Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Дітей порозвозила: школа-гурток-садок, справи позалагоджувала, практично не змокла і не змерзла. Машина тільки помита вже обтраскана. Єдиний плюс цієї погоди - сьогодні миття вікон відміняється Снідаю, п'ю каву і до праці. Вікна вікнами, а на порядки в хаті погода не впливає.

 

Погода бєкаале все ж вона сприяє зробити порядки в хаті...Бо коли сонечко то купа роботи на вулиці..
Ото прийшлось навести порядок з парадним одягом мужа,щоб потім я перед Паскою чи й на саму Паску не ганяла як ошпарена,бо то не попрасоване а то не чисте.то так ще не привично для мене, молода і зелена , звикла шо я сама, а тут бац і вже тре няньчити чоловіка, і його гардероб пильнуватинамагаюсь бути доброю дружиною, але не все виходить , тому зараз йду драяти сорочку з плям невідомого походження, то певно бурячки з останнього весілля на якому ми гуляли ще минулого року
Хоч завтра таке велике свято,проте врочистості мало, до церкви не світить піти, бо іду з своїм носом до лікарки- маю надію на добрі прогнози, бо почуваю себе краще,хоч і сопельки ще є і праву половину носа ще не остаточно відклало. Буду надіятись на добре

 

В нас сьогодні врочистість - 4 місяці. Мабуть кожна мама не вірить що та дитина так швидко росте. Ще тільки недавно було таке малесеньке, а тепер вже таке щокасте і важке ))
А до прози. Ми чемні, щомісяця ходимо в поліклініку важитися/мірятися. І щоразу виникає питання з щепленнями, тому попрошу заглянути в тему щеплень, поділитися своїми думками.
А далі те, що не стосується дитячих тем. Певно буду мати ще одну врочистість сьогодні - рухається до завершення пасхальний рушничок для мами. Якщо все складеться, то сьогодні буде фініш. Та і з врочистостей певно все. Жаль погода підводить, але вдома теж купа справ, тож будемо працювати.

 

це вони так турботу проявляють))) мій теж вже давно не каже, що сніжинки на моєму волоссі гарно виблискують, а просто не пускає з хати без шапки в холод)))

Я давно не писала, щось мене тільки на читання пробило.
Потихенько відходжу від лікування своїх ніг і судин, на літо маю мати гладенькі ноги, без тих уродських "ковбасок" під шкірою. Ще би сала зігнати, було би взагалі супер! Над ти теж треба попрацювати, бо поки що тренування пропускаю. Не уявляю як би я мала тренуватись в тих компресійних панчохах, якщо в мене банальний похід в магазин то цілий квест.

Вікна в мене в кімнаті помиті, бо маю золоту маму)) вона мила вікна, якраз коли мені ремонтували ноги))

Погода спаскудилась, але я навіть не знаю чи страждати мені від цього... Наразі особливих незручностей не відчуваю.

Саша вчиться, почались "амурні" проблеми, аж не віриться що моя дитина може переживати через увагу дівчинки. Сьогодні спитав як посварити двох коліжанок, бо через "третю зайву" він не може проводжати свою пасію додому. Чесно кажучи, я навіть не знаю що порадити)))

А в остальном, прекрасная маркиза, все хорошо, все хорошо)))

 

а я так тішуся, що нині дощ!!! Зі вчора запланувала собі вже вихідний на нині)) Не треба знову того кіпішу з вбиранням на прогулянку, дитя собі набудеться в хаті, а то шось ми загулялися на всякі оказії останні два дні. І я якось дивно для себе найбільше втомлена фізично.
Так шо в хаті суботнє прибирання майже зробила, борщику зварила. Вчуся себе хвалити за то все, хоч дехто мені би сказав, шо то є ціле ніц. Але і з малою трохи разом читали, а то шось вже з тиждень книжечок толком не витягали.
Вікна встигла помити у пн-вт, дуже тим тішуся! Щоправда в кімнаті ще лишилося віконце з середини вимити , але там вазони треб збирати, нести їх в душ. А я шось немаю на то сил ні фізичних ні моральних. Може ще якось зроблю, а як ні, то якось і так пересвяткуєм )))
Єдина печаль - досі не можу вибратися в перукарню. На зміну своєї перукарки ніяк не попадаю, завтра і в нд не хочу йти. А я так хотіла нарешті шось експериментально собі вифарбувати. Чоловік пропонує аж на вівторок на ранок, та не знаю чи встигнеться то зробити за 2 год. , бо він зможе максимум до 11 бути вдома з малою.

 

домовляйтесь з перукарем на 8 год)

 

Житійо мойо... Спочатку проза - знову ніяких планів і планування. Що робитимемо на Великдень - без поняття і навіть не беруся придумувати, бо останньо плани занадто часто підпадають під пункт "форсмажор"...
Я так хотіла в минулу неділю попасти на театральну форумівку... Але так підло мене скосив той вірусяка сопливий І сукню нову хотіла "вигуляти" (навіть кравчиню підганяла щоб швидше дошивала і до неділі готово було)... Ех... Ну але щоб не тільки про сумне, то отак поміж тексту одразу шукатиму врочистість . Отож, вже 2 річ маю пошиту на замовлення

не рахуючи спідниць, які сама собі час від часу сама "варганю"

, мікроскооопічними кроками рухаюся до мрії купувати в магазинах хіба білизну і трошки трикотаж А так їм - тим виробникам одягу, що не люблять мене і мою нестандартну фігуру
Але ми в ту таки неділю ввечері на шашлик сімейний вигребли (ну бо ж ліс під боком і погода чудова була), але тут врочистість сумнівна, швидше проза - бо та природа мені вааажко далася

я вишморгала піврулону туалетного паперу і даремно намагалася погріти носа біля багаття

та ще й Влаааад якого природа не цікавить, а хочеться "пагаваріть" коли мама захрипша Звідси випливає дивна така врочистість - моя дитина могла б стати чемпіоном з гри "купи слона" - одну і ту ж тему може мусолити хоч пів дня (при тому розгядаючи з різних сторін і "подаючи під різним соусом", не ведеться ні на що інше, не відволікається більш як на 5 хв і чотко тримає "курс партії")
Далі знову проза - у мужа з роботою нелади, у мене теж не дуже... З тих фінансових неуладок знову всі вдвічі нервовіші. І тут вам замість врочистості "анєкдот із жизні" - в нормальних людей при сварці страждає посуд, а у нас вже друга люстра (і не питайте мене як - чи то муж надто високий, чи люстри надто низько висять). Врочистість - люстра загалом не сильно постраждала, члени сім"ї теж
Влад - теж проза і врочистість в одному флаконі, вслід за мамою сопливий Шукатиму й тут врочистість - зате я вже не захрипша і майже не соплива Загалом дитина веселить - от тільки недавно нарешті спати вклався, а до того, поки мама зависала на ДП, "шив" зі шматка тканини мені "костюм пінгвіна" за допомогою поїзда на батарейках (тканину пропускав між колесами, що крутяться

треба віддати належне - звук точно був схожий на мою Женоме

) і час від часу приходив на мене приміряти, а потім зі словами "треба ще тут зверху підшити" біг далі дошивати Дитьо недавно заявило що буде вже не будівельником і не інженером, а модельєром

Тіко тссс! татові про то краще лишній раз не чути бо на нього мої доводи що не всі модельєри той-во "Дольче і Габана" (от, наприклад, всі мої знайомі модельєри взуття хлопці одружені і цілком традиційних поглядів ) наразі не діють

Генерального прибирання не буде і миття вікон теж - а бо я не хочу тому хай та павутина високо на шафах буде моєю врочистістю, а не прозою, моїм маніфестом проти ярма хатньої роботи і стереотипів
Ну ви зрозуміли - прози і врочистості вирують, але якщо вони чергуються, значить що? 1. не все так погано , 2. не встигає стати скучно

 

10 вимитих. 7 ще чекають свого часу. Але, якби ж то просто шибки помити - то треба всі пази і гумки косметичними паличками виколупати. + в мене то білі рами і мухи какають. Вчора фіранку на 7 метрів годину прасувала і ще 30 хв знімала-защіпала бігунці. То розплата за простір і красу. Але, я вже збилася - що встигну - то зроблю. Ще й сусіди вигукують, як я на вікні сиджу - не впади. Чекають на шоу чи шо? Чоловік вчора одне вікно з вулиці сам мив, бо я чуть не випала. Прям в кропиву. Ага, трава ще толком не виросла, зато кропива вже є. Якби пси під неї не підсюсюсвали, можна би було на зупу брати.

нема чого боятися. Мої подружки дитинства і юності всі вже роз"їхалися - в Швейцарію, в Туреччину, в Італію, в Канаду, до Києва, в Тернопіль і от 30 серпня моя сама-сама поїхала в Ізраїль. І зараз ми більше спілкуємося в Скайпі і у Вайбері, ніж коли були всі тут. В мене взагалі останнім часом Скайп не виключається. Ще й конференції рулять - такі собі дівчачники - ми можемо триндіти, готувати, прибирати, причісуватися, коктейлі дудлити. І спілкування наше стало зовсім інше, ближче якесь. А як були у Львові- постійно зайняті, кілька хвилин переговорили і по-всьому. Ну і найбільший + , в гості всі кличуть Пра, я в Швейцарію вже 15 років "їду"

ага,той мій "цербер" - Iwatch, каже, що коли миєш вікна і прасуєш, то в 2 рази більше калорій палиться. І так мені прикро, бо раніше я дуже уважно пильнувала і працювала на спалення, а зараз вже знаю, що досатньо руками махати і можна його надурити. Треба мені нового "пильнувальника", якого я не зможу здурити.

хохо, я недавно викинула 5. Збиралася в подорож і шукала в що би то взутися. Вони ніби так супер виглядали, але коли почала крутити підошву, все посипалося. Пересохло. Треба забирати взуття подальше від підігріву підлоги. Розпачливо потребую нормального гардеробу. Задовбали ті пересувні вішаки і коробки. Але, як встає питання чи я кудись їду, чи роблю шафу - моя бродяча душа перемагає. Чоловікові взагалі "фіолєтово" - хай хоч на підлозі все валяється, головне - щоб було випране. Я намалювала проект наших гардеробів. Такий логічний і лаконічний, і на його втілення тре продати фуру Або хай і далі висить на пересувних.
Маю нині вже "пасхальний" манікюр, зроблені брови і вії.
З похуданням - ступор - зупинилася на -8 і торба.
Треба постригтися, нема часу і "моя" перукарня в КК закрилася. Там ціну на оренду підняли і вона стала космічною.
Купила собі на Стрийському "баську" і весняні квіти. Ляпота.
Робота заганяє в кут, але я тримаюся.
Безвіз бентежить.
В Рудно на цвинтарі ніхто ще не прибрав. Субота - дедлайн. Чоловік намагається познущатися: на ключі, на машину - фаєр на цвинтар. Тавтологія пєчальна. Починаю морити його голодом.
Завтра буде Ю.Має з пошти принести кілька посилок. Будемо мати примірки і хіхоньки (ну бо точно щось не підійде).
Хтось в неділю в Семінарію баську святити піде?

 

На то все треба пароочищувач. То суперова річ на такі роботи. І я таку штуку маю, але всі моі вікна брудні, бо я вже більше місяця недієздатна. І мені якось зовсім до лампочки на ті вікна, і на ті всі решта пурєдки). Я хочу ходити! Колись хотіла відмазки, щоб дежати і ніц не робити - маю. Тепер хочу вже ходити. Ось такі ми, жінки, примхливі))).
Я сьогодні щаслива за вчора))). Тобто я мала бути такою вчора, і не була, бо якась мантелепа непрофесійно виконала свою роботу. Думала, що вже взагалі буду нещасна). Але все добре, я щаслива))). Хоча лежу зі страшним корчем у нозі, якому вже 8-й день пішов. І найгірше - що лежати то є дуже боляче. А ще боляче ходити, сидіти. Які є ще варіанти? Я щось вже не знаю куди себе приткнути, щоб та нога за мене забула. Моі походи по лікарях наразі безрезультатні. І від того теж дуже зле. Бо не бачу світла в кінці тунелю. А ще я маю сьогодні отримати чудесний подарунок, про який мріяла вже давно))). Так що я в очікуванні.
У нас сьогодні повний розслабон у домі: діти в школу не пішли, чоловік нарешті приїхав), їсти наварено, в церкву знову не йду - не можу.
Ніяк не закінчу чоловікову вишиванку - а залишилось лиш підшити низ та рукави. Роботи на пару годин, а я до того вже пару днів себе не можу прикласти. Бо не цікава робота. Хоча дуже цікаво побачити результат. А для цього таки треба підшити і випрати.

 

А я сьогодні, як побита((( Суглоби болять, їла би щось сама_не_знаю_що, Пмс рулить. Жертв поки немає, але ще не вечір
Зробила на ранок замовлення на м"ясо, то мусила висунутись з дому, з"їздити забрати, тепер намагаюсь кухню обходити десятою дорогою - гори торбів, які треба розібрати-посортувати-зробити напівфабрикати-заморозити-частину намаринувати Тішить тільки те, що завтра будуть шашлики, а найближчий місяць я не буду думати, що готувати
Друга половина дня обіцяє бути нічо такою - за традицією, спортзал і п"ятнична сауна з доціком, гриль і винце з чоловіком
Проза - моє волосся цієї весниПаклю уявили? те саме, тільки темнечого вже я тільки не мазала-втирала-полокала - результату майже нуль. Таке то
Гепну ще кавусі, і треба братись до роботи, хоч якоїсь
Всім гарних вихідних

 

Ооо, бачу не одна я з сокирою гонила.

ЗАбилам би! (2)

..Пра жертву я таки знайшла! аж дві... і обоє вигребли..За всьо. Но по суті, а не для того, щоб мене попустило... Патамушо я же мать...тссс, як каже коліжанка--"каралєва-мать".
Ніхто пра не обіжався, всі вину свою признали, коє-хто навіть пробачення просив...
Тому, як казав колись один наш водій-"взбучку(він це називав по-іншому) корисно інколи давати, особливо хлопам! Щоб не розслаблялись".
І - зі святом вас дівчатка-посиденьки . Я дууже люблю це свято.
Все коротка перерва на ранковий чай сі скінчила--тре гребти, головне весло не забути,

бо де-хто - молодий і весняний- вже давненько його загубив і жиє собі преспокійно, свої тендітні руці ним не перетруджує. Бо як здибе, то одразу ж знову всіх почне вкладати з весла..

Нині потепліє трошки, як не в погоді, то в душі нашій жіночій. стопудово!

 

Забий на похудання, я он маю якусь переміну світогляду, бо почала балдіти від своїх трохи округлих форм і худнути не хочу, зовсім, вперше за не знати скільки часу. Сама в шоці, але мені прикольноЯ тепер зрозуміла чому ніяк не могла скинути тих пару зайвих кг, а тепер знаю - бо не потрібно мені це.

 

Якщо не секрет, то в чому, крім не потрібності вам особисто? Ну і худоба ніколи мені не подобалася, більше нервує сало, обвислість, а якщо все гармонійно, то кілограми, не такі важливі.

 

Ви самі відповіли на своє запитанняНайголовніше гармонія всередині і зовні, а не гонка за якимись сумнівними стандартами...

 

Але лишній раз почути думку зі сторони, то є дуже важливо, дякую за розуміння. Хочу , щоб всі були прекрасні, не дивлячись на кілограми.

 

нє, ще не готова. І я дуже люблю гарний одяг, а розмір "ХЛ" псує весь кайф. Тому, буду йти до переможного "М". Можна не китайського, достатньо буде європейського Хоч мій американський "М" мені, як "масло на груди".
Знов схалявила. Не бігала і не робила планку - списала все на "дуже багато роботи" і "свято".
Такий бомбезний спортивний бюст

в Будапешті на халяву купила, що тільки заради нього часом вилажу на орбітрек. Ага, я по флай-ледівському на тренування гарно вбираюся і взуваюся. Психологічно мені допомагає.
Основне завдання на завтра - Рудно, цвинтар.
Ну і 3 вікна на 2 поверсі помити. І штори в спальні випрати. Фіранки там нові, перед НР повішані. Ще прати не буду - прасувати не хочу.
Легкої і сонячної суботи всім.

 

Нарешті я маю моральне право написати тут. У мене чисті вікна! А отже, я - господиня файна та широка (останнє не дуже тішить, але я над цим працюю). Ще у мене створений запас інгредієнтів для паски, навіть посипка є. Отже, в середу куплю молоко, дріжджі - і вночі з середи на четвер почну процес.
Але чого це я все про майбутнє?
В теперішньому все добре і дуже активно. Люблю отримувати по заслугах, і коли хвалять за діло, а не за просто так. Нарешті починає втілюватись в реальність багато того, до чого я йшла колись, наче з зав'язаними очима. Одне з найприємніших відчуттів - коли здогадки справджуються, ставки виграють, ризик виправдовується.
Проза - відсутність манікюру. Але це не надовго Погода за вікном теж прозувата, але за вимитим вікном! - і це вже тягне на врочистість, як не крути
цьомцьом

 

Ох, ті посиденьки зі своіми вікнами). У мене всі брудні! 9 вікон і 3 балконних блоки. І я знаю, що вони будуть брудні на Паску, а далі невідомо))). Може хто і помиє, але дуже сподіваюсь, що то буду не я))). А ще нічого не придумала з меню на Паску, бо не буду кликати гостей, хочу сама до всіх ходити. В нас від НР щотижня хтось був, і аж до початку посту. І навіть потім деколи друзі заглядали. Все, час розплати настав: тепер я буду ходити у гості))). Якщо, звісно, зможу пересуватись. Лише пляцок один спечу і мяско завудимо. Ну може ще буряк натру, і яйця зварю). От такі ось в мене плани на свята. А сьогодні всі пахали під моїм чітким керівництвом - розгрібали тижневі завали. Розгребли то все по кутках, помили, щось трохи їсти варимо. Так і субота пролетіла майже.

 

ех...і я хочу до всіх в гості на Великдень ходити...Але уви, цього року мені таке не світить...Одні гості ще в п'ятницю до нас завітають...а в неділю взагалі буде повна хата гостей Роботи не початий край,а я все ніяк оклигати не можу, +все на роботі горить синім полум'ям і кров з носа треба закінчити до Великодня...хник-хник
Вікна не миті, от приїдуть гості і нехай в суботу домивають, якщо немиті вікна їм будуть око муляти, бо я до вікон 100% не доберусь. Склали меню...я не уявляю коли і як мені то все скупити, але якось то буде
Сьогодні нарешті добралась додому...Десь годину просто ходила кругом хати, оглядала що вже зійшло, що зацвіло. Яке це неймовірне відчуття свободи і весни! Ще б погода була гарна, то б взагалі напевно до хати не заходила!

@flame як лапка твого песика? А то мій кіт також вирішив в симулянти податись. Десь 2 тижні тому щось зробив задній лапі, на лапку взагалі не ставав, мама пробувала подивитись, то він маму чуть не вкусив. 2 дні до лапи не давав дивитись, потім ніби успокоїівся, мама лапу оглянула - ніби нічого страшного, але всеодно на лапу не ставав. Але був дуже активним, бігав на трьох. Пару днів тому мама побачила через вікно що кіт нормальна на 4 лапах ходить по подвір'ї, вийшла на вулицю, кіт маму побачив - усе! інвалід, ледь ноги тягне. Вчора я приїхала додому, то кіт від мене втік, ну то його проблеми. Сьогодні мала сволоч вкрала кілограмовий кусок м'яса (зі столу стягнув на підлогу і пробував гризти), його з м'ясом правда ніхто не застукав, але усвідомив свою провину і втік під ванну, і фіг його звідти витягнеш. Півдня сидів там, ми тільки двері відкриваємо, він відразу втікає під ванну щоб ми не дістали. В обід якось з горем попалам я його викурила звідти, прочитали лекцію і кіт на 4 лапах пішов спати на ліжко. Потім ще по вулиці гуляв, все ок було. І тут мама згадала що кіт в нас "інвалід" і почала з мене сміятись, що я кота зцілила, а то бідний 2 тижні кульгав! І що думаєте? Усьо! Кіт далі інвалід і скаче на 3-ьох лапках! З лапою все добре, гладила\м'яла - кіт нуль на масу!

 

А хто вчора халявив і не прибирав? Це ми, це ми!!!...
Зранку трохи дрихли..до 7.30..потім малому на карате, після карате ще на пошту, тоді голоднющі прителіпались, трохи шуршанули --синочок помагав пилесосив--- зібрались і в цирк поскакали.
Яка була чудова програма!
Долоні мені пекли від плескотів. Цілий виступ був бомбезний. В антракті зустріли знайомих і закотились з ними в макдональс , як каже малий--трохи хімії якоїсь поїсти . Пра троє пацанів вертлявих, двоє з яких вічно щось ділять між собою, погано цьому сприяли. Тому ми поїхали до нас в гості --тут хоч місця більше і людей менше..
Було гамірно, всі залишились задоволені, окрім мам, бо чай був вже холодний ( мами знають ЯК це), а шоколадку розтягали діти..
Пра мій щось надумався бути гостинним господарем, тому був ще й майстер клас по приготуванні какао...(котре благополучно я випила в 8ранку нині).
Гості поїхали задоволені, малюк був настільки втомлений, що прибирати іграшки я мусіла йому допомогти. Бо все стогнав---"ну я казав-не розкидайте все--мені тепер до самого ранку тут прибирати.." і то таким жалібним голосом, що серце моє не витримало..
Нині доволі чемно вів себе в церкві, хто його добре знає, то може сказати-ідеально !
Тому - підемо на пікнік до озера. Хоч я мала намір нині, один-однісінький день нікуди не йти і побути дома + , але погода чудова, пташки співають.. підемо ще трохи світ поприкрашаємо і ми..
З неділею вас Вербною , Посиденьки ! і памятаєте-- лоза б*є, не я б*ю ; за тиждень Великдень...
Життя чудове

, навіть якщо ви цього не помічаєте, або так не думаєте. воно всеодно- чудове, бо воно - життя.