!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

В мене останніми днями інтернет глючив, тому одне повідомлення читала по 2 години.

я навіть не можу досі фотки подарунків на радикал завантажити, щоб у вихвалялки викласти

А ще дуже втомлююсь чогось.

у середу, коли відповідала на привітання, могла замість "дякую" написати "вітаю"

І вчора наша збірна від Уругваю програла

я цього не дивилася, бо дуже спати хотіла; як виявилось, - добре зробила

Але нині – субота! Це найбільша врочистість після п"ятниці Можна нарешті відпочити Зараз іду гуляти з подругою

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Вчора натрапила на щоденник, де я переписувала есемески з телефону від чоловіка, коли ми ще почали зустрічатись. Почали читати, згадували... Такі емоції огортали минулих літа подій... А ще подумала, що час нечутно йде. Ми самі в ньому летимо, як ракети, і все мимо пролітає мимо нас з тією ж швідкістю. Спалюючи дні, як миті, лишаючи спогади...
Сьогодні день такий гарненький . Встали. Тато переодяг меншого, поки мама заглянула на ДП. Поснідали. Тато Зробив чаю(як добре коли вихідний) Почаювали так гарненько новим чаєм з банановим смаком(сподобався). Потім якось тато ввімкнув музику... і захотілося потанцювали вдвох. І так добре на душі стає, що в нас є такі ще хвилини . А потім поки я ходила доготовлювати страву заходжу, а тато танцює з синочками. Сидять на двох руках у татка. Радісні. Сміються. Це щастя .
...Чоловік мені каже дзвони уже тренеру з вокалу, з Полтави сьогодні, бо ще місяць чекатимеш. А час йде. Я ж треную голос дещо з того, що вичитала в інтернеті, але по троху, що недостатньо і, мабуть, не завше правильно. Потрібні ази вокалу. Щоб направили, показали. Подзвонила. Жінка дуже приємна. Домовились про прослуховування мого голосу. То в понеділок буду їхати в Полтаву. Дуже з того радію . Нідіюся, що візьметься за поставлення голосу, але хвилююся, бо вона заслужена артистка України. А я такий аматор... Хоч би не розхвилюватись через міру, та не осоромитись... Тримайте за мене кулачки. Ще буду тренуватись до понеділка.
А сьогодні ще городчик будемо прибирати та збирати урожай

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

вчора був гарний день, святкування вдалось- насміялись, наїлись різної смакоти, я душевно побалакала з подругою під захід сонця на озері...добре, що бувають такі дні, коли можна просто розслабитись...
а сьогодні проза прозою...не важно себе почуваю- якась розсіяна, все з рук валиться. і розлінилась страшно, взагалі нічого не хочеться, лиш би розлягтись на ліжку з нетбуком та й все.
і хто тільки придумав, що в суботу треба обов'язково прибирати?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

В нас сьогодні прооозааа...Муж поїхав в село до завтра - ощасливив новиною зранку , Сашка щось гуляти не дуже хотів - погуляли тільки 2 год, я замерзла, купили різного печенька та й пішли додому. Сашко вже давно не спить в обід, то день такий довгий...вже все перебавились, мене щось болить голова і дере горло, синок нудиться, вередує..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

нагулялись... лазили по Кінг-Кросу, фільм дивились "один день" називається (потім окремий відгук про нього напишу), файнезно так було, мнямки всякої поїли, чоловікові трошечки привезла, побільше б таких днів. думала з тими походами купу грошиків страчу, але нє, вклалась, файно!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Ага
Настрій - супер, тепер тиждень почнеться з гарних емоцій :radist:
Найбільша радість нині для мене - то великий зелений лизачок-смайлик

я з ним всюди ходила, ніби мені лиш 3 роки, а не 23 :o

:p

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

І мій туди ж - картоплю помагати копати. Але ми і без нього справились: поприбирали, погуляли і тепер моє чудо вже спить. Дуже тому тішусь, бо вчора заснув біля 2-ої ночі:umbrage:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Завершилась перша серія нашого святкування...
Втомлені але задоволені. Надарували нам купу подарунків, квітів і набажали море приємного. Ромчик мужньо все переніс, хоча далі бідаця хворенький.
Та свічку на торті ми задули таки з посмішкою

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

А в нас вже закінчились наші святкування в честь моїх хлопців...одному було 3, а другому 33!
Такий важкий тиждень був...дні народження, копання картоплі, 1раз в 4й клас йшли, ну і після декретної відпустки- на роботу вийшла.
Завтра планую майже нічого не робити...дуже хочу відпочити !!!

Тільки, щоб та міні- мрія здійснилась!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Ми провели супер день, ходили на щорiчний ярмарок, надивились на суперовi речi, а ще катались на каруселях) А тепер потомленi сидимо з файним чайочком i дивимось як надворi бушуе злива

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

там злива? мені напевно пора спати, бо навіть дощу вже не чую! а може на Сихові не падає? йду подивлюсь...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Мій там з тією ж ціллю...І скільки ми не казали, щоб не садили тої картоплі цілі плантації, що нам зручніше собі поїхати і купити, так нє..Я такі акції все бойкотую, погана я невістка...

Нєа, не падає..Тихо.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

В нас падае як з вiдра) Але то не у Львовi, а троха далеченько)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

їздила нині до мами - поїли всякого смачненького, поговорили-побалакали... і я вмовила її підстригти мене (в неї прихований перукарський талант, чого вона не визнає), так класно вийшло!!! але волосся обрізала половину з того, що було. легко тепер так, весело зразу стало!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

ось і закінчилась моя 2-тижнева відпустка, перший тиждень якої я провела на острові в Італії у своєї сестри(хоч і мало, але встигла загоріти і наплаватись), і ще кілька днів з своїми хлопцями у свекрухи, сьогодні вернулись до Львова, куховарю трохи, бо завтра садок-робота, а вже і осінь, і чому це літо так швидко минає???

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Сьогодні були на святі добросусідства на кордоні України з Польщею у с. Нижанковичі. Трошки відпочили, поїли шашличків))
А тепер якийсь настрій прозовий... Завтра на пари... Нова квартира, знову привикати))
Якось я так не люблю пакуватись, збирати одяг і таке інше... Ех...
Завтра встаю раненько і їду до Львова... За літо привикну, що з коханим часто бачусь, а тут знову відвикай... Важко так...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Нарешті в Львові Два тижні як білка в колесі((( Городи, картопля, закрутки будуть мені ще довго снитись, але як приємно повернутись додому Писала Вірджинія тут про розлуку і стосунки - цілком погоджуюсь: дивлюсь на коханого "по - новому", зустрілись в свекрів вдома

він приїхав зі Льова, а я з Житомира в Рівне

і батьки надивитись не могли на нас: ми ходили і все цьомались та обнімались

раніше соромились цілуватись при посторонніх тим більше перед батьками, а не бачившись 2 тижні, було вже байдуже

приїхали пізно, тому романтичну вечерю перенесли на завтра, однак сьогодні нам не вийде скучати 100%